Науково-технічний прогрес: суть, загальні та пріоритетні напрямки

Науково-технічний прогрес (НТП) – це безперервний, взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки, тобто це постійне створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва та кінцевої продукції з урахуванням досягнень науки.

НТП властиві такі класичні форми:

1. Еволюційна – передбачає поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів або технологій їх виготовлення, модернізацію машин і устаткування, приладів, удосконалення матеріалів в межах того ж самого покоління техніки.

2. Революційна – передбачає зміну поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, в процесі яких здійснюється науково-технічна революція (НТР), тобто перехід до нових поколінь техніки в провідних галузях народного господарства (рушійна сила).

НТР – якісна, докорінна зміна трансформація суспільного розвитку на основі новітніх наукових винаходів, що справляють революційний вплив на характер трудової діяльності людини.

Визначальні особливості НТР:

1) Перетворення науки на безпосередню продуктивну силу та рушійну силу економічної і соціальної діяльності.

2) Інтеграція галузей науки з виробництвом.

3) Якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва – знарядь праці, предметів праці і самої праці, тобто збільшення частки творчості у праці та революція в робочих машинах і створення матеріалів з заданими властивостями.

Пріоритетні напрямки НТП:

1) Застосування прогресивних базових технологій.

2) Створення машин для легкої та харчової індустрії.

3) Створення багатоопераційних верстатів з числовим програмним управлінням.

4) Створення робото технічних і роторно-конвеєрних комплексів.

5) Впровадження гнучких автоматизованих систем, комп’ютеризація виробництва.

6) Застосування нових синтетичних, композиційних, керамічних, еколого-чистих матеріалів з заданими властивостями.

Комплексна автоматизація виробництва на базі впровадження автоматизованих систем управління виробництвом, впровадження САПР.

 

Організаційний процес

Поняття організаційного процесу виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних чинників в підвищенні ефективності виробництва. Його суть полягає в удосконаленні існуючих і створені нових форм організації виробництва та праці, а також всього господарського механізму.

Організаційний процес має певні особливості, які відрізняють його від НТП:

Ú НТП є головним чинником підвищення ефективності виробництва, а організаційний процес забезпечує інтенсифікацію виробничо-трудових процесів;

Ú Створення нових машин і устаткування, конструкційних матеріалів, нових технологій призводить до зниження трудомісткості подукції, а удосконалення організації виробництва дає змогу лише знизити втрати робочого часу і простої устаткування.

Ú Реалізація НТП потребує великих витрат суспільної праці, матеріальних та фінансових ресурсів, а організаційний процес або зовсім не

потребує нових витрат, або вони є незначними.

Сучасні тенденції організаційного процесу:

1. Прискорення темпів розвитку всіх форм оргунізації виробництва, що забезпечує конкуренцію на ринку і одержання мультиплікативного ефекту.

2. Посилення безперервності і гнучкості виробництва за допомогою широкого застосування робототехнічних комплексів.

3. Розвиток колективної (бригадної) форми організації та оплати праці.

4. Формування нових типів суспільної комбінації елементів сфери „наука-

виробництво-споживання” у вигляді науково-технічних комплексів і сервісних центрів.

5. Удосконалення господарського механізму підприємства шляхом переходу на ринкові відносини з державою та іншими контрагентами.

6. Активізація людського фактора.