Встановлення необхідності відновлення вагонів

Частина вагонів неробочого парку підлягає одному з видів ремонту: капітально-відновлювальному (КВР); капітальному (КР); деповському (ДР); технічному обслуговуванню з відчепленням вагонів від составів (ТОв-1 або ТОв-2).

КВР – це капітальний ремонт зі збільшеним обсягом, що виконується на вагонах, які підлягають виключенню із інвентарю за нормативним терміном служби або за технічним станом кузова у відповідності з ЦВ–0063 „Правилами виключення вантажних вагонів з інвентарного парку“.

КР – це ремонт для відновлення ресурсу вагонів, терміни проведення якого зазначені у таблиці 3.2 [1].

Кількість вагонів, які підлягають КР, можна визначити за формулою

(3.7)

 

де w_i – коефіцієнт циклічності КР i -го типу вагонів (приймається як величина зворотна міжремонтному періоду в роках для відповідного типу вагонів (див. таблицю 3.2 [1]);

m_нi – кількість вагонів i-го типу в наявному парку;

m_i^нов – кількість нових вагонів, тип яких розглядається, включених у парк за міжремонтний період (за завданням);

m_1кр – кількість вагонів, що вперше підлягають КР у році, що розглядається (за завданням).

 

Кількість вагонів, що підлягають ДР, визначається за формулою

 

(3.8)

 

де γ – коефіцієнт, що враховує поставку нових вагонів, а також наявність вагонів, що пройшли КР у попередньому році (за завданням).

 

Таблиця 3.2 – Строки проведення деповського та капітального ремонтів вантажних вагонів з 01.01.1996 р.

Рід вагона	Нормативний строк служби	Деповський після	Капітальний, після
Побу-дови	ДР	КР	побудови	КР
1 Криті
2 Піввагони						-
3 Платформи
4 Цистерни
За пробігом (з 01. 04. 2000р.)		тис. км	110 тис. км	160 тис. км

 

Кількість вагонів за добу, що поступають на технічне обслуговування з відчепленням вагонів від составів (ТОв-1 та ТОв-2) визначають за формулою

 

(3.9)

 

де m_ТОв-1 – кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які готують до перевезень, ваг;

m_ТОв-2 – кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням та без нього, ваг.

Кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які готують до перевезень, визначають за формулою

 

(3.10)

 

де β₁ – кількість відчеплень порожніх вагонів від поїздів щодо підготовки їх до перевезень, %, β₁ = 1,2 %.

Кількість вагонів, що відчіпляють за добу від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням, визначають за формулою

 

(3.11)

 

де n_ф та n_тр – відповідно, кількість пар поїздів, що прослідують станцію з переформуванням та транзитом;

β₂ – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що проходять переформування, %, β₂ = 0,6 %;

β ₃ – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що прослідують станцію транзитом, %, β₃ =0,2 %.

Вагони неробочого парку, що вилучені з експлуатації для виконання ремонту, створюють залишок несправних вагонів, що нормується.

Середньодобова норма залишку несправних вагонів на полігоні залізниці визначається за формулою

 

(3.12)

 

де Д_р – кількість робочих днів на рік, Д_р =254 дні;

t_кр – норма загального простою вагонів у КР, t_кр =12 діб;

t_др – норма загального простою вагонів у ДР, t_др =1,8 діб;

t_ТОв – норма загального простою вагонів у ТОв, t_ТОв =0,65;

к_ТОв – коефіцієнт, що ураховує планову знижку числа відчеплень вагонів від составів у ТОв, к_ТОв =1,08.

 

Вибір раціонального способу відновлення заданого вузла (деталі) і його обґрунтування

Розрахунок режиму ручного дугового зварювання

 

Необхідно визначити основний час горіння дуги та норму штучного часу при ручному дуговому зварюванні вузла (деталі) вагона за початковими даними, які наведені у таблиці 2.2 (для завдання за темою «А») 2.5 (для завдання за темою «Б»).

Витрати праці при виконанні електрозварювальних робіт залежать від кількості наплавленого металу, товщини деталі, марки електроду, величини зварювального струму, положення шва в просторі тощо.

 

Норма штучного часу визначається за формулою

Т_шт = Т_о + Т_доп + Т_дод, (3.16)

 

де Т_о – основний час, хв;

Т_доп – допоміжний час, хв;

Т_дод – додатковий час, хв.

Основний час при ручному зварюванні й наплавленні визначається за формулою

 

(3.17)

 

де V_н – об’єм металу наплавленого шва, мм³;

g – щільність наплавленого металу, g = 0,0078 г/мм³;

a_н – коефіцієнт наплавлення (за завданням), г/А·год;

– зварювальний струм, А.