Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Види заходів процесуального примусу та їх характеристика
Процесуальний примус тісно пов'язаний з адміністративними провадженнями. Кожному виду адміністративних проваджень властиві відповідні заходи процесуального примусу. Наприклад, у провадженнях за позовами немає потреби затримання особи з метою забезпечення притягнення її до відповідальності. У разі неприбуття в судове засідання без поважних причин представника'сторони, позивача, відповідача суд може відкласти розгляд справи, залишити позовну заяву без розгляду чи вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів (частини 2—4 ст. 128 КАСУ), що не завжди може відповідати інтересам учасників у справі, тому законодавець стимулює їх добровільну явку до суду. Інша справа в адміністративно-деліктних провадженнях, у яких ухилення від «спілкування» з уповноваженими розглядати адміністративні справи органами може призвести до уникнення адміністративної відповідальності. Тому кожному виду проваджень притаманні спеціальні заходи процесуального примусу. В деяких випадках ці заходи за призначенням і змістом співпадають, наприклад: тимчасове вилучення доказів; привід. В інших випадках — суттєво різняться: доставлення правопорушника; адміністративне затримання; ішлучення речей та документів тощо. Отже, з нашої токи зору, найдоцільніше розглянути види заходів процесуального примусу відповідно до видів адміністративних проваджень. У провадженнях у сфері управління заходи процесуального примусу чітко не визначені, крім визначення (закріплення) прав уповноваженого суб'єкта. Проте встановлення заходів адміністративного примусу щодо присутності особи при розгляді справи, її відповідальності за ненадання об'єктивних даних, пояснення свідків і таке інше було б корисним для об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи. У провадженнях з адміністративного судочинства встановлено чотири види заходів процесуального примусу (ст. 269 КАСУ): 1) попередження; 2) видалення із зали судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, ор 4) привід. Попередження — це письмове викладення зауваження до особи про порушення нею порядку під час судового засідання ГЛАВА 8 або невиконання розпоряджень головуючого. Наприклад, образливе чіпляння до учасників процесу, репліки, недотримання тиші у залі судового засідання тощо. Попередження може бути застосоване до будь-якої особи, яка присутня в судовому засіданні. Застосування попередження оформляються ухвалою суду та робиться позначка в журналі судового засідання.
Видалення із зали судового засідання — це вимога головуючого у судовому зсіданні або судового розпорядника до особи, яка повторно, тобто після попередження, вчинила порушення порядку під час судового засідання або не виконує розпорядження головуючого, залишити залу судового засідання. Видалення із зали судового засідання може бути застосоване до будь-якої особи, яка присутня в судовому засіданні й порушує встановлені правила. Застосування цього заходу також оформлюється ухвалою суду та робиться позначка в журналі судового засідання. Застосування попередження і видалення із зали судового засідання головуючим у судовому засіданні та судовим розпорядником базуються на тому, що на судового розпорядника покладено обов'язок слідкувати за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання, його вимоги є обов'язковими для усіх осіб, які беруть участь у справі, та присутніх у залі судового засідання (ч. 2 ст. 64 КАСУ). Це дає підстави вважати, що судового розпорядника наділено владними повноваженнями щодо забезпечення умов, необхідних для розгляду адміністративної справи. Звісно, такими повноваженнями наділено і головуючого у судовому засіданні, який вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ч. З ст. 123 КАСУ), створює необхідні умови для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі. Законодавець окремо визначає наслідки для перекладача за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого (ч. 2 ст. 270 КАСУ). Отже, у разі вчинення таких дій перекладачем уперше суд може застосувати до нього попередження. Однак після вчинення перекладачем зазначених дій повторно суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, про що постановлюється ухвала суду і робиться позначка в журналі судового засідання.
Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом — це витребування судом письмових та речових доказів, які без поваж- ______ ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ______________ них причин не були подані для дослідження судом. Наприклад, неподання нормативного акта органом владних повноважень із метою уникнення дослідження щодо наявності норм, які суперечать Конституції і законам України, порушують права і законні інтереси фізичних чи юридичних осіб. Витребування доказів здійснюється відповідно до статей 79 і 80 КАС України за клопотанням особи. Однак, якщо докази не подані до суду без поважних причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове їх вилучення для дослідження. Поважною причиною неподання доказів може бути визнана обставина, якщо їх подання тягне за собою порушення державних, корпоративних, громадських інтересів та інтересів особи. Наприклад, документи, фото-, звуко-, відеодокументи, схеми, креслення, малюнки, ескізи, зразки техніки, винаходів тощо), які містять державну, банківську, комерційну, адвокатську таємницю, таємницю усиновлення тощо, потребують відповідного забезпечення для її нерозголошення. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів зазначаються: ім'я (найменування) особи, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення, кому доручається вилучення. Ухвала надсилається державному виконавцю для виконання. Речові докази після дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, повертаються, а якщо речові докази вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Письмові докази після дослідження також передаються особам, які їх надали, але у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Привід — це примусове доставлення особи до суду керівником органу внутрішніх справ за ухвалою суду. Підставами застосування приводу є: а) обов'язковість особистої участі у справі особи, визнаної б) неявка належно викликаної особи до суду. Належно в) неприбуття в судове засідання свідків без поважних при-
ГЛАВА 8
Отже, привід до суду застосовується до сторін чи третіх осіб, особиста участь яких у справі визнана судом обов'язковою (ст. 120 КАСУ), незважаючи навіть на те, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники, а також щодо свідків, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини свого неприбуття. Про привід суд постановляє хвалу, в якій зазначаються всі необхідні реквізити для його здійснення (ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання чи перебування, місце навчання або роботи, коли і куди особа має бути доставлена тощо). Ухвала про привід направляється до органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) або за місцем роботи чи навчання особи, яку належить привести. Працівник органу внутрішніх справ, якому доручено виконання приводу особи, оголошує їй ухвалу адміністративного суду про привід і забезпечує привід. У разі неможливості здійснення приводу (відсутність у місці проживання, перебування на лікуванні або у відрядженні особи, яка підлягає приводу) працівник органу внутрішніх справ негайно повертає ухвалу до суду через начальника органу внутрішніх справ із письмовим поясненням причин невиконання.
Особа, до якої застосовано привід, відшкодовує у дохід держави витрати на його здійснення. Привід не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, жінок, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які не можуть бути допитані як свідки відповідно до ст. 65 КАС України. В адміністративно-деліктних провадженнях заходами процесуального примусу слід вважати: 1) доставлення порушника; ' . 2) адміністративне затримання;. ' 3) особистий огляд і огляд речей; 4) вилучення речей та документів; ; 5) привід. Слід звернути увагу, що в адміністративно-деліктних провадженнях законодавець чітко і вичерпно регламентує повноваження органів, які здійснюють адміністративно-процесуальні заходи примусу, оскільки ці заходи суттєво зачіпають права та інтереси громадян (адміністративне затримання, доставлення, вилучення речей тощо). _______________ ГЛАВА 8 _________ громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину. Слід зауважити, що законодавець обмежує час перебування доставленої особи лише у зазначених приміщеннях і не встановлює обмежень перебування доставлених у приміщеннях міліції, Державної прикордонної служби України, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, Служби безпеки України та у службовому приміщенні воєнізованої охорони. Це пояснюється, на нашу думку, тим, що посадові та службові особи зазначених органів мають повноваження щодо здійснення адміністративного затримання, а отже, і більшого у часовому вимірі тримання правопорушників для з'ясування складу правопорушення, встановлення особи правопорушника та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Адміністративне затримання — це примусове затримання особи уповноваженими на те органами з метою: припинення адміністративного правопорушення; встановлення особи; складання протоколу про адміністративне правопорушення; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Про адміністративне затримання складається протокол, зміст і вимоги до якого встановлені ст. 261 КУпАП. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України (ст. 262 КУпАП). Адміністративне затримання проводиться з урахуванням підвідомчості розгляду правопорушень: 1) органами внутрішніх справ; 2) органами прикордонної служби; 3) посадовими особами Військової служби правопорядку у 4) органами Служби безпеки України; 5) старшою посадовою особою воєнізованої охорони у міс
Адміністративне затримання може тривати не більш як три години (ст. 263 КУпАП, ст. 374 МК України). У виняткових випадках у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання. Наприклад, при порушенні прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України; порушенні правил обігу наркотичних засобів для встановлення
______ ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ______________ особи і з'ясування обставин правопорушення особа може бути затримана до трьох діб із письмовим повідомленням про це прокурора протягом двадцяти чотирьох годин. Особи, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції тощо, можуть бути затримані до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення правопорушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, — з часу її витвереження. Особистий огляд і огляд речей — це встановлений законом правовий обов'язок громадянина пред'явити для огляду на вимогу уповноважених осіб речі, документи та пройти особистий огляд. Основною метою особистого огляду і огляду речей є здійснення заходів щодо забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, виявлення необхідних у справі доказів, у основному речових — предметів, які є знаряддям вчинення правопорушення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. Наприклад, виявлення наркотичних засобів, зброї, набоїв, тварин, заборонених для ввезення на територію України, знарядь полювання, рибної ловлі, документів та інших письмових і речових доказів. Особистий огляд та огляд речей здійснюють посадові особи: — органів внутрішніх справ; — органів Служби безпеки України::... ■, — Військової служби правопорядку в Збройних Силах Ук — воєнізованої охорони; — митних установ; — органів прикордонної служби; — природоохоронних органів, органів лісоохорони, рибо — органів з питань інтелектуальної власності. особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї самої статі. Огляд речей, багажу, транспортних засобів, знарядь полю-иання і рибної ловлі, добутої продукції здійснюється в присут- ГЛАВА 8 ності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можуть бути піддані оглядові з участю двох понятих за відсутності власника (володільця). Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративні правопорушення або у протоколі про адміністративне затримання. Вилучення речей і документів — це примусове тимчасове або постійне припинення володіння, користування та розпоряджання певними речами або документами з метою забезпечення доказів вчинення правопорушення, а також вилучення з цивільного обороту необоротоздатних та обмежено оборотоз-датних речей (ст. 265 КУпАП). Речі й документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, вилучаються уповноваженими особами: — органів державної контрольно-ревізійної служби в Ук — органів державної податкової служби України; — органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; — органів, правомочних здійснювати адміністративне за — органів, що здійснюють особистий огляд і огляд речей. про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи їх у встановленому порядку конфіскують (наприклад, транспортний засіб, який використовувався для перевезення нелегальних мігрантів — ч. З ст. 206і КУпАП), або повертають володільцеві (ордени, медалі, нагрудні знаки) або знищують (самогон та апарати для його вироблення), а при оплатному вилученні речей — реалізують (транспортний засіб у разі керування ним у стані сп'яніння повторно протягом року — ч. 2 ст. 130 КУпАП) в установленому законом порядку. При вилученні речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. Адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей можуть бути оскаржені заінтересованою особою до вищестоящого органу щодо органу, який застосував ці заходи, прокурора або до суду (ст. 267 КУпАП). Привід — на відміну від приводу у судочинному провадженні з адміністративного судочинства, в якому приводу підлягають сторони, треті особи, свідки, в адміністративно-деліктному Т80 ______ ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ______________ провадженні привід — це примусове доставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі якщо відповідно до закону присутність цієї особи є обов'язковою. Підставою приводу є ухилення особи, яка притягається до відповідальності, від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міжміського суду. Начальник органу або суддя виносить постанову про примусовий привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для участі у розгляді й вирішенні справи про адміністративне правопорушення. Обов'язковість присутності особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначається ч. 2 ст. 268 КУпАП. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної нідповідальності, до органу, який вирішує справу, є обов'язковою. Наприклад, Закон України «Про боротьбу з корупцією» передбачає обов'язкову явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 5 ст. 12). Водночас слід звернути увагу на те, що, крім процесуальних заходів примусу для забезпечення проваджень законодавством передбачені ще й заходи, які закріплені нормами матеріального права. По-перше, це кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК) та відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконаний покладених на них обов'язків (ст. 385 КК). По-друге, це і становлення адміністративної відповідальності за неповагу до суду (ст. 1853 КУпАП), що виражається у: а) злісному ухиленні від явки до суду свідка, потерпілого, б) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпо в) порушенні порядку під час судового засідання; г) вчиненні будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до ґ) злісному ухиленні від явки до суду експерта або перекладача. У цьому зв'язку заходи процесуального примусу в провадженні з адміністративного судочинства можна було б доповнити за ст. 269 КАС України таким видом процесуального примусу, як складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 1853 КУпАП. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА _____________ Розділ З
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.47.253 (0.036 с.) |