Психологічні особливості агресивної поведінки

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................................4

1 РОБОТА КУРАТОРА З ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО

НАВЧАННЯ В АКАДЕМІЇ..................................................................................................5

1.1 Аналіз проблем соціальної адаптації студентів до навчання в академії.........................5

1.2 Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів..........................................9

1.3 Психологічні особливості агресивної поведінки...........................................................11

1.3.1 Сутність та причини агресивної поведінки молоді.................................................11

1.3.2 Види агресивних реакцій.........................................................................................13

1.4 Заходи та психологічні тести щодо корекції психологічних станів..............................14

2 МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

НЕГАТИВНИХ ЗВИЧОК...............................................................................................1919

2.1 Профілактика та запобігання тютюнопалінню..............................................................19

2.1.1 Вплив паління на здоров'я людини..........................................................................20

2.1.2 Профілактика тютюнопаління.................................................................................21

2.1.3 Заходи боротьби проти паління...............................................................................23

2.1.4 Корисна інформація..................................................................................................25

2.2 Алкоголізм та боротьба з ним.........................................................................................25

2.2.1 Історія алкоголю.......................................................................................................26

2.2.2 Алкоголізм не звичка, а хвороба..............................................................................27

2.2.3 Алкоголь і діти..........................................................................................................29

2.2.4 Профілактика алкоголізму.......................................................................................30

2.2.5 Корисна інформація..................................................................................................31

2.3 Профілактика наркоманії................................................................................................31

2.3.1 Причини виникнення наркоманії.............................................................................32

2.3.2 Наслідки наркоманії.................................................................................................34

2.3.3. Шляхи подолання наркоманії.................................................................................36

2.3.4 Корисна інформація..................................................................................................37

2.4 Профілактика ВІЛ-інфекції та СНІДу в Україні............................................................38

2.4.1 Походження ВІЛ/СНІДу...........................................................................................39

2.4.2 Як уникнути передачі вірусу....................................................................................40

2.4.3 Шляхи, якими ВІЛ не передається...........................................................................41

2.4.4 Глосарій............................................................................................41

2.4.5 Заходи щодо мотивації студентів до здорового способу життя............................41

2.4.6 Корисна інформація..................................................................................................46

3 ЗАПОБІГАННЯ КСЕНОФОБСЬКИМ І РАСИСТСЬКИМ ПРОЯВАМ СЕРЕД

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ................................................................................................47

3.1 Сутність та причини ксенофобії.....................................................................................47

3.2 Походження расизму.......................................................................................................48

3.3 Традиційний та сучасний расизм....................................................................................50

3.4 Запобігання ксенофобії та расизму.................................................................................52

3.5 Корисна інформація........................................................................................................53

4 ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ.......................................................................................54

4.1 Сутність та причини поширення торгівлі людьми........................................................55

4.2 Боротьба з торгівлею людьми на національному та міжнародному рівні....................57

4.3 Рекомендації щодо запобігання торгівлі людьми..........................................................58

5 СУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО РОДИННОГО ВИХОВАННЯ............................................59

5.1 Заходи щодо реалізації державної політики з метою підтримки сім'ї..........................64

5.2 Корисна інформація........................................................................................................70

6 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ДЕЙСТВИЯМ ГРАЖДАН ПРИ УГРОЗЕ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ АКТОВ, ПРИ ИХ СОВЕРШЕНИИ ИЛИ ЗАХВАТЕ ЗАЛОЖНИКОВ................................72

3

ВСТУП

Історично склалося, що реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з ін­шими у системі позааудиторної виховної роботи і забезпечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Результатом діяльності куратора є набуття моло­дою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосві­домості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.

Здобуваючи знання, уміння та навички у вищому навчальному закладі, сту­денти зустрічаються з проблемою пристосування до умов навчання, освоєння не­знайомого до нині навчального середовища, способу життя, форм і методів роботи.

На жаль, даний процес соціальної адаптації студенти в основному долають самостійно. і це, в значній мірі приводить до негативних явищ: погіршення здоро­в'я, низької успішності, антисоціальної поведінки тощо. Особливо складно навча­тися, студентам, які приїхали з інших міст, а тим більше - студентам із сільської місцевості. Саме тому виникає потреба в цілеспрямованій допомозі куратора сту­дентам першого курсу навчання в раціональній організації їх життєдіяльності та оптимальній соціальній адаптації - успішного пристосування студента до соціаль­но обумовленого середовища навчання та спілкування.

Нові вимоги суспільства диктують і нові підходи, зокрема у вирішенні вище­зазначеної проблеми.

4

І РОБОТА КУРАТОРА З ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ В АКАДЕМІЇ

Адаптація студентів до навчального процесу у ВНЗ - складне явище, що має різні напрямки: адаптація до нового культурного середовища (місто, ВНЗ, гурто­житок), колективу, діяльності (навчальної, громадської, виробничої та ін.). Таким чином, діяльність студента є основним шляхом формування особистості майбут­нього спеціаліста з вищою освітою.

1.1 Аналіз проблем соціальної адаптації студентів до навчання в академії

Перша проблема - це подолання стресового стану, пов'язаного з пристосу­ванням до нових умов навчання. З цією проблемою до деканату та куратора звер­нулось 30% першокурсників.

Студенти скаржаться на те, що їм важко адаптуватись до умов навчання у ВНЗ: звикнути до нових форм навчання таких, як лекції, вони не встигають за­конспектувати матеріал, який викладає лектор; кредитно-модульної оцінки знань тощо.

Значні труднощі викликає підготовка до семінарських занять. Студенти часто не встигають опанувати літературу, яка подається для підготовки, конспектують багато зайвого матеріалу. Це відбувається тому, що весь текст статті чи розділу здається їм потрібним через неповне розуміння суті питань, які подавались до се­мінару. Часто першокурснику важко відшукати потрібну літературу або виділити ті книги, які є найбільш необхідними для підготовки і, як наслідок, у студентів ви­никають панічно-тривожні стани, вони звинувачують себе у тому, що не можуть зрозуміти матеріал; з'являється внутрішнє незадоволення, страх відповіді, невпев­неність у підготовці до заняття. Виникають надмірні переживання, які можуть су­проводжуватись головним болем, безсонням та іншими психосоматичними симп­томами.

Виникнення таких станів пов'язане з кризою переходу до нової соціальної ситуації розвитку, з особистою неготовністю частки студентів реалізувати себе у новому соціально-освітньому середовищі, з низькою фрустраційною толерантніс­тю, з операційною неготовністю до самостійної освітньої діяльності. У перші міся­ці навчання студенти ще недостатньо оволоділи технікою скорочень, що заважає конспектувати лекції. Також на адаптацію впливають і деякі характерологічні осо­бливості студентів, наприклад, ригідному, педантичному студенту важко одразу звикнути до швидкої мови лектора, до необхідності самостійного контекстного опанування термінології дисципліни, що вивчається, до вправного ігнорування пе­вних відволікаючих факторів, які впливають на концентрацію, стійкість уваги, за­важають зосередитись.

Крім зазначених факторів, причини виникнення невротичних переживань полягають у невідповідності, суперечності попередніх очікувань і реальної ситуації навчання. Через короткий проміжок часу студенти помічають, що не всі викладачі дотримуються однакового стилю викладання. У кожного існує свій підхід щодо проведення навчального процесу, роботи зі студентами, стилю спілкування. У де­яких він принципово відрізняється від усталеного (це стосується не лише спілку-

5

вання, а й проведення лекцій чи семінарських занять). Пам'ятаючи ще шкільні по­рядки і звичаї, студенти сподіваються на те, що викладач приділить увагу кожному індивідуально, проте ці сподівання не виправдовуються, адже викладач не має змо­ги працювати з кожним студентом окремо. Принципово бажана соціальна ситуація самостійної активності для майже третини першокурсників набуває психотравма­тичного значення.

Друга проблема - подолання труднощів спілкування та взаємодії з одногру-пниками, які виникають під час навчальної діяльності. Кількість студентів-першокурсників, що звернулася до куратора та деканату з комунікативними про­блемами, складає 20 %. До цього контингенту належать ором'язливі, інтровертова-ні (відлюдні), невпевнені юнаки та дівчата. Проблема особливо загострюється у випадку невдалої спроби встановити контакт з одногрупниками. Ситуація невдало­го контакту особливо гостро переживається вразливими студентами з сензитивни-ми та психостенічними рисами характеру. Адже для кожного є дуже важливим від­чути підтримку групи у перші дні перебування у ВНЗ, зустріти однодумців, приєд­натись до тих, хто почувається впевнено у новій ситуації, стати єдиним цілим з усіма членами групи.

Як відомо, кожна студентська група, як і будь-яка інша, створює свої певні закони, правила, яких повинні дотримуватися всі її члени. Недотримання цих пра­вил і канонів приводить до зневаги, ігнорування колективом такого члена групи. Дуже гострою в контексті професійно-особистісного становлення проблема стає тоді, коли група обирає за еталонний стиль навчання з середньою (або низькою) успішністю, не прагне підвищити успішність і регулярно відвідувати заняття. Сту­дентам, які не є конформними, які не мають бажання дотримуватися думок та ви­мог інших, досить важко звикнути до перебування у такій групі. Деякі першокурс­ники бояться виявляти активність на заняттях через побоювання виділитися з ко­лективу, їх лякає невдоволення, яке виявляють деякі члени групи. Це - перешіпту­вання за спиною, висловлення невдоволення на адресу такого першокурсника. У деяких випадках таке ставлення спричиняє виникнення латентного конфлікту, який стосується взаємовідносин у групі. Така ситуація ставить юнака чи дівчину перед вибором: бути й надалі активним і відчувати невдоволення групи, чи стати таким, як більшість, тобто прийняти «правила гри» інших. Ці обставини можуть виклика­ти внутрішній конфлікт особистості.

Студенти-першокурсники, які не змогли встановити контакт з групою, почу­вають себе відторгнутими, обмеженими в життєдіяльності колективу, їм не виста­чає дружньої підтримки, у них виникає відчуття самотності і відчуженості.

Досить часто причиною виникнення такої проблеми є те, що людина не може одразу отримати той статус у групі, який був у шкільному класі чи попередньому колективі.

Перша зустріч куратора з першокурсниками дуже важлива для встановлення довірливих міжособистісних стосунків зі студентами. Особливо важливо для кура­тора врахувати усі особливості демографічного складу академгрупи. Так, за наяв­ності іногородніх студентів важливо поінформувати їх про поведінку в місті, пра­вила перебування у гуртожитку, допомогти у організації режиму дня, а також за­стерегти від неправильного розподілу матеріальних коштів. У процесі бесіди зі

6

студентами, куратор інформує першокурсників про місце розташування та графік роботи служб вищого навчального закладу, якими, при необхідності, вони можуть скористатися (бібліотека, медпункт або прикріплена до академії поліклініка, гарде­роб, спортзали, гуртки, соціально-психологічний кабінет, деканат та ін.).

Особливості діяльності студента яскраво виявляються вже на першому курсі. Перехід від навчання в середній школі до навчання у ВНЗ характеризується різкою зміною умов, за яких здійснюється діяльність. Змінюється навчальний матеріал, викладацький склад, відбувається зміна оточуючого середовища в аудиторії, на­вчальному закладі, за місцем проживання та ін. Усі зміни певним чином впливають на психічний стан студентів і в решті решт впливають на хід навчальної та громад­ської діяльності.

На перших курсах найбільший відсоток відрахування (в основному через не­успішність). Причини цього такі: перш за все відсутність послідовності в системі навчання і виховання між середньою і вищою школою, невміння першокурсників самостійно організовувати свою працю в нових для них умовах; порушення студе­нтами режиму сну, харчування, відпочинку, аврали під час сесій, недостатня допо­мога і керівництво самостійною роботою першокурсників з боку викладачів; слаб­кий контроль деканатів і студентських громадських організацій. У той же час пев­на частина першокурсників не знає, ким би вони хотіли бути і де працювати, і що свою спеціальність вони обрали виходячи з ситуації, яка склалася (вплив батьків, вчителів, приклад друзів і т. ін.).

Рекомендовано кураторам ознайомити студентів зі структурою академії (табл.1.1), громадськими організаціями (рис.1.1), органами студентського самовря­дування (рис.1.2), профкомом студентів, аспірантів та докторантів ЗДІА.

Таблиця 1.1 - Структура Запорізької державної інженерної академії

Підрозділ	Функції
6 основних факультетів	Здійснюють підготовку фахівців за 20 спеціальностями денної та заочної форм навчання
Металургійний коледж	Здійснює підготовку молодших фахівців за 6 спеціальностями
Гідроенергетичний коледж	Здійснює підготовку молодших фахівців за 10 спеціальностями
Центр безперервної освіти	Здійснює підвищення кваліфікації та перепідготовку фахівців промисловості; підготовку для вступу до ЗДІА на підготовчих ку­рсах та підготовчому відділенні
26 кафедр	Забезпечують навчання студентів з гуманітарних, природничо-наукових та професійних дисциплін, є центрами навчальної, ме­тодичної та науково-дослідної роботи
16 відділень	Забезпечують підготовку фахівців за 16 спеціальностями денної та заочної форм навчання
Навчальний відділ	Забезпечує організацію навчального процесу та проведення мето­дичної роботи на кафедрах академії, а також організацію та впро­вадження новітніх навчальних технологій у навчальний процес
Загальний відділ	Забезпечує зв'язок між ректоратом, деканатами та структурними підрозділами академії.

7

Відділ кадрів	Забезпечує вирішення кадрових питань.
Організаційно-виховний відділ	Забезпечує організацію та проведення організаційно-виховної ро­боти серед студентів академії
Відділ зв'язків з громадськіс­тю та реклами	Забезпечує зв'язок з громадськістю, організує рекламні компанії діяльності академії та окремих факультетів, кафедр, спеціальнос­тей
Аспірантура       Здійснює підготовку кандидатів та докторів наук
Науково-дослідний сектор	Забезпечує організацію і проведення наукових досліджень кафед­рами і науково - дослідними лабораторіями, координує роботу на­укових підрозділів академії.
Науково-технічна бібліотека Має фонд понад 500 тисяч томів
Відділ із міжнародних зв'язків	Забезпечує співробітництво із закордонними ВНЗ- партнерами, обмін студентами, участь у конкурсах, які проводяться різними фондами з метою одержання грантів на міжнародне співробітниц­тво у науковій та навчально-методичній сферах
Інформаційно-обчислювальний центр	Забезпечує організацію, керівництво, координацію, контроль і здійснення робіт для забезпечення безперебійного функціонуван­ня і розвитку інформаційно-комп'ютерної інфраструктури ЗДІА
Адміністративно-господарська частина	Забезпечує технічні та побутові потреби академії

Ректор

Проректор з НПР

Рисунок 1.1 - Структура громадських організацій

8

Органи Студентського самоврядування

Рисунок 1.2 - Структура органів студентського самоврядування

1.2 Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів

В управлінні діяльністю студента важливу роль відіграє зворотній зв'язок, який містить інформацію про успішність студентів, їх громадську діяльність, куль­туру поведінки. Набагато менше в ній виявлені знання направленості, темперамен­ту, характеру, здібностей, психічних процесів і станів студентів як психологічних передумов ефективності їх діяльності. У той же час вивчення цих передумов, вра­хування їх ролі в діяльності студентів у значній мірі визначають виховну роботу зі студентами.

Направленість - одна з важливих властивостей особистості студента. Вона виражається в цілях і мотивах його поведінки, потребах, інтересах, ідеалах, уста­новках, переконаннях. Аналіз діяльності студента допомагає розкрити те, чого він прагне, чому і в ім'я чого він цього хоче - словом, допомагає розкрити механізм ці­леспрямованості його багатогранної діяльності. Направленість може носити суспі­льний характер, є нестійкою (повністю залежить від ситуації) або ж стійкою (ви­значити лінію поведінки). Прагнення студентів до успішного оволодіння вузівсь­кою програмою, стійка направленість застосовувати свої знання, здібності і досвід на користь суспільству, показати себе в майбутньому творчим спеціалістом - важ­ливе індивідуально-психологічна передумова успіху та ефективності його діяльно­сті у ВНЗ.

В основі направленості особистості лежать її потреби, які можуть бути мате­ріальними (потреба в харчуванні, одязі, повітрі, житлі та ін.). Потреби передбача­ють своє подальше задоволення і породжують захоплення, бажання, прагнення, емоційний стан, які примушують студента виявляти активність. Однією з важливих потреб є потреба в спілкуванні. У студентів перших курсів вона виявляється особ­ливо помітно: у деяких з них перериваються особисті контакти, що склалися до вступу у ВНЗ. Спілкуючись студенти пізнають не тільки інших, але і себе, опано­

9

вують досвід соціального життя. Потреба в спілкуванні сприяє встановленню різ-носторонніх зв'язків, розвитку товаришування, дружби, стимулює обмін знаннями і досвідом, думкою, настроєм і переживаннями.

Важливим показником розвитку направленості студентів є постановка ними суспільно важливої мети, що стосується навчання, і вироблення особистої профе­сійної цілеспрямованості. Мотиви, що розвиваються, спонукають студента до пос­тановки все більш значних цілей, а через них задоволення його духовних потреб.

Важливою психологічною передумовою успіху діяльності студента є інте­реси, різнобічні за змістом: до викладачів, предметів, спорту, музики, техніки і т.ін. Вони розрізняються також за стійкістю, широтою, впливом на діяльність. Зацікав­леність студента своєю майбутньою професією викликає у нього активність, твор­чість, прагнення скоріше і краще оволодіти спеціальністю. Слабкість або відсут­ність такої - одна з психологічних причин низької успішності студента. Пізнаваль­ні інтереси можуть розвиватися, але можуть і загасати. Причиною ії загасання до навчання можуть бути виникнення великих труднощів, недоліків у методиці на­вчання, організації навчальних занять і т.ін.

На діяльність студента впливають схильності, які визначаються інтересом. Схильність як виражена тенденція займатися якою-небудь діяльністю задовольняє, головним чином, пізнавальну потребу, потребу в діях. Більшість студентів мають схильність до участі в діяльності різного роду: до роботи в наукових гуртках, гро­мадській роботі, культурно-масовій діяльності, до занять спортом і т.ін.

Головне, що розкриває характер студента, - це вчинки і дії, особливо поведі­нка в колективі, успішність і громадська робота. Практично важливим є питання про недоліки характеру (ліннощі, недисциплінованість, жорстокість та ін.), причи­ни появи і шляхи їх подолання тим чи іншим студентом. Характер формується в процесі діяльності залежно від її мотивів і загального ставлення студента до ото­чуючого середовища.

У діяльності студентів яскраво виявляються здібності, тобто такі їх психоло­гічні особливості, які дозволяють вдало оволодіти програмою ВНЗ, ефективно удо­сконалюватися як майбутнім спеціалістам. До структури здібностей входять увага, спостереження, виявлення якості мислення, пам'яті, уяви і т.д. Здібності студентів розвиваються разом із вдосконаленням їх уваги, пам'яті, творчої уяви, мислення та інших психічних процесів і властивостей особистості. Не можна бути здібним пе­дагогом, лікарем, інженером, фізиком, не будучи спостережливим, не маючи запа­су знань, не володіючи живою уявою, гарною пам'яттю, глибоким мисленням, не виявляючи зацікавленості до своєї роботи.

Однією з передумовою гарного розвитку здібностей у студентів є їх обізна­ність щодо своєї майбутньої професії, наполегливість, розуміння відповідальності за свою підготовленість. Для того, щоб розвивати свої здібності, навіть талановиті люди повинні наполегливо працювати. Корисно самих студентів націлити на само­виховання здібностей.

Успішно навчатися у ВНЗ, свідомо готуватися до майбутньої професійної ді­яльності - означає розвивати необхідні здібності, удосконалювати свої розумові якості.

10

Види агресивних реакцій

Фізична агресія — використання фізичної сили проти іншої людини.

Непряма агресія — спрямована через іншу людину або групу людей.

Роздратованість ~ схильність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

Негативізм — опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до актив­ної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

Образа — заздрість і ненависть до оточуючих за справжні і вигадані дії.

Вербальна агресія — вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через словесні відповіді (погрози).

Усі форми агресивності мають одну спільну рису: вони викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою вдосконалення або себе, або свого оточення, включаючи близьких людей. Реакція у вигляді агресивної поведі­нки приводиться в дію вродженими і набутими механізмами, деякою внутріш­ньою мотивуючою силою.

Форми агресії:

- Недеструктивна агресія, тобто стійка неворожа самозахисна поведінка, спрямована часто на досягнення поставленої мети;

- Ворожа деструктивність, тобто злостива, неприємна поведінка, що завдає болю оточуючим. Ненависть, розлюченість, бажання помсти теж можуть бути фо­рмою захисту, однак породжують багато особистісних проблем і примушують страждати оточуючих.

Не можна залишати поза увагою і ситуативні фактори, які теж певною мі­рою виливають на виникнення агресії.

Оцінка іншими людьми. Було встановлено, що присутність інших людей вже сама по собі може або посилювати, або гальмувати агресію.

Навмисність агресії. Існує точка зору, що для початку агресії нерідко буває достатньо знати, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосередньо акту агресії не було.

Сприйняття агресії. Поширення відео- і телепрограм із сюжетами насильст­ва роблять людину більш агресивною і жорстокою.

Бажання помсти. Як уже зазначалося, часто агресія може виникнути як ві­дповідна реакція на поведінку оточуючих, тобто як акт помсти за щось.

Слід також згадати й організаційні фактори, що впливають на появу агресив­ної поведінки в закладах освіти. Сюди належать такі особливості, як: рівень уваги адміністрації закладу до проблеми насильства серед молоді, домінування суто на­вчальних цілей над проблемами особистісного розвитку людини, рівень розвитку системи супервізорства (західний аналог кураторства), при якій в студентське жит­тя впроваджується норми, що толерантно ставляться до третирування або інших форм насильства.

13

Текст опросника

1. Вам предстоит ординарная или деловая встреча. Выбивает ли Вас ее ожидание из колеи?

2. Вызывает ли у Вас смятение и неудовольствие поручение выступить с докла­дом, сообщением, информацией на каком-либо совещании, собрании или тому по­добном мероприятии?

3. Не откладываете ли Вы визит к врачу до последнего момента?

4. Вам предлагают выехать в командировку в город, где Вы никогда не бывали. Приложите ли Вы максимум усилий, чтобы избежать этой командировки?

5. Любите ли Вы делиться своими переживаниями с кем бы то ни было?

6. Раздражаетесь ли Вы, если незнакомый человек на улице обратится к Вам с про­сьбой (показать дорогу, назвать время, ответить на какой-то вопрос)?

7. Верите ли Вы, что существует проблема «отцов и детей» и людям разных поко­лений трудно понимать друг друга?

8. Постесняетесь ли Вы напомнить знакомому, что он забыл Вам вернуть деньги, которые занял несколько месяцев назад?

9. В ресторане либо в столовой Вам подали явно недоброкачественное блюдо. Промолчите ли Вы, лишь рассерженно отодвинув тарелку?

10. Оказавшись один на один с незнакомым человеком, Вы не вступите с ним в бе-

16

седу и будете тяготиться, если первым заговорит он. Так ли это?

11. Вас приводит в ужас любая длинная очередь, где бы она ни была (в магазине, библиотеке, кассе кинотеатра). Предпочитаете ли Вы отказаться от своего намере­ния или встанете в хвост и будете томиться в ожидании?

12. Боитесь ли Вы участвовать в какой-либо комиссии по рассмотрению конфликт­ных ситуаций?

13. У Вас есть собственные сугубо индивидуальные критерии оценки произведе­ний литературы, искусства, культуры и никаких чужих мнений на этот счет Вы не приемлете. Это так?

14. Услышав где-либо в кулуарах высказывание явно ошибочной точки зрения по хорошо известному Вам вопросу, предпочитаете ли Вы промолчать и не вступать в разговор?

15. Вызывает ли у Вас досаду чья-либо просьба помочь разобраться в том или ином служебном вопросе или учебной теме?

16. Охотнее ли Вы излагаете свою точку зрения (мнение, оценку) в письменной форме, чем в устной?

Оценка ответов: «да» - 2 очка, «иногда» - I очко, «нет» - 0 очков.

Полученные очки суммируются, и по классификатору определяется, к какой кате­гории относится испытуемый.

Классификатор

30-31 очко. Вы явно некоммуникабельны, и это Ваша беда, так как больше всего страдаете, от этого Вы сами. Но и близким Вам людям нелегко, на Вас труд­но положиться в деле, которое требует групповых усилий. Старайтесь быть общи­тельнее, контролируйте себя.

25-29 очков. Вы замкнуты, неразговорчивы, предпочитаете одиночество, по­этому у Вас мало друзей. Новая работа и необходимость новых контактов если и не ввергают Вас в панику, то надолго выводят из равновесия. Вы знаете эту особен­ность своего характера и бываете недовольны собой. Но не ограничивайтесь только таким недовольством - в Вашей власти переломить эти особенности характера. Ра­зве не бывает, что при какой-либо сильной увлеченности Вы приобретаете вдруг полную коммуникабельность? Стоит только встряхнуться.

19-24 очков. Вы в известной степени общительны и в незнакомой обстановке чувствуете себя вполне уверенно. Новые проблемы Вас не пугают. И все же с но­выми людьми сходитесь с оглядкой, в спорах и диспутах участвуете неохотно. В Ваших высказываниях порой слишком много сарказма без всякого на то ос­нования. Эти недостатки исправимы.

14-18 очков. У вас нормальная коммуникабельность. Вы любознательны, охотно слушаете интересного собеседника, достаточно терпеливы в общении, отс­таиваете свою точку зрения без вспыльчивости. Без неприятных переживаний иде­те на встречу с новыми людьми. В то же время не любите шумных компаний; экст­равагантные выходки и многословие вызывают у Вас раздражение.

9-13 очков. Вы весьма общительны (порой, быть может, даже сверх меры). Любопытны, разговорчивы, любите высказываться по разным вопросам, что, быва-

17

ет, вызывает раздражение окружающих. Охотно знакомитесь с новыми людьми. Любите быть в центре внимания, никому не отказываете в просьбах, хотя не всегда можете их выполнить. Бывает, вспылите, но быстро отходите. Чего Вам недостает, так это усидчивости, терпения и отваги при столкновении с серьезными проблема­ми. При желании, однако, Вы можете себя заставить не отступать.

4-8 очков. Вы, должно быть, «рубаха-парень». Общительность бьет из Вас ключом. Вы всегда в курсе всех дел. Вы любите принимать участие во всех дис­куссиях, хотя серьезные темы могут вызвать у Вас мигрень или даже хандру. Охо­тно берете слово по любому вопросу, даже если имеете о нем поверхностное пред­ставление. Всюду чувствуете себя в своей тарелке. Беретесь за любое дело, хотя не всегда можете успешно довести его до конца. По этой самой причине руководите­ли и коллеги относятся к Вам с некоторой опаской и сомнениями. Задумайтесь над этими фактами.

3 очка и менее. Ваша коммуникабельность носит болезненный характер. Вы говорливы, многословны, вмешиваетесь в дела, которые не имеют к Вам никакого отношения. Беретесь судить о проблемах, в которых совершенно не компетентны. Вольно или невольно Вы часто бываете причиной разного рода конфликтов в Ва­шем окружении. Вспыльчивы, обидчивы, нередко бываете, необъективны. Серьез­ная работа не для Вас. Людям - и на работе, и дома, и вообще повсюду - трудно с Вами. Да, Вам надо поработать над собой и своим характером! Прежде всего вос­питывайте в себе терпеливость и сдержанность, уважительно относитесь к людям, наконец, подумайте о своем здоровье - такой стиль жизни не проходит бесследно.

18

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ ЗВИЧОК

Профілактика тютюнопаління

Україну відносять до країн з високою поширеністю паління. У наш час па­лять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% - у сільській місцевості.

Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років. Розрахунки показують, що з цієї когорти молодих чоловіків 25% помруть передча­сно внаслідок хвороб, пов'язаних з палінням, тобто з 3,5 мільйонів молодих людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років.

3а даними ВООЗ в Україні споживається 1,5% всіх цигарок у світі. У той же час, населення України складає не більше 0,85% населення Землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік цигарок, то в Україні - 1500-1800 або майже 4,5 цигарок в день, тобто приблизно в 2 рази

21

більше, ніж в середньому на земній кулі.

Один з пріоритетних напрямків діяльності викладачів ВНЗ - це робота з про­паганди здорового способу життя, профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі.

Необхідно інформувати молодь про можливий ризик, пов'язаний з палінням, особисто для нього та його близьких. Виділяють такі види наслідків:

• найближчі наслідки: задишка, загострення бронхіальної астми, шкода під час вагітності, безплідність, тахікардія, підвищення артеріального тиску;

• віддалені наслідки: інфаркт міокарда, мозковий інсульт, рак легенів та інших органів, хронічні обструктивні захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), стійка втрата працездатності і необхідність сторонньої допомоги;

• ризик для присутніх: підвищення ризику розвитку раку легень і серцево-судинних захворювань у дружини/чоловіка; підвищення ризику розвитку ді­тей з недостатньою вагою; синдром раптової дитячої смерті, респіраторні ін­фекції, хвороби середнього вуха в сім'ях, де палить один із батьків. Необхідно підкреслити, що вживання цигарок з низьким вмістом нікотину

або використання інших форм тютюну (сигари, трубки) не усуває ці ризики.

Тютюнозалежність - хронічне захворювання, що потребує лікування. Досвід багатьох країн, які досягли значних успіхів у зниженні захворюваності і смертності від хронічних неінфекційних захворювань, довів, що саме зменшення поширеності паління вірогідно позитивно впливає на показники здоров'я. Викладачі найчастіше контактують з молоддю, яка палить, тому без їх активної участі у профілактиці па­ління неможливо досягти поставленого ВОО3 для всіх країн завдання: збільшити кількість осіб, що не палять.

Припинення паління - тривалий і складний процес. Підхід до кожної люди­ни повинен бути індивідуальним і залежати від того, на якій стадії відмови перебу­ває курець.

При формуванні мотивації відмови від паління необхідно враховувати вік і причини паління пацієнта.

Основні причини паління і мотивація відмови залежно від віку курця наведе­ні в таблиці 2.1.

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку. Ніхто не може докурити першої цигарки до кінця. Цьому заважають запаморочен­ня й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття, такі як: інтенсивне слиновиділен­ня, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.

Нині ми не можемо говорити про паління молоді як про невинні пустощі. Паління - соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, під впли­вом дорослих, ровесників підлітки починають курити - спочатку роблять одну за­тяжку, викурюють одну цигарку, а потім тягнуться до лиховісної пачки знову й знову. І так паління стає звичкою. А почати палити набагато легше, ніж кинути. Отож, краще не починати.

22

Таблиця 2.1 Основні причини паління і мотивація відмови злежно

Від віку курця

Вік, роки	Причини паління	Мотивація відмови
13-19	• виглядати дорослим; • вплив однолітків, що палять; • оточення, реклама; • паління членів сім'ї.	• звернути увагу на безпосередні негативні ефекти: дорого, знижує показники в спорті і фізичній ку­льтурі, неприємний запах із рота; • показати зв' язок між палінням і гострими захворюваннями (алер­гія, синусит, бронхіт)
20-39	• поліпшення ситуації спілкування; • стереотип поведінки; • антистресовий ефект паління; • незалежність, мода, привабливість; • фізична залежність; • оточення, реклама.	• звернути увагу на психологічні аспекти, допомогти вибрати здо­рову альтернативу; • пояснити зв' язок між палінням і гострими захворюваннями; • вказати на імовірність розвитку хронічних хвороб; • інформувати про лікування ні­котинової залежності

У ЗДІА приділяється велика увага проблемі боротьби з тютюнопалінням се­ред студентськох молоді. Видано наказ № 128-01 від 14.03.2011р. «Про заборону тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв у приміщеннях, гуртожитках та на території ЗДІА».

Корисна інформація

За консультацією звертатися до ОВВ (тел. [phone]).

Якщо ти відчуваєш, що не в змозі подолати свої проблеми сам, знай, що у кожному місті є спеціалізовані заклади, де тобі допоможуть.