Поняття процесуальних строків та їх значення в адміністративному процесі

Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своє­часне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настан­ня чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках зале­жить від дотримання строків, встановлених законом для звер­нення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Недотримання вста­новлених законом строків тягне певні юридичні наслідки, на­приклад, відмова у задоволенні адміністративного позову (ст. 100 КАСУ) або визнання рішення в адміністративній справі нечин­ним у зв'язку з порушенням норм процесуального чи матеріаль­ного права (наприклад порушення вимог, ст. 38 КУпАП).

Надаючи важливе значення правовому регулюванню су­спільних відносин у часі, О. В. Кузьменко зазначає, що «Право — як система правових норм і суспільних відносин — являє собою об'єктивну реальність, яка існує в часі»¹. Вітчизняні до­слідники П. М. Рабінович, А. В. Баб'як, В. В. Луць, В. Т. Ма-ляренко однозначно вказують на важливість строків у праві, з настанням або закінченням яких пов'язані певні дії, що мають юридичне значення для реалізації і захисту прав і законних ін­тересів учасників правовідносин. Тільки юридичні норми здат­ні встановлювати чітко окреслені строки виконання дозволених

¹ Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 181.

ГЛАВА 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

або необхідних дій, пов'язувати з їх закінченням обов'язкові наслідки¹.

У цьому зв'язку найважливішою гарантією забезпечення прав учасників адміністративного процесу є строковість проце­суальних дій, які мають свої часові межі, визначені процесуаль­ним законодавством. Це означає, що будь-яка процесуальна дія має відбуватися своєчасно з дотриманням всіх принципів адміністративного процесу в часових межах, встановлених за­коном, а у передбачених законодавством випадках — встанов­лених судом, органом владних повноважень (посадовою осо­бою) для здійснення процесуальних дій учасниками адміністра­тивного процесу.

Законодавством України визначено, що процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчи­няються процесуальні дії (ст. 101 КАСУ). Аналогічне визначен­ня поняття процесуальних строків дається у Цивільному про­цесуальному кодексі України (ст. 67), Господарському проце­суальному кодексі України (ст. 50) та інших нормативно-процесуальних актах. Це визначення, принаймні, дає змогу говорити про наявність двох груп (видів) строків. До першої групи належать строки, встановлені законом, до другої групи — строки, тривалість і межі яких визначаються судом, органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим органом.

Процесуальні строки визначаються годинами, днями, міся­цями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 101 КАСУ, статті 37—39, 263 КУпАП). Порядок і умови перебігу і обчислення процесуального строку визначені ст. 103 КАС України, правила якої можуть бути застосовані й повинні застосовуватися для будь-яких проваджень в адміністративному процесі за винят­ком проваджень, пов'язаних з адміністративним затриманням фізичної особи, коли йдеться про тимчасове позбавлення волі, що зачіпає суттєві інтереси особи, коли перебіг процесуального строку починається з моменту доставлення особи до органу

¹ Рабінович П. М. Час у праві (темпоральні властивості діяльності як об'єкт правового регулювання) // Вісник акад. правових наук України. — 1999. — № 3. — С. 3—33; Баб'як А. В. Адміністративно-процесуальні стро­ки: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2005. — С. 6; Луць В. В. Стро­ки у цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. Львів: Львів, держ. ун-т, 1992. — С. 16; Маляренко В. Щодо строків кримінально­го процесу // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16.

внутрішніх справ. Щодо інших умов обчислення процесуаль­ного строку, то варто навести зміст ст. 103 КАС України.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, пер­шого грудня 2006 р. судом притягнуто особу до адміністратив­ної відповідальності з накладенням на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро­ком на два роки. В даному випадку обмеження, пов'язані зі стягненням, тобто час дії стягнення, закінчується першого грудня 2008 р.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід­не число останнього місяця цього строку. Наприклад, судом накладено на особу адміністративне стягнення у вигляді ви­правних робіт першого грудня 2006 р. строком на два місяці. В цьому випадку час дії стягнення закінчується першого лютого 2007 р.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, при­падає на такий місяць, що відповідного числа немає (напри­клад 31 число), то строк закінчується в останній день цього місяця (30 числа чи 28/29 лютого).

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев­ний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший піс­ля нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен­ня позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро­шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній

6 8-357

ГЛАВА 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по­новлення провадження.

Водночас обчислення строків у справах, пов'язаних з вибор­чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли­вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го­динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан­ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено­го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).

Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об­числюється з моменту доставлення правопорушника до при­міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп'яніння — з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту — з моменту ад­міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви­падках процесуальні строки точно визначені законом і не під­лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за­конне та своєчасне вирішення конкретної адміністративної справи.

Таким чином, процесуальним строком визнається визначе­ний законом або судом чи органом владних повноважень пе­ріод часу, з перебігом якого учасники адміністративних про­ваджень виконують відповідні дії, спрямовані на виникнення, зміну та припинення адміністративно-процесуальних відносин щодо визнання, реалізації та забезпечення прав і законних ін­тересів фізичних чи юридичних осіб.

7.2. Види процесуальних строків
. та їх характеристика

В юридичній літературі існує безліч класифікацій процесу­альних строків¹ із застосуванням різноманітних критеріїв, най­доцільнішим з яких, на нашу думку, є спосіб визначення проце­суальних строків та сфера регулювання суспільних відносин.

¹ Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 189—198.

За способом визначення строки поділяються на:

— встановлені законом;

— визначені судом, органом владних повноважень (посадо-
іюю особою).

Встановлені законом строки, в свою чергу, за сферою регу­лювання суспільних відносин поділяються на:

1. Строки звернення за захистом порушених прав.

У провадженнях у сфері управління, за загальним прави­лом, строком звернення за захистом порушених прав вважаєть­ся один рік з моменту прийняття неправомірного рішення чи адміністративного акта, але не пізніш одного місяця з часу оз­найомлення громадянина з прийнятим рішенням.

У провадженнях з адміністративного судочинства для звер­нення до адміністративного суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа мішалася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Водночас, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності ииборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій позовну заяву може бути подано у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності,;і позовні заяви стосовно рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, мають бути подані не пізніше двад­цять четвертої години дня, що передує дню голосування. У такі самі строки подаються позовні заяви щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб; кандидатів їх довірених осіб; партій (блоків), їх посадових осіб; ініціативних груп референдуму, офіційних спостерігачів тощо. Позови щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референду­му, членів цих комісій (що мали місце у день голосування, під 'іас підрахунку голосів та встановлення результатів голосування і іа дільниці) подаються у дводенний строк із дня прийняття та­ких рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності. Не піз­ніше як за два дні до голосування подається позовна заява про уточнення списку виборців. Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інте­ресів із приводу рішень, дій або бездіяльності державної вико­навчої служби та у триденний строк у разі оскарження постано-

ви про відкладення провадження виконавчих дій. Позовна заява про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Украї­ни може бути подана ЦВК до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав, встанов­лених законом для скасування реєстрації.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самовряду­вання можуть звернутися до окружного адміністративного суду з позовною заявою про заборону чи обмеження права на мирні збори негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо. Організатори мирних зборів також мають право звернутися до адміністратив­ного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

В адміністративно-деліктних провадженнях строком звер­нення за захистом порушених прав, тобто строком притягнення до адміністративної відповідальності, виходячи із загальних пра­вил охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точ­ного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил спів­життя, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід вважати негайно. Водночас адміністра­тивне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому право­порушенні — через два місяці з дня його виявлення. За офіцій­ним тлумаченням, згідно з Рішенням Конституційного Суду Ук­раїни від ЗО травня 2002 р. № 7-рп/2001' передбачені ст. 38 КУпАП строки не застосовуються у випадках притягнення юри­дичних осіб до відповідальності у вигляді застосування фінансо­во-господарських та адміністративно-господарських санкцій. Отже, порушення справи про адміністративне провадження здійснюється негайно з часу вчинення правопорушення, а на­кладення стягнення — не пізніше двох місяців (ст. 38 КУпАП).

 

¹ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від ЗО травня 2001 р. № 7-рп/2001 // Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — №3. — С. 11 —17.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

2. Строки повідомлення про час і місце розгляду справи.

У провадженнях у сфері управління законодавець не вста­новлює строків повідомлення про час і місце розгляду ад­міністративної справи. Проте органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим суб'єктом направ­ляється запрошення учасникам процесу для дачі пояснень і участі у слуханнях адміністративної справи, в якому вказуються час і місце її слухання. Відсутність учасника адміністративного провадження не може бути перешкодою для проведення ад­міністративного слухання.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за за­гальним правилом, повістка про час і місце розгляду справи повинна бути вручена особі, яка бере участь у справі, не пізні­ше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Повістка у справах, для яких встановлені скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. При призначенні строку, достатнього для прибуття до суду, має бути враховано:

— відстань від місця проживання (перебування) особи, яка
бере участь у справі, до місця дислокації суду;

— наявність транспортного сполучення та інтенсивність
руху транспортних засобів;

— інші умови.

Однак, в окремих випадках законодавець конкретизує стро­ки повідомлення у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду. Наприклад, у справах з приводу рішень, дії чи бездіяльності виконавчої служби суд повідомляє відповідача про подання позовної заяви не пізніше ніж наступного дня піс­ля відкриття провадження у справі; у справах щодо реалізації права на мирні збори позивач та організатор зборів про від­криття провадження у справі повідомляються судом негайно.

В адміністративно-деліктних провадженнях законодавець не встановлює строків повідомлення про час і місце розгляду справи. Однак справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до ад­міністративної відповідальності. За відсутності цієї особи спра-пу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). Отже, з,цього випливає, що про час і місце

ГЛАВА 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

розгляду справи особа повинна бути повідомлена заздалегідь. Більше того, окремі види правопорушень розглядаються тільки в присутності особи, яка вчинила це правопорушення, й у разі ухилення її від явки, цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

3. Строки розгляду адміністративних справ.

У провадженнях у сфері управління, за загальними прави­лами, строк здійснення провадження не повинен перевищува­ти тридцяти днів із дня реєстрації заяви, скарги, початку про­вадження за ініціативою уповноваженого суб'єкта. У разі коли розгляд адміністративної справи не вимагає додаткових заходів, — п'ятнадцяти днів. Строк здійснення провадження може бути продовжений, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загаль­ним правилом, питання про відкриття провадження в адміністра­тивній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після над­ходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчен­ня строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня від­криття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ. Поняття «розумний строк» визначається як таке, що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи (без невиправданих зволікань).

Розглядаючи подання Верховного Суду України щодо кон-ституційності положень ч. З ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. З ст. 236 КПК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціноч­ним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслі­дування злочину. Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання вис­новків тощо¹. Ці положення повною мірою відносяться і до

¹ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції Украї­ни (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від ЗО січня 2003 р. № З-рп/2003 // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. — 2002—2003 / Відп. ред. канд. юрид. наук П. Б. Євграфов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 125.

розгляду, і до вирішення адміністративних справ. Але за будь-иких обставин строк розгляду справи не може перевищувати миох місяців із дня відкриття провадження у справі.

Кодексом адміністративного судочинства України передба­чені також скорочені строки розгляду окремих категорій ад­міністративних справ. Наприклад, у разі оскарження норма-■гивно-правових актів адміністративна справа вирішується не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі; справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності вибор­чих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, органів шіадних повноважень, які порушують законодавство про вибо­ри, оскарження дій кандидатів, політичних партій, офіційних спостерігачів, вирішуються у п'ятиденний строк після надхо­дження позовної заяви; справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України — у триденний строк після надходження позовної заяви; справи щодо уточнення списку виборців — у дводенний строк, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до голосування — невідкладно; адміністративна справа про дострокове припинення повноважень народного депутата Ук­раїни вирішується протягом семи днів після відкриття провад­ження у справі; справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної ви­конавчої служби вирішуються протягом десяти днів після від­криття провадження у справі; справи про обмеження права на мирні збирання та про усунення обмежень на такі збори вирі­шуються протягом трьох днів.

В адміністративно-деліктних провадженнях справа про ад­міністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцяти-ікчіний строк із дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністра-тинне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП). Законодавець встановлює для розгляду окремих видів правопорушень скорочені строки. Наприклад, адміністративні правопорушення, пов'язані з переробкою, заготівлею або збу­том радіоактивно забруднених продуктів харчування, обігом наркотичних засобів, посівом та вирощуванням снодійного маку, дрібним хуліганством та іншими, розглядаються протя­гом доби; незаконною торговельною діяльністю, порушенням порядку проведення зборів, мітингів — у триденний строк; дрібним викраденням чужого майна — у п'ятиденний строк;

ГЛАВА 7

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

з порушеннями використання газу, електричної і теплової енергії — у семиденний строк. Таким чином, справи про адміні­стративні правопорушення розглядаються протягом:

— однієї доби;

— трьох днів;
. — п'яти днів;

— семи днів;.
; — п'ятнадцяти днів.

Установлення законодавцем таких скорочених строків по­яснюється тим, що: по-перше, адміністративні правопорушен­ня легко встановлюються і не потребують багато часу для їх розслідування; по-друге, за скороченим строком розглядаються справи найбільш суспільно значущі (реалізація радіоактивно забруднених продуктів харчування) і з метою припинення пра­вопорушення має бути строкова реакція державних органів; по-третє, оперативність реагування на вчинені правопорушен­ня носить превентивний характер щодо вчинення більш тяж­ких правопорушень (злочинів), а також виховний характер щодо правопорушника та оточуючих його громадян.

4. Строки оскарження постанов у справі та перегляду справи.

Скарга щодо перегляду адміністративного акта, прийнятого органом владних повноважень (посадовою особою), подається протягом тридцяти днів після набрання ним чинності.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загаль­ним правилом, заяви про апеляційне оскарження подаються:

— щодо ухвали суду першої інстанції — протягом п 'яти днів
із дня проголошення ухвали;

— щодо постанови суду протягом десяти днів.
Апеляційні скарги подаються:

— на ухвалу суду першої інстанції — протягом десяти днів
після подання заяви про апеляційне оскарження;

— на постанову суду — протягом двадцяти днів.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження суддя-до-повідач постановляє протягом трьох днів після отримання апе­ляційної скарги.

Розгляд апеляційних скарг здійснюється у строки, встанов­лені для розгляду адміністративних справ судом першої інстан­ції, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом од­ного місяця після набрання законної сили рішенням суду апеля-

ційної інстанції безпосередньо до адміністративного суду каса­ційної інстанції. Питання про відкриття касаційного провад­ження вирішує суддя-доповідач у п'ятиденний строк, про що постановляє відповідну ухвалу. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п 'яти днів після складення доповіді судцею-доповідачем. Розгляд касаційної скарги здійснюється у строки, встановлені дня розгляду адміністративних справ су­дом першої інстанції, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі.

При оскарженні за винятковими або нововиявленими об­ставинами скарга подається протягом одного місяця з дня від­криття таких обставин.

Оскарження судових рішень за наслідками розгляду справ щодо рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, уточнення списку виборців, дій або бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, оскаржен­ня дій кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партії, офіційних спостерігачів тощо може бути здійснене в апеляційному порядку у дводенний строк із дня їх проголошення, а оскарження судових рішень, ухвалених до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом рефе­рендуму, суд апеляційної інстанції розглядає у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження.

Скарга на постанову у справі про адміністративне правопо­рушення в адміністративно-деліктних провадженнях може бути подана протягом десяти днів із дня винесення постанови. Для розгляду цієї скарги, а також протесту прокурора законодавець истановлює десятиденний строк із дня їх надходжень, якщо інше не встановлено законами України.

5. Строки виконання постанов у справі.

У провадженнях у сфері управління адміністративний акт може бути звернений до виконання протягом року, але не рані­ше закінчення строку для його оскарження.

У провадженнях з адміністративного судочинства виконан­ня постанови суду тісно пов'язане з набранням судовим рішен­ням законної сили (ст. 254 КАС України). Постанови суду ви­конуються негайно після набрання ними законної сили. За рі­шенням суду може бути відстрочення і розстрочення виконання судового рішення (ст. 263 КАС України).

ГЛАВА 7

В адміністративно-деліктних провадженнях постанова звер­тається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, протягом трьох місяців із дня її винесення. У разі пропуску цього строку постанова про накладення адміністра­тивного стягнення не підлягає виконанню.

6. Строки, тривалість і межі яких визначаються судом, ор­ганом владних повноважень (посадовою особою).

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду спра­
ви, а також з'ясування можливості врегулювання спору до су­
дового розгляду справи суддя, який одержав позовну заяву, або
судця-доповідач апеляційної чи касаційної інстанції можуть
встановлювати строк:,

а) для усунення недоліків позовної заяви;

б) для підготовки справи до судового розгляду;

в) проведення попереднього судового засідання;

г) для підготовки відповідача до справи у зв'язку зі зміною
позивачем позовних вимог;

ґ) на який зупиняється провадження в разі заявлення обґрунтованого клопотання стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору;

д) для подання заперечення на апеляційну скаргу;

є) для вивчення змінених апеляційних вимог і подання за­перечення;

є) для подання заперечення на касаційну скаргу;

ж) звернення адміністративного акта до виконання;

з) відстрочки виконання адміністративного акта.

Суд може встановити строки і для вчинення інших проце­суальних дій, якщо такі строки не встановлені законом.

Орган владних повноважень, посадові особи, уповноважені розглядати адміністративні справи, також можуть встановити строки для надання необхідних матеріалів справи, що встанов­люють докази, залучення до справи відповідних документів, довідок, якщо такі строки не встановлені законом, а всебіч­ність, повнота та об'єктивність розгляду і вирішення справи потребують додаткових досліджень.

 

ГЛАВА 8

Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі