Науково-педагогічної роботи д. і. н., проф. Світленко С.І.

Затверджую Узгоджено

Проректор з Декан історичного факультету

Науково-педагогічної роботи д. і. н., проф. Світленко С.І.

проф. Чернецький С.О. __________________________

______________________ „___”______________2010 р.

„___”_______________2010 р.

 

Програма КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ з історії

спеціальностей «Історія», «Архівознавство» та «Археологія»

 

 

1. Загальна частина

 

Програма державного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень професійних знань бакалавра. Оцінка знань здійснюється на основі комплексних тестових завдань.

До програми державного екзамену з історії увійшли теми та питання за такими дисциплінами:

1. Давня та нова історія України

2. Новітня історія України

3. Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму

4. Історія середніх віків

5. Історія Росії

6. Історія СРСР

7. Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час

8. Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу

9. Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки

10. Археологія

11. Історія первісного суспільства

12. Спеціальні історичні дисципліни

13. Методика викладання історії

 

2. Зміст розділів

 

І. Давня та нова історія України

ТЕМА 1. Українські землі княжої доби (ІХ – ХІІІ ст.)

Утворення Київської Русі. Політичний розвиток давньоруської держави, його основні етапи. Внутрішня політика київських князів: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та ін. Боротьба доцентрових і відцентрових тенденцій. Поліцентризація Русі та початок її політичного роздроблення. Південноруські князівства ХІІ – ХІІІ ст. Галицько-Во­лин­ська держава – спадкоємиця Київської Русі: утворення та піднесення.

Міжнародні відносини Київської Русі. Русь і нормани. Критика норманської теорії. Русь і Візантія. Південна орієнтація київських князів. Русь і країни Західної та Центральної Європи. Русь і Великий Степ: хозари, печеніги, половці.

Соціально-економічні процеси в давньоруському суспільстві. Соціальна структура Русі. Процес феодалізації. Форми землеволодіння та ренти. Господарство: землеробство, скотарство, промисли, ремесла, торгівля. Південноруське село й місто.

Етнічний розвиток Русі. Особливості ґенези української народності. Духовне й культурне життя давньої Русі. Язичництво. Християнізація Русі. Освіта й культура на Русі.

 

ТЕМА 2. Українські землі литовсько-польської доби (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

Політичні умови розвитку українських земель. Занепад Галицько-Волинської держави. Велике князівство Литовське і його експансія на українські землі. Політика Гедиміна, Ольгерда, Вітовта на українських теренах. Свидригайло і Сигізмунд. Ліквідація удільних південноруських князівств. Повстання князя Михайла Глинського 1508 р. Польська експансія на українські землі. Загарбання Галичини та Західного Поділля. Польсько-литовський унійний процес. Кревська унія 1385 р., Городельська унія 1413 р., Люблінська унія 1569 р. та їх значення для історичної долі українських земель. Захоплення українських земель Угорщиною, Молдавією, Кримським ханством, Туреччиною, Московією.

Соціальна структура та стосунки в українському суспільстві литовсько-польської доби. Данники, слуги, «похожі» і «непохожі» селяни. Міщанство: патриціат, поспільство, міські низи. «Магдебургія». Шляхетська ієрархія: зем’яни, пани, князі. Духівництво. Козацтво: зародження та особливості розвитку.

Церковне життя й міжконфесійні відносини. Київська і Галицька митрополії. Спроби укладення церковної унії в ХV ст. та українські землі. Берестейська церковна унія 1596 р., її причини, характер, наслідки.

Етнічний розвиток українського народу в ХІV – ХVІ ст. Завершення формування української народності. Духовно-культурний занепад у ХІІІ – ХІV ст. Проникнення ідей гуманізму й реформації в українські землі. Перше українське на­ціонально-культурне пробудження. Братський рух. Козацькі війни кінця ХVІ ст. К. Косинський, С. Наливайко. Запорозька Січ як чинник національно-визвольних змагань українського народу. П. Сагайдачний. Козацько-селянські повстання 1620 – 1630-х рр. М. Жмайло, Т. Федорович (Трясило), І. Сулима, Д. Гуня,
К. Скидан, Я. Острянин. Ординація Війська Запорозького.

 

ТЕМА 3. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Україна напередодні Національно-визвольної війни: політичні, національно-релігійні, соціально-економічні та психологічні причини, характер і рушійні сили. Проблеми типології, хронологічних меж та періодизації Національно-ви­зволь­ної війни.

Підготовка й початок повстання. Гетьман Б. Хмельницький. Перші перемоги 1648 р. Основні воєнно-політичні події 1649 – 1653 рр. М. Кривонос, І. Богун, Д. Нечай.

Формування української козацької держави Б. Хмельницького, її найхарактерніші ознаки. Розробка гетьманом наріжних принципів української державної ідеї. Внутрішня політика українського уряду. Соціально-економічні зміни. Зовнішня політика уряду Б. Хмельницького. Переяславська Рада і Березневі статті 1654 р., їх сутність і наслідки. Завершальний етап національно-визвольної війни.

Підсумки, історичні уроки та значення Національно-визвольної війни україн­ського народу середини ХVІІ ст.

 

ТЕМА 4. Українські землі в другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст.

Початок громадянської війни в Гетьманській Україні. І. Виговський,
Ю. Хмель­ницький. Поділ козацької України на два гетьманства. Боротьба П. Дорошенка за возз’єднання Української держави. «Руїна» в українських землях, її причини та наслідки.

Україна за гетьманування І. Мазепи. Обмеження автономії Гетьманщини за часів І. Скоропадського. Перша ліквідація гетьманства. П. Полуботок. Останні спроби козацької старшини зберегти автономію Гетьманщини. Гетьмани Д. Апостол і К. Розумовський. Остаточне скасування української козацької державності. Перетворення України на об’єкт міжнародних відносин.

Слобідська Україна в складі Російської держави ХVІІ – ХVІІІ ст. Особливо­сті економічного та політичного розвитку Правобережжя та західноукраїнських земель. Правобережна Україна наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. П. Орлик та його «Конституція». Українські землі в складі Речі Посполитої ХVІІІ ст. Особ­ли­вості розвитку західноукраїнських земель. Соціальні й національні рухи: опришківство, гайдамацтво, Коліївщина.

Запорозька Січ у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Українська освіта та культура в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

 

ІІ. Новітня історія України

ТЕМА 1. Українська національно-демократична революція та громадянська війна (1917 – 1921 рр.).

Визрівання передумов української революції за часів Першої світової війни. Політичне становище в Україні після повалення царизму. Створення Української Центральної Ради, її Універсали. Проголошення УНР. Українсько-більшовицька війна. Перше встановлення радянської влади в Україні. Брестський мирний договір. Окупація України австро-німецькими військами. Політика УНР. М. Грушевський – голова УЦР і Президент УНР. Переворот 29 квітня 1918 р. Встановлення гетьманського режиму П. Скоропадського, його політика. Український національний союз. Прихід до влади Директорії. В. Винниченко. С. Петлюра. Відновлення УНР, її внутрішня та зовнішня політика. Утворення ЗУНР. Злука УНР і ЗУНР. Наростання громадянської війни в Україні. Посилення протистояння між УНР, денікінцями й більшовиками. Повстансько-парти­зан­ський рух в Україні. Н. Махно. Дипломатія незалежних українських урядів. Повернення більшовицького режиму в Україну. «Воєнний комунізм» та його основні напрямки. Причини поразки та уроки української революції.

 

ІІІ. Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму

Тема 1. Давня Месопотамія

Протодержави Стародавнього Шумеру. Реформи Уруїнімгіни. Боротьба за панування між державами Шумера і Аккада. Правління III династії м. Ура.

Утворення Давньовавилонського (або Старовавілонського) царства.

Значення Вавилона як торгового центру. Законодавча реформа. Економіка і суспільні відносини в Стародавній Вавилонії за законами Хаммурапі. Падіння Вавілонського царства. Касcитське завоювання.

Нововавилонське царство.

Міжнародні відносини в Передній Азії і Вавилон на початку I тис. до н.е. Розквіт Нововавилонського царства за часів Новохудоносора II.

Вавилонське суспільство в VI ст. до н.е. Господарський розвиток. Послаблення Вавилона за часів Набоніда. Завоювання Вавилона персами.

 

Тема 2. Стародавній Єгипет

Єгипет Раннього і Давнього царств. Єгипет у додинастичну епоху. Утворення централізованої єгипетської держави. Суспільно-економічний розвиток Єгипту доби Старого царства.

Єгипет в епоху Середнього Царства.

Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Єгипту Середнього Царства (завершення будівництва іригаційної системи, урбанізація, зміни в зовнішній політиці, ускладнення соціальної структури).

Єгипет під владою гіксосів.

Вигнання гиксосів. Тенденції внутрішнього і зовнішнього розвитку Єгипту Нового царства. Ехнатон і його релігійна реформа. Єгипет в період XIX-XX династій. Особливості єгипетського варіанту становлення державності

 

Тема 3. Стародавній Китай

Періодизація історії Стародавнього Китаю за сучасною синологією.

Найдавніши китайські держави: Ся, Шан-Інь та Західне Чжоу.

Китай за часів Східного Чжоу. Реформи Шан Яна. Поява філософських вчень і шкіл: конфуціанство, легізм, моїзм, даосизм. Перша централізована держава в Китаї – імперія Цінь. Імперія Хань. Загальне та особливе в історії Стародавнього Китаю.

 

Тема 7. Римська республіка

Періодизація історії Стародавнього Риму. Етруски та ранній Рим. Виникнення Риму (легенди та історична реальність) у VIII-VI ст. до н. е. Еволюція римського суспільства епохи ранньої розвинутої республіки.

Соціальна еволюція римського суспільства. Утворення італійського союзу. Загострення соціальних протиріч. Повстання рабів на Сицилії.

Аграрні реформи та законодавство братів Гракхів. Класичне рабство в Італії.

Тема 8. Римська імперія.

Криза Римської республіки І ст. до н.е. Громадянські війни 80-х років I ст. до н. е. Диктатура Сулли: причини виникнення, історична суть. Перший триумвірат та диктатура Гая Юлія Цезаря. Проблема диктатури Цезаря у історіографії

Соціальна політика Ю. Цезаря. Аграрний закон Ю. Цезаря. Роль армії у системі диктатури. Оформлення влади та республіканські установи. Особливості політичного устрою Риму за часів Августа Соціальна політика так законодавство Августа.

Римська імперія у І ст. н. е. Посилення системи принципату за часів правління династії Юліїв-Клавдіїв. Політична криза та громадянська війна 68-69 рр. н. е. Перемога Вєспасіана. Посилення центральної влади за правління Флавієв.

Велике переселення народів та падіння Західної Римської імперії.Внутрішні причини послаблення Західної Римської імперії.Племінний світ Центральної та Східної Європи, "велике переселення народів" та їх вплив на розвиток Римської імперії. Макс Вебер про соціальні причини загибелі античної цивілізації та історичне значення античності.

 

IV. Історія середніх віків

Тема 6. Реформація в Європі

Реформація в Німеччині. Німеччина напередодні Реформації: політичне становище, адміністративний устрій; імператор та його влада; соціально-економічний розвиток імперії. Мартін Лютер та його вчення. Селянська війна у Німеччині. Аугсбурзький релігійний мир

Розвиток Швейцарії у XVI ст. Ульріх Цвінглі. Жан Кальвін. Місце кальвінізму у поширенні Реформації.

Франція за Франциска I. Реформація у Франції. Релігійні війни 1562–1598 рр.: їх етапи та підсумки. Нантський едикт.

 

V. Історія Росії

 

VІ. Історія СРСР

Тема 3. СРСР в 1953–1985 рр.

Боротьба за владу в радянському керівництві після смерті Й. В. Сталіна. Прихід до влади М. С. Хрущова. «Відлига». XX з’їзд КПРС і його значення. Реабілітація жертв сталінізму: суперечність процесу. Партійна і державна діяльність М. С. Хрущова. Проголошення про «повну і остаточну перемогу соціалізму». XXІІ з’їзд КПРС. Третя програма партії. Курс на «побудову комунізму».

Зародження дисидентства. Правозахисний рух.

Розвиток радянської економіки. Реформи управління 1957 р. Найбільші будівництва країни. Освоєння цілинних земель.

Радянська наука і культура в період хрущовської одинадцятирічки. Перший політ людини в космос. «Відлига» в літературі і мистецтві.

Зовнішня політика Радянської держави. СРСР і країни соціалізму. Організація Варшавського договору. Радянсько-американські відносини. Проблема Західного Берліна. Карибська криза.

Жовтневий Пленум ЦК КПРС 1964 р. Усунення М. С. Хрущова від влади. Суть і стиль брежнєвського керівництва. Конституція СРСР 1977 р. Ю. В. Андропов. Спроби модернізації радянського суспільства.

Пріоритети економічного розвитку. А. М. Косигін. Вересневий пленум ЦК КПРС 1965 р. Початок економічної реформи. Промисловість. Основні будівництва. БАМ. Радянський військово-промисловий комплекс. Проблеми ефективності сільського господарства. Зниження темпів зростання промислового і сільськогосподарського виробництва.

Посилення репресій проти інакомислення і дисидентів. Зростання еміграції.

Зовнішня політика СРСР. А. А. Громико. Початок розрядки міжнародної напруженості і роль в цьому процесі Радянського Союзу. СРСР і країни світової системи соціалізму. Радянсько-американські відносини. Договори про обмеження стратегічних озброєнь. Загострення міжнародного стану наприкінці 70-х – початку 80-х рр. Війна в Афганістані. Новий виток гонки озброєнь.

 

Та Латинської Америки

В середні віки та новий час

 

Тема 3. Революції ХVІІІ ст.

Американська буржуазна революція. Єтапи колонізації Північної Америки. Склад населення. Колоніальна політика. Економічний розвиток. Націо­наль­но-визвольний рух. Військові дії. Основи державності США.

Велика французська буржуазна революція.Особливості економічного розвитку. Французський абсолютизм. Історичні передумови революції. ЇЇ етапи. Історичне значення. Наполеонівська імперія. Бонапартизм. Наполеоновські війни. Крах імперії.

 

Тема 4. Німецький фашизм

Значення воєнної поразки Німеччини у Першій світовій війні для подальшого розвитку країни. Прийняття Веймарської конституції, її зміст. Зародження фашистського руху в Німеччині. А.Гітлер. Програма “25 пунктів”. Спроба “пивного путчу” в 1923 р.

Німеччина в роки світової економічної кризи 1929-1933 рр. Загострення економічної ситуації, репараційна проблема. Поляризація політичних сил в країні. Зростання фашистської небезпеки. Провал спроб КПН створити єдиний робітничий фронт. Прихід фашистів до влади.

Фашистська диктатура в Німеччині (1933-1939 рр.). Ідеологічна, політична, військова організація нацистів. Соціально-політична суть та соціальна база фашизму. Причини перемогу фашизму в Німеччині.

Перші кроки Гітлера при владі. Соціальна політика, фашизація та мілітарізація внутрішнього життя країни, націонал-соціалістське перевиховання суспільства. Початок підготовки Німеччини до війни.

 

Тема 8. Друга світова війна

Характер війни. Її періодизація. Напад фашистської Німеччини на Польщу. “Дивна війна” та поразка Польщі. Воєнні дії німецьких збройних сил проти норвезьких та британських військ, загарбання Норвегії.Напад Німеччини на Францію, Бельгію, Голандію та Люксембург. Капітуляція Франції, умови Комп’єнської угоди. “Битва за Англію”.

Воєнні дії в Африці. Завершення створення Німеччиною воєнної коаліції, Берлінський пакт. Приєднання до нього Угорщини, Румунії та Болгарії.Фашистський “новий” порядок в Європі. Виникнення руху Опору.

Напад фашистської Німеччини на СРСР, початок Великої вітчизняної війни радянського народу. Просування гітлерівських військ по радянській теориторії, причини невдачі Червоної армії. Розгром німецько-фашистських військ під Москвою, крах гітлерівського плану “блискавичної війни” проти СРСР. Розвиток союзницьких відносин СРСР з Англією та США. Антигітлерівська коаліція.

Напад Японії на Пірл-Харбор, вступ США у Другу світову війну. Початок війни на Тихому океані. Воєнні дії на Тихому океані. Вирішальна перемога воєнно-морських сил США над японським флотом біля атолу Мідуей. Перемога американських військ на о.Гуадалканал. Зміна співвідношення сил на Тихому океані на користь США.

Воєнні дії в Північній Африці, битва при Ель-Аламейні. Завершення бойових дій в Північній Африці, поразка німецько-італійських військ. Висадка англо-американських військ в Сіцилії та на Апенінах.

Сталінградська битва та її історичне значення. Перемога радянських військ на Орловсько-Курській дузі. Перемоги радянських військ у 1944 р. та їх міжнародне значення. Відкриття західними союзниками другого фронту в Європі. Воєнні дії у Франції.

Початок розвалу гітлерівського блоку. Крах італійського фашизму. Капітуляція Італії. Республіка Сало. Воєнні дії в Італії. Розпад гітлерівського блоку. Визволення Франції. Події в Бельгії та Голандії. Визвольна боротьба у Східній та Південно-Східній Європі на заключному етапі війни.Битва в Арденах. Воєнні дії на заключному етапі війни в Європі. Берлінська операція. Просування військ західних союзників по Німеччині. Беззастережна капітуляція фашистської Німеччини.

Конференції країн-учасниць антигітлерівської коаліції. Московська конференція міністрів закордонних справ. Тегеранська конференція. Кримська (Ялтинська) конференція. Потсдамська конференція.

Тихоокеанський театр війни на заключному етапі. Національно-визвольний рух у Східній та Південно-Східній Азії. Хід воєнних операцій. Застосування Сполученими Штатами Америки атомної зброї проти Японії. Вступ СРСР у війну проти Японії, воєнні операції. Беззастережна капітуляція Японії. Закінчення Другої світової війни. Наслідки Другої світової війни.

 

Х. Археологія

 

Тема 5. Енеоліт України.

Датування. Критерії виділення періоду. Трипільська культурно-історична спільність, періодизація та хронологія, пам’ятки. роль балканського металургійного центру в розвитку металообробки. Господарство. Світогляд та релігія. Локальні культури пізнього Трипілля. Чинники зникнення. Енеоліт Степової України. Середньостогівська культура. Місцева металургія за матеріалами постмаріупольської археологічної культури (АК).

 

Тема 6. Доба бронзи.

Датування. Критерії виділення періоду. Археологічні культури ранньобронзової доби Правобережжя та Степу. Катакомбна культурно-історична спільність, локальні культури, матеріальний комплекс, поховальний обряд. Культура багатопружкової кераміки. Зрубна (бережнівсько-маївська) культура, матеріальний комплекс. Сабатинівська культура: майстерні і скарби. Культури фінальної бронзи Лісостепу і Степу. Етнічна належність носіїв. Металургійні центри на території України.

 

Тема 7. Ранньозалізна доба.

Датування. Критерії виділення. Кіммерійські археологічні пам’ятки та їх датування. Проблема походження скіфського етносу. Історія Великої Скіфії. Пам’ятки матеріальної і духовної культури. Ознаки державності. Лісостепова Скіфія: пам’ятки та етнос, населення. Кримська Скіфія. Сармати в Україні. Пізньоскіфські городища Нижнього Дніпра.

Тема 3. Доба політогенезу

Економічні засади розпаду первісного суспільства. Винахід металів та їх впровадження в виробництво. Домашні промисли та становлення ремесла. Приватна власність і експлуатація. Види залежності та форми експлуатації.

Шляхи й механізми інституалізації влади: військовий, аристократичний, плутократичний. Чоловічі союзи, общинно-кастові структури. Політична організація, її основні риси та інститути управління.

Духовна культура часів політогенезу. Розквіт раціональних знань. Зародження наукових напрямків. Виникнення писемності. Зародження світових релігій. Міфологія. Народна творчість. Мистецтво.

 

ТЕМА 5. Палеографія

Палеографія як спеціальна історична дисципліна, що вивчає зовнішні ознаки пись­мо­вих джерел (матеріал для письма, формат рукописів, гра­фіку, в’язь, орнамент, мініа­тю­ру тощо) в їх історичному розвитку. Предмет та завдання палео­графії. Місце палео­гра­фії серед інших спеціальних істо­рич­них дисциплін. Зв’язок палеографії з джерелознавством.

Історія слов’яно-кириличної, російської та української палео­гра­фії. Виникнення кири­лич­ної «практичної палеографії», її розвиток в період феодальної роз­дробленості та ство­рен­ня централізованих держав. Видання та значення загального курсу «Славяно-русская палеография» І.І.Срезнев­ського. Курси кириличної палеографії М.Тихонравова, Є.Карського та А.Со­бо­лев­сько­го, їх склад та загальний зміст. Внесок М.П.Ліхачова у філігранезнавство. «Па­легра­фи­чес­кий курс изучения древней русской скорописи для чтения рукописей XV – XVIII вв.» І.Бє­ляє­ва та його недоліки. Внесок І.М.Каманіна у становлення та розвиток української па­лео­графії. Підруч­ни­ки з палеографії М.Щепкіна та Є.Карського. Дос­лід­ження водяних знаків на ук­раїн­ському папері І.Каманіним та О.Віт­виць­кою. Кур­си з руської палеографії М.При­сьол­ко­ва, Л.Черепніна та В.Чаєва. Праці Д.Лі­хачова, В.Істріна, М.Тихомирова. Дослідження фі­ліграней та штем­пелів на папері вітчизняного та іноземного виробництва XVII – XX ст. С.Кле­піковим та О.Ге­рак­лі­то­вим. Дослідження О.Мацюка про папір та во­дяні знаки на українських землях. Внесок у вивчення української палео­графії О.Апанович, В.Па­нашенко, В.Німчука, Я.Запаско, І.Іва­ниць­кої та ін. Проблеми розвитку української па­лео­графії на сучасному етапі.

ТЕМА 6. Генеалогія

Предмет та завдання, які виконує генеалогія як історична дисципліна. Місце гене­алогії в системі спеціальних історичних дис­цип­лін. Генеалогія та історичне дже­ре­ло­знавство. Джерела, що використовуються у генеалогії, їх особ­ливості. Родовідні, по­м’янники, сино­ди­ки, писцеві книги, родослівці. Легенда про походження сім’ї та поко­лін­ний запис як дві складові частини родовідних. Генеало­гіч­ні древа та таблиці, їх різно­ви­ди. Вертикальні, горизонтальні та колоподібні генеалогічні таблиці. Нумерація при скла­данні генеалогічних таблиць, її можливі варіанти. Ме­то­ди­ка генеалогічного дос­лід­жен­ня, його специфіка. Три етапи генеалогічного дослідження: створення досьє, скла­дан­ня генеалогічних карток, скла­дан­ня генеалогічних древ, таблиць або поколінних розписів.

 

ТЕМА 7. Геральдика

Предмет, завдання та значення геральдики як спеціальної історичної дис­ципліни. Місце ге­ральдики серед дисциплін історичного циклу. Зв’язок ге­ральдики із сфрагіс­ти­кою. Зна­чен­ня вивчення печаток та гербів для ана­лі­зу письмових джерел.

Специфіка та особливості ге­раль­дичних джерел. Типи й види джерел, що ви­ко­рис­то­ву­ють­ся в геральдиці. Поняття про суто геральдичні джерела. Герб як історичне джерело. Особ­ливості методів вивчення гербів.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

 

Оцінювання знань державного екзамену здійснюється на основі відповідей на 3 письмові питання та 30 тестових питань. Письмові відповіді оцінюються сумарно за шкалою у 30 балів, тестові – 70 балів.

До білета включено 3 письмових питання за 3 блоками дисциплін:

1 блок (12 балів): Давня та нова історія України; Новітня історія України;

2 блок (12 балів): Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму; Історія середніх віків; Історія Росії; Історія СРСР; Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час; Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу; Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки;

3 блок (6 балів): Методика викладання історії.

Тестова частина складається з усіх названих у програмі дисциплін з двох блоків завдань двох рівнів складності: 20 питань оцінюються по 2 бали та 10 питань – по 3 бали кожне.

Перший блок завдань містить 5 тестових питань з дисциплін «Давня та нова історія України» та «Новітня історія України», 5 тестових питань з дисциплін «Історія Росії» та «Історія СРСР», 5 тестових питань з дисциплін «Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму», «Історія середніх віків», «Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час», «Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу», «Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки», 5 тестових питань з дисциплін «Археологія», «Історія первісного суспільства», «Спеціальні історичні дисципліни».

Другий блок містить 3 тестових завдання з дисциплін «Давня та нова історія України» та «Новітня історія України», 2 тестових завдання з дисциплін «Історія Росії» та «Історія СРСР», 3 тестових завдання з дисциплін «Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму», «Історія середніх віків», «Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час», «Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу», «Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки», 2 тестових завдання з дисциплін «Археологія», «Історія первісного суспільства», «Спеціальні історичні дисципліни».

Оцінка за іспит «відмінно» відповідає сумі балів 90 і більше, оцінка «добре» − від 75 до 89 балів, оцінка «задовільно» − від 60 до 74 балів, оцінка «незадовільно» − від 0 до 59 балів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ІІ. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Баран, В. Україна після Сталіна / В. Баран. – Л., 1992. – 388 с.

Верстюк, В. Українська Центральна Рада / В. Верстюк. – К., 1997. – 217 с.

Грицак, Я. Нарис історії України: Формування української модерної нації ХІХ−ХХ ст. / Я. Грицак. – К., 1996. – 360 с.

Гунчак, Т. Україна. Перша половина ХХ ст. / Т. Гунчак. – К., 1993. – 286 с.

Кульчицький, С. Україна між двома війнами / С. Кульчицький. – К., 1999. – 336 с.

Коваль, М. Україна у Другій Світовій та Великій Вітчизняній війні / М. Ко­валь. – К., 1999. – 468 с.

Литвин, В. Україна на межі тисячоліть / В. Литвин. – К., 2000. – 360 с.

Сарбей, В. Національне відродження України / В. Сарбей. – К., 1999. – 336 с.

ІV. Історія середніх віків

 

История средних веков: учеб. для вузов: в 2 т. / под ред. С. П. Карпова. – М.: Изд-во МГУ, Инфра-М, 2000. – Т.1 – 450 с.; Т. 2 – 432 с.

Джеджора, О. Історія Європейської цивілізації / О. Джеджора. – Л.: Вид-во ЛБА, 1999. – Ч.1: До кінця 18 ст. – 433 с.

Крижанівська, О. О. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя: курс лекцій / О. О. Крижанівська, О. П. Крижанівський. – К.: Либідь, 2004. – 366 с.

 

V. Історія Росії

 

Ерошкин, Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России / Н. П. Ерошкин. – М., 1983. – 352 с.

Захарова, Л. Г. Реформы 60−70-х гг. ХIX в. и контрреформы / Л. Г. Захарова. – М., 1999. – 250 с.

История России с древнейших времен до конца XVII в. / отв. ред. А. Н. Сахаров, А. П. Новосельцев. – М., 2001. – 576 с.

История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / отв. ред. А. Н. Сахаров. – М., 2001. – 544 с.

Каменский, А. Б. От Петра I до Павла I: Реформы в России XVIII в.: опыт целостного анализа / А. Б. Каменский. – М., 1999. – 575 с.

Материалы по истории СССР: для семинарских и практических занятий / под ред. А. Д. Горского. – М., 1988. – Вып. 4: Социально-экономическое развитие России в первой половине XVIII в. –318 с.

Материалы по истории СССР: для семинарских и практических занятий / под ред. А. Д. Горского. – М., 1989. – Вып. 5: Социальный и сословный строй России во второй половине XVIII в. – 351 с.

Мироненко, С. В. Самодержавие и реформы: Политическая борьба в России в начале ХIX в. / С. В. Мироненко. – М., 1989. – 238 с.

Никольский, Н. М. История русской церкви / Н. М. Никольский. – Минск, 1990. – 540 с.

Пантин, И. Г. Драма российских реформ и революций / И. Г. Пантин,
Е. Г. Плимак. – М., 2000. – 380 с.

Судьбы реформ и реформаторов в России. – М., 1999. – 260 с.

 

VI. ІСТОРІЯ СРСР

История России (IХ-ХХ вв.): учеб. пособ. / отв.ред. Я. Перехов.- М., 1999.

История России с древнейших времен до начала XXI века: учеб. пособ. / под ред. А. Н. Сахарова. - М., 2006.

История России: учеб. / А. С. Орлов, В. А. Георгиев, Н. Г. Георгиева, Т. А. Сивохина. – М., 2003.

Історія Радянської держави (1917 – 1991 рр.): навч. посіб. / В. В. Іваненко, А. І. Голуб, А. Ю. Шевченко. – Д.: Вид-во ДНУ, 2007.

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Історія радянського суспільства» / укл.: А. І. Голуб, О. Л. Тупиця. – Д., 2002.

В середні віки та новий час

Бродський, Р. М. Нова історія країн Азії і Африки (1871–1917): навч. посіб. / Р. М. Бродський, З. А. Єнольський. – Л.: Вища шк., 1986. – 335 с.

История стран Азии и Африки в новое время: учеб. – М.: МГУ, 1991. – М.: МГУ, 1991. – Ч. 2. – 368 с.

Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век: В 3 ч.: учеб. / под ред.
А. М. Родригеса. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 320 с.

Рубель, В. А. Історія середньовічного Сходу: підручн. / В. А. Рубель. –
К.: Либідь, 2002. – 736 с.

Сергійчик, І. М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.): навч. посіб. / І. М. Сергійчик. – Суми: Університет. кн., 2003. – 288 с.

Та Північної Америки

 

Іваницька, О. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945−2002) /
О. П. Іваницька. – Вінниця: Фоліант, 2003. – 560 с.

История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918−1945: учеб. пособ. / под ред. Е. Ф. Язькова. – М.: Простор, 2004 – 556 с.

История новейшего времени стран Европы и Америки: 1945−2000: учеб. пособ. / под ред. Е. Ф. Язькова. – М.: Простор, 2002 – 480 с.

 

X. АРХЕОЛОГія

Археологія України: курс лекцій / за ред. Л. Л. Залізняка. – К., 2005.

Винокур, І. С. Археологія України / І. С. Винокур, Д. Я. Телегін. – К., 1994; Тернопіль, 2004.

Ковалева, И. Ф. Север степного Поднепровья в среднем бронзовом веке / И. Ф. Ковалева. – Д., 1981.

Ковалева, И. Ф. Север степного Поднепровья в энеолите-бронзовом веке / И. Ф. Ковалева. – Д., 1984.

Ковалева, И. Ф. Социальная и духовная культура племен бронзового века (по материалам Левобережной Украины) / И. Ф. Ковалева. – Д., 1989.

Толочко, П. П. Древняя Русь / П. П. Толочко. – К., 1987.

Толочко, П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – К., 1999.

Толочко, О. П. Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. – К., 1998.

Чмыхов, Н. А. Истоки язычества на Руси / Н. А. Чмыхов. – К., 1990.

Затверджую Узгоджено

Проректор з Декан історичного факультету

науково-педагогічної роботи д. і. н., проф. Світленко С.І.

проф. Чернецький С.О. __________________________

______________________ „___”______________2010 р.

„___”_______________2010 р.

 

Програма КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ з історії

спеціальностей «Історія», «Архівознавство» та «Археологія»

 

 

1. Загальна частина

 

Програма державного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень професійних знань бакалавра. Оцінка знань здійснюється на основі комплексних тестових завдань.

До програми державного екзамену з історії увійшли теми та питання за такими дисциплінами:

1. Давня та нова історія України

2. Новітня історія України

3. Історія стародавнього Сходу, Греції та Риму

4. Історія середніх віків

5. Історія Росії

6. Історія СРСР

7. Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки в середні віки та новий час

8. Історія Західної Європи та Північної Америки нового часу

9. Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки

10. Археологія

11. Історія первісного суспільства

12. Спеціальні історичні дисципліни

13. Методика викладання історії

 

2. Зміст розділів