Тема 1. Соціально-економічна модернізація російської імперії у XVIII ст.

Передумови соціально-економічної модернізації. Модернізаційні процеси у Росії та Західній Європі: спільне та відмінне. Початок промислової модернізації за часів Петра І. Російська металургія у XVIII ст. Мануфактурне виробництво. Розвиток нових галузей промисловості. Урбанізація та розвиток міст Росії у XVIII ст. Сільське господарство: суперечності екстенсивного шляху розвитку. Внутрішня та зовнішня торгівля Росії у XVIII ст. Фінансова політика царського уряду та грошові реформи XVIII ст.

Тема 2. Становлення абсолютизму в Росії XVIII ст.: від реформ Петра І до «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ

Розвиток державно-політичних інституцій Російської імперії XVIII ст. у контексті політичних процесів у Європі. Теоретичне обґрунтування ідеології абсолютизму в Росії. Реформи Петра І, перетворення Росії на імперію та становлення імперського централізованого адміністративно-бюрократичного апарату. Нові органи центральної та місцевої влади. Правительствуючий Сенат і Святіший Синод. Губернські реформи Петра І та Катерини ІІ. «Освічений абсолютизм» Катерини ІІ: ідеологія та практика. «Наказ» Катерини ІІ та Уложенна Комісія. Абсолютизм як інструмент російської модернізації: проблеми та протиріччя.

 

Тема 3. Трансформації соціально-економічного розвитку Російської імперії в 60–90-х рр. ХІХ ст.

Основні положення і зміст селянської реформи 1861 р. Земська, міська, судова, військова реформи та їх значення. Фінансова та освітянська реформи. Олександр ІІІ: політика «контрреформ». Громадська думка і суспільний рух в імперії. Промисловий переворот і утвердження капіталізму в Російській імперії. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, втягування Росії у світовий ринок. Фінансово-економічна урядова політика, роль іноземного капіталу в розвитку економіки Російської імперії. Соціальна структура, збереження станового устрою, майнова диференціація. Руйнування монархічної парадигми у свідомості народу.

 

Тема 4. Росія на початку ХХ століття: революція і реформи

Реформи С. Ю. Вітте і їх значення. Наростання нестабільності в країні. «Кривава неділя» 9 січня 1905 р. Посилення репресій і наростання революційних настроїв. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Грудневе повстання. Політичні свободи: декларація і практичне втілення. Наділ Державної думи законодавчими функціями. Об’єднаний уряд, його функції. Акти 20 лютого 1906 р., перетворення Державної ради у верхню законодавчу палату. Нова редакція «Основних законів Російської імперії» від 23 квітня 1906 р. Принцип розділення властей. Формування політичних партій в Росії. Типи партій, їх політичні цілі й програми. Найбільші партії: Союз 17 жовтня, конституційно-демократична партія, соціалісти-революціонери, соціал-демократи, союз російського народу. Відкриття I Державної думи 27 квітня 1906 р., її склад, результати роботи. Розпуск Думи і Виборгська відозва (липень 1906 р.) II Державна дума, обговорення аграрного питання. Державний переворот 3 червня 1907 р.: розпуск II Думи і зміна виборчого закону. ІІІ Дума і політичний курс та реформи П. А. Столипіна.

VІ. Історія СРСР

Тема 1. Утворення Радянської держави та її розвиток у повоєнний період

Росія після Лютневої революції. Тимчасовий уряд і Ради. Кризи Тимчасового уряду в період березень – жовтень 1917 р. Жовтневе збройне повстання в Петербурзі. Скликання і розпуск Установчих зборів.

Причини виникнення громадянської війни. Перша радянська Конституція і її основні положення. Політика «воєнного комунізму» та її сутність.

Криза в Росії наприкінці 1920 – на початку 1921 рр. X з’їзд РКП(б). Нова економічна політика: сутність, основні цілі та особливості реалізації.

Процес утворення СРСР. В. І. Ленін та Й. В. Сталін про принципи об’єднання радянських республік. Юридичне оформлення утворення СРСР. Перша Конституція СРСР. Посилення позицій Й. В. Сталіна. Боротьба за владу в партії і державі упродовж 1920-х років.

Курс на індустріалізацію. П’ятирічні плани розвитку народного господарства СРСР. Фінансові джерела індустріалізації. Соціалістичне змагання та стахановський рух. Праця ув’язнених і спецпоселенців. Підсумки й уроки індустріалізації країни.

Курс на колективізацію сільського господарства. Підсумки, наслідки й уроки колективізації.

Політичне життя країни та формування режиму особистої диктатури Й. В. Сталіна упродовж 1930-х років. Антисталінські угрупування в більшовицькій партії. Вбивство С. М. Кірова. Політичні процеси 1936-1938 рр. Конституція 1936 р.

Зовнішня політика СРСР та курс на створення системи колективної безпеки. Мюнхенський договір. Радянсько-японські відносини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх наслідки. Початок Другої світової війни.

Тема 2. Радянський Союз в 1940-х – на початку 1950-х рр.

Початковий період Великої Вітчизняної війни. Причини й масштаби поразок Червоної армії влітку-восени 1941 р.

Битва за Москву. Воєнно-політичне й історичне значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою. Бойові дії весною - влітку 1942 р., причини поразок Червоної армії.

Сталінградська битва та її значення. Бойові дії взимку-весною 1943 р. Прорив блокади Ленінграда. Плани сторін на літо 1943 р. Курська битва та її значення. Наступальні операції радянських військ влітку і восени 1943 р.

Окупаційний режим. Розгортання партизанського руху. «Рейкова війна».

Антигітлерівська коаліція. Конференції союзників та рішення, прийняті у ході їх роботи. Утворення Організації Об’єднаних Націй.

Бойові дії Червоної армії в Європі. Берлінська операція. Капітуляція Німеччини. Празька операція.

Вступ СРСР у війну з Японією. Закінчення Другої світової війни.

Причини і значення перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні.

Політичний розвиток країни у повоєнний період. Посилення режиму особистої влади Й. В. Сталіна. Нові репресії та переслідування. Боротьба радвлади з інтелігенцією в 1946-1948 рр.

Зовнішня політика Радянської держави. Нова розстановка сил на міжнародній арені після закінчення Другої світової війни. «Холодна війна». Створення воєнних блоків. Ядерна зброя як чинник міжнародних відносин. СРСР і країни соціалістичного табору. Німецьке питання.

Тема 3. СРСР в 1953–1985 рр.

Боротьба за владу в радянському керівництві після смерті Й. В. Сталіна. Прихід до влади М. С. Хрущова. «Відлига». XX з’їзд КПРС і його значення. Реабілітація жертв сталінізму: суперечність процесу. Партійна і державна діяльність М. С. Хрущова. Проголошення про «повну і остаточну перемогу соціалізму». XXІІ з’їзд КПРС. Третя програма партії. Курс на «побудову комунізму».

Зародження дисидентства. Правозахисний рух.

Розвиток радянської економіки. Реформи управління 1957 р. Найбільші будівництва країни. Освоєння цілинних земель.

Радянська наука і культура в період хрущовської одинадцятирічки. Перший політ людини в космос. «Відлига» в літературі і мистецтві.

Зовнішня політика Радянської держави. СРСР і країни соціалізму. Організація Варшавського договору. Радянсько-американські відносини. Проблема Західного Берліна. Карибська криза.

Жовтневий Пленум ЦК КПРС 1964 р. Усунення М. С. Хрущова від влади. Суть і стиль брежнєвського керівництва. Конституція СРСР 1977 р. Ю. В. Андропов. Спроби модернізації радянського суспільства.

Пріоритети економічного розвитку. А. М. Косигін. Вересневий пленум ЦК КПРС 1965 р. Початок економічної реформи. Промисловість. Основні будівництва. БАМ. Радянський військово-промисловий комплекс. Проблеми ефективності сільського господарства. Зниження темпів зростання промислового і сільськогосподарського виробництва.

Посилення репресій проти інакомислення і дисидентів. Зростання еміграції.

Зовнішня політика СРСР. А. А. Громико. Початок розрядки міжнародної напруженості і роль в цьому процесі Радянського Союзу. СРСР і країни світової системи соціалізму. Радянсько-американські відносини. Договори про обмеження стратегічних озброєнь. Загострення міжнародного стану наприкінці 70-х – початку 80-х рр. Війна в Афганістані. Новий виток гонки озброєнь.