Н.М. Спіцина, Т.В. Шабельник

ІНФОРМАТИКА ТА КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА

Частина 1

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

 

для студентів факультету маркетингу, торгівлі та митної справи

та

інституту економіки і управління

 

(напрямів підготовки 6.050301, 6.050302, 030601, 030504)

рівня фахівець

денної і заочної форм навчання

 

 

Донецьк – 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського

 

Кафедра інформаційних систем і технологій управління

 

Н.М. Спіцина, Т.В. Шабельник

ІНФОРМАТИКА ТА КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА

Частина 1

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

 

для студентів факультету маркетингу, торгівлі та митної справи

та

інституту економіки і управління

 

(напрямів підготовки 6.050301, 6.050302, 030601, 030504)

рівня фахівець

денної і заочної форм навчання

 

Затверджено на засіданні кафедри

комп'ютерних технологій

Протокол № від

Схвалено навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол № від р.

 

Донецьк – 2009

ББК

С 72

УДК

Рецензенти:

Спіцина Н.М., Шабельник Т.В.

 

Спіцина Н. М., Шабельник Т.В. Інформатика та комп’ютерна техніка. Частина 1. [Текст]: навчаль. посібник для студентів спеціальностей рівня фахівець ден. і заоч. форм навчання / Н. М. Спіцина, Т. В. Шабельник; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. інформ. систем і технологій упр. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2009.- c.

 

 

В навчальному посібнику у першій частині надано теоретичний і практичний матеріал по трьох модулях курсу «Інформатика та КТ», що відповідає першому семестру навчання.

В навчальному посібнику з кожної теми наведені приклади виконання практичних завдань, індивідуальні завдання для самостійної роботи, засоби контролю знань.

Навчальний посібник призначений для студентів усіх форм навчання за базовим курсом інформатика і комп’ютерна техніка.

ББК

Ó Колектив авторів, 2009

Ó Донецький національний університет

Економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського, 2009

Зміст

	стор.
Вступ
Модуль 1: «Основи підготовки користувача ПК»
1. Основні поняття дисципліни
2. Апаратне забезпечення ПК
2.1. Основні складові системного блоку
2.2. Периферійні пристрої ПК
2.3. Конфігурація комп'ютера
2.4. Контрольні питання
2.5. Тест
3. Програмне забезпечення ПК. Операційна система Windows XP
3.1.Програмне забезпечення ПК
3.2. Історія операційної системи Windows.
3.3. Операційна система Windows XP. Призначення та можливості.
3.4. Робочій стіл Windows
3.5. Вікна операційної системи Windows.
3.6. Файлова система ПК. Маска (шаблон) імені файлу або папки
3.7. Програма Проводник
3.8. Робота з об'єктами
3.9. Приклад завдання
3.10.Контрольні питання
3.11.Тест
4. Стандартні програми операційної системи Windows
4.1. Графічний редактор Paint
4.2. Текстовий редактор WordPad
4.3. Калькулятор
4.4. Буфер обміну
4.5. Приклад завдання
4.6.Тест
Контрольні питання
Практичні завдання
Тест
Література
Глосарій
Додатки

Вступ

Персональні комп'ютери - це універсальне обладнання для обробки інформації. В зв'язку з тим, що характер інформації вельми різноманітний, існує багато різних програмних засобів щодо її обробки, які здатні перетворити комп'ютер у робоче місце економіста, бухгалтера, менеджера, статистика, тощо. Сучасні програмні продукти включають систему меню, різного роду графічні зображення, допомогу, навчальний курс та ін., що об'єднані в якусь загальну систему (оболонку), яка дозволяє легко засвоїти і застосувати їх на практиці. Для ефективного використання комп'ютера необхідно знати призначення та властивості використаних у роботі з ним програм.

 

 

Модуль 1: «Основи підготовки користувача ПК»

Основні поняття дисципліни.

В кінці двадцятого століття виникла так звана інформаційна криза, "інформаційний вибух", який виявився в різкому зростанні об'єму науково-технічних публікацій. Виникли великі складнощі сприйняття, переробки інформації, виділення потрібної інформації із загального потоку і ін. В цих умовах з'явилася необхідність в єдиному і доступному світовому інформаційному просторі, в розвитку методів і технології інформатики, в розвитку інформатики як методології актуалізації інформації, у формуванні базових технологій ісистем, у перегляді ролі інформатики в суспільстві, науці, технології.

Світ, суспільство почали розглядатися з інформаційних позицій. Цей час є лавиноподібним збільшенням обсягів інформації в суспільстві, прискорення їх застосування на практиці, підвищення вимог до актуальності, достовірності, стійкості інформації. XXI вік можна вважати століттям "інформаційного співтовариства", єдиного і доступного світового інформаційного простору (поля), який постійно покращуватиме як продуктивні сили і виробничі відносини, так і людську особу, суспільство.

Поява інформатики як науки базується на індустрії збору, обробки, передачі, використання інформації, на продуктах розвитку математики, фізики, управління, техніки, лінгвістики, військової науки і інших наук.

Інформатика – фундаментальна наукова і освітня область, яка не може обмежитися рамками інженерних, призначених для користувача трактувань, рамками процедурного програмування, маючи могутній формальний апарат для глибокого вивчення явищ і систем, їх практичної інтерпретації, посилення міждисциплінарних зв'язків.

Якщо інформатика розглядається з вузьких позицій її застосування, застосовності, то вона виступає як технічне, технологічне середовище суспільства, як засіб забезпечення, наприклад, комунікаційних потреб суспільства.

Якщо інформатика розглядається з позиції передачі знань, то вона виступає як загальнокультурне середовище і засіб пізнання природи і суспільства.

Інформатика – це міждисциплінарна, методологічна наука про інформаційні процеси, про моделі, про алгоритми і алгоритмізацію, про програми і програмування, про виконавців алгоритмів і різні виконуючі системи, про їх використання в суспільстві, в природі, в пізнанні.

Термін " інформатика " (l’informatique) був введений французькими ученими і означає науку обробки інформації (спочатку це була інформація науково-технічного, бібліотечного характеру) за допомогою різних автоматичних засобів.

В багатьох країнах більше використовується термін "computer science" (комп'ютерна наука, наука про комп'ютери, точніше, наука про перетворення інформації за допомогою комп'ютерів).

Можна відзначити три основні гілки інформатики: теоретичну, практичну і технічну. Відзначимо, що розподіл інформатики як науки і людської діяльності на ті або інші частини залежить від мети, задач, ресурсів даної проблеми і часто він буває умовним.

Теоретична інформатика (brainware, "мозкове забезпечення") вивчає теоретичні проблеми інформаційних середовищ.

Практична, прикладна інформатика (software, "гнучке, програмне забезпечення") вивчає практичні проблеми інформаційних середовищ.

Технічна інформатика (hardware, "важке, апаратне забезпечення") вивчає технічні проблеми інформаційних середовищ.

Приклад. Задача побудови математичної моделі прогнозу кредитного ризику банку – це задача теоретичної інформатики і економіки (природно). Побудова алгоритму прогнозу по цій моделі – задача теоретичної інформатики. Розробка комп'ютерної програми (комплексу програм) для прогнозу ризику – задача практичної інформатики.

Предметна область науки "інформатика" – інформаційні системи і моделі, мови їх опису, технології їх актуалізації.

Інформатика, як і математика, є наукою для опису і дослідження проблем інших наук. Вона допомагає прокладати і посилювати міждисциплінарні зв'язки, досліджувати проблеми різних наук за допомогою своїх ідей, методів, технологій.

Фундаментальність інформатиці додає не тільки широке і глибоке використання математики і інших природних наук, формальних методів і засобів, але спільність і фундаментальність її результатів, їх універсальна методологічна спрямованість у виробництві знань суспільства.

Світоглядна роль інформатики полягає, зокрема, в тому, що вона допомагає вникати (особливо, в інформаційну) у суть явищ, що відбуваються в оточуючому нас світі, наприклад, прихованих, не лежачих на поверхні, виявляти, описувати і досліджувати як зовнішні, так і внутрішні зв'язки системи.

Виховна роль інформатики полягає, зокрема, у виробленні дослідницького, творчого, алгоритмічного підходу до справи, наполегливості, терпіння і працьовитості, акуратності, логічності і строгості думок, розвитку умінь виділяти головне і ігнорувати другорядну, не впливаючу на суть проблеми, ставити і досліджувати нові задачі, використовувати інформаційні технології при рішенні різноманітних задач і ін.

Культурна роль інформатики полягає зокрема в тому, що підвищення інформаційної і комп'ютерної культури природним чином, відповідно до функцій інформатики сприяє підвищенню і професійної, і загальної культури (мислення, поведінки, вибору). Інформатика – це свого роду особлива культура і мистецтво інформаційно-логічного представлення знань.

Естетична роль інформатики естета (наука про прекрасне) полягає, зокрема, в зведенні розрізнених елементів і зв'язків досліджуваної проблеми в цілісну композицію, що володіє естетичними якостями (краса, чарівливість, колір, форма, пропорція, симетрія, гармонія, єдність частин цілого, задоволення і ін.), в зведенні цілого до її частин з метою підвищення естетичних якостей сприйняття (у тому числі і віртуального) процесу, явища.

Інформатика широко використовується як в традиційних, природничонаукових областях (фізика, біологія, економіка і ін.), так і в гуманітарних – історії, лінгвістиці, психології, соціології і ін.

Інформація – це деяка впорядкована послідовність повідомлень, що відображають, передають і збільшують наші знання.

Інформація актуалізується за допомогою різної форми повідомлень – певного виду сигналів, символів.

Інформація по відношенню до джерела або приймача буває трьох типів: вхідна, вихідна і внутрішня.

Інформація по відношенню до кінцевого результату початкова, проміжна і результуюча.

Інформація по її мінливості постійна, змінна і змішана.

Інформація по стадії її використання первинна і вторинна.

Інформація по її повноті надмірна, достатня і недостатня.

Інформація по доступу до неї відкрита і закрита.

Основні властивості інформації: повнота; актуальність; адекватність; зрозумілість; достовірність; масовість; стійкість; цінність і ін.

Інформація – зміст повідомлення, повідомлення – форма інформації.

Будь-які повідомлення вимірюються в байтах, кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах, терабайтах, петабайтах і эксабайтах, а кодуються, наприклад, в комп'ютері, за допомогою алфавіту з нулів і одиниць, записуються і реалізуються в ПК в бітах.

Приведемо основні співвідношення між одиницями вимірювання повідомлень:

1 біт (binary digit – двійкове число) = 0 або 1

1 байт 8 біт

1 кілобайтів (1К) = 1024 байт

1 мегабайт (1М) = 1024 Кбт

1 гігабайт (1Г) = 1024 Мбт

1 терабайт (1Т) = 1024 Гбт

1 петабайт (1П) = 1024 Тбт

1 эксабайт (1Э) = 1024 Пбт.

Для вимірювання інформації використовуються різні підходи і методи, наприклад, з використанням міри інформації по Р. Хартли і До. Шеннону.

Кількість інформації – число, що адекватно характеризує різноманітність (структурованість, визначеність, вибір станів тощо) в оцінюваній системі. Кількість інформації часто оцінюється в бітах, причому така оцінка може виражатися і в частках біт (так йдеться не про вимірювання або кодування повідомлень).

Інформаційне середовище – це середовище (система і її оточення) з взаємодіючих інформаційних систем, включаючи і інформацію, що актуалізується в цих системах.

Встановлення відносин і зв'язків, опис їх формальними засобами, мовами, розробка відповідних описам моделей, методів, алгоритмів, створення і актуалізація технологій, що підтримують ці моделі і методи, і складає основну задачу інформатики як науки, освітньої області, сфери людської діяльності.

Інформатику можна визначити як науку, що вивчає незмінні єства (інваріанти) інформаційних процесів, які протікають в різних предметних областях, в суспільстві, в пізнанні, в природі.

Контрольні питання

1. Що таке інформатика?

2. В чому полягає світоглядна роль інформатики.

3. Що таке інформація. Основні властивості інформації.

4. Одиниця виміру інформації.

5. Яку роль виконує інформатика у суспільстві.

6. Що таке інформаційне середовище.

 

 

Апаратне забезпечення ПК.