Які соціально-економічні наслідки травматизму.

Травматизм на виробництві викликає наслідки соціального й економічного характеру. Соціальні наслідки полягають у загибелі працівників і травматизмі різного ступеня важкості. Вони можуть бути як локальними (тобто компенсуватися тільки відповідними витратами на підприємстві), так і загальнодержавними. Економічні наслідки — припинення випуску продукції на визначений час, зруйнування устаткування, споруджень, гірничих виробок, втрата частини виробленої продукції, — також можуть мати локальний, регіональний або галузевий характер.Усі ек наслідки поділ на групи: загальнодерж витрати і збори К; втрати і збитки виробничих підприємств Св. Загальнодерж втратипрацездатності:

∑зі – розміри витрат і збитків, які несе сусп.-во для відновлення здоров’я в кожному випадку втрати працездатності. В — величина еквівалента зарплати, невиплаченої і час хвороби робітника в розрахунковому періоді. Втрати, які несе суспільство, включають: 1. втрати профспілкових організацій на надання допомоги оплату путівок у розмірі затрат по соц. страхуванню; 2. суму виплат держ страхового товариства особам порядку індивідуального страхування; 3. суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжит заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків; 4. суму збитків сусп.-ва у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами 5. суму потенційних збитків, заподіяниз сусп.-ву у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період. Ек втрати виробничих підп.-тв та орг.-й при там час або довгот рив непрацездатності прац-в колективу Сп встан за формулою:

Р- втрати кіль-ті продукції за період непрацездатності.

 

 

Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?

Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Працедавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим і членам їх сімей додаткові виплати, відповідно до колективного або трудового договору. За працівниками, що втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна платня на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим колишньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

 

Назвіть основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

- технічні;

- санітарно-виробничі;

- медико-профілактичні;

- організаційні.

До технічних заходів належать:

- модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

- перепланування розміщення обладнання;

- впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

- придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

- влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

- реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

- придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

- організація профілактичних медичних оглядів;

-організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

- проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;

- робота з професійного відбору;

- здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.