Міністерство освіти і науки україни 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міністерство освіти і науки україни



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

КУРСОВА РОБОТА

З вікової та педагогічної психології

На тему: «ПРОФЕСІЙФНІ ІНТЕРЕСИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З НИМИ»

 

Студентки II курсу 24 групи

Шклярук Ірини Сергіївни

Керівник - Дмитрієва С. М.

 

м. Житомир - 2013


ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми професійних інтересів старшокласників та профорієнтаційної роботи з ними

Загальна характеристика ранньої юності

Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці

Профорієнтація у сучасній школі

Розділ II. Методичні засади наукового дослідження

Розділ III. Аналіз результатів емпіричного дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 


ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах ринкових відносин змінюється сама праця, яка потребує високого професіоналізму, вміння швидко адаптуватися у нових суспільних та економічних відносинах. Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні постають проблеми вибору професії. За останні роки актуальність проблеми вибору професії зростає. Закінчення старшого шкільного віку визначається моментом вступу дитини до вищих навчальних закладів. Початок навчання характеризується різноманітними складностями та проблемами, які виникають перед випускниками і пов’язані з якісно новою, складною соціальною роллю, яку вони починають виконувати.

Шкільні психологи несерйозно відносяться до профорієнтаційної роботи в умовах школи, вважаючи її марною витратою часу. Оскільки діти все одно йдуть вчитися не туди, до чого в них є здібності або зацікавленість, а куди батьки змогли їх прилаштувати. Але ж закінчуючи школу, учні повинні бути психологічно готовими до дорослого життя.

Про особистісну готовність до вищої школи можна дізнатися з праць таких вчених як І. Кон, який вивчав психологію старшокласника, Х. Ремшмідт - займався проблемою становлення особистості, Р.Бернс - «Я-концепція» і виховання та багато інших.

У наукових дослідженнях розвиток інтересу до певного виду діяльності розглядається як динамічний багатоплановий процес, що детермінує різноманітність підходів до визначення його сутності. Теоретико-методологічні основи інтересу висвітлюються у роботах психологів (Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, С. Рубінштейн та ін.) та педагогів (Г.Щукіна, Осипов О.В. та ін.)

На сьогодні, вчені досліджують професійні інтереси старшокласників у двох основних напрямах. По-перше, вони займаються вивченням особистісних характеристик (мислення, пам’яті, відповідальності, уваги, активності та ін.), які впливають на розумову працездатність особистості. По-друге, вони досліджують і зовнішні фактори, які впливають на розумову діяльність (середовище для праці і відпочинку, температура, освітлення та ін.).

Таким чином, у вітчизняній та російській психології професійне становлення особистості розглядається як складова частина її загального розвитку (Л.І.Божович, Є.О.Клімов, Г.С.Костюк та ін.), а професійне самовизначення - як форма життєвого, особистісного самовизначення (М.М.Захаров, Б.О.Федоришин та ін.).

Сам процес формування професійного самовизначення старшокласників є багатогранним, тривалим, суперечливим, тому дослідженням цієї проблеми займалися багато вчених, зокрема, М.М.Захаров, Є.О.Клімов, І.С. Кон, Н. М. Варнавських, С.Н. Чистякова, П.О. Шавір.

Проведений аналіз історико-педагогічних джерел свідчить, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено значний досвід з проблеми дослідження.

Проблемі узагальнення уявлень з профорієнтації, озброєнню школярів необхідними знаннями для орієнтації у світі професій, умінням об’єктивно оцінювати свої індивідуальні особливості присвятив роботи Б.Федоришин; діагностичним методикам вивчення особистості школярів із метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії приділяється значна увага в роботах Н.Чистякової, Ю.Забродіна; обґрунтуванням теоретичних і методичних основ профорієнтації молоді займався Є.Клімов, системним підходом до профорієнтації школярів - В.Сахаров, Н.Степаненков, суспільно-значимими мотивами вибору професії - Є.Павлютенков, формуванням елементів духовної культури в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії Г.Шевченко та ін.

Слід зазначити, що проблемою формування інтересу до професії вчені займалися в основному в 70-80 роки XX ст., на сучасному етапі цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Економічні та соціальні зміни, що виникають у суспільстві, впливають i на проблеми сучасної педагогіки, зокрема на формування у старшокласників інтересу до вибору професії в умовах ринкової економіки. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О.Ваценкова, В.Каташева, П.Костенкова, М.Левківського, Є.Павлютенкова, О.Тополі та ін.) Щодо профорієнтаційної роботи, то і ця проблема не лежить осторонь. Її актуальність полягає в тому, щоб надати значний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху молоддю, адаптацію її до професії (В.В.Синявський, С.Н.Чистякова, М.П. Тименко та ін.

У результаті аналізу наукової літератури я помітила, що питанням професійної орієнтації та професійним інтересам старшокласників в наш час приділено недостатньо уваги. Саме це зумовило вибір теми мого дослідження.

Об'єкт дослідження. Професійна сфера особистості.

Предмет дослідження. Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними.

Гіпотеза дослідження. Вибір професії старшокласниками зумовлений індивідуальними особливостями.

Мета дослідження. З'ясувати професійні інтереси старшокласників; визначити проблеми професійного вибору та профорієнтаційної роботи зі старшокласниками; детальне дослідження актуальної проблеми на даний час.

Для реалізації даної мети мною було поставлено наступні завдання:

. Провести огляд наукової літератури з питань професійної сфери особистості;

. Вивчити особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками;

. Встановити психологічні особливості вибору майбутньої професії школярів і вивчити вплив на цей вибір;

. Експериментальне дослідження значимості професій для сучасних старшокласників;

. Якісний аналіз експериментального дослідження;

. Формування висновків.

Методи дослідження. Теоретичні (аналіз джерел за темою дослідження); експериментальне дослідження за такими методиками: «Вивчення професійних намірів старшокласників», опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л.Кабардової), „Я віддам перевагу” (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова), методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета), методика «Тип мислення»; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в цілях профорієнтації.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (7 осіб), застосуванням методик, які відповідають меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Робота проводилася протягом 15 - 19 квітня 2013р. на базі Житомирської ЗОШ № 30 в 10-В класі.

 


Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

Кожному учню пропонується відповісти на ряд запитань. Дані питання стосуються професійних намірів та загальних життєвих планів учнів. Вони мають дані варіанти відповідей, з яких потрібно обрати більш притаманну для себе, але є й такі, на які потрібно дати власну відповідь (дод. №1).

Обробка отриманих результатів, а саме якісний аналіз відповідей досліджуваних дасть відомості про:

) загальні життєві плани учнів (питання 1, 16, 17, 27);

) захоплення і професійні наміри (запитання 1, 2, 12, 13, 20, 23, 24, 25, 26);

) знання а обраної професії (питання 3, 4, 5, 11);

) оцінці своєї придатності до неї (запитання 7, 14);

) про оцінку роботи педагогів і старшокласників з професійного самовизначення (питання 6, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 21, 22).

Методика №2. «Опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л. Кабардової)»

Мета: визначити ступінь готовності досліджуваного до успішного функціонування (навчанні, роботі) у певній професійній сфері.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід проведення

В основу опитувальника покладено принцип самооцінки досліджуваним одночасно своїх можливостей у реалізації визначених опитувальником умінь (учбових, творчих, трудових, соціальних і т.д.), свого реального, пережитого і сформованого в особистому досвіді емоційного ставлення, яке виникає щоразу при виконанні описаних в опитувальнику видів діяльності і своєї переваги чи небажання мати описані види діяльності у своїй майбутній професії.

На початку дослідження було запропоновано досліджуваним уважно прочитати інструкцію.

Потрібно уважно прочитати кожне висловлювання і дати три відповіді, оцінивши їх у балах (від 0 до 2).

Кожен з досліджуваних заносить свої оцінки в балах в таблицю відповідей (номер клітки в таблиці відповідає номеру питання).

У цій же послідовності і проставляються оціночні бали у відповідну клітинку таблиці.

Якщо досліджуваний ніколи не робив того, що написано в питанні, то нехай замість балів ставить в клітку прочерки в перших двох питаннях і спробує відповісти тільки на третє питання.

Працювати потрібно уважно, не поспішаючи.

У процесі роботи з опитувальником оптант заповнює спеціальну таблицю відповідей (табл.2.1), яка містить 5 стовпчиків. Номери та літерні позначення в клітинах аркуша відповідей відповідають номерам і позначенням питань.

У кожній клітці таблиці оптант ставить 3 оцінки в балах:

. Оцінка своїх умінь.

. Оцінка свого емоційного ставлення.

. Оцінка свого професійного побажання, переваги.

 


Таблиця 2.1

Л-З Л-Т Л-П Л-Х.О Л-Л
Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання
1. 2. 3. 4. 5.
6. 7. 8. 9. 10.
11. 12. 13 14. 15.
16. 17. 18. 19. 20.
21. 22. 23. 24. 25.
26. 27. 28. 29. 30.
31. 32. 33. 34. 35.
36. 37. 38. 39. 40.
41. 42. 43. 44. 45.
46. 47. 48. 49. 50.

 

Обробка результатів:

Верхні клітинки п'яти стовпців необхідно позначити відповідно до типів професій зліва направо:

- Л-З (людина-знак)

- Л-Т (людина-техніка)

- Л-П (людина-природа)

- Л-Х.О (людина-художній образ)

- Л-Л (людина-людина).

Приступаючи до обробки результатів, спочатку необхідно знайти в таблиці відповідей ті номери питань (клітини), на які оптант при оцінці умінь дав 0 балів або поставив прочерк. При подібній оцінці умінь наступні дві оцінки з цього ж питання, при підрахунку загальних сум балів за цими шкалами, не враховуються (умовно їх можна в таблиці викреслити). Вони враховуються тільки при якісному аналізі кожної сфери.

Підраховується загальна сума балів у кожній професійній сфері, яку набрали окремо «вміння», окремо «ставлення» і окремо «професійні побажання». У результаті цього підрахунку отримуємо наочну картину співвідношень оцінок за 3-ма шкалам: умінь оптанта, його емоційного ставлення та професійних побажань (переваг) як в кожній професійній сфері, так і за кожного конкретного питання (виду діяльності).

Оцінка результатів.

Порівняння і вибір кращої для даного оптанта професійної сфери (або декількох сфер) виконується на основі зіставлення сум балів, набраних різними професійними сферами окремо за шкалою «професійна перевага». Звертається увага на ту або ті професійні сфери, в яких ці суми найбільші.

За результатами відповідей досліджуваного робиться висновок про те, до якої сфери професійної діяльності він схильний.

Методика №3. «Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова)

Мета: вивчення професійної спрямованості, інтересів, нахилів, переваг учнів на основі аналізу різних за характером видів діяльності.

Необхідний матеріал: опитувальник та бланк відповідей.

Хід проведення

Методика є достатньо простою та швидкою у проведенні. Дослідження може проводитися як індивідуально, так і з групою учнів. Досліджуваним пропонують письмово відповісти на 20 питань, використовуючи бланк відповідей (табл.2.2). Номери та буквені позначення у його клітинках відповідають номерам та варіантам відповідей ДДО. Досліджуваному ж пропонується відповісти на 20 пар запитань, обравши з двох найбільш прийнятний для себе варіант. У відповідних клітинах бланку потрібно обвести обраний з двох альтернатив варіант відповіді (“а» або “б”) (або поставити знак «+» чи «-», що відповідає «так» чи «ні»).

Питання підібрані та згруповані таким чином:

    у першому стовпчику вони стосуються професії типу «людина-природа» (умовно позначено у бланку буквою «П»),

    у другому - «людина-техніка» («Т»),

    у третьому - «людина-людина» («Л»),

    у четвертому - «людина-знакова система» («З»),

    у п’ятому - - «людина-художній образ» («Х»).

Обробка результатів

Після отримання відповідей на всі запитання в кожному з 5-ти вертикальних стовпчиків підраховується кількість проставлених плюсів. В нижніх клітинах таблиці виводяться суми, які є показниками вираження інтересів до певної сфери діяльності. Максимальна сума балів у кожному стовпчику становить 8. Найбільша сума балів в одному зі стовпчиків вказує на переважання інтересів, а можливо і нахилів до певного типу професій, тієї чи іншої сфери діяльності.

 

Таблиця 2.2. Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ДДО)

Людина-природа Людина-техніка Людина-людина Людина-знакова система Людина-художній образ
10а 10б
11а 11б 12а 12б 13а
13б 14а 14б 15а 15б
16а 17б 16б 19б 17а
20а 19а 18а 20б 18б
Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” =

Методика №4. «Тип мислення»

Мета: діагностика типу мислення респондента з профорієнтаційною ціллю.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ручка.

Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

У кожної людини домінує певний тип мислення. Цей опитувальник допоможе визначити тип мислення кожного з досліджуваних. Якщо згоден з виразом, в бланку поставиться «+», якщо ні «-».

Обробка результатів

 

Таблиця 2.3. Ключ

Тип мислення Питання
  Предметно-дійове 1, 6, 11, 16, 21, 26, 31, 36
  Абстрактно-символичне 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37
  Словесно-логічне 3, 8, 13, 18, 23, 28, 33, 38
  Наочно-образне 4, 9, 14, 19, 24, 29, 34, 39
  Креативність (творчість) 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35,40

 

Підрахуйте кількість плюсів у кожній з п’яти ліній. Кожна лінія відноситься до певного типу мислення. Кількість балів у кожній стрічці вказує на рівень розвитку даного типу мислення:

-2 - низький,

-5 - середній,

-8 - високий.

Інтерпретація результатів

Тип мислення - індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності.

Предметно-дійове мислення притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією дій. Їх руками створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони керують машинами, стоять біля станків, збирають комп’ютери. Без них неможливо реалізувати найблискавичнішу ідею. Цей тип мислення важливий для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символичним мисленням володіють багато вчених - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул та операцій, до яких не можна ні доторкнутися, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення, на основі гіпотези, зроблені численні відкриття у всіх областях науки.

Словесно-логічне мислення виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (от лат. verbalis - словесний). Завдяки розвинутому словесно-логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, режисер мають володіти розвинутим наочно-образним мисленням.

Креативність - це здатність міркувати творчо, знаходити нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінна якість, яка виокремлює людей талановитих у будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

Методика №5. «Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета)»

Мета: визначення спрямованості особистості.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід роботи.

Орієнтаційну анкету вперше опубліковано Б. Бассом у 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, для кожного з яких можливі три варіанти відповіді, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен обрати одну відповідь, що найбільше виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь «найбільше» одержує 2 бали, «найменше» - нуль. Необрана відповідь - 1 бал.

Досліджуваним була проведенна інструкція.

Потрібно бути максимально правдивим, так як серед варіантів відповідей немає «хороших» або «поганих», тому не потрібно намагайтися відгадати, яка з відповідей є «правильною» або «кращою».

Обробка результатів.

Бали, набрані за всіма 27 пунктами, підсумовують для кожного виду спрямованості окремо.

 

Таблиця 2.4. Ключ

№ з/п Я С Д № з/п Я С Д
1 А В Б 15 Б В А
2 Б В А 16 А В Б
3 А В Б 17 А В Б
4 В Б А 18 А Б В
5 Б А В 19 А Б В
6 В А Б 20 В Б А
7 В Б А 21 Б А В
8 А Б В 22 Б А В
9 В А Б 23 В А Б
10 А В Б 24 Б В А
11 Б В А 25 А В Б
12 Б А В 26 В А Б
13 В А Б 27 Б А В
14 А В Б        

 

За допомогою методики виявляють такі види спрямованості:

. Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно до роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

. Спрямованість на спілкування (С) - прагнення за будь-яких умов підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних стосунках з людьми.

. Спрямованість на роботу (Д) - зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення спільної мети.

 


ВИСНОВКИ

 

Школа відіграє провідну соціальну роль у формуванні всебічно розвиненого, готового до трудової діяльності підростаючого покоління. Провідну позицію займають педагогічні колективи у процесі професійної орієнтації, здійснюваної школою, сім'єю, всією громадськістю.

Школярі при виборі професії мають можливість свідомо керувати вибором. При вмінні керувати своєю діяльністю старшокласники розуміють свої можливості та потреби людства. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації. Інтерес до її змісту зумовлює стійкість у виборі професії. Профорієнтаційний процес залежить і від доступності та посильності навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя організувати процес навчання, щоб охопити усіх учнів класу. Однією причиною нестійкості вибору професії у цьому віці є передусім великий вплив батьків і родичів, які мають свою думку щодо подальшого життя рідної дитини. Проводячи дослідження особливостей встановлення професійної діяльності учнів і ураховуючи думку батьків виявили, що більша продуктивність збільшується тоді, коли думки, можливості і бажання співпадають з старшокласниками.

Для успішного навчання увитих навчальних закладах та належного засвоєння матеріалу, велику роль відіграє саме те, що діти з великим бажанням вивчають саме той предмет, який вони образи свідомо.

Мета дослідження полягає у виявленні професійних інтереси у старшокласників, визначенні проблеми професійного вибору та профорієнтаційної роботи зі старшокласниками з метою формування у них готовності до професійного самовизначення та експериментальній перевірці змісту та психолого-педагогічних засобів реалізації визначених напрямів у процесі профільного навчання. Мета поставлена перед дослідженням була досягнута.

У теоретичній частині дослідження вивчені теоретичні аспекти професійної орієнтації старшокласників, розкриті особливості даного віку, зміст, форми і методи профорієнтаційної роботи.

Емпірична частина показала, що, незважаючи на те, що в школах ведеться різноманітна робота з профорієнтації учнів, вона залишається малоефективною, і однією з можливих причин може бути відсутність єдиної програми профорієнтації, яка б включала себе різноманітні за змістом форми і методи профорієнтації.

Отримані результати сприяють підвищенню ефективності професійної орієнтації школярів, а також у можливості використання отриманих результатів для розробки рекомендацій і в консультуванні старшокласників.

 


ДОДАТКИ

Додаток №1.

«Вивчення професійних намірів старшокласників»

1. Чим Ви думаєте зайнятися після закінчення школи (потрібне підкреслити)?

а) продовжити навчання у вузах (якому?);

б) вступити в ПТУ, технікум, середній спеціальний навчальний заклад;

в) піти працювати на виробництво (на яке?);

г) поєднувати роботу (яку?) з навчанням (яким?);

д) не знаю, чим буду займатися;

е) інше.

. Який професії, спеціальності Ви хотіли б присвятити себе?

. Які вимоги, на вашу думку, ця професія ставить до людини (потрібне підкреслити)?

а) необхідні знання, вміння, навички;

б) необхідні загальні якості особистості;

в) необхідні спеціальні якості особистості.

. Які вимоги ставить обрана Вами професія до здоров'я людини? Як Ви оцінюєте вашу професійну придатність за станом здоров'я?

. Як Ви уявляєте собі умови роботи у обраній Вами професії?

. Як Ви готуєте себе до обраної професії (потрібне підкреслити)?

а) працюєте над розвитком системи знань, умінь і навичок, необхідних для цієї професії;

б) виховуєте у себе загальні позитивні якості (працелюбність, самостійність у праці, наполегливість і т. п.);

в) розвиваєте спеціальні якості, необхідні для обраної професії.

г) інше.

. Де Ви перевіряєте свої, професійні якості (потрібне підкреслити)?

а) у школі на уроках;

б) у гуртках;

в) самостійно вдома;

г) у позашкільних закладах;

д) не перевіряв;

е) інше.

. Чи знаєте Ви, де можна отримати підготовку до обраної професії?

. Де Ви читали про обрану професію (потрібне підкреслити)?

а) у художній літературі;

б) в науково-популярній;

в) у спеціальній літературі;

г) в Інтернеті;

д) інше.

. З ким Ви розмовляли про обрану Вами професію (потрібне підкреслити)?

а) з учителем;

б) з батьками;

в) з родичами;

г) з товаришами-однолітками;

д) зі старшими товаришами, які знають цю професію;

е) з соціальним педагогом, психологом;

є) ні з ким не розмовляв;

ж) інше.

. Чи знаєте Ви, що до обраної вами професії є близькі, споріднені з нею; які Ви могли б опанувати? Якщо знаєте, назвіть їх.

. Коли Ви обрали професію? Чи відбувалися зміни у вашому виборі? З яких причин Ви змінювали свій вибір?

. Якщо ви до цих пір не обрали професію, то з яких причин?

. Ваше рішення про вибір цієї професії остаточне, чи Ви ще можете передумати?

.Хто найбільше вплинув на вас при виборі професії(потрібне підкресліть)?

а) батьки;

б) вчителі;

в) працівники виробництва;

г) товариші;

д) хтось інший;

е) інше.

. На що Ви орієнтувалися, обираючи професію (потрібне підкреслити)?

а) принести користь суспільству;

б) ця професія престижна;

в) хороша зарплата;

г) цікава і змістовна робота;

д) робота відповідає моїм можливостям;

е) інше.

. Що, на вашу думку, необхідно вам мати, щоб бути гарним фахівцем (потрібне підкреслити)?

а) попрацювати на виробництві;

б) закінчити ПТУ;

в) закінчити технікум;

г) закінчити ВНЗ;

д) спробувати себе в обраній професії;

е) інше.

. Які матеріали і про яку професію Ви хотіли б мати у своїй школі (бібліотеці)?

. На яких уроках вчителі розповідають про професії і як часто?

. Які екскурсії на виробництво Вам найбільше сподобалися?

. Які зауваження виникли у вас після екскурсії (потрібне підкреслити)?

а) щодо організації праці;

б) щодо бесіди про професії;

в) щодо умов виробництва;

г) щодо показу технологічного процесу;

д) інші зауваження.

. Скільки за останній рік було зустрічей з ветеранами праці та які з них викликали у вас найбільший інтерес?

. Як Ви віддаєте перевагу працювати (потрібне підкреслити)?

а) індивідуально;

б) з товаришами;

в) в команді;

г) інше.

. Ким ви хотіли б бути в команді (потрібне підкреслити)?

а) виконавцем;

б) організатором.

. У яких предметних гуртках Ви берете участь? У яких ще хотіли б займатися в школі та поза школою?

. У яких факультативних заняттях Ви берете участь або хотіли б брати участь?

. Якою областю знань і умінь Ви захоплюєтеся (потрібне підкреслити)?

а) про природу;

б) про науку;

в) про мистецтво;

г) про техніку;

д) про людину

 


Додаток №2

«Опитувальник ОПГ (Л.Кабардової)»

1. Робити виписки, вирізки з різних текстів і групувати їх за певною ознакою.

. Виконувати практичні завдання на лабораторних роботах з фізики (складати і збирати схеми, усувати в них несправності, розбиратися в принципі дії приладу і т.д.)

. Тривалий час (більше року) самостійно, терпляче виконувати всі роботи, що забезпечують ріст і розвиток рослин (поливати, підживлювати, пересаджувати та інше).

. Писати вірші, розповіді, нотатки, твори, визнані багатьма людьми цікавими, гідними уваги.

. Стримувати себе, не «виливати» на оточуючих своє роздратування, гнів, образу, поганий настрій.

. Виділяти з тексту основні думки й складати на їх основі короткий конспект, план, новий текст.

. Розбиратися у фізичних процесах і закономірностях, вирішувати задачі з фізики.

. Вести регулярне спостереження за розвитком рослин і записувати дані спостереження в спеціальний щоденник.

. Майструвати красиві вироби своїми руками: з дерева, тканини, металу, засушених рослин, ниток.

. Терпляче, без роздратування, пояснювати комусь, те що він хоче знати, навіть якщо доводиться повторювати це по кілька раз.

. У письмових роботах з української мови, літератури легко знаходити помилки.

. Розбиратися в хімічних процесах, властивостях хімічних елементів, вирішувати задачі з хімії.

. Розбиратися в особливостях розвитку, в зовнішніх відмінних ознаках численних видів рослин.

. Створювати закінчені твори живопису, графіки, скульптури.

. Багато і часто спілкуватися з різними людьми, не втомлюючись від цього.

. На уроках іноземної мови відповідати на питання і ставити їх, переказувати тексти і складені розповіді на задані теми.

. Налагоджувати будь-які механізми (велосипед, мотоцикл), ремонтувати електротехнічні прилади (фен, праска, світильник).

. Свій вільний час витрачати переважно на догляд і спостереження за якоюсь твариною.

. Писати музику, пісні, що мають успіх у однолітків і дорослих.

. Уважно, терпляче, не перебиваючи, вислуховувати людей.

. При виконанні завдань з іноземної мови без особливих труднощів працювати з іноземними текстами.

. Налагоджувати і ремонтувати електронну апаратуру (приймач, магнітофон, телевізор).

. Регулярно, без нагадування дорослих, виконувати необхідні для догляду за тваринами роботи: годувати, чистити, лікувати, навчати.

. Публічно, для багатьох глядачів, розігрувати ролі, наслідувати, зображати когось, декламувати вірші, прозу.

. Захоплювати справою, грою, розповідями дітей молодшого віку.

. Виконувати завдання з математики, хімії, в яких потрібно скласти логічний ланцюжок дій, використовуючи при цьому різні формули, закони, теореми.

. Ремонтувати замки, крани, меблі, іграшки.

. Розбиратися в породах і видах тварин: коней, птахів, риб, комах; знати їх характерні зовнішні ознаки і звички.

. Завжди чітко бачити, що зроблено письменником, драматургом, художником, режисером, актором талановито, а що ні, та вміти обґрунтувати це усно або письмово.

. Організувати людей на будь-які справи, заходи.

. Виконувати завдання з математики, що вимагають гарного знання математичних формул і законів та вміння їх правильно застосовувати в рішенні.

. Виконувати дії, що вимагають хорошої координації рухів і спритності рук: працювати на верстаті, на електричній швейній машинці, проводити монтаж і збір виробів з дрібних деталей.

. Відразу помічати найменші зміни в поведінці або зовнішньому вигляді тварини або рослини.

. Грати на музичних інструментах, публічно виконувати пісні, танцювальні номери.

. Виконувати роботу, що вимагає обов'язкових контактів з безліччю різних людей.

. Виконувати кількісні розрахунки, підрахунки даних (за формулами і без них), виводити на основі цього різні закономірності, наслідки.

. З типових деталей, призначених для збірки певних моделей, виробів конструювати нові, придумані самостійно.

. Спеціально займатися поглибленим вивченням біології, анатомії, ботаніки, зоології, читати наукову літературу, слухати лекції, наукові доповіді.

. Створювати на папері і в оригіналі нові, цікаві моделі одягу, зачісок, прикрас, інтер'єру приміщень, конструювати новинки.

. Впливати на людей: переконувати, запобігати конфліктам, залагоджувати сварки, вирішувати суперечки.

. Працювати з умовно-знаковою інформацією: складати і малювати карти, схеми, креслення.

. Виконувати завдання, в яких потрібно подумки уявити розташування предметів або фігур в просторі.

. Тривалий час займатися дослідницькими роботами в біологічних гуртках, на біостанції, в зоогуртках і розплідниках.

. Швидше і частіше за інших помічати в звичайному незвичайне, дивовижне, прекрасне.

. Співпереживати людям (навіть не дуже близьким), розуміти їхні проблеми, надавати посильну допомогу.

. Акуратно і безпомилково виконувати «паперову роботу»: писати, виписувати, перевіряти, підраховувати, обчислювати.

. Вибирати найбільш раціональний (простий, короткий) спосіб розв'язання задачі: технічний, логічний, математичний.

. При роботі з рослинами або тваринами витримувати ручну фізичну працю, несприятливі погодні умови, бруд, специфічний запах тварин.

. Наполегливо, терпляче домагатися досконалості в створюваному або виконуваному творі (у будь-якій сфері творчості).

. Говорити, повідомляти щось, викладати свої думки вголос.


Додаток №3.

 

«Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова)



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 159; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.209.209.28 (0.202 с.)