При фіксованому часі між замовленням у постачанні

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями – друга система управління запасами, що відноситься до основних.

В системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, як виходить з назви, замовлення робляться у строго визначені моменти часу, котрі відстоять один від одного на рівні інтервали.

Визначити інтервал часу між замовленнями можна з урахуванням оптимального розміру замовлення, розрахунок якого було наведено раніше. Оптимальний розмір замовлення дозволяє мінімізувати сукупні витрати на зберігання запасу та повторення замовлення, а також досягти найкращої сполуки взаємодіючих факторів, таких як використовуєма площа складських приміщень, витрати на зберігання запасів та вартість замовлення.

Розрахунок інтервалу між замовленнями виконується за наступною формулою:

 

(4.3)

 

де - кількість робочих днів за рік, дні (дивись завдання);

- потреба у сировині що замовляється, т;

– оптимальний розмір замовлення, т.

Одержаний за допомогою цієї формули інтервал часу між замовленнями не може розглядатися як обов’язковий для використання. Він може бути скорегований на основі експертної оцінки.

Розрахунок всіх параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями виконується для всіх видів сировини, що замовляється у вигляді таблиці наступної форми.

Таблиця 4.2

Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями

№ з/п	Показник	Порядок розрахунку
	Обсяг споживання, т	-
	Інтервал часу між замовленнями, дні	дивись формулу
	Середній час постачання, дні	-
	Середня можлива затримка постачання, дні	-
	Очикуване споживання за день, т/день	№1/кількість робочих днів
	Очикуване споживання за час постачання, т	№3*№5
	Максимальне споживання за час постачання, т	(№3+№4)*№5
	Гарантійний запас, т	№7-№6
	Максимальний бажаний запас, т	№8+№2*№5
	Розмір замовлення, т	№9-№8-№6

 

 

 

Рисунок 4.2 Графік руху запасів в системі управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Оскільки в даному випадку момент замовлення чітко визначений та не змінюється за жодних обставин, параметром, який постійно перераховується є саме розмір замовлення. Його обчислення базується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад організації.

 

Економічне обгрунтування способу відновлення запасів на кінцевому виробництві

Після розрахунків параметрів можливих варіантів відновлення запасів на виробництві, необхідно обрати один з них. Зробити вибір необхідно на базі економічних показників, оскільки більш прийнятним буде той спосіб, завдяки якому підприємство зможе економити на розмірі запасів (які фактично є замороженими фінансовими засобами).

Для проведення економічної оцінки варіантів необхідно порівняти витрати на створення запасів в обох випадках. Для цього скористаємося наступною формулою:

(4.4)

де – максимальна усереднена кількість запасу, що зберігається на складі, та розраховується за формулою:

 

(4.5),

де – розмір максимального бажаного запасу і -го виду сировини;

– розмір гарантійного запасу і -го виду сировини;

– розмір замовлення (оптимальний або змінний) для кожного виду сировини;

– вартість i -го виду сировини (згідно завдання).

Той варіант де витрати на продукцію на складах компанії буде мінімальним і є кращим. При розрахунках необхідно пом’ятати, що при придбанні продукції виробники надавали знижки, а також враховувати вартість фрахту транспортних засобів.

Розрахунки зручно виконати (окремо для кожної системи відновлення запасів) у таблиці наступної форми:

Таблиця 4.3

Витрати на запаси для системи відновлення

Вид сировини						Витрати Е
Сировина 1
Сировина 2
Сировина 3
Сировина 4
Разом (з урахуванням знижок)

При розрахунку суми витрат Е, необхідно врахувати, що на витрати (сума по стовпчику Е) розповсюджуються знижки, які надають постачальники, також до цієї суми витрат необхідно додати витрати пов’язані з фрахтом транспортних засобів для постачання замовлень (сума по стовпчику).