Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Кафедра «Управління

експлуатаційною роботою»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту на тему:

«Організація ланцюга постачання сировини на виробництво»

з дисципліни

«Управління ланцюгами постачань»

 

Укладачі:

Окороков А.М.

Іващенко Є.В.

Яневич В.З.

 

Дніпропетровськ

УДК

 

Методичні вказівки дають загальний напрямок виконання курсового проекту, визначають структуру, зміст і обсяг окремих розділів, не обмежуючи при цьому творчу ініціативу студентів і консультантів по виконанню курсового проекту.

Методичні вказівки призначені для використання студентами 5 курсу денної та 6 курсу безвідривної форми навчання спеціальності 7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті» при виконанні курсової роботи з дисципліни «Управління ланцюгами постачань».

Укладачі: ст.викл. Окороков А.М.,

ас. Іващенко Є.В.

к.т.н., доц. Яневич В.З.

 

Рецензент:

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………1

1. Визначення необхідного обсягу виробництва……………………………..6

1.1 Загальні положення……………………………………………………..6

1.2 Основні положення маркетингових досліджень……………………….8

1.3 Визначення обсягів виробництва по ланках технологічного

ланцюга постачань……………………………………………………….9

2. Обґрунтування способу транспортування в межах ланцюга постачань...11

3. Визначення можливих постачальників вихідних матеріалів…………….12

3.1 Визначення регіону розміщення постачальника сировини………….12

3.2 Визначення постачальника в регіоні…………………………………..15

4. Визначення прийнятного рівня запасів по ланках

технологічного ланцюга постачань………………………………………21

4.1 Визначення рівня запасів в загальному вигляді……………………...21

4.2 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві……25

4.2.1 При фіксованому рівні замовлення…………………………...…27

4.2.2 При фіксованому інтервалі між замовленням у постачанні…...31

5. Графічна інтерпретація матеріального потоку в

технологічному ланцюгу постачань………………………………………34

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….35

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК………………………………………………35

 

ВСТУП

 

Сучасне виробництво, що функціонує в ринкових умовах, можна розглядати як деяку сукупність підприємств які пов’язані між собою технологічними і договірними відносинами, тобто з позиції логістики це макросистема.

Матеріальний потік між елементами макросистеми являє собою сукупність вихідних матеріалів (сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів), які необхідні для досягнення кінцевої цілі – випуску продукції, яка користується попитом на споживчому ринку.

Готова продукція кожного попереднього виробництва в технологічному ланцюгу є вихідним матеріалом для наступного виробництва. Обсяг виробництва кожного із підприємств (ланок технологічного ланцюга) визначається попитом на їх продукцію. В цілому для ланцюга ці об’єми визначаються попитом на кінцеву продукцію, кожного конкретного доведеного до кінцевого рівня технологічного циклу. Таке положення має місце як при виробництві продукції промислово-технологічного призначення так і споживчого призначення.

Тому дуже відповідальним в умовах ринкових відносин є обґрунтування потреб у вихідних матеріалах, в таких об’ємах, які достатні для задоволення споживчого попиту, з урахуванням його коливань в конкурентному середовищі.

Управління матеріальним потоком технологічного ланцюга в просторі і часі повинно при цьому бути наскрізним і здійснюватися за допомогою договорів між всіма суміжними ланками причетних ланцюгів.

Для визначення величини матеріального потоку повздовж технологічного ланцюга необхідно вирішити наступні питання:

- виконати маркетингові дослідження на базі тієї чи іншої складової матеріального потоку, як на кінцеву так і проміжні види продукції;

- визначити об’єм закупівлі вихідної сировини по всіх ланках технологічного ланцюгу;

- обґрунтувати прийнятність того чи іншого постачальника;

- визначити умови і розміри, тобто політику закупівлі вихідних матеріалів;

- визначити оптимальні (прийнятні) розміри запасів вихідних матеріалів і політику їх відновлення (з урахуванням надійності їх постачань).

Перераховані питання вирішуються методами викладеними в дисципліні, що називається управлінням ланцюгами постачань.

Ланцюги постачань функціонують як в макросистемах регіонів держави в цілому, так і можуть виходити за її межі, тобто в середовище міжнародних відносин.

При цьому необхідно пам’ятати, що кожній організації необхідний надійний матеріальний потік. Управління ланцюгами постачань (УЛП) – це важлива функція, оскільки матеріали необхідно переміщувати в організацію настільки ефективно, продуктивно та дешево, наскільки це можливо. Краще за все цього можна досягти, маючи інтегровану логістичну функцію, тобто функцію, яка відповідає за всі аспекти цього переміщення. Результати, що одержують при її застосуванні досить вагомі, оскільки вони впливають на обслуговування споживачів та на витрати, а також практично на всі інші показники діяльності організації.

Управління ланцюгами постачань не обмежується масштабами організації, а займає унікальну позицію, пов’язуючи цю організацію з зовнішніми постачальниками з одного боку, та замовниками і споживачами продукції з іншої. Тому організації все краще розуміють, що вони працюють не ізольовано від інших структур бізнесу, а входять в ланцюг постачань, мета якого – задоволення попиту споживачів.

Така сфера діяльності як УЛП дуже динамічно змінюється. Поява таких операцій, як постачання по схемі «точно в строк», «тощі» виробництва, ефективне реагування на запити споживачів, планування ресурсів підприємства, електронна комерція та глобалізація і підвищення якості обслуговування споживачів, в значній мірі змінює і попит і логістику підприємства.

Крім того, розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується інтенсивними інтеграційними процесами. Такі процеси мають місце не лише у міждержавних масштабах, але й на державному рівні. Отже логістика та управління ланцюгами постачань розглядаються спеціалістами як сфера економіки, що швидко розвивається, та як новий науковий напрямок.

 

ПРОГНОЗУВАННЯ НЕОБХІДНОГО ОБСЯГУ СИРОВИНИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Виробництво, як і усі інші види діяльності необхідно планувати. Планування обсягу виробництва залежить від попиту на кінцеву продукцію, тому для визначення необхідного обсягу випуску кінцевої продукції необхідно провести аналіз ринку збуту. Цим займається такий вид діяльності як маркетинг.

Загальні положення

Прогнозування — найбільш складний вид діяльності в системі маркетингових досліджень. Воно є основним і завершальним етапом цього роду досліджень, головні результати якого товаровиробники закладають в основу програм своєї діяльності.

Зрозуміло, що рівень виробництва підприємства не є постійним, оскільки він буде змінюватись в залежності від коливань попиту на кінцеву продукцію. Для спрощення вважатимемо, що попит в середині місяця є сталою величиною, та рівень виробництва підприємства точно відповідає рівню цього попиту. Отже, прогнозування необхідного обсягу сировини в даному випадку відповідає прогнозуванню рівня попиту.

В даній курсовій роботі використаємо метод складання прогнозів для показників, підданих сезонним коливанням, на основі гармонійного аналізу. Суть даного методу полягає в розкладанні тимчасового ряду на складові.

Сезонні тимчасові ряди можна розкласти на компоненти:

 

(1.1)

 

де – складового цього ряду, відповідно: тенденція, короткочасні коливання (сезонні хвилі), випадкові коливання.

Тенденція відображає загальні зміни ряду за тривалий проміжок часу: постійний підйом або постійне зниження. Тенденція представляється як плавний, безперервний рух, що складають стрибкоподібні зміни в місяцях, кварталах або роках.

Сезонні хвилі – це більш-менш регулярні зміни тимчасового ряду, що виникають з настанням даного часу року і повторюються з невеликими відхиленнями щорічно. До таких коливань відносяться також зміни, не зв'язані з порою року, але регулярно повторювані через визначені проміжки часу. Сезонні коливання звичайно мають постійний період.

Випадкові коливання викликаються випадковими зовнішніми причинами, вплив яких позначається на рівнях ряду, спотворюючи тенденцію, а також сезонні і циклічні коливання.

Методи перебування основної тенденції розвитку (тренда) різноманітні, наприклад, метод ковзного середнього, найменших квадратів і інші. Статистичне дослідження сезонності також здійснюється по різному. Наприклад, при прогнозуванні економічних показників, що піддаються сезонним коливанням, часто чисельно виражають прояв сезонних коливань за допомогою так званих індексів сезонності, які обчислюються за допомогою методу ковзних середніх.

Модель прогнозу в цьому випадку виглядає в такий спосіб:

 

(1.2)

 

де – значення тренда в момент часу ;

– індекс сезонності к -го «сезону», якому належить момент часу t, до значення ,

m – кількість сезонів.

Крім розкладання ряду на його відповідні, існують і інші види аналізу, наприклад гармонійний аналіз.