Українська культура першої чверті ХХ століття.

Соціокультурний світ. Промислова революція та початки урбанізації. Політичні партії поч. ХХ ст. – провідники національного відродження. Основи українського націоналізму. Патріотизм. Політика русифікації та її наслідки. Процес зростання національної свідомості «з селян до нації». Повалення царату та новий етап національно-визвольного руху. Українська Державність (УНР). Основні тенденції культурного розвитку за часів Центральної Ради. Культурний рух періоду Центральної Ради. Видавнича справа. Національно-культурна політика Гетьманату. Формування ідеї соборної України. Становлення Радянської влади на Україні (1917) та утворення УСРР (1919). Аполітичність української інтелігенції. Початок еміграції. Атеїзм та автокефалія Української православної церкви.

Освіта і наука. Русифікація за часів царизму та її вплив на загальну культурну ситуацію. Зміни в освіті після 1917 р. Створення української вищої школи. Створення Українського Народного університету (1917), Педагогічної Академії (1917). Українська Академія Наук. Виникнення Української Академії мистецтв в Києві (1917)Наукові пошуки в галузі українознавства. Бурхливий розвиток техніки на початку ХХ ст. Повітроплавання, конструювання гелікоптеру.

Література і мистецтво. Парадигми української культури початку ХХ ст. (політичний чинник). Динамічний характер змін модерної культури ХХ ст. Національно-культурні традиції та «європеїзми» в українські художній культурі поч. ХХ ст. Пошуки українського стилю в образотворчому мистецтві та архітектурі. Витоки українського модернізму (література та образотворче мистецтво). «Нова школа» української прози. Національний стиль в музичній культурі першого десятиліття ХХ ст. Вищий музичний інститут у Львові (1907). Виникнення Товариства українських акторів (1915) та «Молодий театр» (1916). Українські митці на світовій арені.

Українська культура другої чверті ХХ століття.

Соціокультурний світ. Вступ УСРР до СРСР (1922). Розгортання політики «українізації» та її вплив на українську культуру 20-х – 30-х років XX ст. Культурний злет 20-х як «український ренесанс». Формування «української радянської культури», зростання «робітничо-селянської» інтелігенції. Культурні орієнтації українського націоналізму та «український буржуазний націоналізм». Масові розстріли діячів української культури («розстріляне відродження»). Колективізація і голодомори (1922, 1933) в Україні. Встановлення тоталітарної диктатури і зміна векторів культурного розвитку. Постанова 1932 року та виникнення соцреалізму. Створення професійних мистецьких спілок та їх вплив на подальший розвиток української радянської культури. Розстріл 3 листопада 1930 року понад 100 діячів української культури «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня». Сталінський терор (1938 – 1954) та його наслідки для української культури.

Історико-культурні процесі в західноукраїнських землях. Шовіністична антиукраїнська політика. Заборона використання української мови в державних інституціях (1924). Зміни кордонів УРСР 1939 року. «Радянізація» західноукраїнських територій. Заборона діяльності «Просвіти» (1939).

Культури України під час Другої світової війни. Патріотизм. Зміни кордонів УРСР: депортація українського населення радянськими органами (1940), радянсько-польський договір про виселення лемків з українських етнічних земель (1944), передача лемківських земель Польщі(1945). Націоналізм. Культурна політика ОУН (програмні документи і матеріали). Нова хвиля боротьби з «українським буржуазним націоналізмом» у повоєнний час. Заборона Української автокефальної (1929), розстріл глави УАПЦ (1937) та «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (1946).

Освіта і наука. Діяльність Народного Комісаріату освіти. Ліквідація не писемності, зростання загальної та професійної культури. Формування радянської системи державної безкоштовної освіти. Реорганізація вищої освіти. Робітфаки. Педагогічний експеримент А. Макаренка. Таємний Український університет у Львові (1921-1925). Діяльність УАН. Фундаметальні дослідження у галузі промисловості, нових технологій, культури і мистецтва. Становлення національної школи музичної освіти. Уніфікація вищої освіти на початку 1930-х. Евакуація вузів під час Другої Світової війни та відновлення їх роботи в повоєнний період.

Література і мистецтво. Літературний процес: ліві та праві. Космополітизм пролеткульту. Футуризм (кубофутуризм) та «неокласика» в українській літературі. «Теорія боротьби двох культур» (української і російської). Виникнення літературно-художніх угрупувань (об’єднань) та їх значення у пожвавлені художнього життя України. Формування образу «нового героя» в українському радянському мистецтві. Театральне життя. Український авангардний театр «Березіль». Поява українського кінематографу. Соцреалізм. Тенденція до денаціоналізації художньої культури. Патріотичне спрямування мистецтва часу Другої Світової війни. Кампанія проти «націоналістичних» митців в повоєнний період.

Основні імена. Багалій Д., Бандера С., Бойчук М., Васильківський С., Вернадський В., Винниченко В., Воробйов В., Гіршман Л., Грушевський М., Єрмилов В., Єфремов С., Довженко О., Кондратюк Ю., Коновалець Є., Кримський А., Кричевський В., Курбас Л., Ландау Л., Леонтович М., Липківський В., Лисенко Т., Макаренко А., Мечников І., Міхновський М., Петлюра С., Семенко М., Синякова М., Сікорський І., Скрипник М., Сліпий Й., Сосюра В., Сумцов М., Теліга О., Тичина П., Хвильовий М., Шептицький А., Шухевич Р., Яворницький Д.

 

 

ТЕМА 7.