![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підготовка і сертифікація спеціалістів актуарної науки.
Одним з основних завдань Українського актуарного товариства є організація сертифікації актуаріїв. Підготовка актуаріїв на рівні університетської освіти в Україні здійснюється в п'яти національних університетах — Київському, Донецькому, Львівському, Одеському і Чернівецькому — переважно за спеціальністю «Статистика». Підготовка актуаріїв за другим рівнем повинна здійснюватися за допомогою Українського актуарного товариства, а складання іспитів повинен приймати Екзаменаційний центр Британського інституту актуаріїв в Україні при цьому ж товаристві. Передбачається створення Національного Центру навчання і сертифікації актуаріїв при Українському актуарному товаристві і Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, на базі якого кандидатам в актуарії могла б надаватись допомога в навчанні і де б вони складали іспити. Проектом сертифікації українських актуаріїв передбачено дворівневу систему підготовки згідно зі стандартами Міжнародної асоціації актуаріїв, яка передбачає 7 іспитів на першому рівні та 4 іспити і захист дипломної роботи на другому рівні. На першому рівні повинні вивчатися такі предмети: «Статистичне і стохастичне моделювання», «Фінансова математика», «Математика страхування життя», «Математика страхування майна», «Економіка», «Фінанси й основи фінансової звітності», «Стохастична фінансова математика», на другому — «Актуарний менеджмент в фінансах, інвестиціях і розміщенні активів», «Страховий менеджмент в страхуванні майна», «Страховий менеджмент в страхуванні життя та пенсій», «Основи фінансового і податкового законодавства та бухгалтерської звітності».
Ціна страхового продукту як об’єкт актуарних розрахунків. Страховий тариф — це ціна страхування з одиниці страхової суми. В українській страховій термінології як синоніми вживаються також терміни «загальний страховий тариф», «повний страховий тариф» або «брутто-ставка» чи «ставка-брутто». Ціна (плата) за страхування з сукупної страхової суми в ризиковому страхуванні називається платежем, у страхуванні життя — внеском, а в зарубіжній страховій термінології — премією незалежно від галузі чи класу страхування. Похідними від термінів «брутто-ставка» і «нетто-ставка» є поняття «брутто-премія» і «нетто-премія», які означають загальний і частковий (чистий) платіж з усієї страхової суми, тобто за кожним договором страхування.
На підставі тарифів-брутто визначаються страхові платежі (внески), надходження яких дає страховим компаніям 80-90 відсотків грошових надходжень. Правильно визначені страхові тарифи дають можливість отримати грошові надходження, достатні для утворення страхових резервів у необхідних розмірах, утримувати страхову компанію і забезпечити утворення прибутку. Належні розміри страхових резервів, у свою чергу, створюють умови для виплати страхового відшкодування (страхових сум) і дозволяють здійснювати інвестиційні операції, що дає можливість отримувати інвестиційний доход і прибуток від інвестиційної діяльності. Завищені ціни страхових продуктів знижують конкурентні можливості компаній і створюють «легкі прибутки», за які переважно розплачуються втратою клієнтів і місцем на ринку. Занижені ціни страхових продуктів ускладнюють фінансовий стан компанії, роблять її ненадійною і неплатоспроможною, зумовлюють збитки або і банкрутство.
Причини існування страхування. Причиною існування страхування є наявність в усіх сферах життя людини ризиків — об'єктивних і суб'єктивних подій, які мають ознаки ймовірності і випадковості настання. Реалізація (настання) ризиків часто зумовлює матеріальні збитки (втрату, пошкодження або знищення майна), які потрібно відшкодувати, або завдає шкоди життю і здоров'ю (постійна або тимчасова втрата працездатності, смерть), що вимагають значних витрат на лікування, похорон тощо. Одночасно страхуванням охоплюються не тільки майнові ризики і ризики щодо життя і здоров'я, але і конкретні життєві події, які не завдають матеріальних чи грошових збитків, але вимагають коштів для забезпечення життя в його наступні періоди. До таких подій належать народження дітей, одруження, навчання, досягнення повноліття тощо.
Ймовірнісні аспекти страхування.
Функції страхування. Економічна сутність страхування розкривається в його специфічних функціях, що виражають суспільне значення даної категорії:
Принципи страхування. Під принципами страхування потрібно розуміти основні положення, що реалізуються в кожному виді страхування і забезпечують його дію як економічного інструмента. Принципи: 1) наявності страхового ризику; 2) наявності страхового інтересу; 3) максимальної добросовісності; 4) цільового характеру; 5) платності; 6) повноти; 7) неперервності; 8) повороткості. 1) - страхувати можливо тільки ті об’єкти, яким загрожує певний реальний ризик. 2) - страхувальник тільки тоді страхуватиме об'єкт, коли відчуватиме матеріальну зацікавленість у результатах страхування, тобто коли воно захистить його від збитків. Відшкодовувати незначні збитки можна самостійно, тому від них захищаються самострахуванням. 3) - страховик і страхувальник повинні бути відвертими. Для оцінки ризику і визначення страхового тарифу страхувальник повинен надати страховику всю інформацію про об’єкт страхування, він же повинен сплатити страхові платежі. Страховик повинен правильно визначити збиток і згідно з умовами договору виплатити страхове відшкодування. 4) - укладення окремих договорів страхування на кожен різнорідний ризик. 5) - передбачає плату за передачу ризику від страхувальника до страховика, забезпечує товарний характер страхової послуги. 6) - для повного відшкодування збитків потрібно страхувати об'єкти від усіх реальних ризиків на повну вартість цих об'єктів. Цей принцип має два технічних регулятори: системи відповідальності і франшизу. 7) - з метою гарантованого страхового захисту об'єкти потрібно страхувати безперервно. 8) - виплата страхових платежів у вигляді страхового відшкодування або страхової суми при настанні страхового випадку. При страхуванні життя цей принцип реалізується для усіх застрахованих, при ризиковому страхуванні — тільки для застрахованих, з якими трапився страховий випадок.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.4.147 (0.011 с.) |