ТОП 10:

Принципи підбору змісту й побудови шкільного курсу природознавства



 

Основна ідея шкільного предмета природознавства складається з розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою, у поясненні впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людини.

Необхідною умовою для сприйняття дітьми природничого поняття є вміння вчителя володіти словом. Незважаючи на те, що основним джерелом знання в процесі формування відчуттів є саме поняття або об'єкт, точне й образне слово вчителя направляє процес спостереження, організує його в певній послідовності, уточнює, конкретизує ознаки спостережуваного об'єкта, поняття й т.д. Тому вчителю необхідно свої думки виражати коротко, точно, логічно, щоб словесний опис природничого поняття збігся з тим, що діти спостерігають.

Спостереження школярами об'єктів природи повинне супроводжуватися спеціальними завданнями, спрямованими на уточнення сприйняття. Як відомо, спостерігаючи той самий об'єкт, люди бачать його по-різному в силу своїх індивідуальних особливостей. У навчальному ж процесі важливо, щоб у досліджуваному поняття або об'єкті всі діти бачили те головне, що пов'язане з його характеристикою. Тому наступною умовою формування відчуттів є організація вправ, що уточнюють сприйняття. [3, 14-16]

Наприклад, на екскурсії в природу в II класі по темі "Зміни в житті рослин восени" вчителю потрібно продумати завдання, які уточнюють сприйняття того, що відбувається приблизно наступного змісту: подивіться, яке сьогодні небо. Як світить сонце? Тепліше або холодніше сьогодні в порівнянні з літом? Як змінилися дерева в порівнянні з літом? Поспостерігайте, що відбувається з листочками. Знайдіть на землі листки берези, тополі й т.д.

Активність школярів при сприйнятті природознавчого матеріалу можна викликати також використанням знань, засвоєних учнями раніше, і практичного досвіду дітей. Чим краще школяр знайомий з досліджуваними поняттями або об'єктами, тим повнішим, точнішим й змістовнішим є сприйняття їх. Немаловажну роль у процесі формування понять грає організація вправ по впізнаванню й розрізненню об'єктів природи. Для їхнього виконання дітей необхідно навчити таких прийомів розумової діяльності, як розподіл цілого на частини, виділення ознак предметів або властивостей явищ природи. Наприклад, учням можна дати завдання: порівняти зайця та кроля, знайти подібність і відмінність. Виконуючи завдання, учні повинні навчитися знаходити загальні ознаки порівнюваних об'єктів. Так, при порівнянні зайця з кролем загальною ознакою буде наявність довгих вух, характерної ознаки - лякливості та ін.

Важливе, місце в ході формування понять займає такий прийом, як замальовка по пам'яті. Для дитини надто важливо мати вміння активізувати, "пожвавлювати минулий досвід", відтворювати почуттєвий образ. Прийом замальовки по пам'яті не тільки сприяє відтворенню почуттєвого образа, але й формує вміння схематичного просторового зображення. [3, 18]

Однією з основних умов формування понять є організація проблемного навчання природознавству. Створення проблемних ситуацій на уроках, екскурсіях створює в учнів стан інтелектуального утруднення, що вимагає виходу, тобто рішення поставленої проблеми, і може здійснюватися самими учнями (шляхом безпосереднього спостереження за об'єктами або постановки нескладних досвідів) або за допомогою вчителя (показує шляхи рішення проблеми). Тут велику роль при формуванні понять грає певна система викладу матеріалу, певна логічна послідовність у його подачі. У послідовності викладу матеріалу вчитель може використовувати як індуктивний (від частини конкретного до загального), так і дедуктивний (від загального до частини) метод або той і інший разом. [4, 53]

Природознавство як навчальний предмет містить у собі основи таких наук, як біологія й географія, тому його зміст розкривається через систему біологічних і географічних термінів.

У ході формування природознавчих понять необхідно практикувати школярів у здійсненні таких прийомів розумової діяльності, як аналіз (розподіл цілого на частині), визначення головних і другорядних ознак природних об'єктів, явищ, синтез (з'єднання частин у ціле, виділення взаємозв'язків у частинах), узагальнення, висновки, визначення, класифікація.

Формування природознавчих понять нерозривно пов'язане з перекладом знань у практичні вміння й навички. Формування вмінь пов'язане із застосуванням теоретичних знань на практиці.

У навчально-виховному процесі по природознавству дотримання педагогічних умов формування відчуттів, уявлень і понять сприяє реалізації однієї з основних завдань сучасної школи - підвищенню якості знань учнів.

 







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.11.9 (0.006 с.)