Основна частина пояснювальної записки

 

Основна частина пояснювальної записки може міститинаступне:

1) опис задачі;

2) опис предметної області і напрямків дослідження;

3) аналіз і характеристика об'єкта проектування;

4) обґрунтування оптимального варіанта реалізації мети бакалаврської роботи;

5) опис алгоритму і програмного забезпечення;

6) вибір і обґрунтування структури проектованої системи і/або її компонент;

7) основні рішення з реалізації системи в цілому і її компонентів;

8) опис використовуваного системного програмного забезпечення;

9) розробка математичної моделі й аналіз методів рішення;

10) інструкція роботи користувача з системою.

Незалежно від тематики бакалаврської роботи обов'язковими є пункти 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10. Інші можуть бути включені в текст пояснювальної записки з урахуванням тематики роботи, і обов'язково за узгодженням чи рекомендацією керівника. Так, наприклад, у випадку, якщо бакалаврська робота являє собою рішення задач з використанням складних математичних методів і моделей, то пункт 9 здобуває основне смислове навантаження і опис відповідного математичного апарату займає головне місце в описі розробки, навіть на шкоду опису розробки програмного забезпечення. Все-таки для студентів, що навчаються за напрямками «Комп'ютерні науки» та „Програмна інженерія”, головною метою виконання бакалаврської роботи є закріплення навичок і умінь розробки програмного забезпечення, тому розділ «розробка алгоритму і програмного забезпечення» розглядається докладніше далі (див. розд.5).

Основна частина містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень, що супроводжуються відповідними розрахунками, у тому числі за допомогою ЕОМ, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних досліджень.

Бажано, щоб розроблений програмний продукт був більш досконалим у технічному і/або економічному розумінні. Тобто реалізація розроблених алгоритмів чи структур даних повинна забезпечити реальне поліпшення параметрів продукту у порівнянні з існуючими, зниження його собівартості, підвищення ефективності тощо.

У результаті теоретичного дослідження об'єкту проектування, розробляється модель об'єкту чи процесу, визначаються його характеристики. Модель повинна з достатньою повнотою описувати процеси, що відбуваються в об'єкті та одночасно не бути складною для розуміння. Її представляють у вигляді таблиць, графіків, аналітичних співвідношень.

На початку розробки структурної і(чи) функціональної схеми програмного продукту (схеми роботи), виходячи з аналізу технічних вимог, можливостей сучасних програмних засобів, способу відображення інформації тощо, розробляють алгоритми роботи відповідних систем (підсистем), алгоритми обробки відповідних даних.

Структурна і(чи) функціональна схема продукту, що проектується, найчастіше наводиться в графічній частині бакалаврської роботи.

Усі розрахунки і міркування повинні бути побудовані чітко і логічно з використанням сучасних методів і ЕОМ. Якщо складний розрахунок виконаний на ЕОМ програмними засобами, то необхідно подавати текст розробленої бакалавром програми (великі програми варто наводити в додатках). При проведенні розрахунків часто користуються графоаналітичними методами. Експериментальні, цифрові дані рекомендується представляти в таблицях.

У розрахунковій частині не дозволяється переписувати процес виведення формул з підручників, але варто подавати детальне виведення, якщо воно отримано особисто автором роботи.

При розробці програмного забезпечення необхідно розглянути такі питання: обґрунтування вибору мови програмування і програмного забезпечення; вимоги до функціональних характеристик; вимоги до надійності; розробка схеми програми; вимоги до складу і параметрів технічних засобів; вимоги до збереження й експлуатації програмного продукту.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів бакалаврської роботи або її окремого етапу (негативних також); можливі галузі використання результатів роботи. Висновки повинні містити в собі коротку узагальнену оцінку результатів розробки, у тому числі і з погляду їхньої техніко-економічної ефективності. Необхідно порівняти отримані результати з усіх характеристик об'єкту проектування з завданням на бакалаврську роботу і з основними показниками сучасних аналогічних об'єктів. Необхідно вказати, яке нове технічне рішення покладене в основу роботи і у чому її переваги, що нового було запропоновано самим студентом. У роботі на базі отриманих висновків можуть надаватися рекомендації. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути цілком підтверджені роботою.

 

РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Предметом захисту бакалаврських атестаційних робіт студентів комп'ютерних спеціальностей є програмний продукт, або технічне забезпечення систем обробки інформації.

Створюваний програмний продукт повинен кваліфікуватися з однієї чи з декількох наступних категорій.

1 Система автоматизації проектування, керування.

2 Інформаційно-пошукова система.

3 Система аналізу й обробки даних.

4 Система, що базується на знаннях.

5 Система моделювання.

6 Система прогнозування.

7 Система оптимізації.

8 Система забезпечення віддаленого зв'язку.

9 Система геометричних перетворень.

10 Web-сайт, web-портал, web-система.

11 Система візуалізації.

Кожна з цих категорій визначає високий рівень професіоналізму розробника і програміста.

Програмне забезпечення - це група взаємодіючих програм. Структура програми має жорсткі зв'язки. Програмне забезпечення (ПЗ) - це найбільша вільно зв'язана група програм, що працюють як єдине ціле. У ПЗ не включаються: діаграми, технічні вимоги, графіки розробки, інструкції з користування та інші продукти фази розробки набору програм.

Розробка програмного забезпечення складається із шести етапів:

― визначення вимог і задач;

― проектування;

― програмування;

― компонування;

― тестування;

― документування.

При виконанні бакалаврської атестаційної роботи необхідно чітко усвідомлювати, що програмне забезпечення – це засіб, а не мета. Проте, коли створення програмного продукту є власне бакалаврською роботою, етап розробки (проектування) ПЗ займає важливе місце в пояснювальній записці незалежно від тематики.

З урахуванням бурхливого розвитку комп'ютерних технологій, останні досягнення в яких повинні бути добре відомі студенту-бакалавру як майбутньому фахівцю в області комп'ютерних наук, цей етап зводиться до вибору оптимальних програмних засобів розробки з існуючих. Це можуть бути мови програмування, новітні САПР, інструментальні середовища розробки, Web-технології тощо. Студент повинен творчо проаналізувати функції і можливості, надані цими засобами й обґрунтувати вибір одного з них. Обов'язково необхідно вказувати на використання стандартних програмних засобів проектування.

Вибравши деяке програмне забезпечення, студент може його розглянути докладніше, у вигляді структури. Процес опису можна представляти в різних формах. Обов'язково необхідно описати процес взаємодії користувача з розробленою програмною системою.

Таким чином, практична робота при розробці ПЗ зводиться до створення програмного продукту, що реалізує ціль бакалаврської роботи.

У пояснювальну записку включаються основні положення і кінцевий результат, без усіх кроків критичного оцінювання, аналізу, синтезу, доповнений описом методики взаємодії користувача з системою. Текст програмного коду виноситься в додаток, причому також без зайвих програмних модулів, але з докладними коментарями.

Графічний матеріал

 

Бакалаврська робота містить у собі графічну і текстову документацію. Графічний матеріал призначений для ілюстрування доповіді на захисті і може містити схеми, креслення, діаграми й ін. Нанесення на плакати зображень, що не мають прямого відношення до розробки, не допускається.

У графічній частині бакалаврської роботи рекомендується виконувати 3 листи (плаката) наступного змісту:

ЛИСТ 1. Матеріали, що пояснюють мету розробки;

ЛИСТ 2. Опис змістовної частини роботи;

ЛИСТ 3. Демонстрація результатів роботи, вхідні чи вихідні форми інтерфейсу програмної системи.

За згодою керівника і з урахуванням особливостей теми бакалаврської роботи склад графічної частини може бути змінений у бік збільшення числа аркушів, що стосується опису теми роботи. Максимальна кількість плакатів обмежена 5 аркушами.

ЛИСТ 1 (ПЛАКАТ 1) повинен розкривати мету, задачі, постановку задачі, проблематику бакалаврської роботи. На 1-му плакаті обов'язково повинна бути тема бакалаврської роботи. На 1-му плакаті зображуються технологічна схема роботи програми, інформаційні потоки між блоками системи, джерела інформації і т.п.

ЛИСТ 2 (ПЛАКАТ 2) повинен бути присвячений основним рішенням з реалізації системи. Це може бути архітектура створеної системи, структура програмних компонентів, структура інформаційного середовища системи, схема технології роботи користувача із системою тощо. У випадку, якщо метою бакалаврської роботи є рішення прикладної задачі, то 2-й плакат може описувати математичний апарат рішення, що включає в себе як розрахункові формули так і моделі. У пояснювальному тексті при цьому повинен бути обов'язковим опис умовних позначок і символів. Цей плакат може описувати бази даних (БД), може містити в собі структуру чи модель БД (концептуальну, інфологічну й ін.). У принципі, студент, що навчається за напрямками «Комп'ютерні науки» та „Програмна інженерія”, зобов'язаний знати і уміти розробляти БД, тому опис БД бажано навести.

Збільшення числа аркушів у графічній частині може стосуватися саме змістовної частини роботи, тому перераховані розділи можуть виноситися на окремі плакати.

ЛИСТ 3 (ПЛАКАТ 3) являє собою барвисту демонстрацію роботи розробленої системи. Бажано на цьому плакаті показувати взаємодію між окремими компонентами програми і фрагменти сценарію роботи.

У випадку виконання декількома студентами комплексної бакалаврської роботи, необхідно крім усіх перерахованих плакатів виконати загальний (0-й плакат), головне призначення якого – продемонструвати участь кожного із студентів в загальній роботі.

Усі графічні матеріали виконуються однотипно за допомогою комп'ютерних засобів створення графічних документів з використанням редакторів AutoCAD, CorelDraw, Excel, Word і ін. Кожен плакат повинен мати заголовок, образотворчу частину і пояснюючий текст.

 

7 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ