Особливості предмета та обєктів водного права

сукупність правових норм, якими регулюються сусп. відносини в сфері охорони і раціонального використання водних ресурсів (водні відносини). Є підгалуз-зю комплексної галузі екологічного права України.Основу В. п. становлять правові норми та інститути, якими регулюються відносини, що стосуються: Водного фонду України; права власності на води (водні об'єкти); права водокористування, охорони вод. ресурсів; управління і контролю у галузі охорони та використання вод; юрид. відповідальності за порушення вод. законодавства тощо.

ВК України дає нормативне визначення вод, тобто під терміном "води" слід розуміти усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води. У свою чергу, води поділяються на підземні, які знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах, та поверхневі - води різних водних об'єктів на земній поверхні. Води зосереджуються у водному об'єкті - природному або створеному штучно елементі довкілля. Це може бути море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт.

Таким чином, до "вод" слід відносити лише ті води, які знаходяться у безпосередній взаємодії із навколишнім природним середовищем незалежно від походження водного об'єкта (штучного або природного) та враховані у державному водному кадастрі8.

Екологізація галузевого законодавства у контексті інтеграції правової системи України

Поняття «екологізація законодавства» визначається як впровадження норм екологічного права в акти тих галузей законодавства, які регулюють управлінську, господарську, рекреаційну та іншу діяльність, яка в тій чи іншій мірі впливає на навколишнє природне середовище. Екологізація законодавства не повинна зводитись тільки до формального збільшення кількості відсилочних чи бланкетних приписів в нормативно-правових актах інших галузей. Зміст цих актів має формуватись з урахуванням принципу забезпечення екологічної безпеки, збереження біорізноманіття, збалансованості природокористування.

 

В Україні практично не здійснюється єдина послідовна державна політика щодо екологізації економіки, що передбачає запровадження та реалізацію принципів раціонального природокористування та мінімізацію негативного впливу на екологічні об’єкти при здійсненні антропогенної діяльності.

 

Усвідомлення складності ситуації в екологогічній сфері в Україні супроводжується активізацією діяльності держави в екологічній сфері. Зокрема, в структурі державного управління створені спеціальні природоохоронні органи та сформована нормативна-правова база. Сформовані мета та принципи національної екологічної політики і визначені стратегічні цілі та відповідні завдання природоохоронної діяльності, що відображено в Стратегії державної екологічної політики України на період до 2020 року. Урядом прийнято Національний план дій з охорони навколишнього середовища на 2011-2015 роки, направлений на реалізацію Стратегії державної екологічної політики України. В рамках реалізації державної екологічної політики затверджені відповідні державні цільові програми. З метою удосконалення економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, Податковим кодексом України введено нові ставки екологічного податку.
Основою процесу екологізації економіки в Україні має стати гармонізована з міжнародним законодавством нормативно-правова база у галузі охорони навколишнього середовища, урегулювання відносин в еколого-економічній сфері відповідальності за нанесення шкоди навколишньому середовищу.