Лекція 1. Вступ. Загальна суспільно-культурна ситуація 1940-50-х років

(2 год.)

Вступ. Феномен Другої світової війни в суспільній історії ХХ століття. Суперечливі інтерпретації війни (від радянських до постколоніальних). Сучасне трактування воєнних подій.

Український образ війни. Хронологія: 1939 – 1949 рр. Участь українців у подіях 1039-1941 років, спроби відновлення державності. Трагедія окупації. Жертви війни в дослідженнях сучасних істориків («Криваві землі» Т. Снайдера). Оцінки України у війні О. Довженка, опозиційність письменника щодо режиму, гуманізм підходу.

Літературне та культурне життя періоду війни. Література фронтова, підокупаційна, евакуаційна, екзильна. Розщеплення літературного процесу на сегменти. Спільна ознака літератури та мистецтва воєнної пори – патріотичний пафос, патріотична героїка, апелювання до національних цінностей, історії та культури.

 

Основні поняття теми: Друга світова війна, фронтова, евакуаційна, під окупаційна та екзильна літератури, патріотичний пафос.

Лекція 2. Ера тоталітаризмів і українська література (2 год.)

1940-і роки як ера тоталітаризмів. Що таке тоталітарна держава та влада, як вони співіснують зі свободою творчості. Непростий вибір українського інтелектуала: поміж червоним та коричневим тоталітаризмом.

Організація літературного життя в умовах війни: а) література для фронту і тилу (радянська); б) література під окупацією (вагання поміж заанґажованість та свободою); в) творчість у вигнанні. Переструктурування цих сеґментів у часі війни: 1941–1943 рр. – період окупації та жорсткої ідеологічної заанґажованості; 1944–1946 – пора звільнення від ідеологічного тиску та творення вільного мистецтва в умовах еміграції (МУР). Патріотична домінанта в українській літературі по обидва боки фронту.

Шляхи розвитку української радянської літератури. Евакуація культурних інституцій до Уфи, літературні видання, співпраця видатних авторів (П. Тичина, М. Рильський, Ю. Яновський та ін.). Робота письменників на радіо (українська радіостанція в Москві) та в періодичних виданнях 1941-1945 рр. («Літературна Україна», «Україна», «Перець» тощо. Цензура, пропаганда та карикатура: обмеженість художніх моделей радянського красного письменства.

Літературно-культурне життя під німецько-фашистською окупацією та в умовах еміграції. Метафори «українського засіву» та «відродження України» в контексті часу. Видавнича діяльність на окупованій території: «Волинь» (Рівне), «Українське слово», «Литаври» (Київ), «Український засів» (Харків). «Щоденник» Аркадія Любченка як унікальний літературний документ доби: зображення актуальних подій, радянського минулого та автохарактеристики.

Повоєнний час: репресії щодо радянських письменників (О. Довженка, В. Сосюри, М.Рильського, Ю. Яновського). «Дві історії української літератури». ІІ з’їзд українських радянських письменників (1948р.) та ідеологічні нагінки в його контексті. Постанова ЦК ВКП(б) «Про журнали „Звезда” і „Ленинград”» та її резонанс в українському радянському літературному контексті. Нова ідеологічна «проробка» української літератури. Роман Юрія Яновського «Жива вода» (друга редакція – «Мир») як феномен підрадянської цензурної практики.

Основні поняття теми: цензура, патріотичний пафос, соцреалізм, ідеологічний дискурс, репресії.

Лекція 3. МУР як художній, критичний та політичний дискурс.

(4 год.)

Масова еміграції української творчої інтелігенції 1943-1945 рр. Створення Мистецького Українського Руху (1945). Ключові МУРівські питання: модерність, модернізація, модернізм. Ідеологічні суперечності МУРу: галичани й «радянці», представники старшого та молодого поколінь еміґрантів.

МУРівська теоретична платформа: територія відродження старих суперечок і дилем української літератури.

Улас Самчук та патетична риторика «великої української літератури». Юрій Шерех-Шевельов та теорія «національно-органічного стилю»: спроба дефініції та пізніша критика доктрини самим автором. «Криза сучасної української літератури» за Юрієм Косачем. Естетичні та стильові пошуки українського екзильного письменства та тлі європейських культуротворчих процесів (екзистенціалізм, сюрреалізм).

МУРівська видавнича діяльність. Європоцентричний дискурс часопису «Арка»: Юрій Шерех-Шевельов, Віктор Петров, Яків Гніздовський тощо. Романтичні інтенції журналу «Хорс». Видавничі проекти «Золота Брама» та «Мала Бібліотека МУРа».

Основні поняття теми: Мистецький Український Рух, «велика література», «національно-органічний стиль», «екстериторіальна література», еміграційна література, модернізм, модернізація, модерність, неонародництво, неотрадиціоналізм.

 

Семінар 1. Поезія МУРівської епохи.

Лекція 4. Українське еміграційне літературознавство та літературна критика (4 год.).

Еміграційне літературне життя та еміграційні літературно-мистецькі часописи як територія безцензурної літературної дискусії. Розвиток ідей «розстріляного відродження» в дебатах 1940-х років. Дилеми національного та універсального чинників.

«Національно-органічний стиль» Ю. Шереха: постулювання концепції та її критична переоцінка. Полеміка навколо концепції Ю. Шереха, основні аргументи опонентів В. Державина та Юрія Клена. Україна як point of reference гуманітарних студій Юрія Шереха-Шевельова.

Г. Костюк та літературні ідеї у «вітаїстичній» перспективі. «Великі почуття», «великі воління» як категорії літературознавчого аналізу. Г.Костюк та концепція «двоколійності»: міф про відновлення неперервної тяглості історії української літератури.

Доктрина «кларнетизму» Ю. Лавріненка. Проблема традицій і новаторства як проблема поколінь (Г. Костюк, Ю. Лавріненко, Ю. Шевельов). Порівняльна характеристика цієї проблеми в еміґраційному та радянському літературознавстві. Пізніша концепція «розстріляного відродження» у трактуванні Ю. Лавріненка (однойменна антологія 1958 року), її ідеологічна та естетична складові.

Орієнтація на тогочасні філософсько-естетичні концепції екзистенціалізму та сюрреалізму. МУРівські "єретики" – Ю. Косач та І. Костецький. Термінологія та мовні ігри. «Новий реалізм» І. Костецького, «романтизм» альманаху «ХОРС» та журналу як «обережні і невдалі евфемізми» модернізму.

Основні поняття теми: літературознавчий аналіз, літературна критика, літературна дискусія, дискурс модернізму, новаторство, традиціоналізм, проблема поколінь, «новий реалізм».

Семінар 2. Інтерпретація МУРівського літературного дискурсу та проблема конструювання літературного «я».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Соцреалізм, „нацреалізм” та модернізм:

Стильова парадигма української літератури 1940-1950-х років

 

Лекція 5. Ідеологічні та естетичні суперечності

В розвитку воєнної і повоєнної літератури

Український соцреалізм 1940-1950-х рр.: проблеми стосунків літератури та влади. Процес зрощення літератури і влади в радянському літературному контексті. Постать радянського письменника й критика. Витіснення індивідуальної свідомості автора з території письма. Екстенсивність соцреалізму як естетичної практики. Виродження творчої оригінальності в українському радянському письменстві початку 1940-х та спроби її відновлення в період війни (творчість М. Рильського, П. Тичини, О. Довженка, М. Бажана, І. Кочерги, А. Малишка та ін.).

Національна ідея у творчості «по той бік барикад». Українські неотрадиціоналісти: Іван Багряний, Улас Самчук. Роман Уласа Самчука «Марія»: фемінізація образу України. Інфантильний народницький дискурс. Роман Івана Багряного «Сад Гетсиманський»: імператив «правдивого слова» про «шосту частину світу». Спроби поєднання неонародницької ідеології та сутності літературної творчості.

Основні поняття теми: соцреалізм, «нацреалізм», ідеологічний дискурс, радянський літератор, екстенсивність соцреалізму, принцип безособової творчості, неонародництво, неотрадиціоналізм.

Семінар 3. Елементи символізму та експресіонізму в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський».

Семінар 4. Автобіографізм повісті Уласа Самчука «Юність Василя Шеремета».

Семінар 5. Жіноче питання та роман Ірини Вільде «Повнолітні діти».

Семінар 6. Лірика Максима Рильського.