Форми і функції кредиту. Кредитна система та її структура.

Кредит –система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

1. Комерційний кредит — надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Інструмент- вексель. Мета комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів та втіленого в них прибутку.

2. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Кредитором єбанк, а позичальником — домогосподарства, підприємницький і державний сектор.

Мета банківського кредиту — отримання прибутку з позик.

3.Споживчий кредит — надається банком приватним особам для придбання предметів особистого споживання довгострокового користування (холодильників, пральних машин, телерадіо-

апаратури, меблів, автомобілів тощо).

4.Іпотечний кредит — довгострокова позика під заставу

нерухомого майна (землі, житла, виробничих будівель). Його

надають переважно спеціалізовані іпотечні банки під заставу

нерухомого майна.

5.Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.

6.Ломбардний кредит — короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати.

7.Державний кредит — система економічних відносин між державою в особіїі органів влади чи управління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами — з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант.

8.Міжнародний кредит — це рух міжнародного капіталу, наданого державою, банком, іншою юридичною чи фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній чи фізичній особі іншої країни на певний строк на умовах повернення та платності.

Функції кредиту

Перерозподільча — кредит забезпечує акумуляцію

тимчасово вільних грошових ресурсів домогосподарств,

підприємницького та державного сектору.

Економія витрат обігу завдяки тому, що кредит суттєво

прискорює швидкість обороту грошових ресурсів і здешевлює

обслуговування грошового обігу.

Кредит сприяє створенню великих підприємств і ТНК(транснаціональні корпорації),

забезпечуючи зростання рівня концентрації та централізації капіталу.

Регулювання економіки

Кредитна система — це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура).

— центральний банк;

— комерційні банки;

— спеціалізовані банківські установи (іпотечні,

зовнішньоторговельні, ощадні банки тощо);

— небанківські фінансово-кредитні установи (страхові

компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії і т. ін.).

Центральний банк — це державна установа, яка є головною

ланкою кредитної системи.

Функції центрального банку:

— розробка та реалізація грошово-кредитної політики;

— емісія готівкових грошей — монопольне право центрального банку;

— емісія безготівкових грошей;

— зберігання золотовалютних резервів країни;

— акумуляція та зберігання касових резервів комерційних банків.

— кредитування комерційних банків у період економічних труднощів;

— виконання кредитних та розрахункових операцій на потребу уряду.

За допомогою норми резервування, норми відсоткової ставки на позички (і) та операцій на ринку цінних паперів держава через центральний банк проводить грошово-кредитну політику.

Комерційні банки є основою кредитної системи.

Найбільшого поширення набула така організаційно-правова форма банків, як акціонерна.

За способом формування статутного капіталу розрізняють комерційні банки без участі держави, з участю держави, з участю іноземного капіталу тощо.

Залежно від обсягу операцій, які виконують комерційні банки, їх поділяють на: універсальні (здійснюють усі операції) та спеціалізовані (виконують менший обсяг операцій, обслуговують певну галузь чи сферу економічної діяльності або групу клієнтів).

Функції комерційних банків:

— ведення поточних рахунків (акумуляція безстрокових

депозитів);

— акумуляція строкових депозитів вкладників;

— видача грошових засобів з рахунків;

— перерахування з одного рахунка на інший;

— розміщення акумульованих грошових засобів шляхом

надання кредитів, купівлі-продажу цінних паперів;

— продукування кредитних грошей шляхом мультиплікації

банківських депозитів та ін.

Ощадні банки — фінансові установи, що спеціалізуються на обслуговуванні населення,

Іпотечний банк — банк, що спеціалізується на наданні довгострокових кредитів під заставу нерухомого майна (землі, будівель тощо) та випуску заставних листів, забезпечених нерухомістю.

Інноваційний банк фінансування й

кредитування інноваційних проектів.

Інвестиційний банк залучає довгостроковий позичковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам (підприємцям, державі) через випуск облігацій та інших видів боргових зобов'язань.

Зовнішньоторговельний банк здійснює операції з

кредитування експорту та імпорту за зовнішньоторговельними

розрахунками

Небанківські інституці:

Страхові компанії здійснюють акумуляцію грошових засобів шляхом продажу страхового

захисту, який засвідчується страховим полісом (договором,

свідоцтвом).

Пенсійні фонди — акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків та нарахувань.

Фондові біржі, брокерські фірми, фінансові компанії та

інші організаційні форми небанківських фінансових інститутів

доповнюють структуру кредитної системи.