Економічна теорія в широкому розумінні включає такі

розділи:

І. Основи економічної теорії (політекономія) — це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

ІІ. Макроекономіка вивчаєзагальні закономірності і механізм функціонування національної економіки як єдиного цілого.

ІІІ. Мікроекономіка вивчає закономірності і механізм функціонування економічних процесів на рівні первинних ланок економіки: домогосподарств,

фірм. В вузькому розумінні - це економіка фірми, обґрунтування її економічної поведінки (діяльності) в умовах ринку.

ІV. Мезоекономіка вивчає механізм функціонування економічних процесів на рівні окремих галузей і підсистем національної економіки (агропромисловий, військово- промисловий, територіальні комплекси та ін.).

V. Мегаекономіка вивчає закономірності розвитку і функціонування світової економіки, тобто економічні процеси на глобальному рівні.

 

З позицій функціонального підходу розрізняють позитивну і нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія вивчає, систематизує та узагальнює об'єктивні факти економічної дійсності, тобто фактичний стан економіки. Вона вивчає те, “що є” в даний час в економіці.

Нормативна економічна теорія дає оцінку фактичному стану економіки і на цій основі визначає, які конкретні рішення та заходи повинні бути здійсненні в тій чи інший економічній ситуації. Вона дає відповідь на питання: «як повинно бути?»

Наприклад, позитивне твердження: “фактичний рівень безробіття в країні становить 10%”.

Нормативне твердження: “рівень безробіття необхідно скоротити на 4%, щоб довести його до природного рівня”.

Предметом економічної теорії в класичному розумінні є економічні або виробничі відносини, що складаються між людьми в процесі виробництва матеріальних благ та послуг.

 

Що ж становлять собою економічні відносини?

Економічні відносини - це суспільні відносини і зв'язки, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Розглянемо коротко сутність названих структурних складових системи економічних відносин.

Виробництво - це процес створення матеріальних благ та послуг (валового продукту), необхідних для задоволення суспільнихпотреб (особистих та виробничих).

Розподіл - визначає частку індивідів, підприємств та держави у створеному валовому продукті. В результаті розподілу утворюються доходи громадян і підприємств (заробітна плата, рента, процент, прибуток). Ці доходи вважаються первинними. Доходи держави є вторинними. Вони формуються за рахунок оподаткування первинних доходів. В процесі розподілу відбувається і розподіл економічних ресурсів з метою їх послідуючого використання в процесі виробництва.

Обмін - це процес, в ході якого отримані в результаті розподілу доходи обмінюються на товари та послуги. В умовах товарного виробництва обмін відбувається на ринку і через ринок. Тому відносини (сфера) обміну в широкому розумінні - це вся система ринкових відносин.

Споживання - це використання отриманих в результаті розподілу і обміну матеріальних благ для задоволення потреб.

Економічна теорія належить до суспільних наук, вона вивчає людину

як голов ого суб'єкта і носія економічних відносин. Економічна теорія

вивчає кономічну поведінку людей, тобто їх діяльність в сфері

виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Тому завдання економічної теорії полягає в науковому обґрунтуванні раціональної економічної поведінки людей, формуванні у них економічного мислення, економічної культури, без яких неможливе успішне вирішення складних проблем ефективного вибору.

 

Методи економічної теорії

Предмет любої науки нерозривно пов'язаний з її методом.

Метод – це спосіб або шлях наукового пізнання предмету відповідної

науки.

Метод економічної теорії становить собою сукупність прийомів, засобів, принципів та інструментів, за допомогою яких здійснюється дослідження закономірностей та законів розвитку і функціонування економічних систем.

Економічна теорія використовує широкий набір (спектр) методів пізнання економічних процесів, який включає використання як загальнонаукових (універсальних), так і специфічних методів пізнання.

До числа загальнонаукових належать методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, системний, структурний, функціональний аналіз та інші.

Метод наукової абстракції передбачає очищення досліджуємого об'єкту від випадкового, несуттєвого, одиничного і визначення його постійних, типових та суттєвих внутрішніх рис і зв'язків. За допомогою методу абстракції формулюються економічні категорії і будуються економічні моделі.

Метод аналізу і синтезу передбачає розчленування предмету дослідження на окремі складові (аналіз) з послідуючим їх поєднанням (синтез), що дає можливість комплексно досліджувати внутрішні, причинно -наслідкові зв'язки та залежності в економічних явищах і процесах.

Метод індукції і дедукції. Під індукцією розуміють аналіз, систематизацію і узагальнення фактів і на цій основі виведення теоретичних положень, принципів, закономірностей. Тобто це рух від фактів до теорії.

Дедукція - це рух від теорії до практики. Це передбачає висунення спочатку теоретичних положень (гіпотез) з послідуючою їх перевіркою на основі аналізу фактів. Звернувшись до фактів, економісти або підтверджують висунуту гіпотезу, або відкидають її, як таку, що не відповідає фактам і є помилковою.

Системний аналіз (підхід). Як уже зазначалося, економіка – це складна, цілісна система. Відповідно цілісність є важливим елементом системного підходу, який передбачає, що будь-яке економічне явище і процес слід розглядати як систему, що складається з окремих, відносно самостійних елементів (підсистем). Це означає необхідність вивчення внутрішніх зв'язків і залежностей між окремими підсистемами на основі структурного аналізу, тому що структура виражає сутність системи і є засобом її внутрішньої організації.

На основі загальнонаукових методів пізнання економічна наука виробила специфічні методи економічних досліджень. До них, зокрема, належать економічне моделювання, економіко-математичні і статистичні методи, економічний експеримент та інші.

Економічна модель -це спрощене зображення, що у формалізованому вигляді розкриває взаємозалежності і зв'язки між різними економічними явищами та процесами. Використання моделей дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки в процесі економічного аналізу.Економічні моделі включають екзогенні (або зовнішні) змінні та ендогенні (або внутрішні) змінні. Модель показує, як зміна однієї з екзогенних величин впливає на ендогенні показники, що аналізуються в моделі.

Економічне моделювання базується на використанні економіко-математичних методів, в тому числі з використанням комп'ютерної техніки.

Засновником математичної школи в економіці був відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834-1910 рр.). Він створив теорію та математичну модель загальної економічної рівноваги, основу якої становить аналіз попиту і пропозиції.

Важлива роль в економічних дослідженнях належить функціональному аналізу, як одному із розділів математики. Функції - це змінні величини, які залежать від інших змінних величин і зображуються математичним графіком функцій. Завдання економічної теорії полягає в тому, щоб вивчити та узагальнити функціональні залежності між різними економічними явищами, що мають кількісну визначеність. Наприклад, якщо підвищується ціна на якийсь товар, то (при інших рівних умовах) величина попиту на нього зменшується. Це означає наявність функціонального зв'язку між ціною і попитом. В даному випадку ціна є незалежною змінною, або аргументом, а попит - залежною змінною, або функцією. Тому можна сказати: попит є функція ціни.

Економічний експеримент - це науково обґрунтоване дослідження, що здійснюється за реальних економічних обставин з метою перевірки і апробації тих чи інших теоретичних концепцій, ідей, гіпотез, рекомендацій.

Проводиться шляхом створення “зменшеного” за масштабами аналога досліджуваної економічної системи (об'єкту). Важливу роль експеримент відіграє, зокрема, при підготовці і здійсненні економічних реформ. Так, прикладом таких практичних експериментів є створення спеціальних економічних зон в окремих регіонах України (Одеса, Крим, Закарпаття), або Львівський експеримент по апробації нової системи пенсійного страхування шляхом введення персональних накопичувальних рахунків страхувальників.

 

 

Функції економічної теорії.

Роль і значення економічної теорії в суспільному житті визначається її функціям:

1. Пізнавальна (гносеологічна) - вивчення економічних відносин дає

можливість пізнавати і розуміти закономірності економічних явищ і процесів, що відбуваються у житті суспільства.

2. Практична - полягає в застосуванні отриманих теоретичних знань в практичній діяльності людей в сфері економіки. Важлива роль і значення економічної теорії полягає в тому, що вона є науковою основою розробки та здійснення економічної політики держави.

3. Методологічна - економічна теорія є теоретичною основою (базою) для вивченняцілого ряду конкретних економічних дисциплін. (Більш детально зміст цієї функції буде розглянуто далі).

4. Прогностична - економічне прогнозування – це наукове передбачення майбутніх перспектив і можливих варіантів (сценаріїв) економічного розвитку з метою визначення найбільш ефективних способів і шляхів розв'язання ймовірних змін та проблем, що можуть виникнути в економіці.

Питання для самоконтролю

· В чому полягає необхідність виникнення і розвитку економічної теорії?

· Які основні напрямки розвитку економічної теорії?

· В чому полягає особливість марксистської політичної економії?

· Яке практичне значення має економічна наука в цілому і політична економія – зокрема?

· Що вивчає економічна теорія?

· Охарактеризуйте функції політичної економії

· Що таке економічний закон? Наведіть приклади економічних законів та категорій.

· Які загальні наукові методи дослідження використовує економічна теорія.

· Чому матеріальне виробництво є основою розвитку суспільства?

· Що таке процес праці і які елементи необхідні для його здійснення?

· У чому суть економічного змісту продуктивних сил суспільства?

· У чому полягає особливість взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин.

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Мочерний С.В. Політекономія: Підруч. для студ. вузів/ С.В. Мочерний. - 2-е вид., випр. і доп.. - К.: "Вікар", 2005

2. Економічна теорія. Політекономія. Підручник / ред. В.Д. Базидевича – 7-е вид. К.: «Знання Пресс», - 2008

3. Політекономія: Підручник / За ред. Ю.В. Ніколенка. – К.: ЦУЛ

4. Чухно А. А. Основи економічної теорії. Підруч. - К.: Вища школа, 2001

 

Тема. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

Найкраща економічна система — це та,

яка максимально забезпечує людей тим,

чого вони найбільше потребують.

Джон Гелбрейт

 

План лекції

· Економічна система: її суть та структурні елементи.

· Класифікація систем.

· Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.

· Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.

· Критерії періодизації розвитку суспільства.

Основні категорії і поняття: економічна система, національна економіка, цивілізація, господарський механізм, організація виробництва, продуктивні сили, економічні відносини, змішана економіка, традиційні економічні системи, ринкова економіка, командно-адміністративна економіка

 

· Економічна система: її суть та структурні елементи.

Система як загальнонаукове поняття — це сукупність взаємопов'язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.

Кожній системі притаманні такі властивості:

· цілісність,

· упорядкованість,

· стійкість,

· саморух

· загальна мета.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:

· як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

· як сукупності людей, об'єднаних спільними економічними інтересами;

· як історично визначеного способу виробництва;

· як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематеріальних благ;

· як сукупності всіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм, тощо.

Найзагальнішим є таке визначення економічної системи.