Види цін залежно від регіону реалізації

 

Залежно від територіальної диференціації ціни поділяються на єдині (загальнодержавні), регіональні, зональні та поясні.

 

Єдині ціни встановлюються державними органами влади наокремі товари і послуги на всій території держави. До них, напри_ клад, належать тарифи на залізничні перевезення, тарифи на електроенергію та інш.

 

Регіональні ціни встановлюються місцевими органами владина окремі товари, роботи, послуги. Наприклад, вартість проїзду в міському транспорті, тарифи на житлово-комунальні послуги та інш.

 

Зональні ціни встановлюються на продукцію добувних галузей промисловості із врахуванням різного рівня собівартості добування в тих чи інших природно-географічних умовах. Наприклад, ціни на залізну, марганцеву та інші руди, вугілля, нафту та інш.

Тема 2. Загальна класифікація цін	45

 

Поясні ціни встановлюються за районами (поясами) споживання продукції з урахуванням місця її виробництва і витрат натранспортування в інші райони. Наприклад, ціни на вино, овочі, фрукти тощо. Пояси визначає держава або вони можуть скластися стихійно, коли які–небудь товари не виготовляються в даному районі. Так, в Україні встановлених державою цінових поясів нема, але активно працюють стихійно сформовані цінові пояси.

 

 

Види цін за часом їх дії

 

За часом дії ціни поділяються на постійні, тимчасові та разові. Така класифікація деякою мірою умовна, оскільки постійних цін у чистому вигляді не існує. Постійними можна вважати ціни, наведені в прейскуранті або каталозі і діючі протягом більш або менш тривалого періоду до чергового їх перегляду.

 

Тимчасові ціни встановлюються на нову продукцію, яка планується до серійного виробництва і випуск якої в початковий період супроводжується підвищеними витратами. Після закінчення дії обумовленого терміну (від декількох місяців до 1 – 2 років) вони замінюються постійними.

 

Різновидом тимчасових цін є ступінчаті ціни, які являють собою ряд послідовно знижуючих (підвищуючих) цін на один і той самий вид товару. Рівні зниження цін і строки дії кожної сходинки обумовлюються продавцем і покупцем.

 

При виробництві товару (наданні послуги) за індивідуальним за*мовленням ціну товару розраховують індивідуально. Це так звана разова ціна.

 

 

Види цін залежно від врахування в них

Транспортних витрат

 

Крім витрат виробництва в ціні істотну частку складають витрати обігу, зокрема витрати, пов’язані із транспортуванням товарів до покупців. Взаємовідносини продавців і покупців не обмежуються лише визначенням ціни товару. Необхідно ще узгодити базисні умови постачання, які визначають основні права і обов’язки учасників угоди при транспортуванні, пакуванні і маркуванні

46                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

товарів, щодо страхування вантажів і оформлення комерційної документації, а також визначають місце і час переходу права власності від продавця до покупця і те, як ці умови відображаються в ціні товару. При цьому необхідно пам’ятати, що всі додаткові витрати можуть взагалі не включатися в ціну чи включатися в неї частково або повністю. Все сказане вкладається в поняття «франкування», тобто економічні і правові умови, які визначають порядок включення в ціну тих чи інших витрат, пов’язаних із транспортуванням, вантажо-розвантажувальними роботами, зберіганням і страхуванням вантажів. Таким чином, можемо сказати, що франкування регламентує правові обов’язки сторін у зв’язку із постачанням товарів у внутрішній і зовнішній торгівлі.

 

Кожен продавець самостійно вирішує на яких умовах реалізувати товар. Підходи до прийняття такого рішення передбачають використання різних методів встановлення цін залежно від порядку відшкодування споживачем транспортних витрат із доставки товару:

 

1. Ціна на місці виробництва продукції. За цією ціною товар передається покупцю в місці його виробництва з усіма правами на нього та відповідальністю. В цьому випадку покупець оплачує додатково всі фактичні витрати із транспортування товару до місця призначення.

2. Єдина ціна із включенням витрат з доставки товарів. Цей метод установлення ціни передбачає формування фірмою єдиної ціни для всіх покупців, незалежно від їх місця розташування із включенням у неї однакової суми транспортних витрат. Ця сума розра_ ховується як середня вартість усіх перевезень. Єдина ціна вигідна для тих покупців, які віддалені від місця виробництва.

3. Зональні ціни. Згідно з цим методом визначення цін виділяється декілька географічних зон, в межах яких установлюється єдина ціна для клієнтів. У міру більшої віддаленості зони від місця виробництва товару ціна зростає.

4. Ціни, які визначаються на основі базисного пункту. Підпри_ємство установлює в декількох географічних пунктах базисні ціни на свою продукцію. Тоді фактична ціна продажу розраховується як сума базисної ціни і транспортних витрат з доставки товару.

Ціни «франко».

 

У внутрішній торгівлі ціни залежно від умов постачання то_ варів відрізняються за видами франко. Франко – це комерційний

Тема 2. Загальна класифікація цін	47

 

термін, який означає, що визначена частина витрат з транспортування або вантаження товару включається в ціну виробника. Кожен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від продавця до покупця додаткові витрати включаються в ціну за угодою купівлі-продажу. Існує шість видів франко:

 

• ціна франко – склад постачальника – не включає ніяких витрат із пересування товару від продавця до покупця. Всі ці витрати покупець сплачує понад ціну товару;

• ціна франко – станція відправлення – враховує ціну товару

і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до станції відправлення. Всі подальші витрати, пов’язані з доставкою товару на склад покупця, сплачуються окремо;

 

• ціна франко – вагон, станція відправлення – відрізняється від попередньої умови тим, що включає додаткові витрати на подачу вагона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на станції відправлення;

• ціна франко – вагон, станція призначення – крім ціни то_ вару включає витрати на перевезення зі складу продавця до станції призначення без відвантаження товару із вагонів. Витрати на подальше транспортування товару до свого складу покупець сплачує понад ціну окремо;

• ціна франко – станція призначення – включає транспортні витрати від складу постачальника до станції призначення із врахуванням витрат щодо відвантаження продукції з вагонів. Необхідно врахувати, що більшість вантажів не перевантажуються на залізничних станціях відправлення і призначення (руда, вугілля, нафта, металопрокат та ін.). Для таких товарів використовуються ціни франко – вагон, станція призначення (відправлення), а не франко – станція відправлення (призначення);

• ціна франко – склад покупця – враховує ціну товару і всі витрати з його пересування зі складу продавця до складу покупця.