Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вплив членства в сот на бiзнес-середовищеСодержание книги
Поиск на нашем сайте
74. Вільні економічні зони та мета їх створення З метою активізації інвестиційної діяльності, притоку інвестиційних ресурсів в країну в світовій практиці застосовуються різні засоби, одним з основним з яких виступає створення вільних економічних зон.
Вільні економічні зони (ВЕЗ) – це територія однієї країни, на якій товари не підлягають звичайному митному контролю та відповідному оподаткуванню. Перші ВЕЗ у сучасному вигляді виникли у 30-х роках у США. Типи ВЕЗ: 1) – безмитні торгові зони – зони прикордонної торгівлі, порти, склади, транзитні зогни, митні зони на підприємствах; 2) – експортно-промислові зони, туристсько-рекреаційні – орієнтовані на зовнішню торгівлю; 3) імпортно-промислові зони або імпортозамінні – їх мета – забезпечити споживачів імпортною продукцією або стимулювати виробництво по заміщенню імпорту; 4) парки технологічного розвитку – створюються на основі існуючого науково-технічного потенціалу для залучення іноземного капіталу з використанням устаткування, ноу-хау, іноземного управлінського, комерційного чи маркетингового досвіду; 5) банківські і страхові безмитні зони – створений пільговий режим здійснення банківських і страхових операцій; 6) комплексні зони – великі за територією, мають ознаки різних ВЕЗ. За розмірами ВЕЗ бувають: великотериторіальні – співпадають з адміністративно-територіальною одиницею; точкові – створюються на невеликій території і мають чітко виражений функціональний характер: місто, невеликий район, підприємство, склад, порт тощо.
73. Стратегічні альянси Все більшого поширення серед компаній різних країн здобувають стратегічні альянси – довірчі довгострокові взаємовигідні відносини між фірмами, що дозволяють кожній з них ефективно досягати довгострокових цілей, координувати та оптимізувати використання спільних ресурсів і мінімізувати трансакційні витрати. Цілі у стратегічних альянсів різні, але частіше всього – це обєднання наукового потенціалу корпорацій, виробниче кооперування і розподіл ризиків. Поширені в таких галузях: автомобільне виробництво, ЕОМ, авіакосмічна, фармакологічна, оборонна промисловість. Основні причини формування стратегічних альянсів: отримання доступу до ринків партнерів, використання нових технологій, скорочення часу для нововведень. Альянси звичайно відбуваються без поглинань. Для альянсів у сфері НДДКР характерно те, що на ринках готової продукції їх учасники конкурують один з одним, однак дорожнеча наукових досліджень змушує компанії іти на союз з конкурентами з тим, щоб знизити витрати і провести найбільш ефективні дослідження. Деякі види стратегічних альянсів розраховані на розширення асортименту продукції і кола споживачів. До таких видів відносяться альянси про проведенню спільних маркетингових досліджень, використанню загальних збутових каналів, джерел інформації і проведення спільних рекламних кампаній. В умовах загострення конкурентної боротьби спільні зусилля в області НДДКР, виробництва і збуту продукції зменшують витрати і розширюють збут, відкриваючи нові ринки. Останнім часом зросло число стратегічних альянсів, повязаних із придбанням частини акцій компаній. Злиття і придбання – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і придбань компаній виступають: 1. Глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції. 2. Переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР. 3. Проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту. 4. Більшість злиттів відбувалася по горизонталі, тобто усередині однієї галузі. Мета такої стратегії – концентрація зусиль на профільному напрямку діяльності (шляхом продажу частин компанії або за допомогою обєднання з партнерами).
75. Позитивні та негативні наслідки діяльності ТНК Міжнародна корпорація – форма структурної організації великої корпорації, що здійснює прямі іноземні інвестиції в різні країни світу. Міжнародні корпорації бувають двох основних видів: Транснаціональні корпорації – корпорація, в якій головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії знаходяться в багатьох країнах. Багатонаціональні корпорації – їх головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії також знаходяться в різних країнах. ТНК характеризуються такими основними рисами: 1) інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу; 2) величезний матеріальний і фінансовий потенціал; 3) можливість здійснювати значні витрати на НДДКР; 4) це багатономенклатурні фірми, діяльність яких сильно диверсифікована; 5) притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах. Позитивні наслідки: Зростання ефективності вітчизняного виробництва і рівня зайнятості; Створення і модернізація діючих підприємств з використанням зарубіжного досвіду нових технологій, вищої продуктивності праці; Нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності підприємств завдяки підрозділам ТНК; Перелив активів до національної економіки та сприяння розвитку підприємницького сектора; Позитивний вплив на пропозицію, вартість, якість та асортимент товарів та послуг. Негативні наслідки: ТНК захоплюють найбільш розвинуті й перспективні сегменти національної економіки; ТНК зорієнтовані на поглинання місцевих компаній і таким чином сприяють посиленню нестійкості інвестиційного процесу; ТНК чинять тиск на уряд приймаючої країни та сприяють лобіюванню своїх інтересів; Дестабілізація цін через наслідки використання механізму трансфертних цін; Крупні іноземні ТНК зловживають монопольним становищем, тим самим витісняючи вітчизняні підприємства з ринку.
76. Географічна та функціональна структура іноземних інвестицій в Україні Для України як держави з перехідною економікою важливо розглядати залучення іноземних інвестицій у контексті структурних змін і економічного зростання. Формування галузевої структури іноземних інвестицій пов'язана з особливостями інвестиційного клімату України. Зацікавленість інвесторів викликають проекти, розраховані на короткострокову перспективу, з віддачею найближчим часом (харчова промисловість, внутрішня торгівля), а також на стратегічне завоювання ринків машинобудування і хімічної промисловості. Але можна відзначити формування певних тенденцій, що якісно характеризують розвиток іноземного інвестування в Україну: - переважання за розмірами інвестицій партнерів з промислово розвинутих країн і за кількістю – з країн, які розвиваються, а також поступове збільшення частки країн СНД; - орієнтація спільних підприємств на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені, та на сферу послуг; - реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі; - обережність західних партнерів щодо великих інвестицій, зумовлена відсутністю надійних гарантій щодо їх захисту, нерозробленістю стратегії та тактики виходу на практично невідомий і раніше закритий ринок; - активність малих іноземних фірм, орієнтованих на швидке обертання невеликого капіталу або на вигоду від разових операцій (нерідко суто посередницьких); - нерівномірність розподілу інвестицій за галузями і регіонами України, їх зосередження у промислових центрах України; - велика частка майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування. Склад іноземних інвесторів в Україні формується за рахунок: - транснаціональних корпорацій; - компаній-аутсайдерів, які не витримали конкуренції в свої країнах; - компанії з обмеженими фінансовими можливостями, які розраховують на швидкий успіх. Географічна структура іноземного інвестування в економіку України формується під впливом двох взаємопов'язаних груп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв'язків з традиційними партнерами (країни СНД, де домінує Росія, окремі східноєвропейські та західні країни), з другого – потрібність диверсифікації, в першу чергу міжнародної інвестиційної діяльності. В цьому контексті характерними рисами є: - переважання двосторонніх міждержавних договорів, в яких практично не пропрацьовано механізми участі в багатосторонніх міждержавних структурах (ГАТТ/ВТО, МАГАТЕ, конвенції по передачі передових технологій, авторських прав тощо); - вузька орієнтація в міжнародних фінансових відношеннях (в основному МВФ та Всесвітній банк);
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 335; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.97.34 (0.011 с.) |