Генеральна асамблея оон (га оон)

Згідно Статуту Організації Об'єднаних Націй, Генеральна Асамблея має такі функції і повноваження:

· розглядати загальні принципи співпраці в справі підтримки міжнародного миру і безпеки, зокрема в сфері роззброєння і робити відповідні рекомендації;

· обговорювати будь-які питання, що відносяться до підтримки міжнародного миру і безпеки, і робити рекомендації відносно таких питань, за винятком випадків, коли яка-небудь суперечка або ситуація знаходяться на розгляді Ради Безпеки;

· обговорювати будь-які питання в межах Статуту або, що відносяться до функцій будь-якого органу Організації Об'єднаних Націй і робити рекомендації по цих питаннях;

· організовувати дослідження і робити рекомендації в цілях сприяння міжнародній співпраці в політичній сфері; розвитку і кодифікування міжнародного права; сприяння забезпечення прав людини і основних свобод; сприяння міжнародній співпраці в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, а також в сфері культури, освіти і охорони здоров'я;

· рекомендувати заходи мирного врегулювання будь-якої ситуації, яка могла б підірвати дружні відносини між націями;

· отримувати і розглядати доповіді Ради Безпеки і інших органів Організації Об'єднаних Націй;

· розглядати і затверджувати бюджет Організації Об'єднаних Націй і встановлювати розмір внесків держав-членів;

· обирати непостійних членів Ради Безпеки і членів інших рад та органів Організації Об'єднаних Націй і, за рекомендацією Ради Безпеки, призначати Генерального секретаря.

В економічній сфері ГА організовує дослідження і надає рекомендації з питань сприяння розвитку міжнародного права, міжнародного співробітництва, затверджує всі міжнародні конвенції з економічних питань.

Рада Безпеки ООН

Згідно Статуту, Рада Безпеки (РБ) несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки. Вона організовується так, щоб могла функціонувати безперервно, для цієї мети кожен з її членів повинен бути завжди представлений в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй.

Економічна і соціальна Рада (ЕКОСОР)

ЕКОСОР – головний орган з координації економічної, соціальної та інших видів діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов’язаних з ООН. Про важливість цього органу говорить те, що приблизно 70% бюджету ООН та персоналу використовується на його обслуговування ЕКОСОР.

ЕКОСОР здійснює такі функції і повноваження:

· проводить дослідження з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах;

· обговорює міжнародні, економічні і соціальні проблеми розробляє рекомендації для країн-членів і системи ООН;

· скликає міжнародні конференції і розробляє проекти конвенцій з економічних і соціальних питань;

· веде переговори зі спеціалізованими установами;

· консультує НДО з економічних і соціальних питань;

· здійснює контроль і оцінку заходів системи ООН в економічній і соціальній сферах.

Рада з опіки ООН

Рада з опіки ООН – один з шести головних органів ООН, на який покладено завдання спостереження за управлінням підопічними територіями (території, що були колоніями). Відповідно до Статуту Рада з Опіки уповноважена розглядати і обговорювати звіти влади, що стосуються політичного, економічного і соціального розвитку народів підопічних територій і прогресу в сфері освіти, а також проводить консультації з владою, що управляє, розглядає петиції, що поступають з підопічних територій, влаштовує періодичні і інші спеціальні відвідини підопічних територій.

Міжнародний Суд

Міжнародний Суд (МС) є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй.

Секретаріат ООН

Секретаріат – це міжнародний персонал, що працює в установах по всьому світу і виконує різноманітну повсякденну роботу ООН.

Робота секретаріату включає:

· керівництво операціями з підтримування миру;

· організацію міжнародних конференцій з світових проблем;

· підготовку оглядів світових економічних і соціальних тенденцій і проблем;

· переклад виступів, документів, здійснення досліджень;

· забезпечує світові ЗМІ відомостями про діяльність ООН.

 

176. Організації системи ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені.

· Комітет з конкуренції ОЕСР

· Комітет з питань державного управління ОЕСР

· програма ОЕСР/SIGMA

· Інвестиційний комітет ОЕСР

· Стандарти ОЕСР щодо офіційного тестування тракторів сільськогосподарського та лісового призначення

· Комітет з політики територіального розвитку ОЕСР

· Глобальний форум з транспарентності та обміну податковою інформацією

· Комітет з питань туризму ОЕСР

· Комітет з питань сприяння розвитку ОЕСР

· Центр розвитку ОЕСР

· Конвенція ОЕСР про боротьбу проти підкупу іноземних публічних посадових осіб в міжнародних комерційних операціях

· Рада з питань суднобудування ОЕСР

· Робоча група з транспорту ОЕСР

· Комітет з питань фінансових ринків

· Комітет з питань фіскальних справ

· Комітет з питань освітньої політики

· Керуюча рада Міжнародного енергетичного агентства (МЕА)

 

177 Міжнародне енергетичне агентство (МЕА)

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА; англ. International Energy Agency, IEA) - автономний міжнародний орган в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Цілі МЕА:

· вдосконалення світової структури попиту та пропозиції в галузі енергетики шляхом сприяння розробці альтернативних джерел енергії та підвищення ефективності її використання;

· зміцнення і вдосконалення системи боротьби з перебоями в постачанні енергії;

· обробка поточної інформації, що стосується стану міжнародного нафтового ринку і джерел енергії;

· сприяння поєднанню екологічної та енергетичної політики;

· розгляд енергетичних проблем в глобальному контексті через співпрацю з країнами, що не входять в Агентство, і з міжнародними організаціями.

 

178 Агентство з ядерної енергії

Агентство з ядерної енергії (АЯЕ) є міжурядовим багатонаціональним агентством при Організації економічного співробітництва і розвитку.

Сфера праці:

· Ядерна безпека та її регулювання

· Розвиток атомної енергетики

· Поводження з радіоактивними відходами

· Радіаційний захист та охорона здоров'я

· Ядерне законодавство та відповідальність

· ядерна наука

· банк даних

· Інформація і зв'язок

· Трибунал європейської ядерної енергетики

 

179 Рада Європи

Ра́да Євро́пи — міжнародна організація 47 держав-членів в європейському просторі.

Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.

Рада зосереджується на наступних областях:

· Захист демократії і верховенства права

· Захист прав людини, зокрема:

· Соціальні права

· Лінгвістичні права меншин

· Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;

· Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність

· Заохочення стабільності демократії шляхом реформ.

 

180 Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Організація з безпеки та співробітництва в Європі – міжнародна міжурядова регіональна організація. ОБСЄ сформована під час еволюційного процесу міжнародних нарад на початку 70-х рр. Тоді розпочалася низка інтенсивних дипломатичних переговорів з проблем безпеки та економічного співробітництва в Європі. 1973 р. в розпал «холодної війни» було створено Нараду з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), покликану служити в якості постійно функціонуючого багатостороннього форуму для діалогу між Сходом та Заходом.

Основні цілі ОБСЄ:

· створення умов для проведення консультацій, прийняття рішень зі співробітництва держав-учасниць у Європі;

· зміцнення добросусідських відносин, заохочення укладання двосторонніх, регіональних і загальноєвропейських угод між державами-учасницями;

· сприяння широкому застосуванню своїх принципів і розвитку свого потенціалу у сфері діяльності з вирішення конфліктів, регулювання криз, підтримання миру та подолання наслідків конфліктів;

· підвищення безпеки та стабільності шляхом контролю над озброєнням, роззброєння та зміцнення довіри та безпеки на всьому просторі ОБСЄ і на рівні окремих регіонів;

· захист прав людини й основних свобод; поглиблення співробітництва між державами-учасницями з метою налагодження міцної ринкової економіки у всіх країнах регіону ОБСЄ.

 

181 Ліга арабських держав

Ліга арабських держав – одна з регіональних організацій арабських держав Південно-Західної Азії, Північної і Північно-Східної Африки.

Провідна мета ліги: «залучення тісніших відносин між державами-членами і координація взаємодії між ними, задля захисту своєї незалежності і суверенітету, і вирішення загальних питань й інтересів арабських країн»

Ліга арабських держав багата величезними ресурсами нафти і природного газу, також має велику площу родючих земель на півдні Судану. Нестабільність регіону не позначається на його туристичній галузі, яка є провідною і має динамічний розвиток в Єгипті, ОАЕ, Лівані, Тунісі і Йорданії. Ще одна галузь, яка є провідною в Лізі арабських держав, є телекомунікації. Менш ніж за десятиліття місцеві компанії змогли конкурувати на міжнародному рівні.

Економічний розвиток країн-членів Ліги вельми різноманітний. Значні відмінності в рівні багатства і економічному розвитку є між багатими нафтою державами ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн і бідними країнами на кшталт Коморських островів, Мавританії, Джібуті. Арабська економічна допомога знаходиться у стадії розробки.

 

182 Ісламська конференція

Організація ісламського співробітництва (до 28 червня 2011 року Організація Ісламська конференція, ОІК) — міжнародна організація ісламських країн.

Організація Ісламська Конференція є найбільшою й найвпливовішою офіційною урядовою мусульманською міжнародною організацією. У цей час об'єднує 57 країн із населенням близько 1,2 млрд людей. Спочатку в її склад входили 25 держав Азії й Африки та Організація звільнення Палестини. Мета створення ОІК: співробітництво між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.

 

183 Світовий банк

Світови́й банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. До Світового банку входять дві інституції — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР).

Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, — Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій.

Банк використовує свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожній із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

· інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров’я й утворення;

· концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до вирішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;

· зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;

· охорона навколишнього середовища;

· підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;

· підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

 

184 Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД)

Конфере́нція ООН з торгі́влі та ро́звитку (ЮНКТАД, UNCTAD) — орган Генеральної асамблеї ООН, який не є міжнародною торгівельною організацією. Створений в 1964 р. і нараховує 194 країн-членів. Основні завдання — сприяння розвитку міжнародної торгівлі, рівноправної взаємовигідної співпраці між державами, напрацювання рекомендацій по функціонуванню міжнародних економічних відносин. Резолюції, заяви ЮНКТАД мають характер рекомендацій. Під егідою ЮНКТАД розробляються багатосторонні угоди і конвенції. Найвищий орган ЮНКТАД — Конференція і Рада з торгівлі та розвитку, в рамках якої працює шість комітетів.

Функції ЮНКТАД

1. сприяння розвитку міжнародної торгівлі, забезпечення співробітництва між країнами;

2. вироблення принципів політики в міжнародній торгівлі, механізмів її функціювання;

3. розробка заходів з реалізації принципів міжнародної торгівлі;

4. створення юридичної бази міжнародної торгівлі, прийняття міжнародних правових актів у галузі торгівлі;

5. координація діяльності у сфері міжнародної торгівлі;

6. проблема діяльності ТНК, регулювання заборгованості країн, що розвиваються тощо.