Доступ до публічної інформації.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Інформацією з обмеженим доступом є:

· конфіденційна інформація;

· таємна інформація;

· службова інформація.

2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

 

61. Поняття, принципи та види дисциплінарних проваджень.

Це врегульована адміністративно-правовими нормами діяльність уповноважених суб'єктів, спрямована на залучення осіб, винних у вчиненні дисциплінарних проступків до дисциплінарної відповідальності.

В адміністративний процес включаються лише такі дисциплінарні провадження, які врегульовані матеріальними і процесуальними нормами адміністративного права.

Не можуть бути віднесені провадження у справах про дисциплінарні проступки щодо робітників і службовців, які регламентуються нормами трудового права. Коло дисциплінарних проваджень, регульованих переважно нормами адміністративного права, обмежується дисциплінарними виробництвами щодо державних службовців, учнів, осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, а також осіб, щодо яких діють спеціальні статути і положення про дисципліну.

Принципи: законності, гласності, об'єктивної істини, демократизму, рівності всіх громадян перед законом та ін.. Нарівні із загальними принципами, дисциплінарного провадження притаманні і деякі специфічні. Їх наявність обумовлена індивідуальними особливостями дисциплінарного провадження, такими як позасудовий порядок і наявність особливих суб'єктів. Це - принципи економічності, оперативності, доцільності.

Дисциплінарні провадження в адміністративній праву можна розрізняти залежно від категорій осіб, щодо яких вони проводяться. Так, можна виділити:
- дисциплінарне провадження щодо державних службовців;
- дисциплінарне провадження щодо учнів;
- дисциплінарне провадження щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі;
- дисциплінарне провадження щодо осіб, до яких застосовуються норми статутів або положень про дисципліну.
Крім того, зазначені види також можуть бути розділені на підвиди. Підвиди дисциплінарних проваджень можна розрізняти залежно від того, щодо якого виду державних службовців здійснюється дисциплінарне провадження і якими нормативними актами воно регулюється. (дисциплінарні провадження щодо військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ, які регулюються Дисциплінарним статутом ЗСУ і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України;
б) дисциплінарні провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників регулюються Дисциплінарним статутом прокуратури України;
в) дисциплінарні провадження щодо службовців митних органів, які регулюються Положенням про порядок і умови проходження служби в митних органах України;
г) дисциплінарні провадження щодо суддів регулюються Законами України «Про статус суддів», «Про судоустрій України» та ін