ТОП 10:

Відмінності стратегічних альянсів (міжнародні, національні).



Взагалі говорячи про стратегічну співпрацю, слід зазначити що, усі стратегічні альянси можуть бути розділені на:

1) Національні стратегічні альянси (НСА) — передбачають належність усіх партнерів до однієї країни. НСА створюються тоді, коли фірми (інколи конкуренти) намагаються співпрацюва­ти, щоб зміцнити свої позиції на основному ринку, спільно вико­ристовувати технології чи виробляти продукцію.

2) Міжнародні стратегічні альянси (МСА) — передбачають належність партнерів до кількох країн. Стрімкий розвиток МСА у середині 80-х рр. ХХ ст. був приводом замислитись про їх не­безпечність для світової економіки. (Чи була безкорисною пере­дача технологій фірмами США японським партнерам? До чого це призводить?)

 

40, Мотиви створення МСА.

Аналіз вищеназваних потреб у встановленні міжнародних міжорганізаційних зв’язків дозволяє виділити найбільш важливі мотиви створення альянсів:

· доступ на зарубіжні ринки;

· доступ до ресурсів і зростання ефективності їх використання;

· зростання компетенції.

Важливим чинником мотивації створення альянсів є дорожчання чотирьох головних елементів системи бізнесу компанії: інноваційних НДДКР, сучасних засобів виробництва, могутньої мережі продажів і володіння торговою маркою. Високі постійні витрати вимагають розширення обсягів виробництва для того, щоб дати можливість фірмам окупити свої інвестиції і максимізувати прибули. В результаті створюються так звані зв’язуючі альянси (link alliances), особливість яких полягає в тому, що кожна з фірм виконує взаимодоповнюючі функції.

Мінімальний масштаб розмірів ефективного виробництва в ланцюжку цінностей значно виріс в більшості галузей. Масштабні альянси, (scale alliances) створюються у тому випадку, коли дві або більше фірм об’єднуються разом, щоб виконати один і той самий вид діяльності, наприклад, НДДКР. Організації вважають за краще для проведення масштабних НДДКР створювати СП, а не функціональні угоди. СП як організаційній формі віддається перевага, оскільки вона полегшує обмін інформацією і забезпечує повсякденну координацію.

^ Зростання компетенції, яка лежить в основі конкурентної переваги організації, багато в чому залежить від її здатності сприймати нові навики і знання у сфері виробництва і організації. Організації вступають в МСА, часто з конкурентами, щоб розділити знання і створити нові форми знань. У 90-і рр. ХХ ст. важливим елементом досягнення успіху на світовому ринку стало організаційне знання у вигляді уявлення про зміну поведінки організації в результаті отримання інформації і досвіду. Розглянемо процес, який має місце, коли одна організація отримує знання від іншої і створює нове знання

Конкурентні стратегії, які є в основі звичайних стратегій організацій, переважно статичні. Глобалізація ж робить конкурентне середовище високорухомим. При глобальній конкуренції фірми, проникаючи на нові міжнародні ринки, впливають на тих, що закріпилися там раніше організації тим, що приносять з собою на полі конкуренції різні конкурентні переваги.

МСА — важливий засіб глобальної конкуренції і проведення глобальних стратегій. МСА дозволяють організації з вузькою сферою отримати вигоди від ширшої сфери діяльності, не вступаючи безпосередньо в нові сегменти галузі, географічні райони або споріднені галузі. Альянси є способом для національної організації розосередити свою діяльність по всьому світу, щоб досягти необхідних переваг у витратах і диференціації.

 

 

42.МСА як засіб глобальної конкуренції.

МСА — важливий засіб глобальної конкуренції і проведення глобальних стратегій. МСА дозволяють організації з вузькою сферою отримати вигоди від ширшої сфери діяльності, не вступаючи безпосередньо в нові сегменти галузі, географічні райони або споріднені галузі. Альянси є способом для національної організації розосередити свою діяльність по всьому світу, щоб досягти необхідних переваг у витратах і диференціації.

Однією з найпоширеніших форм міжнародної ділової співпраці в останні десятиліття стали міжнародні стратегічні альянси (МСА).

Міжнародний стратегічний альянс — це відносно тривала між організаційна угода із співробітництва, яка передбачає спільне використання ресурсів та (або) структур управління двох чи більше самостійних фірм із декількох країн для реалізації завдань, пов'язаних з місією кожної з них.

МСА — функціональні структури які засновані на формальному чи (інколи) на неформальному договорі. Організації-засновники здійснюють спільне управління та контроль за діяльністю МСА.

 

43.Міжнародні альянсові мережі.

Міжнародна альянсова мережа — об’єднання трьох або більше транснаціональних корпорацій, пов’язаних між собою формальними і неформальними угодами про співробітництво.

В даний час стратегічні альянси стали відомими інструментами, що широко використовуються менеджерами, особливо в міжнародному діловому співробітництві. Однак, чимало стратегічних альянсів не досягають своєї кінцевої мети. Це змушує поставити запитання: як оцінювати можливі невдачі альянсів, які в даний час складають від 40% до 50%; що компанії повинні робити, щоб створити ефективні альянсові можливості? Виходячи з цього, метою статті є аналіз основних причин створення та розпаду стратегічних альянсів в сучасних умовах.

Альянси – це довгострокові корпоративні відносини між двома (або більше) фірмами. Прикладами таких об'єднань можуть бути спільні підприємства, науково-дослідне співробітництво, довгострокові договори про поставки

 

 

44.Історія розвитку транснаціональних корпорацій.

Транснаціональна корпорація — це комплекс, що використовує в своїй діяльності міжнародний підхід і що припускає формування транснаціонального виробничого, торгового і фінансового комплексу з єдиним центром ухвалення рішень в країні базування і з філіями в інших країнах. Вони міжнародні за характером своєї діяльності: вони володіють або контролюють виробництво продукції поза межами країни базування, в різних країнах світу, розташовуючи там свої філії. Таким чином, «міжнародний підхід» ТНК визначається тією роллю, яку займають зарубіжні операції у всіх аспектах економічного життя цих компаній.

Умовно виділяють п'ять етапів розвитку ТНК.Перший період обмежений 1900 і 1928 рр. Останні 20 років ХIХ в. були золотим часом для промислового розвитку майбутньої «Великої сімки», в яку в останній чверті ХХ в. увійшли провідні держави світу. Тому майбутні ТНК увійшли в ХХ в. на міцній фінансовій, технологічній і управлінській базі. Підготовка до Першої світової війни 1914-1918 рр. та самі військові дії зіграли значну роль у розвитку ТНК та істотно підсилили позиції провідних компаній воюючих сторін, включаючи компанії сторони, що програла.До цього періоду відносять становлення двох стратегічних галузей виробництва - автомобільну і авіаційну.Другий період охоплює час з 1929 по 1945 рр. Він включає економічні реформи президента Ф. Рузвельта і характеризується прискоренням промислового розвитку в США, Германії, Японії, Росії і деяких інших країнах, викликаним спочатку загрозою, а потім розгортанням Другої світової війни. Це був специфічний період в розвитку ТНК. По-перше, прийшов час унікальних технологічних проривів, які пізніше привели до якісних змін в житті всієї світової спільноти. Телебачення, ядерна енергія для цивільних і військових цілей, повітряно-реактивні і рідинно-реактивні двигуни були розроблені саме в цей період і визначили зміст ядерно-стратегічного балансу на другу половину століття. За цими розробками у великій мірі стояли дослідницькі підрозділи ТНК.Друга причина була пов'язана з новою системою регулювання фондового ринку США, введеною на основі фінансового законодавства, розробленого і прийнятого конгресом США в результаті зусиль адміністрації президента Ф. Рузвельта. Завдяки цій системі фондовий ринок Сполучених Штатів, а також ряду держав Європи і країн Азії успішно функціонував до середини 1980-х рр. і все ще підтримує балансову ситуацію на світовому фінансовому ринку.

Третій період продовжувався з 1946 по 1972 рр. Він включає не тільки відновлення світової економіки після Другої світової війни, але й історичне вирішення в середині 1960-х рр. найбільш складної соціальної проблеми: забезпечення гарантованих стандартів нижнього рівня якості життя населення у провідних західних країнах. У технологічній сфері основа для подальшого розвитку, включаючи зростання інформаційних технологій, була закладена саме в цей період. Були розроблені аерокосмічні технології для військового і цивільного використання, які сприяли становленню на ринку групи таких відомих компаній, як Боїнг, Хьюз, Локхид, Міцубіси, Сименс. Це був також золотий період для нафтових компаній, які отримували надприбутки на здобичі і продажу нафти Перської Затоки.Четвертий період – 1973-1985 рр. – охоплює час енергетичної кризи і ліквідації її наслідків, час перебудови відносин між Північчю і Півднем, часткового перерозподілу ринку між нафтовими компаніями країн-членів ОПЕК і західними нафтогазовими компаніями, час першого, але дуже ефективного використання боргів Півдня як чутливий політичний інструмент. Стрімкий прогрес в розвитку комп'ютерних технологій відкрив шлях для формування нової групи ТНК, що виробляє комп'ютери, програмний продукт і розповсюджує інформаційні технології по всьому світу. Зорієнтовані на успіх і перевагу, провідні ТНК увійшли до п'ятого, найсуперечливішого періоду свого розвитку.П'ятий період розвитку ТНК і їх трансформація в глобальні компанії почалися в 1985 р., а завершення цього періоду умовно датують 2000 р., але реально він продовжується. Принаймні, три ознаки характерні й для нашого часу. По-перше, інформаційні технології розповсюджуються з неймовірною швидкістю. По-друге, значні зміни в політичній карті світу призвели до виникнення нових можливостей для глобальних компаній в розповсюдженні їх діяльності на просторах Східної і Південної Європи, а також на території країн СНД. По-третє, світова фінансова система, сконструйована відразу після Другої світової війни, почала руйнуватися із-за “перегріву”, викликаного діями ТНК та іншими компаніями на фондовому ринку.

 

45 Перспективи створення і розвитку транснаціональних корпорацій в Україні

Щоб будувати конкурентну економіку, потрібні потужні компанії, які будуть здатні співпрацювати з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, необхідно створювати власні, українські транснаціональні структури, як це зробили раніше Китай,

Росія, Індія, Індонезія, Мексика, Венесуела та ін. (не враховуючи промислово розвинені країни, де існують сотні крупних ТНК). Досвід цих держав свідчить, що національний апітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК тільки у випадку, якщо він сам труктурується у міцні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам та здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику. Разом з тим, як виявляється, створити корпорації повного замкнутого циклу Україна здатна лише окремих галузях, на що необхідно багато часу.

В Україні з оглядуна це, до перших ТНК, що почали формуватися в Україні можна віднести ФПГ «СКМ»,«DCH» Холдінг, НВГ «Інтерпайп», ВАТ «Укрнафта», NEMIROFF Холдинг, ЗАТ «ВО«КОНТІ», «КК «ROSHEN».

Найбільшою фінансово-промисловою групою України є СКМ (SystemCapitalManagement), її діяльність сконцентрована в чотирьох основних сферах: металургія йвидобуток вугілля, виробництво електроенергії; банківська справа і страхування;Іншою великою компанією, яка має ознаки ТНК, на нашу думку, є науково-виробнича група «Інтерпайп» (InterpipeGroup), яка є однією з найбільших приватних компаній України, четвертою за рівнем потужностей трубною компанією світу, третьою в світі з виробництва і постачання залізничних коліс, найбільшим світовимпостачальникомсилікомарганцю.

Наступним претендентом на роль вітчизняних ТНК є група компаній ООО «DCH»(DevelopmentConstructionHolding) - інтеграційне об’єднання підприємств різних галузей економіки. Промислові підприємства, що входять у DCH, займаютьсявиробництвом добрив, хімічної продукції, склотари, контролюючи значну частинуукраїнського ринку в різних сегментах.

Ще однією потенційною ТНК може бути ВAT «Укрнафта», яке є монопольноюнафтовидобувною компанією України, основні види її діяльності: геологорозвідувальніроботи, експлуатаційне буріння, видобуток нафти, конденсату, супутнього нафтового іприродного газу, підготовка нафти і переробка.

 

46.Причини виникнення та зросту транснаціональних корпорацій

Причини виникнення транснаціональних корпорацій дуже різноманітні, але усі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з недосконалістю ринку, існуванням обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі, монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розбіжностями в податковому законодавстві.

Переваги очевидні для усіх, тому їх можна розглядати як причини, у результаті яких транснаціональні корпорації так активно розвиваються:

1. можливості підвищення ефективності і посилення конкурентноздатності, що є загальними для всіх значних промислових фірм, що інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільчі і збутові підприємства.

2. недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід і інші так називані "невловимі активи", у першу чергу управлінський і маркетинговий досвід, що змушують фірму ринутися зберігати контроль над використанням своїх невловимих активів. У рамках транснаціональних корпорацій такі активи стають мобільними, спроможними до переносу в інші країни і зовнішні ефекти використання цих активів не виходять за межі транснаціональних корпорацій.

3. додаткові можливості підвищення ефективності і посилення своєї конкурентноздатності шляхом доступу до ресурсів іноземних держав (використання більш дешевої або більш кваліфікованої робочої сили, сировинних ресурсів, науково-дослідного потенціалу, виробничих можливостей і фінансових ресурсів країни, що приймає,);

4. близькість до споживачів продукції іноземної філії фірми і можливість одержання інформації про перспективи ринків і конкурентного потенціалу фірм країни, що приймає. Філії транснаціональних корпорацій одержують важливі переваги перед фірмами країни, що приймає, у результаті використання науково-технічного й управлінського потенціалу материнської фірми і її філій.

5. можливість використовувати у своїх інтересах особливості державної, зокрема, податкової політики в різноманітних країнах, різницю в курсах валют і т.д.;

6. спроможність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції, скидаючи їх у міру застарілості до іноземних філій і зосереджуючи зусилля і ресурси підрозділів у материнській країні на розробці нових технологій і виробів;

.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.167.166 (0.01 с.)