Українська культура кін. Хvііі – поч. Ххі ст.

ТЕМА 5.

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

(кін. ХVІІІ – ХІХ ст.)

Періодизація української культури кінця ХVІІІ – поч. ХХ ст. Поняття «модерної української культури» як культури Нового часу. Ліквідація магдебурзького права, запровадження кріпосного права. Проблема формування української нації. Українські землі на європейській політичній карті кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст.: новий «культурний ландшафт».

Соціокультурний світ. Протистоянні націй як важливий чинник формування української культури ХІХ ст. (Галичина та Наддніпрянщина). Канонізація церковного художнього життя як скорочення простору свободи. Національно-культурне відродження: академічний, культурний та політичний етапи. Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини) в першій пол. ХІХ ст. Діяльність першого національно-культурного товариства «Руської трійці» (1833) в Галичині. Головна Руська Рада (1848) в Галичині: діяльність та досягнення. Кирило-Мефодіївське братство (бл. 1845) як перша в українських землях політична національна організація Народницькі ідеї другої половини ХІХ ст. та реформа 1861 року. Оформлення українського національного руху. «Москвофільство» та виникнення товариства «Просвіта» (1868), літературного товариства ім. Т. Шевченка. (1873, з 1892 Наукове).

Освіта і наука. Нові вищі навчальні заклади як центри культури. Відкриття. Харківського (1804) та Київського (1834) університетів. Поява перших праць з історії України, формування етнографічної науки, українського мовознавства, нової української літератури. Мова як основа культури. «Валуєвський» (1863) та Емський (1876) укази та їх вплив на культурний розвиток. («російськомовна українська культура» та проблеми диференціації культурних діячів). Поява українських періодичний видань та їх вплив на хід національно-культурного відродження. Наука як складова української культури ХІХ ст. Розвиток фізики, хімії, медицини, математики.

Художня освіта. Санкт-Петербурзька Академія мистецтв як головний центр художньої освіти. Українці в Академії мистецтв. Українсько-російська єдність в образотворчому мистецтві. Становлення української професійної художньої школи. Віденська Краківська Школа малювання і живопису (1818). Поєднання образотворчого мистецтва з національною ідеологією наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст..

Література і мистецтво. Витоки українського романтизму: література, образотворче мистецтво, архітектура. Перехід від духовного до світського театру. Харківський театр першої половини ХІХ ст. Музична культура: співаки-кобзарі та лірники, партесний спів та хорове мистецтво, домашнє музикування, самодіяльні колективи. Розквіт творчого методу реалізму в українській культурі другої половини ХІХ ст. Драматургія і театр. Українська професійна трупа та перші постановки українських п’єс («Наталка Полтавка», 1819; «Москаль-чарівник»). Виникнення професійної української трупи на початку 80-х рр. ХІХ ст. Розвиток комедії в межах «етнографічної драматургії», виникнення соціальної драми. Розвиток світської музичної культури. Літературно-музичні вечори. Виникнення української опери («Запорожець за Дунаєм», 1863; «Катерина»). Становлення української класичної композиторської школи. Професійні обробки народних пісень.

Основні імена. Антонович В., Вагилевич І., Вахнянин А., Вовк Ф., Гребінка Є., Гулак-Артемовський П., Драгоманов М., Заболотний Д., Заньковецька М., Каразін В., Карпенко-Карий І., Квітка-Основ'яненко Г., Ковалевська С., Костомаров М., Котляревський І., Кримський А., Кропивницький М., Крушельницька С., Куліш П., Леся Українка, Лисенко М., Максимович М., Пирогов М., Потебня О., Пулюй І., Остроградський М., Садовський М., брати Тобілевичі, Франко І., Шашкевич М., Шевченко Т., Щепкін М.

 

 

ТЕМА 6.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ