Люблінська унія 1569 р.: політичні причини та наслідки.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Люблінська унія 1569 р.: політичні причини та наслідки.



СЕМІНАР № 1.

Люблінська унія 1569 р.: політичні причини та наслідки.

Лю́блінська у́нія 1569 — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.

 

Політичні причини – Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.).
- Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів.
- Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.
- Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.
Наслідки
Негативні Позитивні
а) посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму;   а) зближення українських земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропейська система освіти: українці навчалися в європейських університетах, прилучалися там до західноєвропейських наукових і художніх ідей, збагачували ними рідну культуру;  
в) покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Литовським статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.   б) могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку української національноїсамосвідомості; за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.  
б) полонізації (ополяченню) української знаті;  

 

Соціально-економічний розвиток України.

У другій пол. XVI – першій пол. XVII ст., незважаючи на роз'єднаність різних частин України і тяжкий іноземний гніт, на українських землях зростали продуктивні сили в сільському господарстві, розвивалося ремесло, зароджувалося мануфактурне виробництво, поглиблювався поділ праці між містом і селом, розширювалися товарно-грошові відносини, посилювалася експлуатація селянських мас.

 

Особливості розвитку  
а) ремесел і промислів б) міст в) сільського господарства
збільшувалася кількість ремісників і ремісничих спеціальностей як у містах, так і в селах розвиток ремесла й товарного обігу призвів до збільшення кількості міського населення зростав попит на хліб та інші сільгосппродукти
найбільшого розвитку вони досягли у Східній Галичині і на Волині зростали старі міста, виникали нові (у 40 роки XVII ст. в Україні існувало близько 1000 міст і містечок);   шляхтичі зміцнювали свої власні господарства – фільварки
у Руському воєводстві діяли соляні промисли;   серед міського населення дедалі більше посилилося соціальне розшарування виросла кількість малоземельних і безземельних селян – 35 %, з половинним наділом – 40%;  
при шляхетських маєтках, фільварках засновувалися різноманітні промислові підприємства з переробки сільгосппродуктів та корисних копалин;   ряд міст мали Магдебурзьке право завершився процес прикріплення селян до землі, перетворення їх на власність феодала (кріпосне право було остаточно юридично оформлено в 1588 р.);  
в містах створювалися підприємства, в яких поряд з кріпаками працювали вільнонаймані робітники   магнати й шляхтичі захоплювали південні й східні українські землі, засновували фільварки і намагалися закріпачити місцеве населення
поступово з простого товарного виробництва виростали мануфактури (ливарні, гути, папірні та ін.);      

 

 

Брестська церковна унія 1596 р. та її наслідки.

Берестейська (Брестська) церковна унія 1596 р. - об'єднання православної церкви України з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. Її було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ).

Налідки:

1.Православна релігія опинилася у становищі незаконної.

2.Унія насаджувалася силою.

3.Ополячення та окатоличення українського народу

Братства Коли засноване Діяльність
1.Львівське Успенське братство 1463 р.,при церкві Успіння Пресвятої Богородиці, міщанами, купцями та ремісниками Спочатку братства дбали про забезпечення церков книгами, іконами, свічками, опікувалися хворими, сиротами, бідними, зубожілими громадянами. Згодом ставали культурними і духовними осередками українського громадянства в місті або в цілому регіоні. Братства запроваджували принцип виборності служителів церкви, в тому числі з достойних світських осіб; засновували власні друкарні та школи, вириваючи суспільство з під цілковитої залежності від духовенства. Друкарня Львівського братства у 1574 р. стараннями Івана Федорова видрукувала "Апостол" та "Буквар", а протягом 1591—1722 pp. — 140 книг тиражем 160 тис. примірників, які розходилися по Україні, Білорусі, Валахії, Молдові, Болгарії, Московії, Сербії.
2. Луцьке 1483 р.
3. Хрестовоздвиженське 1483 р.
4. Віленське 1485 р.
5. Київське братство 1615 р.
6. Кам'янці-Подільському, Рогатині, Острозі, Перемишлі та ін 1589—1615 pp.
7. Братська школа у Вільні 1585 р. Програма тогочасних середніх шкіл: вивчення класичних мов, діалектики, риторики, поетики, гомілетики (духовного красномовства), арифметики, геометрії, музики. Були центрами формування нової української еліти, науковими осередками, кузнею політичних провідників. Вони сприяли формуванню інтелектуального потенціалу нації, створенню передумов для відкриття навчальних закладів вищого типу (Київського колегіуму), готували ґрунт для подальшого інтелектуального, духовного прориву, який здійснив "гурток Петра Могили" у 1630—1640 pp.
8. Школа у Львові 1586 р.
9. Школа у Перемишлі 1592 р.
10. Школа у Києві

4.Боротьба українського народу проти посилення національно-релігійного гноблення:Починаючи з 1597 р. на засіданнях сейму та сенату Речі Посполитої українська православна шляхта вела боротьбу за захист своїх прав, проти наступу католиків та уніатів, які, користуючись підтримкою держави, отримали контроль над більшістю парафій, церковних урядів, прибирали до рук майно.

Засідання сейму Діяльність
1597 рік Розгляд "українського питання". Привід: арешт та знущання над екзархом Константинопольського патріарха Никифором, який активно підтримував православних у Бресті. Його звинувачували у шпигунстві на користь іноземної держави.
1599 р. Вперше виступила така організована коаліція (конфедерація) православних і протестантів
1603 р. Українці підкріпили свої вимоги демонстрацією військової сили — під командуванням О. Острозького (сина К. Острозького) до місця проведення сейму прибув двотисячний загін. Використовували тактику компромісів. Король вимушений був піти на поступки православним. З-під влади уніатів дозволено було звільнити Києво-Печерський монастир, його архімандрита мали право обирати київська шляхта та духовенство. Це сприяло перетворенню Києва на оплот православ'я в Україні.
1607 р. Король зобов'язався роздавати посади та маєтки православної церкви лише "людям руського народу" і "чисто-грецької релігії", скасовував судові декрети проти православних осіб духовного звання.
1623 р. Припинено судове переслідування православної церковної ієрархії, яка з'явилась у 1620 р. за підтримки козаків. Рішення сейму (конституція), за яким дозволялось відкривати нові братства, церкви, монастирі, гарантувало вільне богослужіння за грецьким обрядом, не було враховане в остаточній редакції. В журналі сейму з'явився запис про відкладення конкретного рішення щодо цього. Це означало, що "де-факто" українське суспільство добилось визнання своїх вимог.
1629 р. легалізував Київське церковне братство зі шпиталем і церквою. Проте знову конституція виявилась половинчастою, в ній нічого не було сказано про братську школу.

Підстаршина

Усього близько 20 посад із адміністративним персоналом від 49 до 150 осіб (у різні часи). На раді кожен курінь обирав собі курінного отамана.

Крім загальних рад, у запорізьких козаків були ще і ради до «куренів», які вони зазвичай називали «сходками».

На Січ приходили добровольці, добровільно й брали обов’язок виконувати закони товариства. Але у Січі, як зрештою, і в будь-якій середньовічній державі, не було писаної конституції у сучасному розумінні цього слова. Запорізькі неписані закони, звичаєве право, маючи коріння у звичаях, йшли від самого життя, досвіду, оформляючи по суті вже існуючі суспільні відносини.

У козацтва виробилася суперечлива система влади і підлеглості. Демократизм на Січі межував з охлократією.

Січі були притаманні риси демократичної держави, адже тут не існувало ні феодальної власності на землю, ні кріпацтва, панувала формальна рівність між усіма козаками; була виборна система органів управління; функціонувало власне козацьке право, існувала своя територія.

 

Семінар 2

Повстання Марка Жмайла

Передумови: Після Хотинської війни (1620-1621 pp.) польський уряд не виконав даних козакам обіцянок, не виплатив їм належну платню, зменшив реєстр. Польський уряд прагнув перетворити козаків, яких не було в реєстрі, у залежних селян. Польська шляхта за підтримки уряду порушувала майнові права українських феодалів, у тому числі гетьманів, незаконно захоплювала їхні володіння.

Хід повстання:

- Польський уряд не виконав своєї обіцянки надати учасникам Хотинської війни права реєстровців.

- Влітку 1625 р. польський уряд направив на Київщину каральне військо на чолі з коронним гетьманом С. Конєцпольським. На допомогу повсталим прийшов 20-тисячний загін на чолі с Марком Жмайлом, якого на Січі обрали гетьманом.

- У бою біля озера Курукового обидві сторони зазнали серйозних утрат. Козацька старшина стала схилятися до компромісу з поляками, передавши гетьманську владу прихильникові угоди зі шляхтою Михайлові Дорошенку.

- За підсумками переговорів було підписано Куруківську угоду, за якою всі учасники повстання були амністовані, а реєстр збільшувався на 6 тис. Реєстровцям була визначена щорічна заробітна плата в 60 тис. злотих і виділені королівські землі. У свою чергу, козаки прийняли на себе зобов'язання не втручатися в релігійні справи, припинити морські походи і не вступати в зносини з іноземними державами.

 

 

3. Повстання 1630р. під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила).

Хід повстання

- У 1628 р. запорожці не визнали нового гетьмана Григорія Чорного й обрали гетьманом Тараса Федоровича (Трясила).Г. Чорний спробував взяти під контроль низове козацтво, що призвло до чергового соціального вибуху.

- У березні 1630 р. загін січовиків у Черкасах Г. Чорного і привіз його на Запорожжя. На козацькій раді його було засуджено і страчено. Тарас Федорович на чолі 10-тисячного війська рушив на Правобережжя. Він звертався до народу з універсалами, які закликали вступати до його загонів, «добувати козацькі вольності» і «захищати православну віру».

- Результат повстання було вирішено в тритижневих боях з поляками під Переяславом у травні 1630 р. Польський гетьман С. Конєцпольський запропонував мир, і старшина погодилася. Відповідно до Переяславського договору між поляками і старшиною козацький реєстр збільшувався до 8 тис, козаки здобували право самим обирати собі гетьмана. В іншому цей договір підтверджував умови попередньої Куруківської угоди.

- Тарас Федорович не визнав домовленостей старшини з поляками і з великим загоном повстанців відійшов на Запорожжя, а звідти - на Дон.

Повстання 1635р. під керівництвом Івана Сулими.

Хід повстання:

- У 1635 р. поляки посилили ізоляцію Січі. Для цього ними всього за півроку була побудована і добре оснащена фортеця.

- Уже через місяць після завершення будівництва фортеці вона була зруйнована загоном січовиків, яких очолював їхній гетьман Іван Сулима. Після повернення на Запорожжя зрадник з реєстровців видав козацького гетьмана і він був страчений за наказом польського короля.

4. Козацьке повстання 1637 р.

 

- У 1637 р. розпочалося нове козацько-селянське повстання, яке очолив Павлюк (Павло Буг), гетьман нереєстрового запорозького козацтва.

- Він звернувся з універсалом до козаків, селян та міщан із закликом знищувати реєстрову старшину як зрадників. У відповідь вибухнуло народне повстання на Лівобережжі і Подніпров´ї.

- Селяни швидко вливалися до лав повстанців, громили маєтки своїх панів. Козаки зазнали ряд поразок від польського війська, яке чисельно їх переважало. П. Бутбув захоплений у полон і страчений. К. Скидану і Д. Гунівдалося пробитися на Запорожжя.

- Навесні 1638 р. козаки на чолі з Я. Остряниномвийшли із Запорожжя і розбили поляків під Голтвою. Проте загони Я. Острянина, захопившись переслідуванням відступаючих поляків, попали в засаду і були розбиті. Бої під Лубнами й Жовнином закінчилися поразкою запорожців. Я.Острянин із частиною козаків перейшли кордон Московської держави й поселилися на Слобожанщині. Незабаром козаки Д. Гуні змушені були також піти на переговори з урядовими військами і капітулювати. Сам Д. Гуня з частиною запорожців врятувався на Дону.

Семінар 3

Військові події 1648 року.

Приготування: 1648 Хмельницький відправився на Січ, 24 січня було обрано гетьманом. На Січ потягуються добровольці звідусіль. Хмельницький укладає союз з кримським ханом. Іслам Гірей відправляє Хмельницькому кілька тис. Вершників (кіннота війська).

У Польщі король Владислав, ставить військового міністра Миколи Потоцького і його заступника Мартина Калиновського на чільне карального війська.

Перший етап 1. Битва під. Жовтими Водами 6 травня 1648. Хмельницький розбиває військо під. керівництвом сина Потоцького Миколи 2. Битва під. Корсунем 15 травня 1648. Поляки грабують і ввирезают населення Корсуня. Хмельницький вирішує їх наказаті. Потоцький і Калиновський потрапляють в засідку. Козацько-татарська армія знищило практично 20 тис. Войсько. Потоцький і Калиновський віддані татарам в полон   До кінця липня козаки вибили поляків з Лівобережжя, а в кінці серпня, зміцнившись, звільнили три правобережних воєводства: Брацлавське, Київське та Подільське. 3. Пилявецька бітва13 вересня 1648 Тріумвірат розбитий, повний розгром польсько-шляхетських військ 4. У жовтні та листопаді 1648 Хмельницький провів облогу Львова і Замостя. Після переговорів Хмельницький зняв облогу зі Львова і осадив Замостя. Хмельницький обмежився контрибуцією і зняв облогу. Взимку 1648-1649 років настало перемир'я.
Військові компанії 1649-1654 рр.
Другий етап На початку грудня польським королем стає Ян Казимир. Богдан Хмельницький посилає новому королю ультиматум: -ліквідація Брестської унії, -обмеження пересувань польських військ (Не далі Старокостянтинова), -заборона польським магнатам з'являтися на схід і південніше Білої Церкви, залишити Лівобережжі за козаками. В травні 1649 Ян Казимир пішов на Волинь. 31 травня перетнув Старокостянтинів. Поляки зупинилися під Збаражем, з ними Вишневецький. Облога козаками Збаража. Король польський переберается до Зборова, Хмельницький переграждает йому шлях. Татари в самий невідповідний момент кидають поле бою. 8 серпня 1649 Зборівський мир: • У складі Речі Посполитої утворювалася автономія - Гетьманщина. • Єдиним правителем на території Війська Запорізького зізнавався виборний гетьман • Верховним органом автономії зізнавалася Общеказацкая Рада • Дорадчим і виконавчим органом при гетьмані визнавалася Рада генеральної старшини • Реєстр був встановлений в 40 тисяч шабель • Столицею української автономії зізнавався місто Чигирин • Євреї не мають права перебувати на території української автономії • Всім, хто не увійшов до реєстру, наказано повернутися в колишнє соціальне стан • Всім учасникам повстання оголошувалася амністія
Третій етап Протягом усього 1650 і Польща і Гетьманщина готуються до нового етапу війни. Грудень 1651 сейм затвердив новий каральний похід. В січні 1651 польське військо рушило на Брацлавщину, потім до Вінниці. Берестецька битва (18 червня 1651) поразка козаків. 18 вересня 1651 Білоцерківський мир, який скасовував умови миру в Зборові і вводив додаткові умови, наприклад, заборона для Хмельницького міжнародних переговорів. 1652, козацька старшина вирішила відновити війну. Козаки здобули велику перемогу під Батогом, проте в битві під Жванцем знову повторилася ситуація, коли поляки врятувалися завдяки зраді кримських татар. Восени 1653 Богдан Хмельницький знову звернувся до Російського царства за протекторатом.

 

Семінар 4.

СЕМІНАР № 1.

Люблінська унія 1569 р.: політичні причини та наслідки.

Лю́блінська у́нія 1569 — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.

 

Політичні причини – Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.).
- Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів.
- Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.
- Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.
Наслідки
Негативні Позитивні
а) посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму;   а) зближення українських земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропейська система освіти: українці навчалися в європейських університетах, прилучалися там до західноєвропейських наукових і художніх ідей, збагачували ними рідну культуру;  
в) покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Литовським статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.   б) могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку української національноїсамосвідомості; за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.  
б) полонізації (ополяченню) української знаті;  

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.011 с.)