Дидактичні погляди К.Д. Ушинського



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дидактичні погляди К.Д. Ушинського



середині XIX століття на чолі з К.Д. Ушинским активно всебічно вивчалася і розроблялася теорія розвивального навчання. Ідеї ​​К.Д. Ушинського були розвинені його послідовниками: Н. А. Корф, В. П. Вахтерів, Н.Ф. Бунаков, В.І. Водовозов, Д.Д. Семенов, Д.І. Тихомиров, В.Я. Стоюнін та інші. Теорія розвивального навчання мала велике значення в розвитку педагогіки початкового навчання і закономірно зробила великий вплив на прогресивних педагогів другої половини XIX - початку XX століття, які не тільки сприйняли, а й значно просунули вперед передові ідеї розвиваючого навчання як в теорії, так і в практиці передові ідеї розвивального навчання К.Д. Ушинського.
Цілі і завдання навчання К.Д. Ушинський розглядав в контексті розвитку особистості.
Він виділяв такі чинники виховання особистості:
навмисні, тобто ті цілі і завдання, які заздалегідь поставлені вихованням;
ненавмисні, тобто ті, які впливають на дитину безпосередньо в тому середовищі, в якій він знаходиться.
Критикуючи одночасно і теорію матеріального освіти, і теорію формального, відзначаючи їх однобокість, К.Д. Ушинський стверджував, що метою навчання має бути збагачення розуму дитини необхідними знаннями при одночасному розвитку його розумових здібностей.
Таким чином, К.Д. Ушинський по суті постулював нерозривність цілей формального і матеріального освіти. При цьому щоб побудувати процес навчання у відповідності з закономірностями психічного розвитку дитини, необхідно використовувати кращі сторони як формального, так, і, матеріального освіти, оскільки тільки такий підхід і зможе забезпечити розумовий розвиток дитини в процесі засвоєння ним знань та їх переробки.
Іншими словами, мета навчання, за К.Д. Ушинського - розвиток мислення, здібностей, на певній сумі знань, які необхідні в житті, а завдання навчання - створити умови для різноманітної діяльності дитини на уроці.
У відповідності з цілями освіти К.Д. Ушинський вирішував і проблеми змісту освіти, вважаючи за необхідне залишити "в наших школах і в наших підручниках тільки те, що дійсно необхідно і корисно для людини ..." К.Д. Ушинський зазначав, що "наукова та педагогічна виклад науки дві речі різні". Відібраний для школи матеріал тієї чи іншої науки необхідно обробити і пристосувати його до особливостей дитячого віку. Уважний розгляд принципів свідчить про те, що в них домінує ідея розвивального навчання. "Не науки повинні схоластично укладатися в голові учня, а знання та ідеї, що повідомляються якими б то не було науками, повинні органічно будуватися в світлий і, по можливості, широкий погляд на світ і його життя» - стверджував К. Д. Ушинський.
К.Д. Ушинський пропонував піддати "сильному перегляду навчальний матеріал і вщент переробити програми навчання". Одним з головних недоліків шкільної програми К.Д. Ушинський вважав відрив змісту від життя, від потреб суспільства: "... пора б вже піддати генеральному перегляду всі науки і всі відомості ... у педагогічному відношенні такого ж, якому піддав їх Бекон колись у філософії ..." Ушинський вважав, що наукові знання безперервно ростуть, і що ці величезні наукові цінності не можуть механічно бути перенесені до школи, їх необхідно переглянути і впорядкувати, логічно спростити відповідно до віку дитини. Заслуга К.Д. Ушинського полягала в тому, що він займався переробкою наукових знань у відповідності з віковими та психологічними особливостями учнів, тобто переробкою наукової системи в дидактичну.
2. Дидактичні принципи, проголошені К.Д. Ушинського
Доступність навчання (природосообразно). К.Д. Ушинський стверджував, що зміст навчання має бути адаптованим з урахуванням розумових і фізичних можливостей учнів, досягнутого ними рівня знань і вмінь, розвитку. Разом з тим досліджуваний матеріал повинен вимагати від дітей певних зусиль для його засвоєння. На думку Ушинського, навчання може виконати освітні та виховні завдання лише в тому випадку, якщо воно буде дотримуватися три основні умови: зв'язок з життям, відповідність з природою дитини та особливостями його психофізичного розвитку, і навчання рідною мовою.
Принцип науковості навчання. У змісті загальної освіти К.Д. Ушинський приділяв велике місце природничих знань, а в постановці викладання гуманітарних предметів виступав проти одностороннього, класичного його напрями.
Ушинський затвердив у російській дидактиці принцип навчання, що виховує (єдності навчання і виховання). Якщо розвиток, формування та виховання особистості здійснюється в єдності своєму через навчання, то саме навчання неминуче, на думку Ушинського, повинно бути розвиває й виховують. Навчання Ушинський вважав могутнім органом виховання. Наука повинна діяти не тільки на розум, але й на душу, почуття.
Систематичність і послідовність у навчанні. К.Д. Ушинський попереджав про те, що голова, наповнена уривчастими, нескладна знаннями, схожа на комору, в якій все безладно і де сам хазяїн не відшукає те, що йому потрібно. Щоб цього не відбувалося, знання і вміння дітей повинні представляти собою певну систему, а їх формування - здійснюватися у такій послідовності, щоб досліджуваний елемент навчального матеріалу був логічно пов'язаний з іншими його елементами.
Оптимальне поєднання наочних, словесних і практичних методів навчання. К.Д. Ушинський вважав, що успіху в навчанні можна досягнути при поєднанні чуттєвої і абстрактної діяльності: відчуття повинні перетворюватися в поняття, з понять - складатися думка, зодягнена в слово. Навчання повинно включати безпосереднє сприйняття дітьми конкретних образів досліджуваних об'єктів, процесів і дій.
Наочність навчання.
Про наочне навчання К.Д. Ушинський писав у своєму підручнику "Рідне слово": "Що таке наочне навчання? Так це таке навчання, яке будується не на абстрактних уявленнях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною: чи будуть ці образи сприйняті при самому навчання, під керівництвом наставника, або раніше, самостійним спостереженням дитини, так що наставник знаходить в душі дитини вже готовий образ і на ньому будує науку ... Дитяча природа ясно вимагає наочності. Вчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словами, і він буде довго і марно мучитися над ними, але зв'яжіть з малюнками двадцять таких слів і - дитина засвоїть їх нальоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє: ви пояснюєте того ж дитині складну картину, і він вас розуміє швидко. Спробуйте одне і те ж подія розповісти двом дітям, однаково здатним: одному - за картинками, іншого без картинок, - і ви оціните тоді все значення картинок для дитини ... показиванія картинок і розповіді з ним - найкращий засіб для зближення наставника з дітьми. Нічим ви не можете так швидко зруйнувати стіну, що відокремлює дорослої людини від дітей, і особливо вчителі від учнів, як показуючи і пояснюючи дітям картинки. Якщо ви входите до класу, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас не шукати стати), - почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно, невимушено, що, звичайно, необхідно для вчителя російської мови, якщо він не звужує своєї обов'язки до вишколу дітей читання, письма та орфографії. При наочному навчанні вчитель, так би мовити, присутній при самому процесі формування мови в дітей і може направляти цей процес. Причому головна справа знову робить та сама картинка: вона поправляє помилковий епітет, приводить в порядок неструнку фразу, вказує на пропуск який-небудь частини; словом, виконує на ділі легко те, що вчителю на словах виконати надзвичайно важко ... "
Свідомість, активність і самостійність учнів у навчанні. К.Д. Ушинський вважав, що пізнавальна самостійність дитини в поєднанні з розвиває впливом свідомо засвоєних знань дає кращі результати. У процесі навчання необхідно активне оволодіння знаннями і вміннями на основі їх осмислення, творчої переробки та застосування в процесі самостійної роботи, співпраці вчителя та учнів в усвідомленому досягненні цілей навчання.
Принцип народності. Хоча дана робота і присвячена дидактичної, а не педагогічній системі К.Д. Ушинського, жодна стаття, жоден серйозний працю про нього і його діяльності не уникає згадки про цей принцип, оскільки він наклав відбиток на всю його діяльність. У рамках дидактичної системи принцип народності знаходить своє відображення в першу чергу у відборі змісту навчального матеріалу і формі його подачі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.01 с.)