Джерела доказів у адміністративному процесі

Джерела доказів у адміністративному процесі суттєво не відрізняються від тих, що прийняті у цивільному чи криміналь­ному процесі. Тому теорія доказів у адміністративному процесі, її основні положення певною мірою можуть бути запозичені із загальної теорії доказів з урахуванням, звичайно, особливостей адміністративних проваджень.

Джерелами доказів можуть бути:

1) пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, суб'єктів звернення, інших учасників процесу. Ці пояснення оцінюють­ся поряд з іншими доказами у справі. Зазначені особи, які да-

87.

¹ Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посібник для
юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. ред. Н. В. Александ-
рової, Р. О. Куйбіди. — К.: Конус-Ю, 2006. — С. 86- ""

² Там само. — С. 87.

 

_______________ '" _______ ГЛАВА 6 ■■-■■-■_________________________________

ють пояснення про відомі їм обставини, можуть бути допитані як свідки;

2) визнання стороною обставин, якими друга сторона обґрун­
товує свої вимоги або заперечення; визнання особою, яка при­
тягається до адміністративної відповідальності, своєї провини;

3) показання свідків про відомі йому обставини, які мають
значення для справи. Якщо показання свідка грунтуються на
повідомленнях інших осіб, то ці особи також допитуються як
свідки. Не є доказом показання свідка, який не може назвати
джерела своєї обізнаності. Кожний свідок допитується окремо.
Головуючий у судовому засіданні приводить свідка до при­
сяги, попереджає про відповідальність за завідомо неправдиві
показання і за відмову від давання показань. За такими самими
правилами допитується свідок за місцем його перебування
(проживання), який не може бути присутнім з поважних при­
чин у суді, суддею адміністративного суду (у справах про ад­
міністративні правопорушення — дільничним інспектором
міліції), який знаходиться за місцем проживання (перебуван­
ня) свідка.

Допит малолітніх, які не досягли 14 років, і неповнолітніх, у віці від 14 до 18 років, свідків проводиться у присутності (за розсудом суду) або педагога, або батьків, усиновлювачів, опі­кунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Особливістю допиту неповнолітніх є те, що: по-перше, свідки які не досягли 16-річного віку, з якого настає кримі­нальна відповідальність за завідомо неправдиві показання і від­мову від давання показань (статті 384—385 КК України), не попереджаються про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, не приводяться до присяги; по-друге, з метою уникнення впливу на непов­нолітнього за ухвалою суду із зали суду на час допиту непов­нолітнього може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі;

4) письмові докази — це документи, у тому числі електронні, акти управління, листи, телеграми, адміністративні договори (угоди), будь-які інші письмові записи, що містять у собі відо­мості про обставини, які мають значення для справи. До пись­мових доказів належать також звіти, інформація у вигляді слів, цифр, креслень, схем місця події, планів забудови населених пунктів, будинків, розміщення межових знаків та ін. Документ — це результат відображення фактів, подій явищ об'єктивної

_______________ ДОКАЗИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ_____________________________

дійсності і розумової діяльності людини¹. Якщо доданий до справи документ викликає сумнів або є фальшивим, то особа, яка бере участь у справі, може просити суд (посадову особу) виключити його із числа доказів і вирішити справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи;

5) речові докази — це предмети матеріального світу, що міс­
тять інформацію про обставини, які мають значення для спра­
ви. Наприклад, в адміністративно-деліктних провадженнях —
це предмети, на яких залишилися сліди правопорушення
(пошкодження внутрішнього обладнання транспортних засобів
міського електротранспорту та ін.); в адміністративно-судочин­
них провадженнях — це предмети, які були об'єктом неправо­
мірних дій суб'єкта владних повноважень (використання елек­
тронних носіїв інформації про вибори чи референдуми з пору­
шенням правил). Речовими доказами є також магнітні,
електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну
інформацію про обставини, які мають значення для справи,
показання технічних засобів — швидкості руху транспорту,
ниміру вмісту спирту в речовині, рівня шуму, радіологічного
забруднення та ін. Особи, якими подані речові докази, можуть
звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з дока­
зом та його оглядом;

6) висновки експертів — це письмові документи про
об'єктивне, аргументоване, основане на законі вивчення, пере-
нірку, аналітичне дослідження, кількісну чи якісну оцінку ви­
сококваліфікованим фахівцем чи установою певного питання,
явища, предмета, документа, які вимагають спеціальних знань
у відповідній сфері суспільної діяльності, що мають значення
для адміністративної справи.

Докази, одержані з порушенням закону, судом, органом ішадних повноважень (посадовою особою) при розгляді й ви­рішенні справи не беруться до уваги (ч. З ст. 70 КАС України, ст. 251 КУпАП). Це пряма заборона брати до уваги докази, одержані незаконним шляхом. Правовий порядок і процесу­альна форма збирання, закріплення, перевірки і оцінки доказів ииступають як гарантії забезпечення законності й верховенства права у розгляді та вирішенні адміністративних справ.

¹ Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич-ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. І. Харитонової / С. В. Ківалов, О. І. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. - С. 198.

___________________ ГЛАВА 6 ________________