Національний університет біоресурсів і природокористування україни

УКРАЇНА

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Кафедра селекції і генетики

КУРСОВА РОБОТА

ВИКОНАВ

ЛУКАШИК ОЛЕГ ВАСИЛЬВИЧ

ПЕРЕВІРИВ

ЖЕМОЙДА ВІТАЛІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

Київ - 2013

Зміст

Вступ

1.Господарсько-біологічна характеристика досліджуваної культури

 

1.1 Коротко про господарське значення культури

1.2 Біологічні особливості культури

1.3 Необхідні фактори формування високоякісного насіння; екологічні основи насінництва*

 

Характеристика господарства

2.1 Грунтові та кліматичні умови господарства (за останні три роки та середньобагаторічні)

2.2 Коротка господарсько-економічна характеристика господарства:

- експлікація земельних угідь;

- структура посівних площ;

- насінницька сівозміна, тощо.

 

Організація насінництва окремих (конкретної) культур в Україні

3.1 Загальні положення організації насінництва

3.2 Ведення первинного насінництва культури*

 

4. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

4.1 Стан насінництва в господарстві

4.2 Підбір сортів (гібридів)

4.3 Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення

4.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг

насінницької роботи (таблиці з розрахунками та їх текстовий аналіз)

 

5.Технологія вирощування високоякісного насіння

 

5.1 Насінницька сівозміна та система удобрення

5.2 Система обробітку ґрунту

5.3 Підготовка насіння до сівби

5.4 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур'янами

5.5 Внутрішньогосподарський насіннєвий контроль

5.6 Апробація та реєстрація сортових посівів

Вступ

Сільське господарство - одна з основних галузей багатогранної господарської діяльності людини. Головним його завданням є виробництво продуктів харчування та сировини для промисловості. Сільське господарство поєднує в собі дві галузі виробництва: рослинництво та тваринництво.

Сучасні інтенсивні технології вирощування с.-г. польових культур, які є складовою частиною рослинництва, розробляються на основі досягнень провідних теоретичних і прикладних дисциплін агрономії: ботаніки, фізіології рослин, мікробіології, грунтознавства, землеробства, сільськогосподарської меліорації та ін.

Важливою ланкою, без якої не може нормально розвиватися рослинництво – є насінництво. Це досить важливий елемент в організаційній структурі виробництва. Насінництво реалізує досягнення селекції розмноженням високоврожайного насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. Ця спеціальна галузь сільськогосподарського виробництва забезпечує:

· розмноження високоякісного сортового насіння;

· збереження в процесі розмноження всіх морфологічних ознак, генетичної і сортової чистоти, властивих кожному сорту;

· формування високих урожайних і посівних властивостей насіння спеціальними способами вирощування, збирання і післязбирального оброблення насіння.

Для наукового обгрунтування і створення оптимальних технологій вирощування високих, сталих і якісних урожаїв сільськогосподарських культур при економічно виправданих витратах засобів виробництва і праці, першочерговим завданням є вміння застосовувати набуті знання з вище згаданих дисциплін у конкретних умовах та при певному рівні агротехніки.

Важливе значення в господарської діяльності людини займає і тваринництво. Основою успішного розвитку його є міцна кормова база, створення якої неможливе без рослинництва. Крім того у тваринництві раціонально використовується побічна продукція рослинництва (солома зернових і зернобобових, гичку цукрових буряків...).

 

1.Господарсько-біологічна характеристика досліджуваної культури

Озиме жито має агротехнічне значення. Завдяки сильному кущенню і швидкому росту навесні воно пригнічує бур'яни, і є добрим попередником для інших культур.

Характеристика господарства

Організація насінництва окремих (конкретної) культур в Україні.

Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві

Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення

.

Насінництво нерозривно пов'язане з селекцією і своєю організаційною структурою відображає рівень її розвитку й досягнуті результати. Ця галузь є зв'язувальною ланкою між селекцією і виробництвом. Важливим завданням насінництва є виробництво потрібної кількості високоякісного насіння, забезпечення швидших сортозаміни та сортооновлення.

Сортозаміна – це повна заміна на виробничих посівах одного сорту іншим сортом, занесеним до Реєстру. Здійснюється вона на основі даних державного сортовипробування. Тобто сорт, яким буде проводитися сортозаміна, перевищує за врожайністю національні стандарти, або має певні цінні ознаки.

На сьогоднішній день до Державного реєстру сортів та гібридів України занесено 29 сортів озимого жита, 2 сорти ярого та 4 батьківських компонента.

Швидка сортозаміна – надійний шлях підвищення урожайності. Вона здійснюється в міру занесення до Державного реєстру нових сортів у найстисліші строки. Для цього з моменту реєстрації нового сорту насінницька робота із старим сортом припиняється.

Загальновизнано, що сортозаміна має здійснюватися за 3-4 роки, щоб швидше реалізувати переваги нового сорту.

У нових сортів протягом виробничого використання з часом можуть погіршуватися господарські ознаки і біологічні властивості, що зумовлюється механічним і біологічним засміченням, розщепленням, появою мутантів та багато інших чинників. Тому виникає потреба проводити сортооновлення.

Сортооновлення – це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих репродукцій. В товарних господарствах проводиться елітою або І репродукцією в певні строки прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності. В господарстві сортооновлення проводиться не пізніше другої репродукції, тобто вирощується насіння добазове, базове та сертифіковане І та ІІ репродукцій, а потім воно замінюється вищими репродукціями.

 

Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсяг

Система обробітку ґрунту

Для здійснення технології вирощування культур у господарстві застосовували наступні сільськогосподарські машини: плуг ПЛН-5-35, борони БДТ-3, БДТ-7, БЗСС-1, зчіпка борін, культиватори КПС-4, сівалки СЗ-3,6, «Клен», СЗТ 3,6А, також селекційні сівалки – СН-16, СН-10Ц, СКС-6-10 Сільськогосподарські ґрунтообробні знаряддя використовували в агрегаті з тракторами Т-150, МТЗ-80/82, МТЗ-100, Т-25, Т-16.

Основний обробіток ґрунту під озиму пшеницю, попередником якої були багаторічні трави, полягає у проведенні дискування в двох напрямках відразу після збирання попередника та оранки на глибину 20-22 см ПЛН-5-35. Передпосівний обробіток включає дві культивації КПС-4, після посівний – коткування та боронування рано навесні.

Ячмінь добре реагує на зяблеву оранку після всіх попередників. В основний обробіток проводять дискування важкими боронами БДТ-7 і проводять зяблеву оранку. Глибина оранки на полях, де проведено 1-2 лущення, становить 20-22 см. При наявності осоту глибину оранки збільшують до 25-27 см. Оптимальні строки зяблевої оранки коливаються в межах другої половини вересня – першої або другої декади жовтня. В господарстві оранку проводять плугами ПЛН-5-35.

На відміну від озимих передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі зернові розпочинається при фізичному його достиганні. Рано навесні, як тільки грунт перестає мазатися, на полях, які швидко пересихають, з метою закриття вологи слід провести боронування і шлейфування зябу впоперек оранки. Передпосівний обробіток ґрунту повинен бути виконаний на глибину загортання насіння. Культивацію проводять за допомогою культиваторів КПС-4.

Основний обробіток під горох передбачає два дискування у протилежних напрямках після збирання попередника та при наступній масовій появі бур’янів.

 

 

Таблиця 7

Система обробітку грунту в польовій сівозміні

С.-г. культури в порядку їх чергування в сівозміні

Основний обробіток

Передпосівний обробіток

Післяпосівний обробіток

захід

глибина,см

строк

с.-г. машини

захід

глибина,см

строк

с.-г. машини

захід

глибина,см

строк

с.-г. машини

1. Багаторічні трави

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2. Озима пшениця

Дискування   Оранка

6-8   20-22

Після збирання поперед ника Початок серпня

Т150К+БДГР-4,2   ПЛН-5-35

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Коткування Боронування

3-4

Відразу після сівби Рано на весні

ЗККШ-6     Зчіпка борін

3. Горох

Лущення дисковими лущильни ками в два сліди Оранка

6-8     20–22

Відразу після збирання поперед ника Жовтень

Т150К+БГР-4,2     ПЛН-5-35

Культивація+боронування

7-8

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Боронування Коткування

3-4

Рано на весні Відразу після сівби

Зчіпка борін ЗККШ-6

4.Озиме жито     5. Ячмінь

Дискування   Оранка     Дискування

6-8   20-22     10-12

Після збирання поперед ника Початок серпня   Після збирання поперед ника

Т150К+БДГР-4,2   ПЛН-5-35   Т150К+БДГР-4,2

Культивація+боронування   Культивація+боронування

4-6     4-6

Перед сівбою в день її проведення   Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1     КПС-4+БЗСС-1

Коткування Боронування   Боронування Коткування

3-4

Відразу після сівби Рано на весні     Рано на весні Відразу після сівби

ЗККШ-6     Зчіпка борін   Зчіпка борін   ЗККШ-6

6.Вика+овес

Дискування

10-12

Після збирання поперед ника

Т150К+БДГР-4,2

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Боронування Коткування

3-4   -

Рано на весні Відразу після сівби

Зчіпка борін   ЗККШ-6

7.Озима пшениця

Дискування   Оранка

6-8   20-22

Після збирання поперед ника Початок серпня

Т150К+БДГР-4,2   ПЛН-5-35

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Коткування   Боронування

-     3-4

Відразу після сівби Рано на весні

ЗККШ-6     Зчіпка борін

8.Овес, яре тритикале

Дискування

10-12

Після збирання поперед ника

Т150К+БДГР-4,2

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС 4+БЗСС-1

Боронування Коткування

-   3-4

Рано на весні Відразу після сівби

Зчіпка борін   ЗККШ-6

9. Яра пшениця

Дискування

10-12

Після збирання поперед ника

Т150К+БДГР-4,2

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Боронування   Коткування

3-4     -

Рано на весні Відразу після сівби

Зчіпка борін     ЗККШ-6

10.Ячмінь+б/т

Дискування

10-12

Після збирання поперед ника

Т150К+БДГР-4,2

Культивація+боронування

4-6

Перед сівбою в день її проведення

КПС-4+БЗСС-1

Боронування Коткування

3-4   -

Рано на весні Відразу після сівби

Зчіпка борін ЗККШ-6

Підготовка насіння до сівби

Для посіву використовується добре відсортоване насіння з чистотою не менше 97 % і схожістю не менше 90%. Перед посівом його протруюють Вітаваксом 200 ФФ з нормою використання 1,5-3 л/т проти твердої сажки, фузаріозу та гельмінтоспоріозу на спеціальних машинах ПС-10. Частіше для посіву використовують насіння з урожаю попереднього року, так як свіжозібране насіння має нижчу схожість.

На території Полісся посів проводять з 1 по 15 вересня (іноді до 20), з нормою висіву 5-5,5 млн. схожих насінин. В Лісостепу – з 10 по 25 вересня, та нормою висіву 4-4,5 млн. В степовій зоні – з 20 вересня до 1-5 жовтня, з нормою висіву 3-3,5млн. В Криму посів можна проводити навіть 5-15 жовтня. Сіють звичайним рядковим способом.

Глибина загортання насіння становить 4-5 см., а при пересиханні верхнього шару грунту глибина збільшується до 6-8 см. Коткування проводять до, або після посіву.

 

5.4 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур'янами

При теперішньому рівні господарювання використання хімічних препаратів є обов'язковою частиною вирощування насіння. Але ціни на дані речовини іноді сягають небачених висот. Саме тому в господарстві хімічні речовини використовуються в мінімальній кількості.

Оскільки в господарстві у вирощуванні переважають зернові культури, то саме це сприяє накопиченню шкідливих організмів та збудників спільних хвороб.

Першими заходами захисту є боротьба з найбільш поширеними хворобами зернових, таких як кореневі гнилі, тверда та летюча сажки, борошниста роса, бура листкова іржа. Для зниження уражуваності цими хворобами можна проводити протруювання та інкрустацію хімічними препаратами такими, як: байтан-універсал (2 кг/га), 75% вітавакс (2,5-3 кг/га), 50% фундазол (2-3 кг/га) та інші. Також для одночасного захисту від хвороб і грунтових шкідників насіння можна обробляти комплексними препаратами як, наприклад, гемо гексаном (2 кг/га).

Проти гризунів можна використовувати корм змішаний зі 150-200 г аміачної води, або розкидання принад з фосфідом цинку витрачаючи 150-400г/га. При появі жужелиці та підгризаючих совок посіви обприскують 40% базудином 2-2,5 кг/га.

На даний час у господарстві спостерігається високий ступінь забур’яненості полів. Тому отримання високого врожаю сільськогосподарських культур неможливе без застосування інтегрованої системи захисту культур від бур’янів. При розробці інтегрованої системи захисту необхідно враховувати дуже багато факторів. Це і видовий склад бур’янів, і економічні можливості господарства, і економічні пороги шкідливості. Для здійснення цієї системи потрібно складати науково обґрунтовані перспективні та річні плани. У річному плані передбачають конкретні заходи та обсяги робіт, де в хронологічному порядку, починаючи передпосівним і закінчуючи післязбиральним періодами перераховують усі заходи, що належать до різних методів боротьби.

Система інтегрованого захисту посівів в господарстві передбачає раціональне поєднання біологічного, агротехнічного та хімічного методів боротьби. Ефективним біологічним методом є правильний вибір попередника для досліджуваної культури, що дозволяє значно знизити рівень забур’яненості, але зараз це є неможливим оскільки порушена система сівозмін.

Агротехнічний метод передбачає застосування різних систем основного, передпосівного та післяпосівного обробітків ґрунту, що дозволяє ефективно вести боротьбу з бур’янами, отримуючи при цьому екологічно чисту продукцію.

Хімічний метод є найбільш ефективним. В даному господарстві з хімічних препаратів застосовують на горосі (фюзелат 1,5 л/га), а на зернових (гранстар 15-25 г/га) Але у зв’язку із значною шкодою для навколишнього середовища в останній час набувають широкого поширення біологічні системи землеробства.

При застосуванні всіх цих методів необхідно враховувати еколого-економічні пороги забур’яненості (ЕЕПФ).

ЕЕП (еколого-економічний поріг) – це мінімальна кількість вегетуючих бур’янів або їх насіння в ґрунті на період виконання протибур’янових заходів, зокрема внесення гербіцидів, повне знищення сходів яких забезпечує одержання приросту врожаю, який відшкодовує витрати на здійснення цих заходів і збирання врожаю додаткової продукції при дотриманні планової рентабельності та екологічних регламентів. Цей показник дає змогу визначити економічну доцільність застосування різних заходів боротьби.

 

 

УКРАЇНА

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Кафедра селекції і генетики

КУРСОВА РОБОТА

ВИКОНАВ

ЛУКАШИК ОЛЕГ ВАСИЛЬВИЧ

ПЕРЕВІРИВ

ЖЕМОЙДА ВІТАЛІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

Київ - 2013

Зміст

Вступ

1.Господарсько-біологічна характеристика досліджуваної культури

 

1.1 Коротко про господарське значення культури

1.2 Біологічні особливості культури

1.3 Необхідні фактори формування високоякісного насіння; екологічні основи насінництва*

 

Характеристика господарства

2.1 Грунтові та кліматичні умови господарства (за останні три роки та середньобагаторічні)

2.2 Коротка господарсько-економічна характеристика господарства:

- експлікація земельних угідь;

- структура посівних площ;

- насінницька сівозміна, тощо.