Капітал п-ва та його кругообіг.

Капітал підприємства можна визначити як відособлений елемент, первинну ланку системи відносин капі­талістичної власності, в межах якої певні об'єкти (засоби праці тощо) є знаряддям привласнення частини неоплаченої праці певної кількості найманих робітників і службовців.

Загальне визначення "капітал підприємства" конкретизуєть­ся у поняттях "капітал індивідуального підприємства", "капітал монополістичного підприємства", "капітал акціонерного підпри­ємства" тощо.

Капітал акціонерного товариства існує у формі реального та фіктивного. Реальний капітал — капітал, що використовуєть­ся у процесі обороту промислового, торговельного і грошового й обслуговує, насамперед, рух промислового капіталу. Його речовим змістом є засоби ви­робництва, готова продукція, незавершене будівництво та ін. Ре­альний капітал акціонерного товариства представлений номіналь­ною вартістю акцій, які випускають на величину статутного фонду акціонерного товариства.

Фіктивний капітал акціонерного товариства — це частка реального капіталу у формі акцій, облігацій, паперових представ­ників дійсного капіталу, вартість яких зростає у процесі не безпосереднього виробництва, а особливого обігу. Фіктивний капі­тал зазвичай більший за реальний.. Це пояснюється тим, що за сприятливої економічної кон'юнктури курс акцій значно вищий від їх номінальної вартості; коли цінні папери акціонерного товариства стають об'єктом торгівлі, їхні ціни ви­значаються не лише доходом, який вони приносять, а й позичко­вим відсотком. Дохід починає капіталізуватися, виходячи з на­явного рівня позичкового відсотка (може бути і мен­шим за реальний під час економічних криз, різкого зниження курсу акцій, біржових спекуляцій тощо).

Найглибше структура капіталу підприємства може бути пізна­на у випадку виділення в його межах змінного та постійного капіталу.Постійний капітал бере участь у про­цесі праці своїм речовим змістом, є фактором виробництва, ство­рення споживчих вартостей, але не бере участі в процесі збільшен­ня вартостей, а отже, не створює додаткової вартості.

Змінний капітал - збільшує початкову вартість, тобто не тільки відтворює власний еквіва­лент, який отримує працівник у формі заробітної плати, а й ство­рює надлишок вартості — додаткову вартість. Таку ж роль вико­нує і праця функціонуючого підприємця. Якщо він є водночас і власником, то отримує за свою працю підприємницький дохід. Коли ж підприємець не є власником, він отримує зарплатню. Ро­боча сила не лише створює працею споживчі вартості, корисність товарів і послуг, а й зберігає вартість спожитих засобів виробниц­тва, переносить її на продукт як складову його вартості. Внаслі­док цього робоча сила є фактоутворюючим елементом вартості. Абстрактною працею до вартості спожитих засобів виробництва додатково приєднується нова вартість.

Кругообіг капіталу - це рух капі­талу у сфері виробництва й обігу, у процесі якого він послідовно набуває грошової, продуктивної і товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. У даному випадку капітал є рухом.

У політекономічному аспекті кругообіг капіталу означає зростання обсягів капіталу (капіталістичної власності у сфері виробництва й обігу) та його перехід з однієї форми в іншу внаслі­док експлуатації найманої праці та синергічного ефекту від взає­модії змінного з постійним капіталом, передусім, засобами праці.

Водночас кожний вид капіталу (індивідуальний, акціонерний, монополістичний, державний, інтернаціональний та ін.) починає свій рух у сфері обігу в формі певної суми грошей або грошового капіталу й авансується, насамперед, на купівлю засобів вироб­ництва (З_в) робочої сили (Р_с). Внаслідок цього перша стадія кру­гообігу капіталу виражається формулою Г – Т <

Внаслідок цієї операції грошовий капітал перетворюється на елемент продуктивного капіталу, на речові й особисті фактори виробництва, на постійний і змінний капітал.

На другій стадії кругообігу капіталу відбувається поєднання (техніко-економічне та соціально-економічне) робочої сили із засобами виробництва. Крім того, при цьому виникає синергіч­ний ефект (нова продуктивна сила, втілена у більшій масі додат­кової вартості). Тому друга стадія є найважливішою.

На третій стадії рух капіталу знову здійснюється у сфері обі­гу при реалізації виготовлених товарів. У процесі реалізації, втіле­ної у товарах додаткової вартості, товарна форма капіталу пере­творюється на грошову (тобто початкову форму). Отже, капітал здійснює круговий рух, поступово набуваю­чи форм грошового, продуктивного і товарного капіталу. За­гальна формула кругообігу капіталу внаслідок цього має такий виглял:

Д-Т<

Безперервність процесу кругообігу капіталу забезпечується як послідовною зміною однієї форми капіталу іншою, так і одно­часним перебуванням промислового капіталу в усіх трьох фор­мах. Одна частина промислового капіталу знаходиться у вигляді грошового (для купівлі верстатів, машин, устаткування, сирови­ни, виплати заробітної плати та ін.), друга — продуктивного (фун­кціонуючі засоби виробництва та робоча сила), третя — товарно­го (готових до реалізації товарів і товарів, що реалізуються). Між ними існують певні пропорції. Внаслідок цього здійснюється відносно відокремлений кругообіг кожної із цих форм капіталу, тобто кругообіг грошового, продуктивного і товарного капіталу, які є функціональними формами капіталу, тобто формами, в яких капітал функціонує та розвивається.