Стадія 4. Складання звіту про виконання державного бюджету України і затвердження його Парламентом – остання стадія бюджетного процесу.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України готує Кабінет міністрів, потім він подається Рахунковій палаті для аналізу і Верховній Раді України, яка затверджує його не пізніше 1 травня року, наступного після звітного.

Доп. До питання «Видатки бюджету»

 

Відповідно до Бюджетного кодексу України слід розмежовувати поняття «витрат бюджету» та «видатків бюджету»: перше поняття є більш широким.

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бю­джету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депози­тах, придбання цінних паперів.

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюдже­ту не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; роз­міщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних папе­рів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави

Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожен з яких може бути охарактеризований з кількісної та якісної сторони якісна характеристика дозволяє встановити економічну природу та суспільне призначення видатків, а кількісна - їх величину

Кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюдже­ту на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого вининикають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету).

Бюджетним кодексом України передбачено наступні розділи класифікації видатків та кредитування:

1. Функціональна класифікація – групування за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету

Ця класифікація побудована на основі загальноприйнятої міжнародної методології, розробленої статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй, і включає наступні розділи:

- загальнодержавні функції (державне управління, міжнародна діяльність);

- оборона;

- громадський порядок, безпека та судова влада;

- економічна діяльність;

- охорона навколишнього природного середовища;

- житлово-комунальне господарство;

- охорона здоров'я;

- духовний та фізичний розвиток;

- освіта;

- соціальний захист та соціальне забезпечення.

2. Економічна класифікація - групування видатків за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки.

За цією класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Поточні видатки - це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, а також соціального захисту населення, а саме:

- державне споживання (купівля товарів та послуг)

- виплати (перекази) населенню (трансферти) - заробітна плата, пенсії, допомоги;

- перекази за кордон — пов'язані із переказуванням коштів уря­довим установам за кордон, платежами за зовнішніми позика­ми або наданням кредитів, переказами міжнародним організа­ціям тощо;

- державні субсидії.

3. Відомча класифікація — визначає перелік головних розпоряд­ників бюджетних коштів.

На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Головні розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні устано­ви в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом вста­новлення бюджетних призначень.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України зат­верджуються законом про Державний бюджет України.

Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в осо­бі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

4. Програмна класифікація — застосовується при формуванні бюд­жету за програмно-цільовим методом та щорічно визначається у Законі України «Про Державний бюджет України».

Бюджетна програма — сукупність заходів, спрямованих на досяг­нення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповід­но до покладених на нього функцій.

Бюджетна програма виконується відповідно до її паспорту. Паспорт бюджетної програми — документ, що визначає вартість бюджетної програми, законодавчі підстави для її реалізації, мету, зав­дання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі яких здійснюється контроль за цільовим і ефективним використан­ням бюджетних коштів та аналіз виконання бюджетної програми. Бюджетне фінансування може мати:

- прямий характер — виражається у формуванні доходів кон­кретних отримувачів бюджетних асигнувань (розпорядників бюджетних коштів);

- опосередкований характер — при споживанні суспільних благ, які забезпечуються за рахунок бюджету.

 

До форм бюджетного фінансування відносять:

1) Бюджетні інвестиції — фінансування капітальних вкладень, може здійснюватись як проектне фінансування інвестиційно­го проекту або як придбання частки акцій господарських това­риств;

2) Державні трансферти — цільове, безповоротне та безоплат­не виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у формі державних субсидій, державних субвенцій та державних дота­цій.

Державні субсидії виділяються юридичним та фізичним особам і мають форму фінансової допомоги чи відшкодування втрат доходів (в Україні — житлові субсидії малозабезпеченим громадянам на опла­ту житлово-комунальних послуг, у розвинутих країнах поширеними є субсидії виробникам сільськогосподарської продукції на відшкоду­вання втрат доходів у зв'язку з підтриманням доступного рівня цін на продукти харчування). Державні субвенції та державні дотації виділя­ються юридичним особам. Державна субвенція є різновидом цільових субсидій, які передбачають спільну участь отримувача та бюджету у фінансуванні певних витрат. Державні дотації виділяють на покриття збитків підприємств у разі, якщо вони викликані незалежними від під­приємств причинами (наприклад, дотації вугільним підприємствам).

3) Бюджетні кредити — надання коштів з бюджету суб'єктам гос­подарювання на поворотній основі. На відміну від інших видів кредиту видаються на пільгових умовах та за нижчими про­центними ставками;

4) Кошторисне фінансування — виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа — кошторису. Цей вид бюджетного фінансування охоплює такі напрями видат­ків, як соціальна сфера, фундаментальні дослідження, оборо­на, управління тощо.

За цієї форми бюджетного фінансування працівники бюджетних установ отримують первинні доходи, а споживачі безплатних послуг цих установ — вторинні доходи.

 

Бюджетна класифікація фінансування бюджету та боргу здій­снюється за типом кредитора (категорії кредиторів або власників боргових зобов'язань) і типом боргового зобов'язання (засоби, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту).