Стаття 343. Розгляд судом клопотань учасників судового розгляду 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 343. Розгляд судом клопотань учасників судового розгляду



1. Клопотання учасників судового розгляду розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти учасників судового розгляду, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

 

Стаття 344. Допит обвинуваченого 1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього, обвинуваченому можуть бути задані питання потерпілим, іншими обвинуваченими, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого задавати йому питання для уточнення і доповнення його відповідей.2. Якщо обвинувачений висловлюються нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді — «так» чи «ні».

3. Допит обвинуваченого за відсутності іншого обвинуваченого допускається за мотивованою ухвалою суду тільки у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого. Після повернення обвинуваченого до залу суду головуючий ознайомлює його з показаннями, які були дані у його відсутності, і надає йому можливість задавати питання обвинуваченому, що був допитаний у його відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань.

4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватись нотатками.

Стаття 345. Допит свідка

1. Перед допитом свідкаголовуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з’ясовує чи отримав свідок пам’ятку про його права та обов’язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

2. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги наступного змісту:

“Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду ”.

Німий свідокскладає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту.

3. Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.

4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду.

5. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідка захисту – захисник, або якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється задавати навідні питання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.

7. Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється задавати навідні питання.  

8. Під час допиту свідка сторонами головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.

9. Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін чи самого свідка постановляє ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, в тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, та забезпечує сторонам можливість задавати питання та слухати відповіді на них. У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

10. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді — "так" чи "ні".

11. Після допиту свідка головуючий та судді мають право задати йому питання для уточнення і доповнення відповідей.

12. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.

13. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони або з ініціативи суду, зокрема, якщо під час судового розгляду виявилось, що свідок може дати показання щодо обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, експерт, а також суд.

14. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев'ятою статті 221 цього Кодексу.

15. Допитаний свідок за вимогою суду може бути залишений в залі судового засідання



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 117; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.140.186.241 (0.035 с.)