ТОП 10:

Завдання і зміст навчально-виховних задач курсу природознавства в початкових класах



 

Система природознавчих знань, яку опановують школярі в процесі навчання природознавству, включає систему пізнавальних завдань. Поряд зі змістом знань про природу, вона є методичною (педагогічною) умовою формування пізнавальних інтересів. Саме шляхом введення завдань, які поступово ускладнюються (пізнавальних завдань) реалізується навчання систематичним знанням про предмети і явища природи. Крім того, пізнавальні завдання підвищують ефективність й усвідомленість засвоєння навчального матеріалу, розвивають розумову діяльність школярів.

Пізнавальні завдання по природознавству включають завдання, питання й проблеми, які діти вирішують у процесі оволодіння природознавчими знаннями. Кожне пізнавальне завдання містить певну мету, має певний зміст і вимогу, оформлену часто у вигляді запитання. За змістом навчального матеріалу пізнавальні завдання класифікуються на кілька груп: завдання про неживу природу (сонце, погода, водойми, ґрунти), про рослини, про тварин, про працю людей у різні пори року.

У навчальному процесі варто виділити основні пізнавальні завдання, які розв'язуються протягом усього навчального року, розділи програми або уроку, і частини, розв'язувані на окремих етапах уроку:

1) принцип єдиного цілого, тобто зміст всіх завдань повинен бути об'єднаний однією ідеєю (природознавчою закономірністю). Такою ідеєю є залежність сезонних явищ у неживій і живій природі від положення сонця на небозводі в різні пори року [23, 39] ;

2) принцип ускладнення пізнавальних завдань: ускладнення навчального матеріалу; підвищення ступеня його узагальнення; збільшення обсягу знань, якими повинен опанувати учень.

Ускладнення природознавчого змісту пізнавальних завдань полягає в послідовному включенні нових "порцій" знань про природу. Так, спочатку вивчається об'єкт або явище із зовнішньої сторони (ознаки погоди, форма, величина, колір й інші зовнішні ознаки рослин і тварин).

Більш складні завдання - про спосіб життя рослин і тварин, їхній розвиток й розмноження. Щоб учень міг вирішити завдання типу "Як розвивається метелик-капусниця?", він повинен знати цю комаху або тварину за зовнішніми ознаками, відрізняти її від інших, схожих комах. Ще більш складні завдання, пов'язані з ознаками природи в різні сезони.

Складні також завдання, що відбивають умови життя живих організмів, які впливають на будову, розвиток, розмноження, походження рослин і тварин. Приклади таких завдань: "Чому дятел може жити тільки в лісі?", "Доведи, що білка - житель лісу" і т. п [23, 42].

Інший напрямок в ускладненні пізнавальних завдань пов'язаний з підвищенням ступеня узагальнення знань учнів про природу. Прості із цього погляду пізнавальні завдання, змістом яких служать конкретні одиничні явища й предмети, наприклад: "Як зимує білка?", "Визначити температуру повітря в класі".

Природознавчі уявлення характеризують досить високий ступінь узагальнення знань учнів. Завдання типу "На які групи можна розділити тварин: лисиця, сорока, бджола, ведмідь, горобець, мураха?", використовувані на перших уроках природознавства вимагають узагальнених знань про тварин.

Ступінь узагальнення пізнавальних завдань підвищується, якщо для їхнього виконання учневі необхідно знати істотні ознаки групи явищ (учень повинен оперувати поняттями): "Довести, що качка - птах", "До якої групи тварин відноситься їжак?".

Завдання, що вимагають умінь встановлювати закономірності явищ, представляють найвищий рівень узагальнення. Завдання типу "Розкажіть про життя тварин у різні пори року" найбільш важкі для учнів. Вони вимагають володіння такими поняттями, як "тварини", "звірі", "птаха", "комахи", вимагають знань узагальнених ознак життя тварин восени, узимку, навесні, улітку, способів харчування й розвитку тварин.

Наступний напрямок в ускладненні пізнавальних завдань характеризується кількісно: завдання, що містять великий обсяг знань, необхідних для вирішення, - найскладніші. Наприклад, завдання "Що це?" (показується зображення рослини) вимагає прямої відповіді учня. Але щоб відповістити на запитання "Які звірі живуть у наших лісах?", необхідно проміжне знання: що таке звірі? Для відповіді на запитання про життя рослин або тварин у різні сезони учні також повинні мати проміжні знання про рослини або тварини, їхню класифікацію в природі, про дерева, кущі, трав'янисті рослини, звірів, птахів, комах, місця їхнього поширення в наших лісах й охорону.

Таким чином, програмою передбачене повідомлення дітям системи знань, які відбивають найважливіші залежності й закономірності в тій або іншій області реальності. До них відносяться уявлення про фізичні зміни агрегатного стану речовин (наприклад, води), переміщенні тіл у просторі, про пристосовування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища, про деякі форми екологічних взаємозв'язків у природі й т.п. В результаті в дітей удосконалюється наочно-образне мислення (розширюється коло уявлень, з'являється здатність маніпулювати ними, видозмінювати їх й ін), розвивається словесно логічне мислення (діти вчаться встановлювати взаємозв'язок явищ, бачити їхню причину й наслідки, будувати логічні судження, робити висновки й ін). У моральному плані розуміння залежності об'єктів й явищ у природі є основою правильного відношення дітей до рослин і тварин.

Школярі виявляють велику цікавість до фізичних явищ неживої природи. Підтримуючи цей інтерес дітей, необхідно давати їм певні знання в даній області. Зупинимося докладніше на змісті таких знань.

Формування уявлень про різні стани речовин (твердий, рідкий, газоподібний), про їхній перехід з одного стану в інший, наприклад, при тепловому впливі, про способи поширення тепла (теплопровідності й конвекції) дозволяє показати характер і види змін деяких предметів й явищ навколишнього середовища [21, 140].

Знайомство із властивостями повітря (воно є всюди, має вагу, може стискуватися), магніту (притягає до собі деякі металеві предмети), які виявляються в лабораторних умовах, дає можливість продемонструвати школярам, як фізичні явища приховані від очей. Повітря ми не бачимо, але легко можемо виявити, якщо ним надувати повітряну кульку; магнітне поле також невидиме, але його цікава властивість чітко проявляється, як тільки поблизу з'являються дрібні металеві предмети. Виявлення прихованих властивостей предметів у процесі навчання, що відбувається під керівництвом педагога, позитивно впливає на формування в школярів матеріалістичних уявлень про природу, є основою розуміння більш складних фізичних явищ, досліджуваних у школі.

Повідомлення школярам знань про живу природу йде за трьома взаємообумовленими напрямками: взаємозв'язок рослин і тварин із середовищем перебування, особливості їхнього розвитку, різноманіття видів живих істот. При цьому головне - навчити дитину розуміти зв'язок між живимо організмом і середовищем перебування.

Ріст і розвиток є не що інше, як упорядкований в часі, строго послідовний ланцюжок взаємозв'язків організму, що розвивається, із зовнішнім середовищем. Зв'язок третього поняття - "різноманіття організмів" - з першими двома легко простежується, якщо розглядати його як результат історичного розвитку. Це легко продемонструвати на різних живих істотах, які пристосувалися до однотипних умов життя. Спостерігаючи й доглядаючи за рослинами й тваринами у куточку природи, діти постійно переконуються в тому, що все живе вимагає харчування (тварин треба годувати, рослини - поливати й удобрювати), належних умов життя (рибам потрібна вода певної температури, освітлення, рослини й ін.; птахам необхідний повітряний простір, пісок, вода й ін). У результаті складається реальне уявлення про живий організм [21, 148].

Розглянуті приклади зв'язку й взаємозв'язку, закладені в предметі природознавства, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісний щабель узагальнень проявляється в почуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняття, від сприйняття до уявлення.

Почуттєвий етап пізнання має важливе значення в навчанні молодших школярів, будучи фундаментом формування понять, суджень, умовиводів.







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.11.9 (0.003 с.)