Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність позичкового капіталу від лихварського капіталу.

Позичковий капітал – це особлива форма капіталу, що принципово відрізняється від інших форм капіталу.

Відміності:

Лихварський капітал є пережитком до напівкапіталістичних відносин, позичковий є продуктом капіталістичних виробничих відносин.

Цільове призначення:

Лихварський – аристократія предметів розкошу (робітників, ремесел). Позичковий – виробниче використання.

Лихварський – необмежений, позичковий – обмежена середньою нормою прибутку (в нормальних умовах)

Обєктивна необхідність поява позичкового капіталу диктується самою сутністю капіталу як само зростаючої вартості. Не виконують своєї функції, яких запитуються без руху – це суперечить самої суті капіталу. З іншого боку з розвитком капіталізму з’являється необхідність у додаткових коштах для розширення виробництв. Тимчасово вільні кошти зявляються оскільки амортизаційний фонд накопичується поступово, сировина закупається періодично великими партіями (для цього повинна нагромадитися певна сума обігового капіталу) зарплата витрачається періодично, додаткова вартість, що витрачається на нагромадження.

Підприємець буде шукати шляхи одержання прибутку від тимчасово вільних коштів.

Промислово-торгівельний капітал (функціонує у виробництві та обігу) – це капітал функція.

Позичковий капітал не функціонує він приносить прибуток, оскільки є власністю його власника – це капітал власність.

Позичковий капітал виступає як особливий капітал від усіх інших товарів він відрізняється тим, що не відчужується остаточно вертаючись до свого власника із прирістом.

Позичковий капітал – це саме фетешицька форма капіталу його, рух здійснюється по формулі:

Г - Г’

І створюється враження, що границі самі породжують гроші. Насправді приріст грошей можливий тільки в результаті того, що гроші видані в позику проробляють дійсний кругооборот. Це значить що дохід виступаючи в формі відсотка є ніщо інше як частина додаткової вартості.

В умовах існування позичкового капіталу прибуток промисловця розпадається на 2 частини:

- Підприємницький дохід

- Позичковий відсоток (%)

Позичковий відсоток у відмінності від інших видів прибутку зв’язаний з попитом та продукцією на позичковий капітал на поверхні він виступає у вигляді ціни позичкового капіталу, але ціна – це грошове вираження вартості, а позичковий капітал сума грошей. Тому позичковий відсоток виражає не вартість і споживну вартість позичкового капіталу, а значить регулюється не законом вартості, а попитом.

Позичковий процент.

Позичковий процент або процент за кредит (від латинського pro centrum ¾ на сотню) ¾ це плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.

Позичковий процент існував не завжди. Він виник тоді, коли товарне виробництво уже досягло певного ступеня розвитку, на якому склався регулярний грошовий обіг та виникли більш-менш розвинуті кредитні відносини. Процент взагалі неможливий без існування кредиту, хоч останній іноді, як виняток, може надаватись на безпроцентній основі.

Процент (від лат. pro centum – на сотню) – сота частка будь-якого числа, що взяте за ціле. В українській мові його синонімом є слово “відсоток”. Такою часткою він був як у період існування лихварського кредиту, так і в умовах сучасної ринкової економіки, коли лихварський кредит витіснений іншими формами кредиту. Але, незважаючи на схожість зовнішньої форми, суть процента в різних способах виробництва надто відмінна.

Джерелом сплати позичкового процента є прибуток, що його одержує підприємець у процесі продуктивного використання позичкового капіталу. Прибуток розподіляється між суб’єктами кредитних відносин:

кредитор отримує прибуток у вигляді процента за кредит;

позичальник отримує підприємницький доход у вигляді прибутку на позичковий капітал, який використовується в підприємницькій діяльності.

Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма процента визначається як відношення річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помножене на сто.

річний доход на позичковий капітал

% = ------------------------------------------------------------------x100

сума наданого кредиту

Норма позичкового процента – це відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100. Наприклад, якщо позичковий капітал дорівнює 200 тис. грн., а отриманий на нього річний дохід – 30 тис. грн., то норма процента становитиме 15% річних.
На практиці норма позичкового процента виступає у формі процентної ставки – відносної величини доходу за фіксований проміжок часу, тобто відношення доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу. Процентна ставка визначається в процентах і у вигляді десяткового чи звичайного дробу. В останньому випадку вона фіксується у договорах позички з точністю до 1/16 чи 1/32.
Норма процента знаходиться у певній залежності від норми прибутку. Вважається, що норма процента може коливатись від нуля (мінімальна межа) до середньої норми прибутку (максимальна межа). Мінімальну межу норми процента точно визначити не можливо, але вона не повинна дорівнювати нулю бо інакше надання кредиту втрачає всякий сенс для кредитора.

Слід розрізняти ринкову норму процента, котра безпосередньо формується на монетарному ринку, і середню норму, тобто норму процента за певний період. Ринкова норма процента, перш за все, залежить від кон’юнктури ринку тобто співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу.

Свого максимального рівня вона досягає в період найбільшого загострення економічної кризи, саме тоді, коли норма прибутку падає до мінімуму. Адже в даній ситуації вкладники, щоб уберегти свої заощадження чи грошові капітали від знецінення, намагаються їх отоварити. Це веде до відносного зменшення депозитів. Разом з тим, під час кризи виникає масова гонитва за грішми як засобами платежу і значно зростає попит на позичковий капітал, для погашення боргових зобов’язань.

У період депресії, коли відбувається масове вивільнення з виробничої сфери грошового капіталу та його нагромадження у формі позичкового капіталу, знижується середня норма прибутку і норма процента теж знижується. Для періодів пожвавлення та промислового піднесення характерним є те, що різко зростає попит на кредит при недостатніх обсягах позичкового капіталу, а тому підвищується норма процента.

Така динаміка дає підставу для висновку стосовно того, що взаємозалежність змін норми процента та норми прибутку має розглядатися в межах відповідних фаз промислового циклу.

Просте відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні.

Відтворення суспільного капіталу – означає постійне поновлення виробництва в масштабі сусп. однак з урахуванням взаємозумовленості відтворення окремих господарських лапок з урахуванням переплетінням їх круговороті.

Суспільне виробництво характеризується:

- єдністю виробництва, розподілу і споживання,

- єдністю відтворення результатів виробництва, робочої сили її виробничих відносин.

 

Відтворення індивідуального капіталу означає відтворення процесу виробництва в рамках окремих госп. планах.

Індивідуальний капітал може функціонувати як одна з ланок процесу суспільного виробництва.

Умови реалізації:

1.Весь продукт першого підрозділу повинен бути рівним витраченим засобам виробництва першого і другого підрозділу І(С+V+m) = IC+IIC

2.Весь продукт другого підрозділу повинен дорівнюватись сумі знов створеної вартості першого та другого підрозділу ІІ(С+V+m) < I (V+m) +II (V+m)

3.Показує залежність другого підрозділу від першого знов створеної вартості першого підрозділу повинна бути витрачена засобами виробництва другого підрозділу.

І(С+V+m) = IIC