Порядок вибору форми організації бухгалтерського обліку.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від багатьох факторів: форми власності, організаційно-правової форми підприємства, характеру технології і обсягів його діяльності, чисельності персоналу, структури управління тощо.

Організація бухгалтерського обліку є у компетенції його влас­ника (учасників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до чинного законодавства та установчих документів.

Це означає, що власник (власники) або виконавчий орган (по­садова особа), який здійснює керівництво підприємством, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забез­печення фіксування фактів здійснення всіх господарських опера­цій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну (але не ме­нше трьох років).

Для забезпечення бухгалтерського обліку підприємство са­мостійно обирає структуру, форми, методи, технічні засоби, процедури тощо.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні» підприємству надана можливість самостійно обирати одну із чотирьох форм організації бухгалтер­ського обліку:

1) Введення до штату підприємства посади бухгалтера або ство­рення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. При цьому у разі потреби підприємство може виділяти на окремий ба­ланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підроз­діли, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним вклю­ченням їх показників до фінансової звітності підприємства.

2) Користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець без створення юриди­чної особи.

3) Ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або в аудиторською фірмою. Централізовані бухгалтерії звичайно створюються в об'єднаннях підприємств або державних організаціях. Для ведення бухгалтер­ського обліку аудиторською фірмою необхідна наявність в остан­ньої ліцензії на здійснення аудиторської діяльності.

4) Самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Така форма організації бухгалтерського обліку звичайно застосо­вується на невеликих приватних підприємствах. Проте цю форму забороняється застосовувати на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися (відкриті акціонерні товариства, бан­ки, довірчі товариства, інвестиційні компанії тощо).

Особливості організації обліку за журнальною формою.

Особливостями журнальної форми ведення бухгалтерського обліку є:

–побудова журналів ордерів за кредитовою ознакою;

–застосування накопичувальних журналів і допоміжних відомостей;

–поєднання в одному регістрі хронологічного та синтетичного запису;

– зазначення в журналах кореспонденції рахунків;

– поєднання в одному журналі декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунків;

– максимальне використання шахових відомостей.

Журнальна форма ведення бухгалтерського обліку базується на застосуванні журналів, де збираються і систематизуються інформаційні дані з первинних документів.

У журналах зазначаються коди (шифри) й найменування кореспондуючих рахунків за операціями, що обліковують в цьому журналі. Журнали відкривають на місяць на окремий синтетичний рахунок або групу синтетичних рахунків.

Журнальна форма ведення бухгалтерського обліку передбачає складання відомостей, Головної книги, таблиць з аналітичними даними, аркушів-розшифровок, реєстру депонованої заробітної плати, бухгалтерських довідок (у випадку здійснення відповідних операцій).

Відомості та аркуші-розшифровки призначені для аналітичного обліку, попереднього накопичення, групування та узагальнення облікових даних, які містяться у прийнятих до обліку документах. Бухгалтерські довідки використовуються для виправлення помилок, яких припусимлися у минулих звітних періодах.

Головна книга використовується для узагальнення облікових записів у журналах, взаємної перевірки облікових записів за рахунками бухгалтерського обліку й складання звітності. Головна книга передбачає щомісячне перенесення підсумків облікових записів з журналів до окремого аркушу, який виділяється на один синтетичний рахунок.

Порядок ведення облікових регістрів, виправлення в них помилок, узгодженість даних синтетичного і аналітичного обліку затверджено законодавством. Формати регістрів бухгалтерського обліку для виготовлення (друкування) є орієнтовними та можуть удосконалюватися підприємством з урахуванням специфіки його діяльності.

Наказ про облікову політику підприємства: його зміст та роль в організації підприємства.

Облікова політика - це сукупність принципів, методів та процедур, що застосовується підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Причиною появи облікової політики є поява альтернативних варіантів щодо організації та ведення бухгалтерського обліку, а також розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб'єктів господарювання.

Етапи розробки облікової політики:

1.Створення робочої групи для розробки облікової політики; встановлення строків;

2. Вибір об'єктів облікової політики;

3.визначення елементів облікової політики;

4.документальне оформлення наказу про облікову політику;

5.впровадження в дію облікової політики та контроль за її дотриманням.

Структура Наказу про облікову політику:

1.Загальні положення (законодавчі документи з питань ведення бухгалтерського обліку);

2. Організація (форма організації БО; організація роботи бухг. служби; порядок атестації бухгалтерів; нормування праці та рівень оплати праці);

3. Методика (напр., критерії розмежування амортизації, метод нарахування амортизації);

4. Техніка (технологія обробки облікової інформації; порядок захисту конфіденційної інформації; форми внутрішньої звітності).

Облікова політика закладає основу безпеки у сфері фінансово-економічного управляння. Отже, зміст і спрямованість облікової політики підприємства повинні бути такими, щоб можна було отримати оптимальні фінансові результати підтримувати ліквідність, внаслідок чого підприємство буде конкурентоспроможне та привабливе для інвесторів, що є суттєвим на сьогоднішній день для нашого суспільства та зміцнення економіки України.

Особливості організації за меморіально-ордерною формою.

Вибір меморіально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку зумовлений достатньою простотою її побудови, наочністю записів, можливістю розподілу облікової роботи між спеціалістами різного рівня кваліфікації.

Меморіально-ордерна форма обліку передбачає складання бухгалтерської проводки на кожен первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах.

Особливостями меморіально-ордерної форми обліку є:

– оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;

– поділ синтетичного обліку на хронологічний і систематичний;

– ведення аналітичного обліку на картках.

Меморіально-ордерна форма надає великі можливості для розподілу облікових робіт, однак вимагає багаторазового переписування даних з регістру в регістр. Для операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, за якими в кінці місяця підбиваються підсумки та складаються підсумкові меморіальні ордери.

Аналітичні рахунки ведуться в книгах, у картках, на вільних аркушах. Записи за аналітичними рахунками здійснюються щоденно з посиленням на номер меморіального ордеру. Меморіальні ордери нумеруються у хронологічному порядку, підписуються Головним бухгалтером підприємства та виконавцем і записуються до реєстраційного журналу. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку застосовується в бюджетних організаціях.