Форми міжнародних економічних відносин. Світова торгівля. Платіжний баланс.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — економічні відносини в системі світового господарства.

Форми МЕВ:

Світова торгівля

Міграція робочої сили

Міжнар. Рух капіталів

Міжнар. Валютно-фінансові відносини

Науково-тех. Співробітництво

Світова торгівля — форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП(міжнародний поділ праці), спеціалізації певних країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок — розвинена сфера товарного обміну, що

ґрунтується на МПП.

Експорт (Е) — продаж товарів та послуг зарубіжному

контрагенту.

Імпорт (Z) — купівля у зарубіжного контрагента товарів

та послуг.

Сума експорту та імпорту становить зовнішньоторговельний оборот.

Реекспорт — придбання в іншій країні товарів не для

власного використання, а для перепродажу третій країні.

Реімпорт — придбання реекспортного товару країною-спо-

живачем.

Особливості сучасного етапу розвитку світової торгівлі:

— перевищення темпів зростання світової торгівлі над

темпами зростання ВВП;

— зміна структури товарообігу світової торгівлі за рахунок

зростання питомої ваги продукції переробної промисловості;

зниження частки сировинних товарів;

— щорічне оновлення більш ніж на третину асортименту

продукції обробних галузей, насамперед електроніки;

— зростання частини взаємної торгівлі індустріально

розвинених країн;

— зростання темпів торгівлі машинами та обладнанням на

базі поглиблення міжнародного виробничого кооперування;

— розвиток ринку наукомісткої продукції, патентів,

ліцензій, ноу-хау;

— множинність цін;

— зростання питомої ваги та значення світового ринку

послуг.

Торговельний баланс — статистичний звіт, у якому віддзеркалюються платежі з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний проміжок часу.

Платіжний баланс – статистичний звіт за певний проміжок часу,який показує співвідношення між сукупними надходженнями з-за кордону і платежами за кордон.

Платіжний баланс враховує і платежі, що мають однобічну основу, тобто не пов'язані з відшкодуванням:

— однобічні перекази;

— надання СПЗ з боку МВФ;

— переведення частини золота країни в її золотий запас і

навпаки;

— переоцінка золотих і валютних резервів у зв'язку зі зміною

світових цін на золото й валютних курсів.

 

 

Міжнародні валютно-фінансові відносини. Еволюція валютних систем. Міжнародний рух капіталів та міграція робочої сили.

Валюта в шир розумінні — це грош оди­ниця країни(гривня, рубль, долар і т, ін.); у вузькому розум — це грош од іноземних держав.

Нац валютна система -- форма організ валютних відносин країни, що визначається національним законодавством

Структура національної валютної системи:

1. Національна гро­шова (валютна) одиниця

2. Золотовалютні ре­зерви країни

3. Умови конвертова-ності національ­них валют

4. Режим ринку валют

5. Режим ринку золота

6. Статус нац уста­нов, що регулюють ва­лютні відносини країни

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС):

І. Система "золотого стандарту"

1. золотомонетн стандарт -обіг золотих монет і вільний обмін паперових та кредит гро­шей на золото(діяв із 1867 р. до початку XX ст.);

2. золотозливк стандарт - (з поч XX ст. до Пер­шої світової війни); можлив об­міну знаків вартості на золото тільки тоді, коли пред'явлена сума гро­шових знаків відповідає ціні золотого зливка.

3. золотодевіз (золотовалютн) стандарт-до­звол обмінюв банкноти на іноз валюту (девізи), розмін­ну на золото(з 1922 р. до поч Другої св в).

Переваги: - стабільність курсів валют сприяє розв торгівлі й зменшує ризики; - жорстке саморегулювання.
Недол:- відмова від самост грош політики; - залеж від видобут золота.