Основні джерела первинної маркетингової інформації.

Первинна інформація представляє собою інформаційні матеріали, отримані в результаті спеціально проведених маркетингових досліджень для рішення конкретної маркетингової проблеми. Їх збір здійснюється шляхом спостережень, опитувань, експериментальних досліджень. Первинна маркетингова інформація може бути отримана підприємством від продавців і покупців. Вона може накопичуватися для конкретного розв'язання виникаючої проблеми на підприємстві. Накопичується інформація, яка використовується для прийняття рішень, утворює постійну інформаційну базу. Епізодична інформація збирається нерегулярно, використовується в особливих ситуаціях, коли керівництво не в змозі передбачити майбутнє на основі наявної постійної інформації.

Джерелами первинної інформації можуть бути різноманітні огляди (конкурентів, споживачів, дилерів, постачальників), інтерв’ю (з конкурентами, споживачами, дилерами, постачальниками, експертами галузі тощо), фокус-групи, експеримент. Методами дослідження та збирання первинної інформації є: спостереження, опитування, експеримент, панельний метод, імітаційне модулювання.

Спостереження як джерело отримання первинної маркетингової інформації. Визначення. Параметри. Переваги та недоліки.

Спостереження – це метод збирання первинної інформації шляхом вивчення поведінки осіб чи їх ставлення до певних об’єктів. Його використовують тоді, коли хочуть мати таку інформацію, яку не можливо отримати при проведенні опитування. Спостереження, як метод збирання первинної інформації, має переваги і недоліки (табл.2.2). Таблиця 2.2 Переваги та недоліки спостереження Переваги Недоліки Незалежність від бажання об'єкта до співробітництва, від здібності досліджуваних до словесного вираження справи. Висока об'єктивність за рахунок того, що дослідник не залежить від вміння об'єкта спостереження оцінювати свою поведінку. Можливість сприйняття необдуманої поведінки (наприклад, вибір товарів на полицях магазинів). Можливість врахування навколишньої ситуації, особливо коли спостереження ведуться за допомогою приладів. Важко забезпечити репрезентативність вибірки (наприклад, при спостереженні за поведінкою покупців у магазині можна спостерігати лише за тими, хто прийшов). Суб'єктивність сприйняття спостерігачем. Поведінка об'єкта може відрізнятися від справжньої, особливо коли він знає про спостереження. Неможливість отримати інформацію стосовно поглядів, намірів та мотивів покупців. Інколи потребує багато часу внаслідок конкретного об'єкта дослідження (товари окремих марок). На практиці використовуються різні види спостереження. Польові проходять у натуральному середовищі (наприклад, біля вітрини магазину), лабораторні – у штучно створеній ситуації. Об'єктами спостереження можуть бути поведінка споживачів, асортимент товарів, ціни, збут, просування товарів тощо. Для успішного проведення спостереження необхідні такі умови: * висока кваліфікація дослідників; * незначний час спостереження; 34 * процеси і явища, за якими проводиться спостереження, повинні бути доступними для дослідника; * спостерігати можна лише за поведінкою, в основі якої не лежить систематична діяльність. Результати спостереження можуть фіксуватися за допомогою аудіо- та відеотехніки, фотоапарату чи безпосередньо шляхом запису у блокнотах. Під час проведення спостереження різні дослідники отримують дані, які часто можуть бути суперечливими. Розробляючи план спостереження, необхідно визначити найбільш значимі характеристики умов і ситуацій, у яких проходить діяльність тих, за ким проводиться спостереження, і вирішити питання про те, у якому місці і у який час слід його провести.