![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Піхви сухожилків верхньої кінцівки
(vaginae tendinum membri superioris) Вони оточують сухожилки м’язів плеча і передпліччя (tendines musculorum brachii et antebrachii), розташовані в ділянці кисті (manus). Вони поділяються на: - долонні піхви зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales palmares); - тильні піхви зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales dorsales). До піхв сухожилків верхньої кінцівки (vaginae tendinum membri superioris) належить також міжгорбкова сухожилкова піхва (vagina tendinis intertubercularis), яка оточує у міжгорбковій борозні (sulcus intertubercularis) сухожилок довгої голівки двоголового м’яза плеча (caput longum musculi bicipitis brachii) і сполучається з порожниною плечового суглоба (cavitas articulationis humeri). Додолонних піхв зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales palmares) належать: - спільна піхва сухожилків м’язів - згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum) оточує сухожилки поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum superficialis et profundi) прoходить досередини долоні (palma), а на мізинці (digitus minimus) до кінцевої фаланги (phalanx distalis); - піхва сухожилка довгого м’яза - згинача великого пальця кисті (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi) – вкриває сухожилок однойменного м’яза (tendo musculi flexoris pollicis longi) до місця його прикріплення, тобто доходить до кінцевої фаланги (phalanx distalis); - синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus) оточують сухожилки поверхневого і глибокого м’язів-згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum superficialis et profundi) на II-IV пальцях (secundus-quartus [II-IV]), вони розташовані від рівня п’ястково-фалангових суглобів (articulationes metacarpophalangeae) до основ кінцевих фаланг (bases phalangium distalium). Ці піхви (vaginae synoviales digitorum manus) ізольовані від спільної піхви сухожилків м’язів-згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum). Синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus) сполучені вуздечками сухожилків (vincula tendinum) з фалангами (phalanges). Вуздечка сухожилків (vinculum tendinum), яка прямує: - до проксимальних фаланг (phalanges proximales), називається довгою вуздечкою (vinculum longum); - до середніх фаланг (phalanges mediae) – короткою вуздечкою (vinculum breve). - піхва сухожилка променевого м’яза - згинача зап’ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis) доходить до основи II п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi secundi [II]). На долоні (palma) формуються волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), які є продовженням долонного апоневрозу (aponeurosis palmaris) на пальці. Вони (vaginae fibrosae digitorum manus) утворюють передню стінку волокнисто-кісткових каналів (paries canalium fibroоsseorum anterior) для сухожилків м’язів-згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum).
У волокнистих піхвах пальців кисті розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus). Волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus) мають: - кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні проксимальних і середніх фаланг пальців (phalanges proximales et mediae digitorum); - хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні міжфалангових суглобів (articulationes interphalangeae). До тильних піхв зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales dorsales), що проходять у відповідних шести волокнисто-кісткових каналах під тримачем м’язів-розгиначів, належать: - піхва сухожилків довгого відвідного м’яза та короткого м’яза - розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis); - піхва сухожилків довгого та короткого променевих м’язів - розгиначів зап’ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium longi et brevis); - піхва сухожилка довгого м’яза - розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi); - піхва сухожилків м’язів - розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensorum digitorum et extensoris indicis); - піхва сухожилка м’яза - розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi); - піхва сухожилка ліктьового м’яза - розгинача зап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).
Сумки верхньої кінцівки (bursae membri superioris) Сумки верхньої кінцівки (bursae membri superioris) розташовані у певних місцях (між шкірою, фасціями, м’язами та сухожилками), містять синовіальну рідину і називаються за назвою певного м’яза. Це такі сумки: - підсухожилкова сумка трапецієподібного м’яза (bursa subtendinea musculi trapezii); - підшкірна надплечова сумка (bursa subcutanea acromialis); - піднадплечова сумка (bursa subacromialis); - піддельтoподібна сумка (bursa subdeltoidea); - сумка дзьобоподібно - плечового м’яза (bursa musculi coracobrachialis); - підсухожилкова сумка підостьового м’яза (bursa subtendinea musculi infraspinati); - підсухожилкова сумка підлопаткового м’яза (bursa subtendinea musculi subscapularis); - підсухожилкова сумка великого круглого м’яза (bursa subtendinea musculi teretis majoris);
- підсухожилкова сумка найширшого м’яза спини (bursa subtendinea musculi latissimi dorsi); - ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani); - ліктьова внутрішньосухожилкова сумка (bursa intratendinea olecrani); - підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachii); - двоголово - променева сумка (bursa bicipitoradialis); - міжкісткова ліктьова сумка (bursa cubitalis interossea).
Ділянки верхньої кінцівки (regiones membri superioris) 1Дельтоподібна ділянка (regio deltoidea). 2Плечова ділянка (regio brachialis) складається із: - задньої плечової ділянки (regio brachii posterior; regio brachialis posterior); - передньої плечової ділянки (regio brachii anterior; regio brachialis anterior). З обох сторін від двоголового м’яза плеча в передній плечовій ділянці (regio brachii anterior) розташовані: - присередня двоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis), де проходить судинно-нервовий пучок плеча; - бічна двоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis), де проходить головна вена (v. cephalica). Між борозною променевого нерва на плечовій кістці (sulcus nervi radialis humeri) спереду і триголовим м’язом плеча (m. triceps brachii) ззаду міститься канал променевого нерва (canalis nervi radialis), через який проходять променевий нерв (n. radialis), глибокі артерія і вени плеча (arteria et venae profundae brachii). 3Ліктьова ділянка (regio cubitalis) має: - задню ліктьову ділянку (regio cubitalis posterior); - передню ліктьову ділянку (regio cubitalis anterior), в якій розташована ліктьова ямка (fossa cubitalis). Ліктьова ямка (fossa cubitalis) має форму ромба і оточена: - із зовнішнього боку та знизу плечо-променевим м’язом (m. brachioradialis); - присередньо та знизу круглим м’язом-привертачем (m. pronator teres); - угорі плечовим м’язом (m. brachialis); - дном ямки є плечовий м’яз (m. brachialis). 4Передплічна ділянка (regio antebrachialis) має: - передню передплічну ділянку (regio antebrachii anterior; regio antebrachialis anterior); - задню передплічну ділянку (regio antebrachii posterior; regio antebrachialis posterior); - променевий край (margo radialis) або бічний край (margo lateralis); - ліктьовий кра й (margo ulnaris) або присередній край (margo medialis). Між м’язами переднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii anterioris) утворюється три борозни, де проходять судини та нерви: - променева борозна (sulcus radialis) – між плечо-променевим м’язом (musculus brachioradialis) і променевим м’язом-згиначем зап’ястка (musculus flexor carpi radialis); - серединна борозна (sulcus medianus) – між променевим м’язом-згиначем зап’ястка (m. flexor carpi radialis) і поверхневим м’язом-згиначем пальців кисті (musculus flexor digitorum superficialis manus); - ліктьова борозна (sulcus ulnaris) – між ліктьовим м’язом-згиначем зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris) і поверхневим м’язом-згиначем пальців кисті (musculus flexor digitorum superficialis manus). 5Ділянка кисті (regio manus) має: - зап’ясткову ділянку (regio carpalis), яка складається з: - передньої зап’ясткової ділянки (regio carpalis anterior); - задньої зап’ясткової ділянки (regio carpalis posterior); - тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus); - долоню (palma; vola), або долонну ділянку (regio palmaris); - тенар (thenar), або підвищення великого пальця (eminentia thenaris); - гіпотенар (hypothenar), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris); - п’ясткову ділянку (regio metacarpalis); - пальці кисті (digiti manus) мають: - долонні поверхні пальців (facies palmares digitorum); - тильні поверхні пальців (facies dorsales digitorum). Пальці кисті (digiti manus) поділяються на: - великий палець кисті (pollex); перший палець [I] (digitus primus [I]); - вказівний палець (index); другий палець [II] (digitus secundus [II]); - середній палець (digitus medius); третій палець [III] (digitus tertius [III]); - перстеневий палець (digitus anularis); четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]);
- мізинець (digitus minimus); п’ятий палець [V] (digitus quintus [V]). М’ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri inferioris)
Вони поділяються на: - м’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici), або м’язи пояса нижньої кінцівки (musculi cinguli membri inferioris); - м’язи вільної частини нижньої кінцівки (musculi partis liberae membri inferioris). Вільна частина нижньої кінцівки має такі відділи: - передній відділ стегна (compartimentum femoris anterius), або відділ розгиначів стегна (compartimentum femoris extensorum); - задній відділ стегна (compartimentum femoris posterius), або відділ згиначів стегна (compartimentum femoris flexorum); - присередній відділ стегна (compartimentum femoris mediale), або привідний відділ стегна (compartimentum femoris adductorum); - передній відділ гомілки (compartimentum cruris anterius), або відділ розгиначів гомілки (compartimentum cruris extensorum); - задній відділ гомілки (compartimentum cruris posterius), або відділ згиначів гомілки (compartimentum cruris flexorum), який складається з: - поверхневої частини (pars superficialis), або литкової частини (pars gastrocnemialis) чи триголової частини (pars tricipitalis); - глибокої частини (pars profunda), або камбалоподібної частини (pars solealis); - бічний відділ гомілки (compartimentum cruris laterale), або малогомілковий відділ гомілки (compartimentum cruris fibularium, або compartimentum cruris peroneorum); - тил стопи (dorsum pedis); - підошву (planta).
М’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici), або м’язипоясанижньоїкінцівки (musculi cinguli membri inferioris) Вони поділяються на: - внутрішні м’язи; - зовнішні м’язи. До внутрішніх м’язів тазового пояса (musculi cinguli pelvici interni) належать: 1Клубово - поперековий м’яз (musculus iliopsoas). Він утворений двома м’язами: клубовим м’язом (musculus iliacus) та великим поперековим м’язом (musculus psoas major), які, починаючись на поперекових хребцях (vertebrae lumbales) і кульшовій кістці (os coxae), з’єднуються між собою і формують єдиний м’яз, який прикріплюється до стегнової кістки (femur). - клубовий м’яз (musculus iliacus). Він розміщений в клубовій ямці (fossa iliaca). Початок: від верхніх двох третин клубової ямки (fossa iliaca), внутрішньої губи клубового гребеня (labium internum cristae iliacae), передньої крижово-клубової зв’язки (lig. sacroiliacum anterius). Прикріплення: з’єднується з великим поперековим м’язом (musculus psoas major). - великий поперековий м’яз (musculus psoas major). Він прилягає до тіл поперекових хребців (corpora vertebrarum lumbalium) і розташований на задній стінці черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis). Початок: від бічної поверхні тіл хребців (facies lateralis corporum vertebrarum), міжхребцевих дисків (disci intervertebrales) і від поперечних відростків XII грудного та I-V поперекових хребців.
Прикріплення: пройшовши граничну лінію таза (linea terminalis pelvis), з’єднується з клубовим м’язом (musculus iliacus), утворюючи клубово-поперековий м’яз (musculus iliopsoas). Прикріпленняклубово - поперекового м’яза (musculus iliopsoas): до малого вертлюга стегнової кістки (trochanter minor femoris). Функція клубово - поперекового м’яза (musculus iliopsoas): згинає та відвертає стегно (flexio et supinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) нахиляє таз (pelvis) разом із тулубом (truncus) уперед. 2Малий поперековий м’яз (musculus psoas minor), він є непостійним м’язом. Початок: від бічної поверхні тіл XII грудного та I поперекового хребців та міжхребцевим диском (discus intervertebralis) між ними. Прикріплення: до дугоподібної лінії клубової кістки (linea arcuata ossis ilii), клубово-лобкового підвищення (eminentia iliopubica). Частина сухожилкових пучків проходить у клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus) і широку фасцію (fascia lata). Функція: натягує клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus); напружує широку фасцію (fascia lata), дещо згинає в поперековій ділянці хребтовий стовп (columna vertebralis). 3Внутрішній затульний м’яз (musculus obturatorius internus). Початок: від краю затульного отвору (margo foraminis obturati) і від внутрішньої поверхні затульної перетинки (facies interna membranae obturatoriae), тазової поверхні клубової кістки над затульним отвором і від затульної фасції (fascia obturatoria). Прикріплення: до вертлюгової ямки стегнової кістки (fossa trochanterica femoris). Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa). 4Грушоподібний м’яз (musculus piriformis). Початок: від тазової поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), збоку від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora). Прикріплення: до верхівки великого вертлюга стегнової кістки (apex trochanteris majoris femoris). Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), дещо відводить його (abductio femoris), при спиранні на одну ногу бере участь в нахилі таза в свій бік і вперед. До зовнішніх м’язівтазового пояса (musculi cinguli pelvici externi) належать: 1Верхній близнюковий м’яз (musculus gemellus superior) Початок: від сідничної ості (spina ischiadica). Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон вплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi obturatorii). Функція: обертає стегно назовні (rotatio externa femoris). 2Нижній близнюковий м’яз (musculus gemellus inferior). Початок: від сідничного горба (tuber ischiadicum). Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон вплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi obturatorii). Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa). 3 Великий сідничний м’яз (musculus gluteus maximus). Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) позаду задньої сідничної лінії (linea glutea posterior), від клубового гребеня (crista iliaca), а також від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), задньої поверхні куприка (facies coccygis posterior) і крижово-горбової зв’язки (lig. sacrotuberale). Прикріплення: до сідничної горбистості стегнової кістки (tuberositas glutea femoris) та бічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale); частина м’язових пучків вплітається у клубово-великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis).
Функція: розгинає стегно (extensio femoris), відводить стегно (abductio femoris), відвертає стегно (supinatio femoris), при фіксованому стегні розгинає таз і тулуб (extensio pelvis et trunci), утримуючи тулуб (truncus) у вертикальному положенні. 4 Середній сідничний м’яз (musculus gluteus medius). Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) між передньою та задньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et posterior) спереду і знизу та клубовим гребенем (crista iliaca) зверху і ззаду. Прикріплення: до верхівки та зовнішньої поверхні великого вертлюга (apex et facies externa trochanteris majoris). Функція: відводить стегно (abductio femoris); передні м’язові волокна привертають стегно (pronatio femoris), задні відвертають його (supinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) м’яз утримує таз (pelvis) із тулубом (truncus) у вертикальному положенні. 5Малий сідничний м’яз (musculus gluteus minimus). Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa ossis ilii) між передньою та нижньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et inferior) і від краю великої сідничної вирізки (margo incisurae ischiadicae majoris). Прикріплення: до переднього краю великого вертлюга (margo anterior trochanteris majoris); частина м’язових пучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба (capsula articularis articulationis coxae). Функція: відводить стегно (abductio femoris); його передні м’язові пучки беруть участь у обертанні стегна досередини (rotatio femoris interna); його задні м’язові пучки беруть участь у обертанні назовні (rotatio externa). 6Квадратний м’яз стегна (musculus quadratus femoris). Початок: від верхньої частини сідничного горба (pars superior tuberis ischiadici). Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня (pars superior cristae intertrochantericae). Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), приводить стегно (adductio femoris). 7Зовнішній затульний м’яз (musculus obturatorius externus). Початок: від кульшової кістки (os coxae) вздовж краю затульного отвору (margo foraminis obturati) та від зовнішньої поверхні затульної перетинки (facies externa membranae obturatoriae). Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica). Частина м’язових пучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба (capsula articularis articulationis coxae). Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), бере участь в його згинанні, підтримує знизу голівку стегнової кістки (caput femoris). 8М’яз - натягувач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae). Початок: від зовнішньої губи клубового гребеня (labium externum cristae iliacae) до верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior). На межі між верхньою і середньою третиною стегна цей м’яз (musculus tensor fasciae latae) переходить в клубово-великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis) широкої фасції стегна (fascia lata). Прикріплення клубово-великогомілкового пасма (tractus iliotibialis): до бічного відростка великогомілкової кістки (condylus lateralis femoris). Функція: згинає стегно (flexio femoris), натягує клубово-великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis); укріплює колінний суглоб (art. genus) в розігнутому положенні.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 363; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.153.79 (0.071 с.) |