Особливості природознавства як навчального предмету 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості природознавства як навчального предмету



 

Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання та виховання школярів. Освітні завдання визначені змістом нової програми даного курсу. Учні початкових класів одержують елементарні відомості про неживу й живу природу, знайомляться із деякими видами виробництва й працею людей своєї області (краю), району, міста, села. У зміст навчання й виховання даного курсу входить безпосереднє вивчення дітьми об'єктів природи шляхом проведення спостережень, постановки дослідів з рослинами й тваринами, ознайомлення школярів із трудовою діяльністю людини, а також практична участь школярів у праці.

Природознавчий матеріал вивчається учнями вже починаючи з 1 класу. При ознайомленні школярів з навколишнім світом накопичуються й формуються знання про різноманіття предметів неживої й живої природи, їхніх змінах. В 2 класі природознавчі знання розширюються, об'єкти природи вивчаються у зв'язку із сезонними змінами, тому з багатьма явищами в природі учні знайомляться власною спостережливістю. Наприклад, вивчають рослини в різні пори року. Особливе місце тут приділяється спостереженню за змінами в житті рослин восени, узимку, навесні. Програма 3-4 класів є прямим продовженням і розвитком раніше отриманих знань, які є основою для засвоєння природничо-наукових дисциплін у наступних класах. Тому зміст курсу природознавства містить у собі елементи різних наук про рослини, тварин, людині, знання про поверхню Землі, її надра, ґрунт, погоду, клімат й ін. [23, 61].

Навчальні й виховні завдання в процесі навчання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання.

Завдання, всебічного виховання: прищепити школярам навички культури праці й любові неї та продуктів людської праці, познайомити з різними професіями й на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини [23, 69].

Уже в 1 класі при вивченні теми "Наша школа" проводитися урок на пришкільній ділянці, де учні знайомляться зі змінами в житті рослин восени, а пізніше переконуються, що з настанням холодів жовтіють й обпадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів летять на південь. У процесі подальшого спілкування із природою у дітей накопичуються знання про те, що з настанням тепла з'являються нові листки, зеленіє й росте трава.

В 2 класі спостереження за об'єктами живої природи тривають. На основі матеріалів екскурсій, коротких записів у "Щоденнику спостережень" встановлюються взаємозв'язки в неживій і живій природі. На конкретних прикладах з'ясовується, які сезонні зміни характерні для рослин і тварин у певну пору року. Знання про зміни в природі учні краще засвоюють у процесі проведення безпосередніх спостережень за рослинами й тваринами. При цьому дуже важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати спостережуване явище. Розуміння взаємозв'язків у живій і неживій природі накопичується поступово [14, 11].

В 3 класі при вивченні даного курсу учні використовують уже наявні знання, отримані в процесі спостереження за об'єктами природи. Школярі засвоюють залежність живих об'єктів природи від погодних умов і на цій основі встановлюють багатобічні взаємозв'язки живої й неживої природи. Знання про взаємозв'язки в природі дозволяють учням самостійно робити висновки про зміни в живій природі залежно від пори року.

В 4 класі є великі можливості для формування в учнів наукового світорозуміння при вивченні неживої й живої природи. На конкретних прикладах показується взаємозв'язок цілих екологічних груп, наприклад лугу, лісу, водойми, поля.

Послідовний розвиток знань про природу, постійне ведення "Щоденників спостережень" сприяють формуванню в школярів переконання в тому, що розвиток живої природи є закономірним явищем і є цілком з'ясовний.

Зміст матеріалу дозволяє не тільки розкрити перед учнями основні закономірності змін у природі, але й пояснити причинно-наслідкові зв'язки й на цій основі додати кожному факту, процесу або явищу найкраще тлумачення й обґрунтування. Формування наукового світогляду тісно пов'язане зі здійсненням науково-атеїстичного виховання учнів, головне завдання якого - навчити дітей правильно розуміти й пояснювати явища природи. Роботу з науково-атеїстичного виховання варто проводити на уроках, позакласних заняттях по природознавству, у процесі спілкування вчителів з батьками, індивідуально з учнями, використовуючи при цьому різноманітні форми, методи й засоби навчання, прилучаючи учнів до самостійного осмислення вивчених явищ природи.

Формування основних понять курсу природознавства передбачає організацію систематичних і цілеспрямованих спостережень дітьми на уроці й самостійних спостереженнях у природі. Шляхом порівняння й узагальнення результатів спостережень діти встановлюють причинні зв'язки між явищами в природі - між напрямком вітру й змінами погоди. У процесі спостережень діти вчаться виявляти істотні ознаки й властивості об'єктів й явищ природи.

Так, на основі дослідів, вивчення матеріалу колекцій учні довідаються про властивості вугілля й нафти, води й повітря, учаться розрізняти мінерали, визначати родючість ґрунтів і т.д.

Найбагатший фактичний матеріал для цього курсу в молодших класах дає краєзнавча робота: спостереження з наступною схематичною фіксацією сезонних зміні в живій і неживій природі рідного краю; знайомство з розмаїтістю природи - корисними копалинами, ґрунтами, рослинністю й тваринним світом; збір колекцій, гербаріїв місцевої флори; вивчення діяльності населення по охороні, використанню й перетворенню природи у своїй місцевості.

Учитель так повинен направляти пізнання дітьми природи, щоб у них розвивалася й міцніла любов до природи й турбота про збереження її багатств.

Безпосереднє спілкування із природою і її елементами на екскурсіях, під час практичних занять сприяє естетичному вихованню учнів. Зоряне небо, весняний ліс, снігопад, красиво квітучі кімнатні або лугові рослини, художнє оформлення біологічного кабінету й уроків про рідну природу - все це виховує в дітей почуття любові до природи, а сполучення пізнання з живим почуттям сприяє розвитку стійкого пізнавального інтересу до природи.

Курс природознавства передбачає набуття дітьми практичних умінь (спостереження за температурою повітря по термометрі, напрямок вітру по флюгері, фіксація основних явищ погоди за допомогою умовних знаків, орієнтування на місцевості по сонцю й по компасу й т.п.). Вироблення практичних умінь сприяє розвитку колективізму й трудовому вихованню школярів.

Знання учнів про природу стають більше осмисленими, коли очевидна їхня значимість і можливість застосувати на практиці. Учні знайомляться із розмаїтістю трудової діяльності населення - зі способами видобутку й використання корисних копалин, виведенням і господарським використанням рослин і тварин, з досягненнями науки в освоєнні космічного простору, у скоренні повітряного океану, у використанні енергетичних ресурсів, у процесі всіх галузей народного господарства країни. Такі осмислені знання сприяють розвитку почуття гордості за Батьківщину, є основою патріотичного виховання [2, 178].

Усе вище сказане необхідно для дітей як підготовка до навчання географії, природознавству й іншим предметам, пов'язаних із природою, у старших класах.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 129; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.199.241.53 (0.006 с.)