ТОП 10:

Піхви сухожилків пальців стопи



(vaginae tendinum digitorum pedis)

До їх складу входять:

- волокнисті піхви пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які мають:

- кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae);

- хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae);

- синовіальні піхви пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis), які мають:

- вуздечки сухожилків (vincula tendinum).

Сухожилки м’язів, проходячи під тримачем м’язів, вкриваються синовіальним шаром, який утворює для них синовіальні піхви (vaginae synoviales).

При переході на стопу (pes) фасція гомілки (fascia cruris) утворює:

- тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis);

- підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris).

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) дуже тонка.

Між поверхневою та глибокою пластинками цієї фасції (laminae superficialis et profunda fasciae dorsalis pedis) розташовані:

- сухожилки довгих та коротких м’язів-розгиначів пальців стопи (tendines musculorum extensorum digitorum longorum et brevium pedis);

- судини і нерви (vasa et nervi).

Ця фасція (fascia dorsalis pedis) переходить у тильний апоневроз пальців стопи (aponeurosis dorsalis digitorum pedis).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) розташовується безпосередньо під шкірою підошви стопи (cutis plantae pedis).

Він має поперечні пучки (fasciculi transversi), які формують поверхневу поперечну плеснову зв’язку (ligamentum metatarsale transversum superficiale).

Поздовжні пучки підошвового апоневроза (fasciculi longitudinales aponeurosis plantaris) починаються від п’яткового горба п’яткової кістки (tuber calcaneum ossis calcanei) і на рівні плеснових кісток (ossa metatarsalia) розщеплюються на п’ять плоских пучків, які досягають пальців (digiti) та вплітаються в стінки їх волокнистих піхв (vaginae fibrosae).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris):

- укріплює поздовжні та поперечне склепіння стопи (arcus pedis longitudinales et transversi);

- захищає м’які тканини підошви (planta) від ушкодження.

Глибока пластинка підошвового апоневроза (lamina profunda aponeurosis plantaris), яка покриває підошвові міжкісткові м’язи (musculi interossei plantares), називається міжкістковою підошвовою фасцією (fascia interossea plantaris).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) щільно зрощений із нижньою поверхнею короткого м’яза-згинача пальців (facies inferior musculi flexoris digitorum brevis).

Від верхньої поверхні короткого м’яза згинача пальців (facies superior musculi flexoris digitorum brevis), що прилягає до м’язів підошви (musculi plantares), відходять до кісток стопи у сагітальній площині такі міжм’язові перегородки (septa intermuscularia):

- бічна міжм’язова перегородка (septum intermusculare laterale);

-присередня міжм’язова перегородка (septum intermusculare mediale).

Ці перегородки (septa intermuscularia laterale et mediale)відокремлюють середню групу м’язів підошви від присередньої і бічної груп.

На підошві між коротким м’язом-згиначем пальців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м’язом великого пальця стопи (musculus abductor hallucis) утворюється присередня підошвова борозна (sulcus plantaris medialis).

На підошві між коротким м’язом-згиначем пальців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м’язом мізинця (musculus abductor digiti minimi pedis) утворюється бічна підошвова борозна (sulcus plantaris lateralis).

Через ці борозни ідуть кровоносні судини та нерви підошви (vasa sanguinea et nervi plantares).

 

Сумки нижньої кінцівки

(bursae membri inferioris)

Сумки нижньої кінцівки (bursae membri inferioris) розташовуються між:

- шкірою;

- фасціями;

- м’язами;

- сухожилками.

Ці сумки містять синовіальну рідину.

До сумок нижньої кінцівки (bursae membri inferioris) належать:

- вертлюговa підшкірна сумка (bursa subcutanea trochanterica);

- вертлюговa сумка великого сідничного м’яза (bursa trochanterica musculi glutei maximi);

- вертлюгові сумки середнього сідничного м’яза (bursae trochantericae musculi glutei medii);

- вертлюгові сумки малого сідничного м’яза ((bursae trochantericae musculi glutei minimi);

- сумка грушоподібного м’яза (bursa musculi piriformis);

- сіднична сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa ischiadica musculi obturatorii interni);

- підсухожилкова сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa subtendinea musculi obturatorii interni);

- міжм’язові сумки сідничних м’язів (bursae intermusculares musculorum gluteorum);

- сіднична сумка великого сідничного м’яза (bursa ischiadica musculi glutei maximi);

- клубово-гребінна сумка (bursa iliopectinea);

- клубова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea iliaca);

- верхня сумка двоголового м’яза стегна (bursa musculi bicipitis femoris superior);

- переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris);

- переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris);

- переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris);

- наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris);

- піднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea infrapatellaris);

- глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda);

- підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки (bursa subcutanea tuberositatis tibiae);

- підсухожилкові сумки кравецького м’яза (bursae subtendineae musculi sartorii);

- гусяча сумка (bursa anserina);

- нижня підсухожилкова сумка двоголового м’яза стегна (bursa subtendinea musculi bicipitis femoris inferior);

- підпідколінний закуток (recessus subpopliteus);

- бічна підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis);

- присередня підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis);

- сумка півперетинчастого м’яза (bursa musculi semimembranosi);

- підшкірна сумка бічної кісточки (bursa subcutanea malleoli lateralis);

- підшкірна сумка присередньої кісточки (bursa subcutanea malleoli medialis);

- підсухожилкова сумка переднього великогомілкового м’яза (bursa subtendinea musculi tibialis anterioris);

- підшкірна п’яткова сумка (bursa subcutanea calcanea);

- сумка п’яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

 

Ділянки нижньої кінцівки

Сіднична ділянка (regio glutealis) має:

- сідничну борозну (sulcus glutealis);

- відхідникову щілину (crena analis; crena ani), або міжсідничну щілину (crena interglutealis).

Кульшова ділянка (regio coxae).

Стегнова ділянка (regio femoris) має:

- задню стегнову ділянку (regio femoris posterior);

- передню стегнову ділянку (regio femoris anterior), в якій розташований

- стегновий трикутник (trigonum femorale).

Колінна ділянка (regio genus) має:

- передню колінну ділянку (regio genus anterior);

- задню колінну ділянку (regio genus posterior), в якій розташованa

- підколінна ямка (fossa poplitea).

Гомілкова ділянка (regio cruris) має:

- передню гомілкову ділянку (regio cruris anterior);

- задню гомілкову ділянку (regio cruris posterior), в якій виділяють

- литкову ділянку (regio surae);

- передню надп’ятково-гомілкову ділянку (regio talocruralis anterior);

- задню надп’ятково-гомілкову ділянку (regio talocruralis posterior), в якій виділяють:

- бічну закісточкову ділянку (regio retromalleolaris lateralis);

- присередню закісточкову ділянку (regio retromalleolaris medialis).

Ділянка стопи (regio pedis) має:

- п’яткову ділянку (regio calcanea);

- тил стопи (dorsum pedis), або тильну ділянку стопи (regio dorsalis pedis);

- підошву (planta), або підошвову ділянку (regio plantaris);

- бічний край стопи (margo lateralis pedis), або малогомілковий край стопи (margo fibularis pedis);

- присередній край стопи (margo medialis pedis), або великогомілковий край стопи (margo tibialis pedis);

- поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis), в якому розрізняють:

- бічну частину (pars lateralis);

- присередню частину (pars medialis);

- проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);

- дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis);

- заплеснову ділянку (regio tarsalis);

- плеснову ділянку (regio metatarsalis);

- пальці стопи (digiti pedis), а саме:

- великий палець стопи (hallux), або перший палець [I] (digitus primus [I]),

- другий палець [II] (digitus secundus [II]),

- третій палець [III] (digitus tertius [III]),

- четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]),

- мізинець (digitus minimus), або п’ятий палець [V] (digitus quintus [V]).

Пальці стопимають:

-підошвові поверхні пальців (facies plantares digitorum);

- тильні поверхні пальців (facies dorsales digitorum).

 


 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.102.38 (0.008 с.)