Загальна схема моделювання об’єкта.

Характеризуючи принципову загальну схему моделювання об’єкта, можна відмітити такі послідовні(обов’язкові) етапи цього процесу: постановку завдання, побудову моделі, дослідження моделі, використання одержуваних результатів.

Загальна схема моделювання досліджуваного об’єкта.

Постановка завдання включає такі дії: виділення об’єкта дослідження, його структури, взаємовідношень, тобто предмет дослідження. Побудова моделі включає такі послідовні дії: 1 - побудову концептуальної моделі (тобто ідеальної, розумової) описаної звичайною мовою, де чітко фіксуються початкові вихідні положення для побудови моделі; 2 – побудова наукової моделі на базі вихідних положень із використанням формальних(математичних) методів та співвідношень; 3- побудову математичної моделі, яка відрізняється від наукової наявністю значної абстракції, спрощення та зміни, тобто процесу формалізації.

Третій етап включає вивчення моделі, її дослідження, аналіз і перевірку. Для дослідження (вивчення) об’єкта за допомогою моделі застосовують різні методи. Найбільш поширений аналітичний і часовий. Аналітичний метод дає можливість розв’язувати задачі у загальному вигляді але його обмежені можливості через недостатній розвиток сучасного математичного апарату не дозволяють широко застосовувати його в моделюванні. Числовий метод пов’язаний зі значними працезатратами (проте це несуттєво за наявності комп’ютерного обладнання). На останньому етапі одержані за допомогою моделі результати застосовуються із практичною метою.

 

 

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Характеристика екологічної безпеки та її ієрархічна структура.

За Дедю І.І. Екологічна безпека – це будь-яка діяльність людини, що виключає шкідливий вплив на навколишнє середовище.

За Боголюбовим С.А. екологічна безпека – це процес забезпечення захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, природи і держави від реальних і потенційних погроз, створюваних антропогенним чи природним впливом на навколишнє середовище.

У В.І. Данолова-Данільяна Екобезпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів об’єктів екобезпеки від погроз, створюваних природними об’єктами, забрудненими при здійсненні антропогенної діяльності, а також внаслідок природних явищ і стихійних лих.

Існує три типи екобезпеки: природна, природно антропогенна і антропогенна.

Екологічна безпека

Природна: Антропогенна: Природно-антропогенна:

Космогенна сапігентна гідроантропогенна

Гідрогенна соцогенна літоантропогенна

Літо генна техногенна атмоантропогенна

Атмогенна біоантропогенна

Біогенна

Екологічна безпека природного типу виникає в результаті дії природних чинників в процесі їх явищ. Природно антропогенна формується в результаті впливу людини на природні чинники, які є першорядними або рівнозначними з антропогенними за значимістю і внеску у формування небезпеки. Екобезпека антропогенного типу створюється формуванням сфер діяльності людини.

 

Екологічні ситуації, їх характеристика та аналіз.

Екологічна кризова ситуація – це ситуація, яка виникає в екосистемах та геосистемах в результаті порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або антропогенних чинників. Надзвичайна екологічна ситуація – це така ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Під негативними змінами тут розуміються втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших чинників, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини. Екологічна небезпека може формуватися окремо у певному компоненті нпс, тому вводять поняття «екологічна ситуація стану геосфер» – це екологічна ситуація, що виникла в атмосфері, літосфері і гідросфері. Надзвичайна ситуація техногенного природного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній, спричинене небезпечними природним або антропогенним явищем. Аварія – небезпечне явище техногенного характер, що створ. на об’єкті або території загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу. Катастрофа – це значна за масштабом аварія чи інша подія, яка призводить до тяжких трагічних наслідків. Стихійне лихо – це природне явище, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушення нормального життя та діяльності населення, загибель людей, знищення матеріальних цінностей. Просторове поширення екологічної небезпеки характеризується осередком ураження – це територія в межах якої внаслідок безпосередньої дії чинників екологічної небезпеки відбувається масове ураження людей та об’єктів довкілля. Зона ураження – це територія, яка може включати декілька осередків ураження під дією чинників еколог. небезпеки різного генезису.