Стаття 57. Залучення захисника до проведення окремої процесуальної дії

1. У випадку, якщо завчасно повідомлений захисник не може з’явитися для участі в проведенні процесуальної дії, в невідкладних випадках слідчий, прокурор чи суд самостійно залучають захисника для проведення таких процесуальних дій:

1) давання пояснень у зв’язку із затриманням;

2) розгляд слідчим суддею питань, пов’язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження.

2. Запросити захисника до участі у окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений.

3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права і обов’язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.

 

Стаття 58. Відмова від захисника

1. Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника.

2. Відмова від захисника фіксується у протоколі процесуальної дії. Якщо захисник був залучений підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого, то відмова від нього повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

3. Відмова від захисника не приймається у випадку, коли участь захисника є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути призначений за системою безоплатної правової допомоги в порядку, передбаченому законом.

 

Потерпілий і його представник

Стаття 59. Потерпілий

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням  завдано майнову шкоду.

2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення до провадження як потерпілого

4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

5. Якщо заява, повідомлення про злочин або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдана шкода, зазначена у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, але слідчим, прокурором виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у відношенні цієї особи, слідчий, прокурор визнає її потерпілою та повідомляє їй про це.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).