Страхування життя та його основні види.

Страхування життя поділяється на певні види.

Серед найпопулярніших видів страхування життя виокремлюють змішане страхування життя. Розгляд цього виду страхування слід починати з визначення обсягу відповідальності страховика. Під час проведення змішаного страхування життя необхідно врахувати, що договори страхування укладаються лише на тривалий час. Змішаним страхуванням називають такий вид страхування життя, який об’єднує в одному договорі і на одну особу кілька самостійних видів страхування. Змішане страхування охоплює страхування на дожиття, страхування на випадок смерті застрахованого, страхування на випадок втрати страхувальником здоров’я від нещасного випадку.

При укладенні договору страхування страховик повинен ознайомити страхувальника з правилами проведення страхування, а також визначитися щодо можливості укладення договору. У зв’язку з цим треба звернути увагу на ті вимоги, які страхова компанія ставить до потенційного страхувальника з цього виду страхування, а також на причини відмови в укладенні договору. Важливо також зосередити увагу на встановленні строку страхування, якщо укладення договору можливе. Крім того, при укладенні договору страхування визначається розмір страхової суми.

За умовами страхування страхувальнику надається право припинити дію договору страхування. При цьому страхова компанія виплачує йому певну суму, яка називається викупною сумою.

Як правило, договори змішаного страхування є довгостроковими і можуть укладатися на різні за тривалістю строки. В Україні договори змішаного страхування життя укладаються строком на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймаються громадяни від 18 років і до того віку, який вважається середньою тривалістю життя, страхування дітей – без обмеження віку. Вік особи, на користь якої укладається договір змішаного страхування життя, не має значення.

Страхування на дожиття означає, що особа, яка сплачувала страхові внески і дожила до певного попередньо встановленого віку, отримує від страховика страхову суму; в протилежному випадку в разі смерті застрахованого в період дії договору страховик виплачує 100% страхової суми спадкоємцям. Тому страховик за таблицею смертності визначає ймовірність того, що особа (страхувальник) доживе до певного віку і на основі цього розраховує страхову премію так, щоб, беручи до уваги приріст капіталу, мати можливість видати страхову суму. Достовірно побудована таблиця смертності має важливе значення для кожної страхової компанії, оскільки саме від неї залежить розмір та резерви премії.

Страхування на випадок смерті передбачає, що за страхову премію, яка вноситься страхувальником протягом усього його життя або до якогось певного часу, страховик зобов’язується при настанні смерті, коли б вона не сталася, виплатити встановлену попередньо страхову суму.

При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки й інші родичі дитини, які укладають договори страхування, сплачують страхові внески, а застрахованим є дитина у віці з дня народження до 15 років. Як правило, вік, стан здоров’я страхувальника не має значення при укладанні договору страхування, але в окремих випадках страхові компанії можуть це обумовити. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені юридичними особами – підприємствами, установами, організаціями.

Страхування до одруження (весільне страхування). Страхувальниками за цим видом страхування виступають батьки, бабусі, дідусі та інші родичі дитини віком від 18 до 80 років, які уклали договір на користь дітей застрахованих осіб. Договори страхування можуть укладатися відносно дітей віком від дня народження до не більш як 18-ти років на момент закінчення дії договору страхування. На користь однієї дитини можна укласти кілька договорів страхування. Не укладаються договори страхування з інвалідами І групи.

Своєрідним видом страхування на дожиття є страхування додаткової пенсії. Як показує практика його проведення, страхова компанія може взяти на себе більшу відповідальність, ніж традиційно передбачає цей вид страхування.

 

Контрольна робота № 9.

Теоретична частина:

1. Права та обов’язки учасників страхового договору.

2. Досвід зарубіжних країн в галузі страхування життя та його використання в Україні

 

1. Права та обов’язки учасників страхового договору.

Договір страхування є угодою двох або кількох осіб, яка спрямо­вана на встановлення, зміну або розірвання між ними правових зв'язків (прав і обов’язків).

Страховик зобов'язаний:

— ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

— протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення потрібних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

- при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування), сплачувати страхувальникові неустойку (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

— відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

— за заявою страхувальника у разі проведення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

— тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для одержання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Страхувальник зобов'язаний:

— своєчасно вносити страхові платежі;

— укладаючи договір страхування, надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, які мають суттєве значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

— повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

— вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

— повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.