Мета роботи: аналіз правового положення суб'єктів інноваційної діяльності, характеристика теоретичних положень щодо правового статусу і механізму взаємодії вказаних суб'єктів.

Стр 1 из 4Следующая ⇒

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Науково-технічний прогрес, визнаний у всьому світі як найважливіший чинник економічного розвитку, усе частіше пов'язується з поняттям інноваційного процесу. Це єдиний у своєму роді процес, що об'єднує науку, техніку, економіку, підприємництво і менеджмент. Він полягає у використанні інновації та охоплює стадії від зародження ідеї до її комерційної реалізації.

Наша країна завжди приділяла особливу увагу розвитку науки і техніки. Проте не секрет, що, володіючи значними науковими розробками, передовими ідеями, ми часто відстаємо в освоєнні прогресивних технологій і навіть тих, які народилися в наший країні. Таке становище пояснюється не чим іншим, як прорахунками в технічній політиці, а деколи небажанням зазирнути в завтрашній день. Необхідність ефективної адаптації управління до економічних умов, що постійно змінюються, потребує всестороннього вивчення нових концепцій, які використовуються у світовій практиці. Тому численні розробки інших країн у сфері теорії нововведень, що мають свою передісторію і досвід застосування, є актуальними і мають стати предметом всестороннього аналізу. У всіх розвинених країнах вже склалася ціла царина науки - інноватика, яка займається вивченням інноваційного процесу.

Так, узагальнюючи досвід розвинених країн світу, ми прийшли до висновку, що запорукою економічного зростання як окремого підприємства, так і економіки країни вцілому, є розвиток та стимулювання інноваційної діяльності. Саме з розвитком інноваційної діяльності пов'язують подолання кризового стану вітчизняної економіки, зростання обсягів виробництва, вихід на нові ринки, адаптацію підприємства до ринкового середовища [43, с. 14]. Ще у 1977 році спеціальна комісія сенату США зауважувала, що найближчим часом і у віддаленому майбутньому наука і технологія заслуговуватимуть на більшу увагу, ніж будь-який інший елемент національної політики. І вже на сьогодні, як відомо, здатність генерувати й впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу стає однією з найголовніших умов забезпечення конкурентоспроможності як національної економіки в глобальному конкурентному середовищі, так і окремих товаровиробників на конкретних ринках [73, с. 68].

Існує науково-практична потреба в комплексних розробках різних аспектів інноваційних правовідносин. Зокрема, велике значення має питання про суб'єктний склад інноваційної діяльності.

Ступінь наукового дослідження теми. У сучасній науковій літературі вітчизняні та зарубіжні автори піднімають і розглядають різні проблеми розвитку інноваційних процесів, формують теоретичні і методологічні засади державного регулювання інноваційними процесами. Серед них слід відзначити праці українських вчених В.Александрової, Ю.Бажала, Л.Безчасного, О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Геєця, Н.Гончарової, М.Данька, Г.Доброва, А.Кінаха, А.Коренного, О.Лапко, І.Лукінова, Ю.Пахомова, А.Поручника, В.Семиноженка, В.Сіденка, В.Хаустова та зарубіжних вчених Г.Бакоша, І.Балабанова, Д.Белла, Л.Водачка, А.Вольського, С.Глазьєва, А.Дагаєва, І.Дворжака, М.Делягіна, П.Дракера, П.Завліна, В.Іванова, М.Іванова, Н.Іванової, В.Іноземцева, С.Квятковського, Гж.Колодка, В.Мединського, М.Морітані, Ю.Морозова, Е.Менсфілда, Г.Попова, А.Пригожина, Е.Росселя, Б.Санто, Б.Твісса, Е.Уткіна, Р.Фатхутдинова, М.Хучека, А.Хемілтона, П.Шеко, Н.Шелюбської, Й.Шумпетера та ін.

Мета роботи: аналіз правового положення суб'єктів інноваційної діяльності, характеристика теоретичних положень щодо правового статусу і механізму взаємодії вказаних суб'єктів.

Постановка мети визначила формулювання завдань, які підлягають вирішенню в контексті дослідження:

- проаналізувати з агальні засади законодавства у сфері інноваційної діяльності;

- визначити поняття «інноваційна діяльність» на основі аналізу джерел права в Україні і правової доктрини;

- дати загальну характеристику видів суб’єктів інноваційної діяльності;

- розкрити особливості та правовий статус елементів суб’єктів інноваційної діяльності;

- виокремити мету і принципи державної інноваційної діяльності;

- класифікувати державні органи управління інноваційною діяльністю;

- розкрити суть фінансової підтримки інноваційної діяльності;

- охарактеризувати охорону праці і безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі створення суб'єктів інноваційної діяльності.

Предметом дослідження виступають правові норми сучасного законодавства, регулюючі питання правового статусу суб'єктів інноваційної діяльності, у тому числі ознаки суб'єкта інноваційної діяльності, роль держави в здійсненні інноваційної діяльності, механізм взаємодії суб'єктів інноваційної діяльності і питання фінансової підтримки суб’єктів інноваційної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичні методи пізнання та системний підхід до аналізу економічних процесів та зв’язків. Дослідження базується на використанні методів та інструментів теорії інновацій – при визначенні теоретико-методологічної сутності інновацій, інноваційної діяльності та інноваційної політики, державного регулювання – при обґрунтуванні основних форм, методів та інструментів реалізації інноваційної політики, а також статистичного, порівняльного та структурного аналізів при визначенні основних тенденцій розвитку інноваційної діяльності на глобальному, регіональному та національному рівнях тощо.

РОЗДІЛ І

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЇЇ СУБ'ЄКТІВ

Загальні засади законодавства у сфері інноваційної діяльності

Однією зі складових переходу України до сталого розвитку є економічна система, структурна перебудова якої має здійснюватися шляхом переходу від індустріально-аграрної моделі екстенсивного типу до конкурентоспроможної інноваційної ринкової економіки з інтенсивним типом розвитку. Головними чинниками, які безпосередньо впливають на ефективність цього переходу є правова та фінансова підтримки з боку держави, на сам перед можливість здійснювати науково-технічну та інноваційну діяльність в правовому полі.
Вивчаючи досвід розвинених країн звертає увагу той факт, що головним рушієм економічного зростання стала інноваційна діяльність. Інноваційний розвиток у відповідності до Лісабонської програми (доповненої у Ґетеборгу, Стокгольмі та Барселоні) є одним із пріоритетних напрямів розвитку країн-учасниць Європейського Союзу [50, с.15-21].

Інноваційна діяльність в Україні має нормативно-правове підґрунтя у вигляді законів та постанов, що регулює процеси науково-технічної та інноваційної діяльності.

В сучасних умовах орієнтації вітчизняної економіки на підвищення конкурентоспроможності та бажання подолати наслідки імпортозалежності на як найбільше видів товарів в усіх галузях економіки, дуже важливого значення набуває активізація науково-технічної та інноваційної діяльності, оскільки без цього неможливо здійснити прогресивних структурних зрушень в економічній системі нашої держави та забезпечити сталий соціально-економічний розвиток.

Щоб зрозуміти перспективи та проблеми інноваційної діяльності в нашій країні, треба звернути більш детальну увагу на законодавчо-правову базу яка регулює це питання.

Інноваційна діяльність регулюється низкою нормативно-правових актів різної юридичної сили - від законів до локальних нормативно-правових актів.

РОЗДІЛ 2

Таблиця 1