Відомості для побудови градуювальних графіків



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відомості для побудови градуювальних графіків



САНІТАРІЯ І ГІГІЄНА

Методичні рекомендації до проведення
лабораторних робіт

 

 

Луганськ – 2013

УДК [613+614](076.5)

ББК 51.2р3

В49

 

Рецензенти:

Бойченко П. К. доктор медичних наук, доцент, завідувач кафедри лабораторної діагностики ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
Андреєва І. В. доктор медичних наук, професор кафедри хірургії з основами торакальної, кардіоваскулярної та пластичної хірургії ДЗ «Луганський державний медичний університет».
Самчук В. А. кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії, фізіології людини та тварин ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

 

Виноградов О. О.

В49 Санітарія і гігієна : метод. рек. до лаб. робіт / О. О. Виноградов, О. А. Виноградов; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – 87 с.

 

Навчальний посібник містить рекомендації до проведення лабораторних робіт і включає основні найбільш поширені в галузі загальної та комунальної гігієни методики санітарно-гігієнічних досліджень.

Методичні рекомендації призначені студентам Інституту торгівлі, обслуговуючих технологій і туризму, які навчаються за фахом «Готельно-ресторанна справа».

 

Рекомендовано до друку Вченою радою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № ** від ** **** 2013 р.)

 

 

© Виноградов О. О. та ін., 2013

© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013



Зміст

Вступ. 5

Лабораторна робота № 1 (2 год.)
Методологія санітарно-гігієнічних досліджень. Гігієна повітряного середовища. Комплексна оцінка повітряного середовища в навчальній аудиторії. Мікроклімат 6

Додаток 1. 9

Лабораторна робота № 2 (2 год.)
Клімат і погода у гігієнічному відношенні. Рекреаційні характеристики клімату.
Акліматизація. 12

Лабораторна робота № 3 (2 год.)
Опалення і вентиляція житлових і громадських будівель. Гігієнічні вимоги і методи оцінки
природної й штучної вентиляції 22

Лабораторна робота № 4 (2 год.)
Раціональне освітлення, методи оцінки
природного й штучного освітлення. 26

Додаток 2. 30

Лабораторна робота № 5 (2 год.)
Санітарно-гігієнічне значення комунального
й виробничого шуму. Методи визначення
рівнів шуму. 33

Лабораторна робота № 6 (4 год.)
Основи раціонального харчування осіб різних
вікових груп. Оцінка адекватності харчування. Складання добового раціону 37

Додаток 3. 47

 

Методика виконання самостійної роботи
Санітарно-гігієнічне обстеження житлового
будинку (гуртожитку) 52

Питання для самостійного опрацювання курсу. 59

Критерії оцінювання. 61


Вступ

 

Людина біля 80 відсотків свого часу проводить у закритих приміщеннях, саме тому фундаментом збереження нормальної життєдіяльності, зміцнення здоров’я й попередження захворювань є створення та підтримка у житлових і громадських будинках оптимальних параметрів навколишнього середовища – комфортного мікроклімату.

Для дослідження факторів, що впливають на організм людини в умовах закритих приміщень, використовують різноманітні санітарно-гігієнічні методи: санітарного обстеження й опису, лабораторні та інструментальні методи (фізичні, хімічні, біологічні та ін.), санітарно-статистичний метод, метод гігієнічного експерименту, метод санітарної експертизи, клінічний метод. Санітарно-гігієнічні методи дослідження – обов’язковий елемент попереджувального та поточного санітарного контролю, гігієнічного нормування, протиепідемічних та профілактичних заходів.

До посібника увійшли основні найбільш поширені у галузі загальної та комунальної гігієни методики санітарно-гігієнічних досліджень, а саме: дослідження температурного режиму і мікроклімату жилих та громадських приміщень, санітарно-гігієнічна оцінка опалення, вентиляції, освітлення і шумового навантаження, визначення добових енергетичних витрат та складання добового раціону.

Посібник призначений для студентів І курсу Інституту торгівлі, обслуговуючих технологій і туризму спеціальності «Готельно-ресторанна справа» та відповідає робочій навчальній програмі з дисципліни «Гігієна та санітарія в галузі».

На вивчення питань санітарно-гігієнічного забезпечення готельно-ресторанної справи виділяється
32 аудиторних години (2 модуля), з них 18 лекційних годин та 14 годин лабораторних робіт.

У посібнику також надано методику виконання самостійної роботи, перелік теоретичних питань для самостійного опрацювання та критерії оцінювання (відповідність шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні).

 


Лабораторна робота № 1 (2 год.)
Тема: Методологія санітарно-гігієнічних досліджень. Гігієна повітряного середовища. Комплексна оцінка повітряного середовища в навчальній аудиторії. Мікроклімат

 

Мета заняття: ознайомитися з приладами та методами санітарно-гігієнічних досліджень, вивчити санітарно-гігієнічне значення фізичних факторів повітряного середовища, засвоїти параметри комфортного мікроклімату в житлових приміщеннях, розглянути основні положення ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», ДБН В.2.2-9-99 «Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди» та ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», опанувати методики визначення температури, вологості повітря й атмосферного тиску.

 

Обладнання: термометри спиртові й ртутні, гігрометри психрометричні, аспіраційні психрометри (Ассмана), барометри-анероїди, штативи, дистильована вода, піпетки.

Хід роботи:

Оптимальні умови повітряного середовища – важливий чинник збереження здоров’я й працездатності людини.

Несприятливі зміни навколишнього повітря призводять до виникнення різноманітних патологічних станів: перегрівання або переохолодження, інфекційних захворювань, зниження працездатності та ін.

При санітарно-гігієнічному дослідженні повітря враховують його фізичні властивості (температуру, вологість, швидкість і напрямок руху повітря, атмосферний тиск, електричний стан, радіоактивність й напруженість сонячної радіації), хімічний склад (постійні складові частини й сторонні гази), механічні домішки в повітрі, бактеріальне забруднення.

1. Визначення температури повітря здійснюють за допомогою термометрів, дотримуючись таких правил:

- прилади для вимірювання температури повітря встановлюють так, щоб виключалася дія на них сонячних променів, сильно нагрітих або охолоджених предметів;

- термометри підвішують на спеціальних штативах, не можна тримати їх у руках і близько нахилятися над ними;

- відлік і реєстрацію показань термометрів проводять через 10 хв після того, як вони розташовані у місці, що досліджується;

- при дослідженні температурного режиму приміщень температуру вимірюють в горизонтальному й вертикальному напрямках. Вимірювання в горизонтальному напрямку проводять в трьох точках у діагональному перетину приміщення: біля внутрішньої та зовнішньої стіни, а також у центрі приміщення (рис. 1).

 

Рис. 1. Точки вимірювання температури у приміщенні в горизонтальному напрямку: 1 – внутрішня стіна, 2 – центр приміщення, 3 – зовнішня стіна
 

- температуру повітря біля стін вимірюють на відстані 20 см від них. У вертикальному напрямку температуру визначають на рівнях 0,1 – 1,0 – 1,5 м від рівня підлоги;

- при аналізі даних, що характеризують температурний режим приміщень, ураховують особливості обладнання й експлуатації систем опалення та вентиляції, а також погодні та температурні умови поза приміщенням.

2. Визначення відносної вологості повітря здійснюють за допомогою аспіраційних психрометрів.

Аспіраційний психрометр Ассмана (рис. 2) складається з двох однакових ртутних термометрів:
сухого 1 і вологого (змоченого) 2, замкнених у захисні металеві трубки, що з’єднуються загальним повітропроводом 3 із пружинним вентилятором 4 у верхній частині пристрою. За допомогою ручки 5 заводиться пружина вентилятора. Вентилятор з постійною швидкістю 4 м/с проганяє повітря через резервуари термометрів для того, щоб вони обоє знаходилися водночас в однаковому стані.

Резервуар вологого термометра, обкутаний батистом, перед початком дослідження змочується дистильованою водою.

При визначенні вологості повітря прилад розміщують на відстані 1,5 м від підлоги, у центрі приміщення. Через 10 – 15 хв спостережень фіксують показання сухого й вологого (змоченого) термометрів.

Температура повітря визначається за сухим термометром, вологість – за різницею показників сухого й вологого термометра.

Обчислення абсолютної вологості (А) здійснюється за допомогою формули:

,

де f – максимальна вологість, розмір якої визначається за таблицею 1; а – психрометричний коефіцієнт, який дорівнює для відкритої атмосфери – 0,00074, для приміщень – 0,0011; t – температура сухого термометра;
t1 – температура вологого термометра; В – атмосферний тиск (у мм рт. ст.; див. завдання 3).

 

Рис. 2. Аспіраційний психрометр Ассмана (див. пояснення в тексті)

Відносну вологість (О) обчислюємо за формулою:

,

де А – абсолютна вологість; М – максимальна вологість, яка визначається за табл. 1.


Таблиця 1

Максимальна вологість повітря при різних температурах(А. І. Гурова та соавт., 1991)

Температура повітря, °С Максимальна вологість, мм. рт. ст. Температура повітря, °С Максимальна вологість, мм. рт. ст.
4,58 30,04
9,20 31,84
9,84 33,69
10,5 35,66
11,23 37,73
11,99 39,90
12,73 42,17
13,63 44,16
14,53 46,65
15,48 49,26
16,48 52,00
17,73 55,32
18,65 58,34
19,83 61,50
21,07 64,80
22,38 68,26
23,76 71,88
25,20 92,51
26,74 118,04
28,34 149,38

 

Фізіологічний дефіцит насичення вологості (ФДН; характеризує умови випару вологи з поверхні шкіри або дихальних шляхів – чим нижче відносна вологість повітря й дефіцит насичення, тим менше повітря насичене водяними парами, тим більшу кількість вологи він здатний прийняти) визначається за формулою:

де М – максимальна вологість при t = 37° С (визначається за табл. 1), А – абсолютна вологість у момент вимірювання.

 

3. Для визначення атмосферного тиску використовують барометр-анероїд – безрідинний барометр, дія якого основана на вимірюванні деформацій тонкостінної металічної посудини, в якої відсутнє повітря.

Розмір атмосферного тиску обчислюють у кілопаскалях (кПа). Для перерахунку показників атмосферного тиску в мм рт. ст. отриманий результат множать на коефіцієнт 7,501.

 

4. На підставі проведеного дослідження зробити висновок про стан мікроклімату в навчальній аудиторії (див. додаток 1), при необхідності вказати заходи щодо його поліпшення.

 

Додаток 1

Параметри комфортного мікроклімату в навчальних аудиторіях(за ДСанПіН 5.5.6.009-98)

  Температура повітря – 19,5 ± 0,5° С; Відносна вологість повітря – 60 ± 5,0 %; Швидкість руху повітря – не більше 0,1 м/с.  

 

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря(за ДСН 3.3.6.042-99)

Період року Категорія робіт Температура повітря, ° С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/сек.
Холодний період року Легка Iа 22 – 24 60 – 40 0,1
Легка Iб 21 – 23 60 – 40 0,1
Середньої важкості IIа 19 – 21 60 – 40 0,2
Середньої важкості IIб 17 – 19 60 – 40 0,2
Важка III 16 – 18 60 – 40 0,3

(продовження таблиці)

Теплий період року Легка Iа 23 – 25 60 – 40 0,1
Легка Iб 22 – 24 60 – 40 0,2
Середньої важкості IIа 21 – 23 60 – 40 0,3
Середньої важкості IIб 20 – 22 60 – 40 0,3
Важка III 18 – 20 60 – 40 0,4

 

 

Контрольні питання:

1. Визначення гігієни як науки, структура дисципліни, мета й завдання.

2. Методи гігієнічних досліджень.

3. Основи гігієнічного нормування.

4. Санітарно-епідеміологічна служба. Попереджувальний та поточний санітарний контроль.

5. Уплив факторів зовнішнього середовища на організм людини.

6. Фізіологічні механізми терморегуляції.

7. Гігієнічне значення температури повітря. Температурний режим в житлових приміщеннях.

8. Методика дослідження температурного режиму. Температурні шкали.

9. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика визначення вологості повітря.

10. Джерела забруднення атмосферного повітря. Заходи щодо профілактики забруднення атмосферного повітря.

11. Визначення поняття «мікроклімат». Характеристика комфортного та дискомфортного мікроклімату.

12. Комплексна оцінка мікроклімату житлових і громадських приміщень.

 

Основна література:

1. Гігієна та екологія людини : підручник /
за ред. В. Г. Бардова. – К., 2005. – С. 10 – 32, 73 – 86,
96 – 109.

2. Коммунальная гигиена / под общ. ред.
Е. И. Гончарука. – К. : Здоров’я, 2006. – С. 613 – 618.

 

Додаткова література:

1. Габович Р. Д. Гигиена / Р. Д. Габович,
С. С. Познанский, Г. Х. Шахбазян. – К. : Вища шк., 1984. – 320 с.

2. Гурова А. И. Практикум по общей гигиене /
А. И. Гурова, О. Е. Горлова. – М. : ИУДН, 1991. – 175 с.

3. Даценко І. І. Гігієна і екологія людини : навчальний посібник. – Львів : Афіша, 2000. – 248 с.

4. Загальна гігієна : словник-довідник / за ред.
І. І. Даценко. – Львів : Афіша, 2001. – 244 с.

5. Измеров Н. Ф. Общая и коммунальная
гигиена / Н. Ф. Измеров, В. Ф. Кириллов, Н. Н. Трахтман. – М. : Медицина, 1985. – 384 с.

6. Пивоваров Ю. П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене / Ю. П. Пивоваров,
О. Э. Гоева, А. А. Величко. – М. : Медицина, 1983. – 256 с.

7. Трушкина Л. Ю. Гигиена и экология
человека : учебное пособие / Л. Ю. Трушкина,
А. Г. Трушкин, Л. М. Демьянова. – Ростов-н/Д. : Феникс, 2003. – 448 с.

 


Лабораторна робота № 2 (2 год.)
Тема: Клімат і погода у гігієнічному відношенні. Рекреаційні характеристики клімату. Акліматизація

 

Мета заняття: розглянути санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення клімато-метеорологічних умов, засвоїти методики оцінки температурно-вологісного та температурно-вітрового режиму, розрахунку тривалості хронофізіологічної адаптації.

 

Обладнання: стаціонарний та аспіраційний психрометри, чашковий і крильчатий анемометри.

Хід роботи:

Рекреація (від лат. recreatio – відновлення) – відновлення фізичних і духовних сил людини за допомогою відпочинку; термін вживається з 60-х рр.
XX століття.

До рекреаційних ресурсів відносяться компоненти природного середовища, які використовують для задоволення рекреаційних потреб: рельєф, клімато-метеорологічні показники, поверхневі та підземні води
(у тому числі мінеральні), рослинність тощо.

Серед клімато-метеорологічних показників, що лімітують рекреаційну діяльність, необхідно відзначити:

· інтенсивність сумарної сонячної радіації – інсоляційний режим;

· середньодобова температура повітря, міждобові й добові коливання температури;

· переважні швидкості вітру.

 

1. Вимірювання температури повітря (див.
роботу № 1).

2. Визначення вологості повітря (див. роботу № 1).

 

3. Визначення швидкості руху повітря проводять за допомогою крильчатого і чашкового анемометра
(рис. 3, 4).

 

Рис. 3 Рис. 4
Рис. 3. Анемометр крильчатий АСО–3: 1 – крильчатка, 2 – шкала одиниць, 3 – шкала сотень, 4 – шкала тисяч, 5 – аретир, 6 – ручка Рис. 4. Анемометр чашковий МС–13: 1 – вертушка, 2 – шкала одиниць, 3 – шкала сотень, 4 – шкала тисяч, 5 – аретир, 6 – вінт

 

Крильчатий анемометр дозволяє визначити швидкість руху повітря в діапазоні від 0,2 до 5,0 м/с, чашковий анемометр – від 1 до 20 м/с.

Перед початком роботи з анемометром фіксують початкові показники лічильника за трьома шкалами (одиниць, сотень і тисяч). Встановлюють прилад у повітряному потоці та через 10 – 15 секунд одночасно вмикають механізм анемометра (за допомогою аретиру)
і секундомір. Вимірювання здійснюють протягом однієї – двох хвилин. Після цього механізм анемометра
і секундомір виключають та записують кінцеві показники лічильника за трьома шкалами, а також час експозиції в секундах. Різницю між кінцевими та початковими показниками ділять на час експозиції (у секундах) визначаючи число ділень, що припадають на одну секунду.

Використовуючи табл. 2 будують градуювальнийграфік, за якім визначають швидкість повітряного
потоку в м/с.

 

Таблиця 2

Додаток 2

Додаток 3

Таблиця 21Добова потреба дітей в білках, жирах,
вуглеводах та енергії
Вікова групи Енергія, ккал Б, г Ж, г В, г
усього твар.
0 – 3 місяці* 2,2 2,2 6,5 (0,7**)
4 – 6 місяців* 2,6 2,5 6,0 (0,7**)
7 – 12 місяців* 2,9 2,3 5,5
1 – 3 роки
4 – 6 років
6 років (учні)
7 – 10 років
11 – 13 років (♂)
11 – 13 років (♀)
14 – 17 років (♂)
14 – 17 років (♀)

Примітки: * – для дітей 0 – 12 місяців життя потреба наведена
з розрахунку на 1 кілограм ваги тіла; ** – добова потреба в олії
(з розрахунку на 1 кілограм ваги тіла)

 

Таблиця 22

Добові енерговитрати дорослого населення
без фізичної активності (основний обмін)

Вага тіла, кілограмів Вік
18 – 29 років 30 – 39 років 40 – 59 років 60 – 74 роки

 

 

Таблиця 22(продовження)

Вага тіла, кілограмів Вік
18 – 29 років 30 – 39 років 40 – 59 років 60 – 74 роки

Примітка: для обчислення добових енерговитрат фізично активного дорослого населення необхідно величину основного обміну помножити на коефіцієнт фізичної активності (табл. 23)

 

 

Таблиця 23

Групи працездатного населення залежно
від фізичної активності

Групи фізичної активності Коефіцієнт фізичної активності Орієнтовний перелік спеціальностей
I. Представники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність 1,4 Науковці, студенти гуманітарного фаху, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо
II. Робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність 1,6 Водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвеєрів, ваговики, швейники, пакувальники, робітники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, робітники зв'язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо

Таблиця 23 (продовження)

Групи фізичної активності Коефіцієнт фізичної активності Орієнтовний перелік спеціальностей
III. Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність 1,9 Слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, водники, апаратники, металурги-доменщики, робітники хімічних заводів тощо
IV. Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність 2,3 (♂); 2,2 (♀) Будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса робітників сільського господарства, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, робітники сільського господарства в посівний та збиральний періоди, доменщики, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці тощо

 

Таблиця 24

Добова потреба дорослого населення в білках, жирах,
вуглеводах та енергії (чоловіки)

Групи інтенсивності праці Вік, років Енергія, ккал Б, г Ж, г В, г
усього твар.
I. 18 – 29
30 – 39
40 – 59

Таблиця 24 (продовження)

Групи інтенсивності праці Вік, років Енергія, ккал Б, г Ж, г В, г
усього твар.
II. 18 – 29
30 – 39
40 – 59
III. 18 – 29
30 – 39
40 – 59
IV. 18 – 29
30 – 39
40 – 59

 

 

Таблиця 25

Добова потреба дорослого населення в білках, жирах,
вуглеводах та енергії (жінки)

Групи інтенсивності праці Вік, років Енергія, ккал Б, г Ж, г В, г
усього твар.
I. 18 – 29
30 – 39
40 – 59
II. 18 – 29
30 – 39
40 – 59
III. 18 – 29
30 – 39
40 – 59
IV. 18 – 29
30 – 39
40 – 59

Таблиця 26

Норми температури

У житлових приміщеннях: У спальнях: Коливання температури: по горизонталі по вертикалі Добові коливання: 20 – 22˚ С 16 – 18˚ С   не більш 2 – 3˚ С не більш 2 – 3˚ С у межах 2 – 3˚ С

 

Таблиця 32

Питання для самостійного опрацювання курсу

 

1. Визначення гігієни як науки, структура дисципліни, мета й завдання.

2. Методи санітарно-гігієнічних досліджень.

3. Основи гігієнічного нормування. Гігієнічні нормативи.

4. Санітарно-епідеміологічна служба. Попереджувальний та поточний санітарний контроль.

5. Гігієна планування населених місць. Урбанізація. Позитивні та негативні ознаки урбанізації.

6. Санітарно-гігієнічні принципи санітарного контролю будівництва житлових та громадських будинків. Види будинків. Класифікація житлових будинків.

7. Гігієнічні питання внутрішнього планування житлових будинків квартирного та готельного типу.

8. Санітарно-гігієнічна характеристика приміщень у гуртожитках.

9. Уплив факторів зовнішнього середовища на організм людини.

10. Фізіологічні механізми терморегуляції.

11. Гігієнічне значення температури повітря. Температурний режим в житлових приміщеннях.

12. Методика дослідження температурного режиму. Температурні шкали.

13. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика визначення вологості повітря.

14. Методика вимірювання та оцінки швидкості руху повітря. Методика побудови рози вітрів.

15. Визначення поняття «мікроклімат». Характеристика комфортного та дискомфортного мікроклімату.

16. Комплексна оцінка мікроклімату житлових і громадських приміщень.

17. Заходи щодо підтримки комфортного мікроклімату в різних кліматичних умовах.

18. Опалення. Види опалення – централізоване й місцеве опалення; водяне, променеве (радіаційне) та повітряне опалення.

19. Гігієнічна характеристика водяного опалення, переваги і недоліки.

20. Гігієнічна характеристика променевого опалення, переваги і недоліки.

21. Гігієнічна характеристика повітряного опалення, переваги і недоліки.

22. Джерела забруднення атмосферного повітря. Заходи щодо профілактики забруднення атмосферного повітря.

23. Джерела забруднення повітря житлових і громадських приміщень. Показники, що характеризують санітарно-гігієнічний стан повітряного середовища.

24. Хімічний склад атмосферного повітря та повітря, що видихає людина.

25. Гігієнічне значення вентиляції. Показники, що характеризують процес вентиляції.

26. Особливості природної та штучної вентиляції.

27. Методи оцінки ефективності вентиляції.

28. Кондиціювання повітря. Параметри вентиляції та кондиціювання у будинках готельного типу.

29. Значення світла для людини. Особливості будови і функціонування зорового аналізатора.

30. Освітленість, одиниці освітленості, нормування освітленості у закритих приміщеннях.

31. Гігієнічне значення яскравості світла, одиниці яскравості.

32. Спектральний склад видимого світла, його гігієнічне значення.

33. Основні гігієнічні показники природного освітлення.

34. Інсоляція. Типи інсоляційного режиму приміщень.

35. Основні гігієнічні показники штучного освітлення лампами розжарювання і люмінесцентними лампами. Різновиди освітлювальної арматури, їх гігієнічна характеристика.

36. Параметри освітленості в житлових і громадських будинках.

37. Поняття про шум. Анатомо-фізіологічні особливості слухового аналізатора.

38. Фізичні характеристики шуму (рівні шуму, спектральний состав шуму).

39. Фізіологічні характеристики шуму. Уплив шуму на організм людини.

40. Джерела шуму в населених пунктах і житлових будинках.

41. Гігієнічне нормування комунального шуму.

42. Профілактика негативного впливу та боротьба із шумом.

43. Методика вимірювання рівнів звукового тиску.

44. Санітарно-гігієнічна характеристика погодних умов. Класифікація погод.

45. Санітарно-гігієнічне значення клімату. Кліматоутворюючі фактори. Медична класифікація кліматичних умов.

46. Методика оцінки рекреаційних характеристик клімату.

47. Акліматизація та реакліматизація. Фази акліматизації. Фактори, що впливають на процес акліматизації.

48. Розрахунок тривалості хронофізіологічної адаптації.

49. Санітарно-гігієнічні вимоги до спальних корпусів курортно-оздоровчих закладів.

50. Основи раціонального харчування. Енергетична цінність харчового раціону.

51. Біологічне значення основних нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів).

52. Значення води для організму людини. Критерії якості питної води. Методи поліпшення якості води.

53. Фізіологічні норми споживання поживних речовин та енергії.

54. Захворювання, що обумовлені надлишковим або недостатнім харчуванням.

55. Лікувальне та лікувально-профілактичне харчування.

56. Харчові отруєння мікробної та немікробної етіології. Профілактика харчових отруєнь.

57. Санітарно-гігієнічна експертиза харчових продуктів.

58. Основи санітарного нагляду за будівництвом і реконструкцією підприємств харчової промисловості.

59. Санітарно-гігієнічні вимоги до устаткування й експлуатації підприємств громадського харчування.

60. Санітарні вимоги до транспортування та зберігання харчових продуктів.

61. Первинна (холодна) й теплова обробка харчових продуктів, реалізація готової їжі.

62. Особиста гігієна персоналу підприємств громадського харчування.

 

 


Критерії оцінювання
(відповідність шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні)
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 384 від 29 березня 2012 року

 

Оцінка ECTS За національною системою Визначення Відсоток оцінювання за модульно-рейтинговою системою
А ВІДМІННО (зараховано) відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 90 – 100 %
В ДУЖЕ ДОБРЕ (зараховано) вище середнього рівня з кількома помилками 82 – 89 %
С ДОБРЕ (зараховано) загалом правильна робота з кількома грубими помилками 74 – 81 %
D ЗАДОВІЛЬНО – посередньо, зі значною кількістю недоліків 64 – 73 %
E ЗАДОВІЛЬНО (зараховано) виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки 60 – 63 %
FX НЕЗАДОВІЛЬНО (не зараховано) з можливістю повторного складання 25 – 59 %
F НЕЗАДОВІЛЬНО (не зараховано) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни 0 – 34 %

 

 


 


Навчально-методичне видання

 

САНІТАРІЯ І ГІГІЄНА

Методичні рекомендації до проведення
лабораторних робіт

Українською мовою

 

За редакцією автора

Комп’ютерний макет – Виноградов О. О.

Коректор – Виноградов О. О.

 

_________________________________________________________

 

Здано до склад. **.**.2013 р. Підп. до друку **.**.2013 р.
Формат 60×84 1/16. Папір офсет. Гарнітура Times New Roman.
Друк ризографічний. Ум. друк. арк. **. Наклад 100 прим. Зам. № **.

_________________________________________________________

 

Видавець і виготовлювач

Видавництво Державного закладу
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, 91011, Тел. / факс: (0642) 58-03-20

e-mail: alma-mater@list.ru

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №3459 від 09.04.2009 р.


[1] Відношення загальної потужності ламп до одиниці площі підлоги.

[2] Відстань між протилежними стінами.

[3] Відстань між вікном та протилежною стіною.

САНІТАРІЯ І ГІГІЄНА

Методичні рекомендації до проведення
лабораторних робіт

 

 

Луганськ – 2013

УДК [613+614](076.5)

ББК 51.2р3

В49

 

Рецензенти:

Бойченко П. К. доктор медичних наук, доцент, завідувач кафедри лабораторної діагностики ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
Андреєва І. В. доктор медичних наук, професор кафедри хірургії з основами торакальної, кардіоваскулярної та пластичної хірургії ДЗ «Луганський державний медичний університет».
Самчук В. А. кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії, фізіології людини та тварин ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

 

Виноградов О. О.

В49 Санітарія і гігієна : метод. рек. до лаб. робіт / О. О. Виноградов, О. А. Виноградов; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. – 87 с.

 

Навчальний посібник містить рекомендації до проведення лабораторних робіт і включає основні найбільш поширені в галузі загальної та комунальної гігієни методики санітарно-гігієнічних досліджень.

Методичні рекомендації призначені студентам Інституту торгівлі, обслуговуючих технологій і туризму, які навчаються за фахом «Готельно-ресторанна справа».

 

Рекомендовано до друку Вченою радою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № ** від ** **** 2013 р.)

 

 

© Виноградов О. О. та ін., 2013

© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013



Зміст

Вступ. 5

Лабораторна робота № 1 (2 год.)
Методологія санітарно-гігієнічних досліджень. Гігієна повітряного середовища. Комплексна оцінка повітряного середовища в навчальній аудиторії. Мікроклімат 6

Додаток 1. 9

Лабораторна робота № 2 (2 год.)
Клімат і погода у гігієнічному відношенні. Рекреаційні характеристики клімату.
Акліматизація. 12

Лабораторна робота № 3 (2 год.)
Опалення і вентиляція житлових і громадських будівель. Гігієнічні вимоги і методи оцінки
природної й штучної вентиляції 22

Лабораторна робота № 4 (2 год.)
Раціональне освітлення, методи оцінки
природного й штучного освітлення. 26

Додаток 2. 30

Лабораторна робота № 5 (2 год.)
Санітарно-гігієнічне значення комунального
й виробничого шуму. Методи визначення
рівнів шуму. 33

Лабораторна робота № 6 (4 год.)
Основи раціонального харчування осіб різних
вікових груп. Оцінка адекватності харчування. Складання добового раціону 37

Додаток 3. 47

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.118.225 (0.059 с.)