Призначення та класифікація виробничих підрозділів з експлуатації та відновлення вантажних вагонів

Вступ

У вступі слід відобразити: роль та значення вагонного господарства у роботі залізниці; технічний стан вагонного парку в сучасних умовах експлуатації; необхідність організації поточного утримання вагонів в експлуатації; досягнення науки та техніки, передовий досвід, покладений в основу розробки; короткий зміст (анотація) питань, які розглянуті у самостійній роботі щодо досягнення поставленої мети.

 

Призначення та класифікація виробничих підрозділів з експлуатації та відновлення вантажних вагонів

 

В цьому розділі роботи необхідно визначити призначення виробничих підрозділів вагонного господарства, де виконується підготовка та ТО вантажних вагонів.

Призначення підрозділів формулюють розгорнуто, щоб розкрити зміст робіт, які там виконуються.

Класифікацію підрозділів слід виконувати за видами виробничих робіт, спеціалізацією та місцем розташування цих підрозділів [1, 2, 4].

 

Визначення наявного парку вагонів

Потребу в середньодобовому робочому парку вантажних вагонів для виконання заданого обсягу перевезень можна розрахувати за витратами вагоно-годин під час прямування у поїздах, при простоях на технічних станціях та під вантажними операціями:

(3.4)

 

де N – величина добового пробігу вагонів на полігоні, що розглядається, ваг·км;

V_д – середня дільнична швидкість руху поїздів, км/год;

t_m – час знаходження вагонів під технічними операціями, год;

П – середньодобова кількість вагонів під навантаженням та розвантаженням, умовних вагонів;

t_вр – час знаходження вагонів під вантажними операціями, год.

Величину пробігу вагонів в обох напрямках на полігоні залізниці можна знайти за формулою

 

(3.5)

 

де S_i – довжина i -ої дільниці, км.

 

Час знаходження вагонів під технічними операціями (t_т) може бути прийнятим у розрахунках – 1,4÷6,0 год.

Середній час знаходження вагонів під вантажними операціями можна прийняти у розрахунках – 6÷20 год.

 

Наявний парк вантажних вагонів визначають за формулою

(3.6)

 

де β – коефіцієнт, що враховує вагони, які знаходяться у неробочому парку, β =0,1÷0,13.

 

За родом і типом вагонів наявний парк розподіляють у відсотковому відношенні згідно таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1– Розподіл вагонів наявного парку за типами

Рід і тип вагонів	Відсоток, %	Кількість вагонів
1 Криті
2 Напіввагони (в тому числі восьмивісні)
3 Платформи
4 Рефрижераторні
5 Цистерни
6 Спеціалізовані
Разом

 

Вибір раціонального способу відновлення заданого вузла (деталі) і його обґрунтування

Розрахунок режиму ручного дугового зварювання

 

Необхідно визначити основний час горіння дуги та норму штучного часу при ручному дуговому зварюванні вузла (деталі) вагона за початковими даними, які наведені у таблиці 2.2 (для завдання за темою «А») 2.5 (для завдання за темою «Б»).

Витрати праці при виконанні електрозварювальних робіт залежать від кількості наплавленого металу, товщини деталі, марки електроду, величини зварювального струму, положення шва в просторі тощо.

 

Норма штучного часу визначається за формулою

Т_шт = Т_о + Т_доп + Т_дод, (3.16)

 

де Т_о – основний час, хв;

Т_доп – допоміжний час, хв;

Т_дод – додатковий час, хв.

Основний час при ручному зварюванні й наплавленні визначається за формулою

 

(3.17)

 

де V_н – об’єм металу наплавленого шва, мм³;

g – щільність наплавленого металу, g = 0,0078 г/мм³;

a_н – коефіцієнт наплавлення (за завданням), г/А·год;

– зварювальний струм, А.

Форма шва і його розміри.

Співвідношення між основними параметрами наплавленого шару можна визначити за наступними формулами:

 

b – ширина шва:

b =(2÷4) ∙ d_е; (3.22)

h_нап – товщина наплавленого шару:

h_нап = (0,8÷1,2) ∙ d_е; (3.23)

 

с – величина перекриття шва:

с = b/3. (3.24)

 

Площа наплавленого валика в цьому випадку визначається за формулою

(3.25)

 

де h_нап – задана товщина наплавленого шару, мм;

S_нап – крок наплавлення, мм,

 

S_нап = (2,5÷4) d_е, (3.26)

де k₁ – коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної площі перерізу шару від площі прямокутника, k₁ = 0,6÷0,7.

Основні розміри стикового шва наведені на рисунку 3.4 [15].

 

 

F_н – площа поперечного перерізу наплавленого металу першого (корінного) проходу; F₁ – площа наплавленого металу, яка залежить від зазору t; F₂ – площа наплавленого металу, яка залежить від висоти і ширини „підсилення“ шва; поперечного перерізу наступних проходів; t – величина зазору в стиковому шві; b – ширина шва; с – величина перекриття шва; α – кут оброблення крайок; S – товщина зварювальної деталі

 

Рисунок 3.4 - Основні розміри стикового шва

 

Об’єм наплавленого металу визначається за формулою

 

(3.27)

 

де l – довжина шва, мм;

m – кількість швів з урахуванням кроку наплавлення, т =1;

n_нап – кількість шарів наплавлення.

 

Кількість шарів наплавлення залежить від величини зношування деталей і товщини шару, що наплавляється з урахуванням допуску на механічну обробку після наплавлення, n_нап =1,5÷2 мм.

(3.28)

 

де – необхідна товщина шару наплавлення з урахуванням допуску на механічну обробку, = 6 мм.

Тоді маса наплавленого металу визначається за формулою

 

(3.29)

 

де γ – питома маса наплавленого металу, γ = 0,0078 г/мм .

Витрата електродів для зварювання визначається за формулою

 

(3.30)

 

де – витрата електродів на 1 кг наплавленого металу (за завданням), кг.

Вступ

 

Тут слід відобразити: особливості експлуатації та ТО пасажирських вагонів; стан парку пасажирських вагонів у сучасних умовах і задачі, які стоять перед галуззю щодо забезпечення перевезень справним рухомим складом, який гарантує комфорт пасажирів та безпеку руху поїздів; досвід передових вагонних депо (дільниць) з експлуатації, ТО та відновлення пасажирських вагонів; питання, які вирішені у роботі з досягнення поставлених задач.

 

Вступ

У вступі слід відобразити: роль та значення вагонного господарства у роботі залізниці; технічний стан вагонного парку в сучасних умовах експлуатації; необхідність організації поточного утримання вагонів в експлуатації; досягнення науки та техніки, передовий досвід, покладений в основу розробки; короткий зміст (анотація) питань, які розглянуті у самостійній роботі щодо досягнення поставленої мети.

 

Призначення та класифікація виробничих підрозділів з експлуатації та відновлення вантажних вагонів

 

В цьому розділі роботи необхідно визначити призначення виробничих підрозділів вагонного господарства, де виконується підготовка та ТО вантажних вагонів.

Призначення підрозділів формулюють розгорнуто, щоб розкрити зміст робіт, які там виконуються.

Класифікацію підрозділів слід виконувати за видами виробничих робіт, спеціалізацією та місцем розташування цих підрозділів [1, 2, 4].