Методологічні принципи експериментальної психології

Методологічні принципи експериментальної психології

Експериментальна психологія як самостійна галузь психологіч ного знання базується на системі методологічних принципів, які регулюють її теоретичну та емпіричну складові.

При плануванні експериментів дослідник орієнтується на ті форми та способи організації наукового знання (наукову парадигму), які є провідними, однак при цьому враховує їх адекватність досліджуваному явищу

Початок експерименту — формулювання індуктивного висновку про особливості каузального зв’язку між явищами, для перевірки якого дедуктивним шляхом висувається експериментальна гіпотеза

Гіпотетичне мислення Обов’язковим етапом експериментального дослідження є висунення гіпотез — наукових припущень про особливості причинно наслідкового зв’язку між явищами

Принцип валідності наукових висновків Експеримент та його висновки є науково цінними за умови своєї валідності — внутрішньої узгодженості, правильності та можливості узагальнення. Валідність забезпечується адекватним плануванням та інтерпретацією результатів

Принцип об’єктивності При плануванні та проведенні експерименту, з метою подолання суб’єктивних факторів, дослідник орієнтується на наукові норми, обирає адекватні експериментальні плани та використовує суворі методи контролю змінних в експеримент

Принцип інструментальної адекватності Метод дослідження психічної реальності має бути чітко вивіреним, деонтологічно відповідним, таким, що відповідає потребам дослідження, не спотворює його предмет та не впливає на результати

Завдання експериментальної психології

Значний обсяг предметного поля експериментальної психології передбачає і велику кількість завдань по його вивченню. Основні завдання експериментальної психології:

• формулювання методологічних та теоретичних засад експери- менту в психології;

• розробка експериментальних планів та процедур;

• пошук методів аналізу, інтерпретації та перевірки статистичної значимості результатів психологічних експериментів;

• оцінка ефективності експериментальних процедур;

• аналіз взаємозв’язку теоретичних положень та експерименталь- них даних.

Завдання сучасного етапу розвитку науки

• розробка типології психологічного експерименту

• розробка і створення апара- тури, спеціально призначеної для психологічних досліджень

• застосування досягнень психологічної науки в різних сферах суспільної практики

• Огляд різноманітних дослідницьких процедур в психології.

• Розгляд особливостей планування експериментальних досліджень.

• Розробка понять зовнішньої і внутрішньої валідності, аналіз загроз валідності.

• Пошук ідей експериментальних досліджень.

• Розробка етичних принципів психологічних досліджень.

• Аналіз паперових та електронних наукових джерел з проблеми досліджень.

• Розробка правил представлення результатів експериментальних досліджень

5.

Компоненти наук.апарату

Об'єкт дослідження - область, в рамках якої перебуває (утримується) те, що буде вивчатися. Предмет дослідження - закономірності процесів, що відбуваються в цій сфері. Можна сказати, що предмет дослідження - конкретна частина об'єкта дослідження, або процес, в ньому відбувається, або аспект проблеми, який і досліджується. У рамках об'єкту дослідження можна говорити про різні предмети дослідження. Предмет і об'єкт: через відношення загального і приватного: об'єкт - процес, або явище, що вражає проблемну ситуацію, предмет - те, що знаходиться на кордоні об'єкта. Через випробуваного: об'єкт - той, хто досліджується, предмет - те, що пізнається. Постановка проблеми - початок будь-якого дослідження. На відміну від життєвої, наукова проблема формулюється в термінах певної наукової галузі.Вона повинна бути операціоналізірованой, тобто сформульована в термінах психології розвитку і може бути вирішена певними методами.

Постановка проблеми тягне за собою формулювання гіпотези.

Гіпотеза - це наукове припущення, що випливає з теорії, яке ще не підтверджено і не спростовано. У методології науки розрізняють теоретичні гіпотези і гіпотези як емпіричні припущення, які підлягають експериментальній перевірці. Перші входять в структури теорій як основні частин. Другі - припущення, що висуваються для вирішення проблеми методом експериментального дослідження

16. Етапи дослідження

· Підготовчий

I. Постановка наукової проблеми

Окреслення чіткого кола пи тань, розв’язання яких ляже в основу дослідження — наукових інтересів дослідни ка. Формулювання теми дослідження, його загальної гіпотези. Визначення об’єк та та предмета дослідження. Формулювання загальної мети

II. Теоретичний аналіз проблеми

Аналіз літератури, створен ня авторської моделі досліджуваного явища з уточненням проблеми’

III. Формулювання гіпотез

Розробка системи наукових припущень (гіпотез), конкретизація загальної мети у завданнях

IV. Планування та

· Осн

проведення дослідження

Розробка програми дослідження, вибір методів та технічних процедур. Прове дення дослідження

· заключний

 

V. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

Якісний та кількісний аналіз результатів, перевірка їх статистичної значимості. Пояснення вивчених фактів та формулювання певних закономірностей існування досліджуваного явища

VI. Формулювання висновків

Співвіднесення теорії та емпірії. Теоретичне узагальнення результатів дослідження та розробка практичних рекомендацій

17. Методологія науки (від грец. methodos — шлях пізнання, дос- лідження та logos — поняття, учення) — система принципів побудо- ви та способів організації наукового дослідження. В прямому перек- ладі методологія — шлях наукового пізнання.

Функції методології за Рибалка В. • Визначення сенсу наукової діяльності. • Визначення об’єкту та предмету науки. • Основа філософської, світоглядної позиції у інтерпретації даних. • Розробка стратегії науки, визначення її можливостей та пер- спектив. • Організація теорії та практики. • Стимулювання процесу пізнання, виховання культури мис- лення, сприяння формуванню творчої особистості науковця. • Структурування наукового знання.

Методи психологічного дослідження — спеціально розроблені інструменти для вивчення психічного. В основу класифіка цій психологічних методів покладені різні критерії: мети дослідження, переважання якісного чи кількісного аналізу, етапів дослідження тощо.

Сутність стратегій

· Констатуюча стратегія Експеримент будується за констатуючою стратегією у тому випадку, коли його метою є констатація каузально го зв’язку між явищами (між ЗЗ і НЗ). Пр.: якість сприймання мате ріалу студентами залежить від його цікавост

· Формуюча стратегія Експеримент будується за формуючою стратегією у то му випадку, коли його метою є не лише вивчення, а й формування одного явища внаслідок впливу іншого (формування ЗЗ внаслідок впливу НЗ). Пр.: введення підсумкових контрольних робіт з кожної теми формує у студентів відповідальне ставлення до предмету

· Стратегія зіставлення Експеримент будується за стратегією зіставлення у тому випадку, коли його метою є порівняння впливу одного явища на інше в групах з різ ними характеристиками (віковими, статусними тощо) (порівняння впливу НЗ на ЗЗ групах з різними характеристиками). Пр.: заохочення більш дієве у роботі з відмінниками ніж невстигаючими учнями

Планування психологічного експерименту.критерії класифікації.

Експериментальний план— тактика експериментального дослідження, втілена у конкретній системі операцій планування експерименту.

Основними критеріями класифікації планів є такі: кількість груп, кількість незалежних змін- них та варіантів їх прояву, вид шкали представлення незалежних змінних, метод або підхід до збору експериментальних даних, місце та умови проведення експерименту, особливості організації експери- ментального впливу та контролю за ним тощо.

Типи експериментальних планів за шкалою (способом) представлення незалежної змінної

· Кількісні експериментальні плани Плани, у яких рівні незалежної змінної задані у інтервальних, пропорційних або рангових шкалах, тобто коли незалежна змінна представлена у кількісній формі

· Якісні експериментальні плани Плани, у яких рівні (варіанти) незалежної змінної задані у класифікаційних шкалах (номінальних), тобто використовуються дві або більше якісно різні умови

Типи експериментальних планів за критерієм кількості груп та умов проведення

· Внутрішньогрупові експериментальні плани Плани, в яких вплив варіантів незалежної змінної та вимір експериментального ефекту здійснюється в одній групі. В експерименті бере участь лише одна група досліджуваних

· Міжгрупові експериментальні плани Плани, в яких вплив незалежної змінної (різних її варіантів) здійснюється на різних експериментальних групах, тобто, коли в експерименті беруть участь кілька груп досліджуваних

Типи планів за критерієм кількості експериментальних впливів

· Плани з однією незалежною змінною Плани, у яких дослід ник маніпулює лише однією незалежною змінною, яка може мати необмежену кількість варіантів прояву

· Факторні плани Плани, у яких дослідник маніпулює більше ніж однією не залежною змінною. Досліджуються усі можливі варіанти взаємодії різних рівнів незалежних змінних

· Плани із серією експериментів Серія експериментів, які ставлять на меті поступове виклю чення конкуруючих гіпотез. Фіналом такого планування є верифікація однієї гіпотези

Типи експериментальних планів за критерієм істинності екс‑ перименту

· Доекспериментальні плани Плани низької складності, які є швидше помилкою ніж правилом, оскільки несуть в собі багато загроз валідності експерименту

· Плани істинних експериментів Близькі до ідеального плани, які не несуть в собі загроз внутрішній валідності та містять малу кількість загроз валідності зовнішній

· Квазіексперимен‑ тальні плани Плани експериментів близькі до ідеалу, які однак в силу певних умов організації та проведення містять загрози валідності

 

29. Доекспериментальні, квазіекспериментальні плани та плани істиних експериментів в психології

В основі поділу планів на доекспериментальні, квазіекспери- ментальні та істинні лежить критерій істинності експерименту (ва- лідності експерименту). Чим менше артефактів (загроз валідності) провокує той або інший план, чим суворіший експериментальний контроль, тим ближче експеримент до ідеального.

Доекспериментальні плани

• нееквівалентність досліджуваних груп при наявності контрольної групи або відсутність контрольної групи; • відсутні або низькі можливості контролю загроз валідності; • наявність значної кількості загроз внутрішньої валідності та відсутність можливості контролю зовнішньої; • неможливість висновку про однозначний каузальний зв’язок

Плани істинних експериментів

наявність стратегії формування еквівалентних експериментальних груп, зокрема рандомізації; • наявність двох або більше експериментальних груп; • можливість висновку про однозначний каузальний зв’язок; • широкі можливості контролю змінних; • завершення експерименту виміром і порівнянням його результатів у різних групах

Квазіекспериментальні плани

проведення в природних умовах, коли утруднений контроль; • наявність контрольної групи або серії вимірів експериментального ефекту; • можливість порівняння результатів експериментальних груп або результатів однієї групи до і після впливу; • обмежені можливості управління змінними

Доекспериментальні плани

• ХО Дослідження поодинокого випадку

Мета експерименту: вивчається ефективність нового методу викладання психології у ВНЗ. Незалежна змінна: ведення нового методу викладання. Залежна змінна: успішність студентів у навчання

Артефакти (загрози валідності): фон (вплив особистості викладача); природній розвиток (інтелектуальний розвиток студентів); склад груп (вихідний високий рівень студентів); відсіювання

• О1Х О2План з попереднім і підсумковим виміром на одній групі

Мета експерименту: вивчається вплив телепрограми, присвяченої Холокосту на поінформованість населення про цю подію.

Загрози валідності: фон (учасники були проінформовані раніше, або вплинула інша подія); природній розвиток (учасники школярі); ефект тестування (на поінформованість вплинуло опитування, а не перегляд передачі); інструментальна похибка (недосконалий опитувальник);

• ХО1(Ег)=О 2(Кг)План порівняння статистичних груп (результати експерименту співставляються з результатами нееквівалентної контрольної групи; у плані відсутній попередній вимір, що не дає можливості однозначного висновку про те, що відмінності у результатах порівнюваних груп викликані саме Х)

Мета експерименту: порівнюється успішність навчання школярів, які пройшли курс швидкісного читання і тих, хто не проходив

Загрози валідності: склад груп (вихідний високий рівень школярів, які проходили курс); відсіювання («слабкі» учні були переведені в клас, який не проходив курсу); взаємодія складу груп з експериментом

Плани істинних експериментів

• R X O= R O План з кон‑ трольною гру‑ пою і виміром після впливу (співствляються результати еквівалентних експериментальної і контрольної груп після впливу. Рандомізація та відсутність попереднього виміру дозволяють контролювати загрози внутрішній валідності)

Мета експерименту: порівнюється успішність навчання школярів, які пройшли курс швидкісного читання і тих, хто не проходив

• R O X O =R O O План для двох рандомізованих груп з поперед‑ нім і підсумко‑ вими вимірами (співствляються результати еквівалентних екс периментальної і контрольної груп до і після впливу. Рандомізація та вимір до і після впливу є ефективними прийомами контролю загроз валідності)

Основні квазіекспериментальні плани

· ОООО Х ОООО План часових серій (співствляються результати отри мані до та після експериментального впливу на одній групі; застосовується багаторазовий вимір, що дозволяє контролювати окремі загрози внутрішньої валідності)

· ООО Х ООО =ООО ООО План за мно‑ жинною серією вимірів (співвідносяться результати багаторазових вимірів нееквівалентних контрольної та експериментальної груп; використання множинних вимірів дозволяє контролювати загрози валідності)

· Х₁О= Х₀О= Х₁О= Х₀О= Х₁О План з еквіва‑ лентними часо‑ вими серіями (проводиться серія еквівалентних операцій — експериментальний вплив — вимір; виміри після кожного з впливів дозволяють уникнути більшості загроз внутрішньої валідності)

· О Х О= О О План з неекві‑ валентною кон‑ трольною гру‑ пою (зіставляються результати нееквівалентних груп до та після впливу; наявність вимірів до та після експериментального впливу дають можливість контролю окремих загроз валідності)

· R О1 (Х)= R Х О2 План з поперед‑ нім та підсумко‑ вим виміром на різних групах (зіставляються результати еквівалентних груп (контрольної — до виміру, експериментальної — після); рандомізація та вимір до і після впливу на різних групах полегшують контроль зовнішньої валідності)

· (R) Х О1 =(R) О2 План ex‑post‑facto (план, в якому дослідник не має можливості керувати незалежною змінною, а лише відбирає відносно еквівалентні групи учасників (групу, у якій вплив був присутній і групу без впливу); рандомізація при відборі та наявність двох груп дозволяють контролювати окремі загрози валідності)

30. Плани з однією незалежною змінною та факторні плани

Залежно від кількості незалежних змінних, задіяних у експери- менті, плани поділяються на факторні (багатофакторні, плани з кількома незалежними змінними) та плани з однією незалежною змінною (однофакторні). НЗ є фактором маніпуляції в експеримен- ті, звідки і назви планів: однофакторні — з однією НЗ; багатофак- торні — з кількома НЗ.

Плани з однією НЗ

Дворівневі плани Плани, в яких НЗ має лише два рівні прояву, часто вплив та його відсутність. Пр.: Вивчення впливу кофеїну на емоційний стан людини. Варіанти НЗ: вживання кави з кофеїном; кави без кофеїну

Багаторівневі плани Плани, в яких НЗ має три або більше рівнів прояву. Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів на емоційний стан людини. Варіанти НЗ: класична музика (мінор/мажор); рокмузика; естрадна, психоделічна музика

Факторні плани Кожна з НЗ (яких дві або більше) мо же мати два або більше рівнів прояву. Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів та різної голосності на емоційний стан людини. Варіанти НЗ1: класична музика (мінор/мажор); рокмузика; естрадна, психоделічна музика. Варіанти НЗ2: голосне звучання, тихе звучання

31.поняття про внутрішнього і міжгр.плани

За критерієм к-сті груп

· Внутргр.-вплив нз і виміри в 1 гр

Переваги: Менша к-сть учасників,Усун.інд.відмін.,Менше часу,Довед стат.значущ.

Недоліки:Не констант.умов,ефект послідов.

· Міжгруп-вплив нз і виміри в різних гр..

Переваги:відсут ефект послідов.,збір більшої к-сті даних,зменш. Ефекту відсіву

Недоліки: нееквівал.груп

Плани експерименту з малим N

План експерименту з малим N — це план, в якому обмежена кількість учасників, часто один або два. Такі плани не вимагають складної статистичної обробки та доведення значимості отриманих результатів, оскільки аналіз результатів здійснюється по кожному учаснику окремо. Основна мета таких експериментів — досліджен- ня унікальних явищ та індивідуальних характеристик

Причини використання експериментів з малим N

Потреби індивідуальної валідності оли узагальнення даних не характеризує жоден з індивідуальних випадків

Унікальність випадку (проблема учасників) Експерименти з великим N не використовують, якщо аналізується унікальне часто одиничне явище або, в силу інших причин, не можна залучити багатьох учасників.

Потреби ідеографічного дослідження Експерименти з великим N не забезпечують індукції у висновках, коли на основі аналізу окремих випадків здійснюються узагальнення, формулюються закони.

Переваги Відсутність складних статистичних підрахунків. Легкість в інтерпретації результатів Можливість вивчення унікальних випадків. Залучення незначної кількості учасників. Широкі можливості маніпуляції НЗ

Недоліки Складність процедур контролю. Складність при узагальненні результатів. Неможливість використання при дослідженні феноменів, які потребують міжгрупових планів

Поняття про ДЗ.

Дз-змінні,які відіграють суттєву роль у встанов.причинно-наслідков.зв,вимаг.е.контролю.

Види:

· Побічні умови,які під час е. неповинні змін,щоб не поруш.логіку впливу нз на зз

· Проміжні-фактори (вік,стать,інтелект),які опосередков.вплив нз на зз.

Способи контролю зовн.ДЗ

· Епімінація-викл.будь-якої Дз

· Стандартизація умов-вирівняти іх вплив однаково на всіх

· Балансування ефекту від дії ДЗ за рах.створ.більшої к-ті груп.

Поняття про залежну змінну

Залежна змінна — предмет психологічного експериментально- го дослідження, те явище, зміни в якому спричиняються експеримен- тальними маніпуляціями. Об’єкт впливу НЗ. В якості залежної змінної в психологічному експерименті мо- жуть виступати поведінкові прояви, фізіологічні та емоційні реакції, інші психологічні характеристики особистості, зміни, в яких можна зареєструвати за допомогою сучасних психологічних інструментів. Зміни в залежній змінній, що виникають внаслідок експеримен- тальних маніпуляцій, отримали назву експериментального ефекту

Типологія залежних змінних в психологічному експерименті (за сукупністю ознак)

· Одновимірна ЗЗ Змінна, яка представлена одним єдиним параметром, зміни якого безпосередньо вивчаються в експерименті. Пр.: швидкість сенсомоторної реакції

· Багатовимірні ЗЗ Змінна, що носить сукупний характер — представлена певною кількістю параметрів. Пр.: уважність як кількість відволікань, кількість помилок, обсяг занотованого матеріалу

· Фундаментальні ЗЗ Змінна комплексного характеру, параметри якої виступають як аргументи, а власне змінна як функція. Пр.: агресивність як функція від міміки, пантоміміки, лайки тощо

Поняття про гіпотезу.

Гіпотеза— ло- гічне припущення про існування явища, причини його виникнення або наявність та характер зв’язку між двома чи більше явищами. Під гіпотезою розуміють як саме припущення, так і його зміст.

Простою називають гіпотезу, яка містить тільки одне припущення, складною - гіпотезу, яка містить два і більше припущення.

Види

· статистичну гіпотезу формулюють як припущення на певному рівні статистичної значущості про властивості генеральної сукупності за оцінками вибірки

· Альтернативна гіпотезає логічним запереченням нульової гіпотези і позначається як H₁. Природно, що це гіпотеза про існування відмінностей.

Лонгітюдні дослідження

· Прикладом дослідження за методом близнюків є експеримент Т. Бошарта роллю спадковості та оточення у формуванні особистості. Гіпотеза дослідження стверджувала: близнюки, які прожили своє життя нарізно, мають бути значно менш схожими між собою, а ті, що не розлучалися, повинні бути більш схожі за усіма характеристиками. результати, які засвідчили, що між близнюками істотних відмінностей немає.

Методологічні принципи експериментальної психології

Експериментальна психологія як самостійна галузь психологіч ного знання базується на системі методологічних принципів, які регулюють її теоретичну та емпіричну складові.

При плануванні експериментів дослідник орієнтується на ті форми та способи організації наукового знання (наукову парадигму), які є провідними, однак при цьому враховує їх адекватність досліджуваному явищу

Початок експерименту — формулювання індуктивного висновку про особливості каузального зв’язку між явищами, для перевірки якого дедуктивним шляхом висувається експериментальна гіпотеза

Гіпотетичне мислення Обов’язковим етапом експериментального дослідження є висунення гіпотез — наукових припущень про особливості причинно наслідкового зв’язку між явищами

Принцип валідності наукових висновків Експеримент та його висновки є науково цінними за умови своєї валідності — внутрішньої узгодженості, правильності та можливості узагальнення. Валідність забезпечується адекватним плануванням та інтерпретацією результатів

Принцип об’єктивності При плануванні та проведенні експерименту, з метою подолання суб’єктивних факторів, дослідник орієнтується на наукові норми, обирає адекватні експериментальні плани та використовує суворі методи контролю змінних в експеримент

Принцип інструментальної адекватності Метод дослідження психічної реальності має бути чітко вивіреним, деонтологічно відповідним, таким, що відповідає потребам дослідження, не спотворює його предмет та не впливає на результати