Форма виконання курсового проекту

 

Курсовий проект виконується у вигляді пояснювальної записки і графічної частини в обсязі і послідовності, що визначені завданням на курсовий проект згідно ДСТУ 3008-95.

Пояснювальна записка має бути виконана чітко, акуратно кульковою ручкою або у друкованому вигляді з використанням комп’ютерної техніки (розмір шрифту 14 з інтервалом 1,5) з однієї сторони аркуша стандартного формату А4 (210x297). На аркушах пояснювальної записки повинні бути представлені відповідно таблиці, схеми, графіки, ескізи, розрахунки, рисунки.

В тексті записки, у квадратних дужках, обов'язково потрібно посилатися на використану літературу, яка має бути перелічена в кінці записки. Мінімальна кількість літературних джерел повинна бути не менше за 20 (до таких джерел входять технічна, наукова і патентна література). Обсяг пояснювальної записки складає - 40...45 сторінок без літератури. Оглядова частина має обсяг не більше ¼ обсягу пояснювальної записки. Пояснювальна записка має титульну сторінку (додаток 1); наступна сторінка – анотація (виконується на українській та російській мовах). Наступні (одна-дві сторінки) - зміст. Далі іде основний текст записки. Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною і починається з другої сторінки, де розміщено анотацію. Титульна сторінка не нумерується.

Номер сторінки проставляється арабськими цифрами посередині знизу. Розділи (глави), параграфи, пункти мають бути пронумеровані арабськими цифрами, що розділені крапками, наприклад, "2 1.3" - третій пункт першого параграфа другого розділу (глави). Усі ілюстрації (графіки, схеми називають рисунками і розміщують по тексту пояснювальної записки. Рисунки, таблиці, формули нумерують послідовно в межах розділу (глави), наприклад, "Рисунок 2.5" - (п'ятий рисунок другого розділу (глави)).

В записці обов'язково мають бути описані результати патентного пошуку та посилання на документ (авторське свідоцтво або патент).

Графічна частина курсового проекту виконується, як правило, на аркушах формату А2, або АЗ. Кожен аркуш повинен мати основну назву і відображати окремий етап роботи.

На аркушах подається матеріал тільки той, який знаходиться у пояснювальній записці. Кількість аркушів повинна бути не менша за 5.

 

 

Загальні відомості

Зварювання – технологічний процес утворення нероз'ємного з'єднання між матеріалами при їх нагріванні та/або пластичному деформуванні за рахунок встановлення міжмолекулярних і міжатомних зв'язків.

Відомо близько 70 способів зварювання. В основу їхньої класифікації покладені дві ознаки: агрегатний стан матеріалу в зоні зварювання та вид енергії, яка використовується для утворення з'єднання.

Відмінними рисами термічних електронно-променевих процесів при зварюванні металів у вакуумі є отримання високих температур (більше 1000°С) на малих за розміром ділянках, в межах яких виконується зварювання), відсутність забруднень, можливість швидкого та гнучкого переміщення променя.

Фізичні явища, які супроводжують фізико-хімічні процеси електронно-променевого зварювання є доволі складними, а їх сукупна дія на кожну марку металу буде різною при однакових режимах обробки. Ці явища (рух електронів на границі вакуум - метал, взаємодія електрона з ПШ матеріалу, електричні поля та їх зміна у між електродному просторі, температурні поля в матеріалі та інші) проявляються і залежать, насамперед від: 1) характеру джерела (термоемісія, електричні та магнітні поля, прискорюючі напруги, електричні струми); 2) енергетичних та часових характеристик потоку (структури та форми, потужності, питомої потужності, часу дії); 3) технологічного середовища та контакту з іншими матеріалами; 4) теплофізичних характеристик матеріалу (теплопровідності, діелектричної проникливості, електропровідності тощо). Виділення одного, або декількох явищ з метою впливу на нього та керування і визначають необхідні умови та процес зварювання.

Електронний промінь є інструментом зварювання і генерується електронно-променевою гарматою. В залежності від конструкції гармати та форми катоду гармати, промінь, у своєму перерізі, може мати форму плями, стрічки, кільця, квадрату тощо.