Вищі органи управління акціонерного товариства (АТ)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вищі органи управління акціонерного товариства (АТ)



 

Вищим органом управління АТ є Загальні збори (ЗЗ) акціонерів. У ЗЗ мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у ЗЗ з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у ЗЗ, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

До компетенції ЗЗ належать:

1. Визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства.

2. Внесення змін до статуту товариства.

3. Прийняття рішень про анулювання викуплених акцій.

4. Прийняття рішень про зміну типу товариства.

5. Прийняття рішень про розміщення акцій.

6. Прийняття рішень про збільшення / зменшення статутного капіталу.

7. Затвердження положень про ЗЗ, НР, Виконавчий орган та Ревізійну комісію.

8. Затвердження річного звіту.

9. Затвердження розміру річних дивідендів.

10. Обирання членів Наглядової ради та прийняття рішень про припинення повноважень членів НР.

11. Обрання членів Ревізійної комісії та прийняття рішень про дострокове припинення їх повноважень.

12. Затвердження висновків Ревізійної комісії.

13. Обрання членів лічильної комісії.

14. Прийняття рішень про припинення діяльності товариства або рішення про виділ АТ.

15. Затвердження принципів корпоративного управління товариства.

16. Обрання комісії з припинення АТ.

 

В АТ Загальні збори створює Наглядову раду для здійснення загальногокерівництва і контролю за діяльністю виконавчого органу.

Наглядова рада (НР) – це орган, який здійснює захист прав акціонерів та контролює діяльність виконавчого органу. У АТ з к-стю акціонерів власників простих акцій 10 осіб і більше створення НР є обов’язковим.

1. Затвердження в межах своєї компетенції положень, які пов’язані з діяльністю тов.

2. Прийняття рішень про проведення чергових або позачергових зборів.

3. Прийняття рішень про продаж раніше викуплених товариством акцій.

4. Затвердження ринкової вартості майна.

5. Обрання або припинення повноважень голови або членів виконавчого органу.

6. Затвердження умов контрактів, які укладатимуться із членами виконавчого органу.

7. Прийняття рішень про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення певних повноважень.

8. Обрання Реєстраційної комісії.

9. Обрання аудитора товариства.

Член НР не може бути одночасно членом Ревізійної комісії та Виконавчого органу.

НР за пропозицією голови НР у встановленому порядку має право обирати корпоративного секретаря.

 

У товаристві з кількістю акціонерів, які мають голосуючих акцій більше 100, створюється рахункова комісія у складі визначеному і затвердженому загальними зборами акціонерів за пропозицією НР.

Склад рахункової комісії не може бути меншим 3 чоловік. До рахункової комісії не можуть входити члени спостережної ради, члени ревізійної комісії, члени колегіального виконавчого органу, а також особи, які є кандидатами на ці посади.

Рахункова комісія:

• визначає кворум загальних зборів акціонерів:

• роз'яснює питання, які виникли при голосуванні акціонерами окремих питань;

• забезпечує встановлений порядок голосування;

• підраховує голоси і результати голосування;

• складає протокол результатів голосування;

• передає в архів бюлетені для голосування.

Управління товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОВ)

 

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, непередбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах не внесеної частини вкладу.

Учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Вищим органом управління ТОВ є збори учасників товариства або призначених ними представників.

Збори учасників вважаються правоздатними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності – 100%.

Члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства беруть участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Всі учасники зборів реєструються з зазначенням кількості голосів, яку вони мають. Цей перелік підписується головою і секретарем зборів.

Збори учасників ТОВ скликаються не рідше як 2 рази на рік.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчийорган:

• колегіальний (дирекція), або

• одноосібний (директор).

Дирекцію очолює генеральний директор. Членами дирекції можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Вона діє від імені товариства в межах, встановлених установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників товариства.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) ТзОВ здійснюється ревізійною комісією. Ревізійна комісія утворюється зборами учасників товариства в кількості не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй необхідних матеріалів, бухгалтерських та інших документів, а також особистих пояснень. Результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає вищому органу управління товариства. Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії збори учасників не мають права затверджувати

баланс товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може бути виключений із його складу в разі:

• добровільного виходу;

• за систематичне невиконання, або неналежним чином виконання обов'язків;

• перешкоджування своїми діями досягненню цілей товариства;

• у зв'язку із смертю учасника товариства.

Виключення з товариства здійснюється на основі одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства. При чому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. При виключенні учасника товариства, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

41. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.

Важливість особистого елемента учасників в повному товаристві обумовлює загальне правило управління його діяльністю - за спільною згодою всіх учасників. Але у випадках, передбачених засновницьким договором, рішення можуть прийматися більшістю голосів учасників. Управління справами товариства необхідно відрізняти від ведення справ товариства. За загальним правилом кількість голосів визначається по кількості учасників незалежно від розміру та форми внеску: кожен учасник повного товариства має один голос. Проте засновницьким договором може бути передбачено, що кількість голосів визначається в залежності від кількісного і якісного складу внеску учасника. В цьому випадку правила підрахування голосів будуть інші. Ст. 121 ЦК України не визначає, в якому порядку повинні прийматися рішення учасниками повного товариства (в порядку скликання всіх учасників, письмовим повідомленням, опитуванням, шляхом видачі бюлетенів тощо) і як вони повинні бути оформлені. Тому доцільно було б цей порядок передбачати в засновницькому договорі повного товариства. Відповідно до засновницького договору ведення справ товариства може бути доручено окремим

 

учасникам (ст. 122 ЦК України). Але такий порядок не позбавляє права інших учасників бути ознайомленими з угодами, укладеними товариством, звітністю тощо. Тому ні для кого з учасників не може бути комерційною таємницею діяльність товариства. Порядок звернення за наданням такої інформації, сам порядок надання, наслідки порушення цього права ЦК України не передбачає. Тому доцільно було визначити такий порядок в засновницькому договорі товариства. Відмова від права на отримання вказаної інформації чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною

 

42. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

Управління діяльністю командитного товариства та ведення його справ є виключним правом повних учасників та здійснюється у відповідності з правилами щодо повного товариства. Отже, під управлінням діяльністю товариства розуміється в широкому розумінні участь повного учасника в прийнятті рішень з приводу підприємницької діяльності товариства (визначення загальних та пріоритетних напрямків діяльності, доцільність укладання конкретних угод з діловими партнерами, розподіл прибутку, вирішення кадрових питань тощо), водночас ведення справ означає представництво товариства в цивільному обороті, тобто здійснення від його імені юридично значимих дій. Учасник, що володіє правом на ведення справ, має загальне повноваження здійснювати такі дії без довіреності. Допускається для вкладників можливість виступати від імені товариства за наявності довіреності, оскільки це не означає наділення їх правом на ведення справ. Однак із змісту коментованої статті випливає, що навіть якщо повноваження вкладника будуть визначені в такій довіреності достатньо широко або не зовсім конкретно, то він повинен діяти виключно у відповідності з вказівками повних товаришів, уповноважених вести справи товариства, не приймаючи ніяких самостійних рішень. В іншому випадку його положення як вкладника може бути поставлено під сумнів, оскільки із визначення командитного товариства випливає, що вкладни

 

ки не беруть участь у підприємницькій діяльності товариства. Положення про те, що вкладники не вправі заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства, означає, що вкладники не можуть втручатись в процес прийняття комерційних та організаційних рішень і у відношенні товариства з третіми особами. Вони також не мають право оскаржувати дії повних товаришів, але це стосується тільки дій, які направлені на управління та ведення справ. Стосовно дій повних товаришів, які порушують засновницький договір і не відповідають закону, то вони є предметом оскарження для вкладників. Так, якщо з вини повних учасників, що наділені правом вести справи, товариство зазнає збитків, вкладники, як і інші засновники (учасники) юридичної особи, вправі пред'явити до них вимогу про відшкодування збитків товариству.

 

43. Реорганізація АТ здійснюється на підставі положення закону про АТ і відповідно до Цивільного кодексу України. Рішення про реорганізацію товариства приймають загальні збори акціонерів трьома чвертями голосів акціонерів — власників голосуючих акцій. У випадках, передбачених законодавством, таке рішення може бути прийнято уповноваженим державним органом чи судом.

Реорганізація АТ може бути проведена у таких формах: злиття, приєднання, поділ, виокремлення і перетворення організаційно-правової форми товариства.

Злиття і приєднання АТ проходить шляхом об'єднання їх капіталів, консолідації балансів, об'єднання контрольних пакетів акцій з наступною їх конвертацією, тобто заміною акціями й іншими цінними паперами знову створеного товариства.

Злиття товариств відбувається на підставі ув'язненого між ними договору. У договорі відбиваються порядок обміну акцій й інших цінних паперів, їх номінальна вартість і категорії, особливі права окремих акціонерів й інші умови.

Проект договору про злиття, схвалений радами директорів усіх товариств і антимонопольним органом, повинен бути прийнятий на загальних зборах акціонерів кожного товариства окремо. На спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті, затверджується статут і вибирається рада директорів знову утвореного товариства. У такому ж порядку відбувається оформлення приєднання одного чи кількох товариств до іншого товариства. Якщо при злитті товариств усі права й обов'язки кожного з них переходять до новоутвореного товариства, то при приєднанні правонаступником буде те товариство, до якого приєднується інше товариство.

Повідомлення про припинення діяльності товариств, що зливаються чи приєднуються, надходить в органи, що реєструють, з додатком договору і копії свідоцтва про державну реєстрацію товариств. Товариства, що припинили свою діяльність, виключаються органами, що реєструють, з державного реєстру з дня реєстрації новоство-реного АТ.

Створення на основі одного товариства нових самостійних товариств здійснюється шляхом поділу балансу і капіталу. Реорганізоване товариство ліквідується, а його права й обов'язки переходять до но-востворених товариств. При виділенні з існуючого АТ підрозділів і утворенні нового товариства зі своїм балансом і капіталом колишнє товариство продовжує свою діяльність з відповідними змінами в активах і пасивах.

Загальні збори акціонерів, що ухвалили рішення про поділ чи виділення товариств, визначають порядок обміну старих акцій й інших цінних паперів на нові, визначають також співвідношення категорій і номінальних вартостей. При цьому права акціонерів на володіння акціями однієї категорії повинні бути однаковими. Не допускається применшенням обмеження прав акціонерів товариства, що реорганізується при обміні старих акцій на нові.

Якщо поділ чи виокремлення товариств відбувається на підставі рішення антимонопольного органу, будь-який акціонер товариства, що реорганізується, зобов'язаний обміняти всі приналежні йому акції на акції одного із новостворюваних товариств.

При поділі товариства усі права й обов'язки переходять до новостворюваних товариств. При цьому можуть переходити не тільки майнові, але й немайнові права (права на фірмове найменування, на користування товарним знаком тощо).

При відокремлені новоствореному товариству передаються не всі, а частина прав і обов'язків товариства, що реорганізується і продовжує функціонувати як юридична особа.

Новостворювані шляхом поділу чи видокремлення товариства підлягають державній реєстрації.

Перетворення АТ відбувається шляхом зміни організаційно-правової форми. Акціонерне товариство може бути перетворене в товариство з обмеженою відповідальністю чи виробничий кооператив. Таке перетворення здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів і жодним чином не впливає на розмір часток статутного капіталу, що належать кожному акціонеру. Права окремих акціонерів реформованого товариства, зафіксовані в установчих документах, не можуть бути применшені чи обмежені без їхньої згоди.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.108.188 (0.011 с.)